Рішення

від 15.10.2020 по справі 912/2640/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2640/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2640/20

за позовом Фермерського господарства "Оазис", 28022, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Веселе, вул. Дзержинського, б. 10

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

за участю представників:

від позивача - Кошеленко А.В., посвідчення адвоката №428 видано 15.05.2019 року, ордер серія КР №032665 від 14.08.2020 року;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Оазис" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права постійного користування землею, площею 49,54 га, що розташована на території Новоселівської (колишня назва Комінтернівської) сільської ради, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія КР №00290 від 20.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з моменту реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи обов`язки земелекористувача земельної ділянки несе створене Фермерське господарство, а не фізична особа-засновник, на ім`я якої видано державний акт на право постійного користування землею. У зв`язку з наведеним, на думку позивача, смерть фізичної особи-засновника жодним чином не впливає на можливість користування такою земельною ділянкою.

Ухвалою від 19.08.2020 позовну заяву Фермерського господарства "Оазис" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, виявлених при її подані.

25.08.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою від 28.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2640/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2020 о 14:30 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

01.09.2020 Фермерським господарством "Оазис" подано до суду заяву про забезпечення позову від 31.08.2020, відповідно до якої позивач просить:

- заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу Держгеокадастру в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрових номерів, поділ чи об`єднання земельної ділянки загальною площею 49,54 га, кадастровий номер 3520383700:02:000:9402, що розташована на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки загальною площею 49,54 га кадастровий номер 3520383700:02:000:9402, що розташована на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі (але не виключення), включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою загальною площею 49,54 га, кадастровий номер 3520383700:02:000:9402, що розташована на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Ухвалою від 03.09.2020 заяву Фермерського господарства "Оазис" від 31.08.2020 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі (але не виключення), включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою загальною площею 49,54 га, кадастровий номер 3520383700:02:000:9402, що розташована на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

16.09.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. У відзиві відповідач зазначає, що підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Відповідач не погоджується з твердженням позивача, що спірна земельна ділянка є матеріальною основою діяльності ФГ "Оазис", оскільки земельна ділянка надавалася саме для ведення селянського (фермерського) господарства. Така думка суперечить ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство", а також змісту вказаного державного акт, який посвідчує безстрокове право користування не ФГ "Оазис", а громадянина ОСОБА_1 . Тобто, до земель фермерського господарства не входять земельні ділянки, надані в постійне користування фізичним особам - землекористувачам. Право постійного користування земельною ділянкою, що виникло у фізичної особи на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

17.09.2020 Фермерським господарством "Оазис" подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується з твердженнями відповідача викладеними у відзиві. Позивач зазначає, що одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття фермерським господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення фермерського господарства і подальшої державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Звідси у разі смерті громадянина - засновника фермерського господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку. Крім того, позивач зазначає, що посилання відповідача на застарілі правові позиції Верховного суду є в даний час неактуальними, оскільки Велика палата Верховного суду постановою від 23.06.1010 по справі №922/989/18 відступила від вказаних правових позицій зазначивши, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.

Протокольною ухвалою від 22.09.2020 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи №912/2640/20 до 01.10.2020 на 14:30 год.

Ухвалою від 01.10.2020 закрито підготовче провадження у справі №912/2640/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020 о 12:00 год.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 15.10.2020 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового вілправлення.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З підстав вищенаведеного, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд здійснює розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 15.10.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.10.2020 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія КР №00290 від 20.12.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №305, ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Олександрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області було надано в постійне користування земельну ділянку площею 49,54 га, розташовану на території Комінтернівської сільської ради, призначення якої - ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 18).

04.01.2002 видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - Фермерського господарства "Оазис" серії А00 № 086224, відповідно до якого внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та присвоєно ідентифікаційний код 31790778 (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.

Відповідно до Свідоцтва на спадщину за законом від 08.11.2016р. НОМЕР_1 , зареєстрованого в реєстрі за №1418, спадкоємцем майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: частки в статутному фонді Фермерського господарства "Оазис", зареєстрованого в Олександрійській районній державній адміністрації 04.01.2002, реєстраційний номер юридичної особи НОМЕР_2 , ідентифікаційний код юридичної особи 31790778, яке знаходиться в селі Веселе, вул. Дзержинського, буд. №10 Олександрійського району Кіровоградської області, в розмірі 01,00 грн.

Згідно протоколу №3 від 14.11.2016 загальних зборів членів Фермерського господарства "Оазис" вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови Фермерського господарства "Оазис" з 14.11.2016 у зв`язку зі смертю та призначити ОСОБА_2 головою Фермерського господарства "Оазис" з 15.11.2016.

23.11.2016 зареєстровано нову редакцію Статуту Фермерського господарства "Оазис" (а.с. 9-15), відповідно до пункту 1.4. членами господарства є фізична особа, громадянка України ОСОБА_2 , яка також є головою господарства та фізична особа, громадянин України ОСОБА_3 . (а.с. 24 - 31).

Наведені обставини також підтверджуються наявною у матеріалах справи Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 19).

Згідно Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.05.2020, зареєстровано земельну ділянку розташовану на території Кіровоградської області, Олександрійського району, Новоселівської сільської ради, площею 49,5400 га із присвоєнням кадастрового номеру 3520383700:02:000:9402, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (а.с. 21).

14.11.2019 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування винесено Постанову №675-ДК/0404По/0801/-19 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої встановлено, що земельна ділянка площею 49,5400 га, яка розташована за межами населеного пункту селища Новоселівка на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області використовується ФГ "Оазис" в особі голови Костянецької Світлани Олексіївни самовільно без правовстановлюючих документів. У зв`язку з чим постановлено визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 №398/4229/19 (2-а/398/10/20) скасовано постанову, винесену старшим державним інспектором у сфері державного контролю за користуванням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14.11.2019 №675-ДК/0404По/08/01-19.

За твердженням позивача, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не визнає права постійного користування земельною ділянкою за Фермерським господарством "Оазис", в той час позивач зазначає, що є законним користувачем земельної ділянки, також приписи норм права, які визначають зміст права постійного користування, обумовили законні очікування позивача на те, що земельна ділянка, яка була надана у постійне користування з метою створення селянського фермерського господарства та здійснення ним господарської діяльності, буде використовуватись саме для цієї мети увесь час існування селянського фермерського господарства.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Оазис") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Оазис") користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Оазис") право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на момент створення фермерського господарства " Оазис") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Тобто законодавством, чинним на момент створення фермерського господарства "Оазис", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності фермерського господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації фермерського господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону станом на 25.12.2015 - на момент смерті громадянина ОСОБА_1 ) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (частина друга статті 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що на момент смерті засновника фермерського господарства "Оазис" громадянина ОСОБА_1 право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті громадянина ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 01 січня 2002 року) право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення фермерського господарства "Оазис" так і до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

У разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Після отримання громадянином ОСОБА_1 . Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації Фермерського господарства "Оазис" саме фермерське господарство набуло права та обов`язки землекористувача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства "Оазис" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 03.09.2020, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Оазис" (28022, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Веселе, вул. Дзержинського, б. 10, ідентифікаційний код 31790778) право постійного користування земельною ділянкою, площею 49,54 га, що розташована на території Новоселівської (колишня назва - Комінтернівської) сільської ради, яке належало померлому 25.12.2015р. ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія КР №00290 від 20.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №305.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Фермерського господарства "Оазис" (28022, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Веселе, вул. Дзержинського, б. 10, ідентифікаційний код 31790778) 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Фермерському господарству "Оазис" (28022, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Веселе, вул. Дзержинського, б. 10) та Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26).

Повне рішення складено 26.10.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук