Постанова

від 06.10.2020 по справі 912/2029/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 року м.Дніпро Справа № 912/2029/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання: Охота В.В.

Представники сторін:

від позивача: Фляшовський В.А. адвокат, посвідчення №6494/10 від 23.03.2018р.

інші представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Нива України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2020 , повне рішення складено 12.03.2020, суддя Вавренюк Л.С., у справі № 912/2029/18

за позовом : Фермерського господарства "Нива України"

до відповідача: Фермерського господарства "Сухоярського Володимира Івановича"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Торговицька сільська рада

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, стягнення 214 640,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Нива України" до Фермерського господарства Сухоярського Володимира Івановича про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками та відшкодування збитків у розмірі 214 640,51 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди позивач посилається, як на доказ у справі - договір № 001КЗ від 20.12.17, укладений між позивачем (Постачальник) та ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" (Покупець), відповідно для якого позивач, як Постачальник зобов`язався поставити Покупцю сільськогосподарську продукцію врожаю 2018 року, вирощену, зокрема, на земельних ділянках, що самовільно зайняті Фермерським господарством "Сухоярського В.І." - відповідачем у даній справі. Даною обставиною позивач зазначає, що позивач планував земельні ділянки, які самовільно зайняті відповідачем, використовувати для вирощування кукурудзи з її подальшим продажем вказаному покупцю.

Мотивуючи поданий до суду розрахунок суми збитків (упущена вигода) позивач використав в якості вихідних даних для розрахунку відомості Державної статистики України щодо середньої урожайності кукурудзи у Кіровоградській області, яка становить 3,97 тон з 1 га землі, загальну площу земельної ділянки, визначену договорами оренди від 01.09.2016 (3,4753 га + 3,5245 га + 4, 034 га = 11,0338 га), обсяг загального урожаю за 2018 (43, 80419 т), а також вартість продажу однієї тони урожаю, що становить за розрахунком 214 640,60 грн., яку позивач просить стягнути в відповідача.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2020р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Так, Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог заначив, що Фермерське господарство "Нива України" хоча й уклали договори оренди від 01.09.2016 відносно земельних ділянок НОМЕР_3 (кадастровий номер 3523687700:02:000:9582) № НОМЕР_1 (кадастровий номер 3523687700:02:000:9583), № НОМЕР_2 (кадастровий номер 3523687700:02:000:9586) та речове право на які зареєстровано за позивачем 17.10.2016, в той же час позивачу фактично не передавалися, акти приймання-передачі земельної ділянки сторонами не складались та не підписувались, відповідні докази позивачем до суду не надавались.

Спірні земельні ділянки фактично перебували в оренді відповідача відповідно до договорів оренди землі від 16.08.2016, що підтверджується відповідними актами, а отже відповідач на визначеній законом правовій підставі, а саме на підставі цивільно-правових угод відповідачем отримано оренду зазначені вище земельні ділянки.

З початку жовтня 2017 земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 3,5245 га та кадастровим номером 3523687700:02:000:9583 вибула з оренди позивача в силу умов укладеного ним та Новоархангельською РДА договору оренди, що в свою чергу обґрунтовано позбавило позивача право використовувати вказану земельну ділянку починаючи з жовтня 2017 року.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2018 згідно постанови Апеляційного суду Кіровоградської області набрало чинності 31.05.2018, що вказує на те, що відповідач до 31.05.2018 обґрунтовано вважав себе правомірним користувачем, з огляду на презумпцію правочину, на підставі якого останній набув в оренду спірні земельні ділянки, а отже до моменту визнання незаконним рішення сільської ради незаконним та визнання недійсними, укладених на підставі такого рішення договорів оренди, відсутні підстави вважати відповідача таким, що самовільно використовував спірні земельні ділянки у період до травня 2018 року.

В ході вирішення спору у даній справі судом встановлено, що відповідач користується земельними ділянками на підставі рішення Торговицької сільською радою № 269 від 29.03.2018, відповідно до якого сільська рада вирішила надати в оренду відповідачу земельну ділянку (пай) за НОМЕР_3 площею 4,03 га та НОМЕР_2 площею 3,47 га.

Вказані рішення та укладені на його підставі договори оренди від 03.04.2018, в судовому порядку позивачем не оспорювались та не визнавались недійсними.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення збитків суд зазначив, що позивач мав би розрахувати такі збитки виходячи із Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року №110, а також включити витратну частину - податки, збори, витрати на збір урожаю.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фермерське господарство "Нива України" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі надав правову оцінку фактичним обставинам справи, надав перевагу доказам відповідача, відхилив докази позивача без будь-яких мотивів, не застосував норми матеріального права які підлягали застосуванню, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обґрунтованим та підлягає скасуванню в оскаржуваній частині. Просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2020 року у справі № 912/2029/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за кадастровим №3523687700:02:000:9582 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким: стягнути з Фермерського господарства Сухоярського Володимира Івановича на користь Фермерського господарства Нива України 214 640,51 грн. у відшкодування збитків (упущеної вигоди).

Зобов`язати Фермерське господарство Сухоярського Володимира Івановича усунути Фермерському господарству Нива України перешкоди у користуванні земельною ділянкою за кадастровим №3523687700:02:000:9582 площею 4,03 га.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив договори оренди землі, укладені між Позивачем та Новоархангельською РДА, не надав правої оцінки згідно вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, а Відповідач не сформував спірні земельні ділянки і не здійснив державну реєстрацію речового права - оренди.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та досліджені докази, Господарським судом Кіровоградської області було ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Дане рішення є обґрунтованим, законним та справедливим, і що не менш важливо висновки суду першої інстанції відповідають саме тим правовідносинам які склалися між сторонами та дійсним обставинам справи, а тому суд першої інстанції у повній мірі виконав завдання господарського судочинства, визначені статтею 2 Г11К України. Тоді як, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин та висновків суду першої інстанції викладених в оскаржуваному рішенні. Просить залишити апеляційну скаргу Фермерського господарства "Нива України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03 березня 2020 року у справі № 912/2029/18 без задоволення, а рішення без змін.

Третіми особами відзиви на апеляційну скаргу позивача не надано, згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Нива України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2020 у справі № 912/2029/18 та повідомлено сторін, що у зв`язку з встановленням на період дії карантинних заходів на території України тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 1 від 17.03.2020 та рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 3 від 31.03.2020, судове засідання для розгляду справи буде призначено додатково ухвалою суду, яку буде направлено на адресу сторін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "Нива України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2020 року у справі №912/2029/18 призначено в судовому засіданні на 11.08.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 задоволено клопотання представника Фермерського господарства "Сухоярського Володимира Івановича" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Кіровоградської області забезпечення проведення відеоконференції за участю Фермерського господарства "Сухоярського Володимира Івановича" з Центральним апеляційним господарським судом 11.08.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 задоволено клопотання представника Фермерського господарства "Нива України" адвоката Фляшовського Вадима Анатолійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду власними технічними засобами. Визначено, що провести судове засідання у справі №912/2029/18 з Фермерським господарством "Нива України", призначене на 11.08.2020 на 12:00 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 задоволено клопотання представника Фермерського господарства "Нива України" адвоката Фляшовського Вадима Анатолійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду власними технічними засобами. Визначено, провести судове засідання у справі №9 12/2029/18 з Фермерським господарством "Нива України", призначене на 06.10.2020 на 12:20 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2020 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Торговицьку сільську раду.

У судовому засіданні 06.10.2020 оголошено постанову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

01.08.2016 Фермерське господарство "Нива України" звернулось до Новоархангельської районної державної адміністрації (далі - Новоархангельська РДА) із заявою № 01/08, в якій просило надати в оренду земельні ділянки (невитребувані паї), які розташовані на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області за межами населеного пункту загальною площею 148,83 га та 2,59 га проектних паїв (а.с. 39-40 том 1).

Розпорядженням Голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 15.08.2016 року №202-р позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для надання в оренду до виявлення власників та реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї), розташовані на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області загальною площею 151,42 га, у тому числі 148.83 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення та проектних доріг під ними площею 2,59 га (а.с. 4 том 1).

15.08.2016 р. між позивачем, в якості замовника, та ФОП Косматенко Т.В., в якості виконавця, укладено Договір на проведення проектно-вишукувальних робіт з розробки науково-технічної продукції умовами якого передбачено складання проектно-технічної документації із землеустрою на вказані вище земельні ділянки. В ході виконання проектно-вишукувальних робіт на земельній ділянці (невитребуваному паю) № НОМЕР_2 згідно з Актом № 14 прийомки-передачі межових знаків на зберігання та Додатком №14 до Акту встановлено на місцевості (в натурі) площу у розмірі 3,4753 га (а.с. 43-50 том1).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельній ділянку № НВ-3503075072016, земельній ділянці площею 3,4753 га присвоєно кадастровий №3523687700:02:000:9586 (а.с. 51 том 1).

Земельній ділянці (невитребуваному паю) НОМЕР_1 згідно з Актом № 17 прийомки-передачі межових знаків на зберігання та Додатком № 17 до Акту встановлено на місцевості (в натурі) площу у розмірі 3,5245 га (а.с. 52-53 том 1).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3503074912016 земельній ділянці площею 3,5245 га присвоєно кадастровий №3523687700:02:000:9583 (а.с. 54 том 1).

Земельній ділянці (невитребуваному паю) НОМЕР_3 згідно з Актом № 18 прийомки-передачі межових знаків на зберігання та Додатком № 18 до Акту встановлено на місцевості (в натурі) площу у розмірі 4,034 га (а.с. 55-56 том 1).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3503074832016 земельній ділянці площею 4,034 га присвоєно кадастровий №3523687700:02:000:9582 (а.с. 57 том 1).

31.08.2016 року позивач звернувся до Новоархангельської районної державної адміністрації із заявою № 31/08, в якій просив затвердити документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та передати йому в оренду вказані вище земельні ділянки загальною площею 136,4702 га у тому числі міжпайові проектні шляхи площею 2,59 га (а.с. 58 том 1).

Розпорядженням Голови Новархангельської районної державної адміністрації від 01.09.2016р. №214-р, із змінами, внесеними в преамбулу розпорядженням від 22.09.2016 р. №233-р, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 136,4702 га у тому числі міжпайові запроектовані шляхи загальною площею 2,59 га та передано ділянки в оренду позивачу (а.с. 59-61, 62 том 1).

На виконання розпорядження №214-р 01.09.2016 року між Новоархангельською районною державною адміністрацією, в якості орендодавця, та позивачем в якості орендаря, 01.09.2016 укладено відповідні договори оренди вказаних вище земельних ділянок (далі - договори оренди від 01.09.2016 (а.с. 63-67, 70-74, 77-81 том 1). Умовами договорів оренди (п. 21), укладених між позивачем та Новоархангельською районною державною адміністрацією передбачено, що земельна ділянка вважається передаю орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації цього договору, якщо інше не встановлено законом.

Факт передачі позивачу земельної ділянки за кадастровим №3523687700:02:000:9582 та державна реєстрація права оренди підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №70654016 (а.с. 68-69 том 1). Факт передачі позивачу земельної ділянки за кадастровим №3523687700:02:000:9583 та державна реєстрація права оренди підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №70659857 (а.с. 75-76 том 1). Факт передачі позивачу земельної ділянки за кадастровим № 3523687700:02:000:9586 та державна реєстрація права оренди підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №70950383 (а.с. 82-83 том 1).

Листом від 12.08.2016 за № 244 Торговицька сільська рада повідомила Новоархангельську РДА про те, що не заперечує проти передачі в оренду Фермерському господарству "Нива України" невитребуваних паїв та проектних доріг до таких паїв Фермерського господарства "Нива України" (а.с. 65 том 1).

З матеріалів даної справи також вбачається, що рішенням Торговицької сільської ради від 16.08.2016 р. № 75 вирішено передати в оренду гр. ОСОБА_2 земельні ділянки (невитребувані паї) № НОМЕР_1 площею 3,25 га; № НОМЕР_3 площею 4,03 га та № НОМЕР_2 площею 3,47 га (а.с. 85 том 1).

На виконання рішення Торговицької сільської ради 16.08.2016 р. за № 75 між Торговицькою сільською радою, та Фермерським господарством Сухоярського Володимира Івановича укладені наступні договори: договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3 (якій присвоєно кадастровий №3523687700:02:000:9582) площею 4,03 га, факт передачі ділянки в оренду підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта оренди від 16.08.2016 (а.с. 86-89, 90 том 1); договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 (якій присвоєно кадастровий №3523687700:02:000:9583) площею 3,52 га., факт передачі ділянки в оренду підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта оренди від 16.08.2016 (а.с. 91-94, 95 том 1); договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 (якій присвоєно кадастровий №3523687700:02:000:9586) площею 3,47 га, факт передачі ділянки в оренду підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта в оренду від 16.08.2016 (а.с. 96-99, 100 том 1). Таким чином, загальна площа ділянок, які передані в оренду відповідачу на підставі рішення Торговицької сільської ради складає 11,0338 га.

У лютому 2017 ОСОБА_2 та інші фізичні особи звернулись до Новоархангельського районного суду міста Києва із позовом, в якому просили визнати недійсними розпорядження Голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 15.08.2016 року №202-р та від 01.09.2016 р. №214-р., на підставі яких Фермерське господарство "Нива України" набуло право оренди земельними ділянками.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №394/120/17 вказані вище позовні вимоги задоволені. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 25.07.2017 рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі № 394/120/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

З матеріалів даної справи також вбачається, що Фермерське господарство "Нива України" звернулося до Новархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом про визнання незаконними рішень Торговицької сільської ради про передачу ділянок в оренду, а також про визнання недійсними договорів оренди, укладених між Торговицькою сільською Радою та відповідачем.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2018 у справі № 394/733/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31.05.2018 року, рішення Торговицької сільської ради в частині, зокрема, передачі в оренду спірних земельних ділянок визнані незаконними та скасовані; а також визнано недійсними договори оренди земельних ділянок площею 4,03 га НОМЕР_3 та площею 3,47 га № НОМЕР_2 , розташованих на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладені 16.08.2016 року між Торговицькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області, в якості орендодавця ОСОБА_2 ; скасовано відповідні записи про реєстрацію Договорів оренди земельних часток (паїв) в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області за 2016 рік.

Вищезазначеним рішенням у справі №394/733/16-ц встановлено незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого укладено оспорювані договори оренди земельних ділянок, встановлено підстави для визнання договорів оренди недійсними. Судом зроблені висновки про те, що Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, приймаючи рішення про передачу в оренду земельних ділянок (невитребуваних паїв), розташованих за межами населеного пункту, перевищила свої повноваження, визначені законом, надавши в оренду земельні ділянки, розташовані поза межами населеного пункту (а.с. 109 том 1).

Крім того, судом у Рішенні у справі №394/733/16-ц встановлено факт оформлення права власності на спірний невитребуваний пай за № НОМЕР_1, які на час вирішення спору належали іншим особам та не мали статусу невитребуваних паїв, зокрема, земельна ділянка за кадастровим № 3523687700:02:000:9583, яка була передана в оренду на підставі рішення сільської ради від 16.08.2016 № 75 та Договору оренди від 16.08.2016, як невитребуваний пай № НОМЕР_1 , на час вирішення спору (у справі №394/733/16-ц) належить на праві приватної власності іншій особі, у зв`язку з чим в цій частині судом у позові було відмовлено (а.с. 109 - зворотній бік том 1).

Листами від 15.09.2016 за № 15/09 та від 23.09.2016 № 23/09 позивач у справі звернувся до Торговицької сільську раи Новоархангельського району Кіровоградської області здійснити реєстрацію договорів оренди, укладених 01.09.2016 між ФГ "Нива України" та Новоархангельською районною державною адміністрацією у книзі реєстрації договорів оренди невитребуваних паїв (а.с. 111-112, 113-114 том 1). Листом від 28.09.2016 року № 285 Торговицька сільська рада повідомила позивача про те, що земельній ділянки вже передані в оренду на підставі її рішень, а договори оренди від 16.08.2016 зареєстровані у книзі реєстрації договорів оренди невитребуваних паїв, у зв`язку із чим вимоги позивача не можуть бути задоволені (а.с. 115 том 1). 15.12.2016 Торговицька сільська рада звернулася до позивача із листом №335, в якому повідомила позивача про те, що не погоджується із правомірністю користування позивача земельними ділянками (а.с. 116-117 том 1). Листом від 20.11.2017 №459 Торговицька сільська рада повідомила Фермерське господарство "Нива України" та Новоархангельську районну державну адміністрацію про те, що сільська рада вважає і вважатиме, кошти, які надходять від Фермерського господарства "Нива України" благодійною допомогою (а.с. 118 том 1). Листом від 07.11.2016 р. №07/11-9 позивачем повідомлено Фермерське господарство "Сухоярського Володимира Івановича" та Торговицьку сільську раду про обставини, що склалися, а також останнім висловлено прохання не здійснювати будь-яких дій по обробітку та посіву зазначених земельних ділянок, оскільки такі дії будуть розцінені як самовільне захоплення земельних ділянок, що витрати Фермерського господарства "Сухоярського Володимира Івановича ", понесені з їх обробітком не підлягатимуть відшкодування. Також позивач застеріг про те, що у разі вчинення дій по використанню земельних ділянок, вони будуть оскаржені до суду з наступним покладення на ФГ "Сухоярського Володимира Івановича " усіх судових витрат (а.с. 121-122 том 1).

З наявних у справі доказів судом також встановлено, що у зв`язку з оформленням спадщини на земельну частку (пай), а також за заявою власника ОСОБА_1 від 02.10.2017 земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 3,5245 га виведена із невитребуваних паїв згідно рішення Торговицької сільської ради від 10.10.2017 за № 209; договір оренди земельної ділянки № 23 від 16.08.2016 (п. 8), визнано таким, що закінчив строк (а.с. 99, 104 том 2).

Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за кадастровим номером № 3523687700:02:000:9583, що підтверджується наявною у справі копією заяви та відповідним Витягом, згідно змісту якого зазначена земельна ділянка, площею 3,5245 га перебуває в оренді Фермерського господарства "Сухоярського Володимира Івановича" за договором оренди від 17.07.2017, укладеним з ОСОБА_1 , як власником вказаної земельної ділянки (а.с. 100 том 2).

Судом також встановлено, що земельна ділянка № НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1 -КР № 009821 (а.с. 102-103 том 2).

Згідно розпорядження Новоархангельської РДА № 202-р від 15.08.2016 року Фермерському господарству "Нива України" надався дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для надання в оренду до виявлення власників і реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї). Крім того, умовами укладених договорів оренди від 01.09.2016 визначено, що договір укладається на строк до моменту отримання власником нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, але не більше 49 років (п. 8 договорів оренди від 01.09.2016).

А отже, з початку жовтня 2017 земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 3,5245 га та кадастровим номером 3523687700:02:000:9583 вибула з оренди позивача в силу умов укладеного ним та Новоархангельською РДА договору оренди, що в свою чергу позбавило позивача право використовувати вказану земельну ділянку починаючи з жовтня 2017.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди посилається, як на доказ у справі - договір №001КЗ від 20.12.17, укладений між позивачем (Постачальник) та ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" (Покупець), відповідно для якого позивач, як Постачальник зобов`язався поставити Покупцю сільськогосподарську продукцію врожаю 2018 року, вирощену, зокрема, на земельних ділянках, що самовільно зайнятих Фермерським господарством "Сухоярського Володимира Івановича" - відповідачем у даній справі. Даною обставиною позивач зазначає, що позивач планував земельні ділянки, які самовільно зайняті відповідачем, використовувати для вирощування кукурудзи з її подальшим продажем вказаному покупцю.

Мотивуючи поданий до суду розрахунок суми збитків (упущена вигода) позивач використав в якості вихідних даних для розрахунку відомості Державної статистики України щодо середньої урожайності кукурудзи у Кіровоградській області, яка становить 3,97 тон з 1 га землі, загальну площу земельної ділянки, визначену договорами оренди від 01.09.2016 (3,4753 га + 3,5245 га + 4, 034 га = 11,0338 га), обсяг загального урожаю за 2018 (43, 80419 т), а також вартість продажу однієї тони урожаю, що становить за розрахунком 214 640,60 грн., яку позивач просить стягнути в відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками; вини боржника.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У справах зазначеної категорії на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому сліду відмітити, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

У справах зазначеної категорії на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому слід відмітити, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт понесення.

Матеріалами справи встановлено, що Фермерське господарство Нива звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства Сухоярського Володимира Івановича про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками (невитребувані паї), які оформлені у приватну власність та зареєстровані відповідно до чинного законодавства. Так, мова йде про земельну ділянку за кадастровим номером №3523687700:02:000:9582, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності серії І-КР №009922.

02.03.2020 року ОСОБА_5 оформила спадщину на земельну ділянку кадастровим номером № 3523687700:02:000:9582 площею 4,03 га. після смерті ОСОБА_4

01.08.2016 Фермерське господарство "Нива України'' (далі - ФГ "Нива України") звернулось до Новоархангельської районної державної адміністрації (далі - Новоархангельська РДА) із заявою № 01/08, в якій просило надати в оренду земельні ділянки (невитребувані паї), які розташовані на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області за межами населеного пункту загальною площею 148,83 га та 2,59 га проектних паїв (а.с. 39-40 том 1).

Розпорядженням Голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 15.08.2016 року №202-р позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для надання в оренду до виявлення власників та реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї), розташовані на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області загальною площею 151,42 га, у тому числі 148.83 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення та проектних доріг під ними площею 2,59 га (а.с. 4 том 1).

На виконання розпорядження №214-р 01.09.2016 року між Новоархангельською районною державною адміністрацією, в якості орендодавця та позивачем в якості орендаря, 01.09.2016 укладено відповідні договори оренди вказаних вище земельних ділянок (далі - договори оренди від 01.09.2016 (а.с. 63-67, 70-74, 77-81 том 1).

Умовами договорів оренди (п. 21), укладених між позивачем та Новоархангельською районною державною адміністрацією передбачено, що земельна ділянка вважається передаю орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації цього договору, якщо інше не встановлено законом. Умовами договорів оренди (п. 8), укладених між позивачем та Новоархангельською районною державною адміністрацією передбачено, що договір укладено до моменту отримання власником нерозділеної (не витребуваної) земельної ділянки документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, але не більше ніж на 49 років. Умовами договорів оренди (п. 39), укладених між позивачем та Новоархангельською районною державною адміністрацією передбачено, що дія договору припиняється у разі отримання власником земельної ділянки документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_5 припинила Договір оренди землі від 01.09.16, укладених між позивачем та Новоархангельською районною державною адміністрацією та оформила спадщину на земельну ділянку кадастровим номером №3523687700:02:000:9582 площею 4,03 га. після смерті ОСОБА_4

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що вимога Фермерське господарство Нива України про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки площею 4,03 га, кадастровий номер № 3523687700:02:000:9582 та стягнення упущеної вигоди є безпідставною.

Позивач у своїй апеляційній вказує, що підставою стягнення упущеної вигоди (відшкодування шкоди) є Договір від 20.12.17 року укладений між Позивачем та ПАТ Державною продовольчо-зерновою корпорацією України , відповідно для якого Позивач повинен був поставити сільськогосподарську продукцію врожаю 2018 року, вирощену на спірних земельних ділянках. Позивач вказує, що спірні земельні ділянки самовільно зайняті Відповідачем, що спростовується наступним.

Фермерське господарство НиваУкраїни хоч і уклали спірні Договори оренди земельних ділянок НОМЕР_3 (кадастровий номер 3523687700:02:000:9582) № НОМЕР_1 (кадастровий номер 3523687700:02:000:9583), № НОМЕР_2 (кадастровий номер 3523687700:02:000:9586) та речове право на які зареєстровано за позивачем 17.10.2016, в той же час позивачу фактично не передавалися, акти приймання-передачі земельної ділянки сторонами не складались та не підписувались, відповідні докази позивачем до суду першої інстанції не надавались.

Фермерське господарство Сухоярського Володимира Івановича користується земельними ділянками на підставі рішення Торговицької сільською радою №269 від 29.03.2018, відповідно до якого сільська рада вирішила надати в оренду Фермерському господарству Сухоярського Володимира Івановича земельну ділянку (пай) за НОМЕР_3 площею 4,03 га та № НОМЕР_2 площею 3,47 га.

На підставі вказаного вище рішення Торговицькою сільською радою 03.04.18 та відповідачем Фермерським господарством Сухоярського Володимира Івановича укладено договори оренди на відповідні земельні ділянки та зареєстровані у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Торговицькою сільською радою за №№ 48 та 49 (далі - договори оренди від 03.04,2018 (а.с. 90-93, 94 -96 том 2).

Вказані рішення та укладені на його підставі договори оренди від 03.04.2018, в судовому порядку Позивачем не оспорювались та не визнавались недійсними.

Позивач у своїй апеляційній скарзі стверджує про самовільне зайняття Відповідачем земельних ділянок, внаслідок чого просить суд апеляційної інстанції стягнути шкоду.

Апеляційна інстанція зауважує, що визначення самовільного зайняття земельної ділянки міститься у ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Під цим терміном розуміються будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З вказаного роз`яснення вбачається, що використання землі державної та комунальної власності без укладеного договору оренди землі, але після прийняття рішення органу влади про надання землі в оренду хоча і буде порушенням земельного законодавства, однак не може розглядатися як самовільне зайняття. Відповідно, такі дії не можна кваліфікувати за ст. 197-1 Кримінального кодексу та 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на Відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б Відповідач не здійснював протиправних дій.

Позивачем не дотримано зазначених вимог закону та не надано до суду належних та допустимих доказів наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на Відповідача обов`язку відшкодувати заподіянні збитки.

Відповідно до положень ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу , затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року №110 , підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Таким чином, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної юридичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав. До матеріалів справи зазначені докази не надано.

В обґрунтування суми заявлених збитків, Позивачем не надано до матеріалів справи ані акту обстеження земельної ділянки, складеного Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області, ані протоколу про адміністративне правопорушення, ані припису.

В той же час, необхідно врахувати висновок Верховного суду України, викладений у Постанові від 14.06.17 по справі № 923/2075/15, відповідно до якого відмова у задоволенні вимог позивача про стягнення упущеної вигоди на тій лише підставі, що її розмір не може бути встановлений з розумним ступенем достовірності без застосування Методики, без дослідження інших доказів, фактично позбавляє останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов та відповідно є неправомірною.

Проте, матеріали справи не містять належних доказів вжиття Позивачем заходів щодо отримання вигоди та наявності у Позивача реальної можливості отримати таку вигоду у випадку відсутності неправомірних дій Відповідачів.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки .

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

В той же час, у даній справі Позивачем наведено саме математичний розрахунок доходів, які останній теоретично міг отримати.

З огляду наявних матеріалів справи вбачається, що Позивач отримав спірні земельні ділянки з 30.09.2016 року по 21.10.2016 року (дата державної реєстрації речових прав) проте в матеріалах справи відсутні докази здійснення ним робіт, спрямованих на обробіток саме спірних земельних ділянок з метою отримання врожаю та його подальшої реалізації. Зокрема, Позивачем не подано ані доказів укладення договорів підряду на виконання сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках, ані доказів вчинення будь яких дій з його боку щодо їх обробки, ані доказів закупівлі посівного матеріалу, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів.

До власного розрахунку пред`явлених до стягнення суми збитків в розмірі 2 603 885,20 грн., Позивач включив середню врожайність кукурудзи у 2017 році - 3,97 ц/га (зазначена середня врожайність не визнається Відповідачем оскільки відсутнє джерело з якого отримана така інформація) та реалізаційну ціну на кукурудзу у 2017 році згідно договору №ЧРК0188-С,

Використані середні показники врожайності кукурудзи у 2017 році можуть суттєво відрізнятися від тих, які були у господарстві Позивача. Використання середніх показників при розрахунку є виправданим у випадку, коли неможливо з точністю встановити певні показники у господарстві, проте уся інформація, з урахуванням часу, який минув зі спірного періоду, наявна у Позивача - і врожайність у його господарстві, і ціни, за які реалізовано цей врожай.

Зокрема, до матеріалів справи не подано доказів, які підтверджують такі складові розрахунку Позивача, як середня врожайність кукурудзи у 2017 році, валову кількість тон з 1 га, середню реалізаційну ціну кукурудзи у 2017 році та собівартість 1 тони грн., саме в цьому господарстві.

В матеріалах справи також відсутні докази здійснення Позивачем робіт, спрямованих на обробіток спірної земельної ділянки, Позивачем не подано ані доказів укладення договорів підряду на виконання сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці, ані доказів вчинення будь-яких дій з його боку щодо її обробітку, ані доказів закупівлі посівного матеріалу, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів.

Відтак , у спірних відносинах не вбачається складу (всіх елементів) цивільного правопорушення та підстав для стягнення з Відповідачів збитків у заявленій Позивачем до стягнення сумі.

Позивачем не доведено належними доказами, що він міг і повинен був отримати зазначені доходи у визначеному ним розмірі та лише неправомірні дії Відповідачів стали причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Також матеріали справи не містять обставин, які б підтверджували користування земельними ділянками іншими, аніж Позивачі особами. Таким чином, відсутні будь-які докази користування відповідачам спірними земельними ділянками та обставини протиправного використання спірних земельних ділянок саме Відповідачем.

Наведене вказує на недоведеність доводів Позивача, покладених в основу підстав позову.

Позивачем не надано до суду належних доказів, що на спірній земельній ділянці мала бути посіяна саме кукурудза.

Також Позивачем не надано до суду належних доказів вчинення Позивачем дій, спрямованих на відновлення порушеного права та вжиття заходів, спрямованих на уникнення або зменшення збитків.

З викладеного вбачається, що Позивачем всупереч вимогам процесуального закону, не доведено ані сам факт понесених збитків у вигляді упущеної вигоди, ані їх розмір.

Також слід зауважити, що розрахунок розміру збитків має здійснюватися виключно на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Позивач для розрахунку суми упущеної вигоди виходив з середніх показників врожайності по району 2017 року, вирахувавши її із загальної кількості та вартості врожаю, що Позивач міг би отримати при самостійному господарюванні на землях.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, ухвалене рішення відповідно до норм чинного законодавства а відтак передбачених законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статтею 277 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Нива України"-залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2020 у справі №912/2029/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26.10.2020.

Головуючий суддя О.В.Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв