Рішення

від 13.10.2020 по справі 914/1437/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 справа № 914/1437/17

Господарський суд Львівської області в складі колегії суддів: судді Бортник О.Ю. - головуюча, суддів Манюка П.Т. та Гоменюк З.П., за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, - Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача-1 : Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ КЛУБ» , с.Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Винниківської міської ради, м. Винники Львівської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання недійсним договору

За участі представників:

від прокуратури: Рапіта Ольга Василівна,

від позивача: Гудима В`ячеслав Орестович,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: Жбадинський Василь Орестович - адвокат,

від Винниківської міської ради: не з`явився,

від Львівської міської ради: Поліщук Ольга Степанівна.

Встановив: Заступник військового прокурора Західного регіону України подав до господарського суду Львівської області позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ КЛУБ» про визнання недійсним з моменту укладення договору про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, укладеного 30.11.2016р. між Міністерством оборони України в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСТ КЛУБ» . Ухвалами суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Винниківську міську раду, м. Винники та Львівську міську раду, м. Львів.

Стислий виклад позиції учасників справи.

Позиція Заступника військового прокурора Західного регіону України.

Заступник військового прокурора Західного регіону України просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що спірний договір укладений 30 листопада 2016 р. тимчасово виконуючим обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Винарським В.В. від імені Міністерства оборони України стосується земельної ділянки, яка належить до земель оборони. Вказаний факт підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2016 р. у справі № 914/1708/16.

Укладенням спірного договору сторонами фактично змінено цільове призначення земельної ділянки із земель оборони на землі житлової забудови, що суперечить ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на приписи частин 1 та 2 статті 203 ЦК України та вважає, що зміст спірного договору суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави та суспільства.

На думку заступника військового прокурора Західного регіону України, спірний договір укладено з порушенням вимог пунктів 7 та 11 Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, який затверджено наказом державного секретаря Міністерства оборони України від 17 червня 2003 р. № 23.

Договір укладено тимчасово виконуючим обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Винарським В.В. від імені Міністерства оборони України за відсутності передбаченого пунктом 11 згаданого вище Положення погодження на його укладення від Управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України. Довіреність № 220/386/д від 10 листопада 2016 р., на підставі якої діяв тимчасово виконуючий обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Винарський В.В., укладаючи спірний договір, уповноважувала його на укладення від імені Міністерства оборони України за погодженням з Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України договорів на проведення землевпорядних робіт, здійснення дій щодо державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на них за небюджетні кошти, у тому числі за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, а також здійснення інших правочинів, пов`язаних із їх виконанням.

Вказаною довіреністю Винарському В.В. повноважень на укладення від імені Міністерства оборони України договорів та додаткових угод на будівництво житлових об`єктів, виконання проектно-вишукувальних робіт за вказаною адресою не надано.

Спірний договір суперечить пунктам 3, 5 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 715. Спірний договір укладено без проведення конкурсу, передбаченого наведеними вище нормами права.

Позиція позивача.

Позивач вважає, що спірний договір укладено тимчасово виконуючим обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Винарським В.В. від імені Міністерства оборони України за відсутності згоди Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України та за відсутності належних повноважень на укладення такого Договору.

Будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, здійснюється на конкурсних засадах. Такого конкурсу Міністерством оборони України не проведено.

На земельній ділянці по вул. Личаківській, 105, у м. Львові знаходилось військове містечко № 85, станом на 31 серпня 2017 р. на цій земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення загальною площею 3034 кв. м, які належать на праві комунальної власності Винниківській міській раді.

У поясненнях від 20.12.2017 р. (том справи ІІ, а.с. 52-53) позивач вказує, що відповідач 1 уклав спірний договір із порушенням п.п. 7 та 11 Положення про Західне управління капітального будівництва МОУ.

Земельна ділянка по вул. Личаківській, 105, у м. Львові, якої стосується спірний договір, не була погоджена Кабінетом Міністрів України як така, на якій планується будівництво житла для військовослужбовців. Спірний договір підписано без попередньо організованого та проведеного Міністерством оборони України конкурсу з вибору забудовника.

Позивач вважає, що спірний договір має бути визнаний недійсним з підстав, передбачених статтею 203 ЦК України.

Стислий виклад заперечень проти позову відповідача 2.

Відповідач 2 у відзивах на позовну заяву (том справи І, а.с. 124-130, том справи ІІ, а.с. 97-107) просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на таке.

Відповідач 2 вважає безпідставним посилання прокуратури на зміну спірним договором цільового призначення земельної ділянки. Товариство з обмеженою відповідальністю Рест-клуб повідомляє, що внаслідок укладення спірного договору до нього не перейшло право користування земельною ділянкою, товариство отримало лише право використовувати будівельний майданчик.

Відповідач 2 вважає, що довіреністю № 220/386/д від 10.11.2016 р. передбачено повноваження Винарського В.В. на укладення правочинів, пов`язаних із проведенням землевпорядних робіт на спірній земельній ділянці та здійснення дій щодо державної реєстрації речових прав на неї.

Винарський В.В. укладав договір як тимчасово виконуючий обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке відповідно до Положення про нього виконує функції замовника Міністерства оборони України на будівництво об`єктів житлово-комунального, соціального, загальновійськового призначення. Основним завданням Управління є участь у вирішенні питань придбання та обміну житла для військовослужбовців збройних Сил України. Повноваження Винарського В.В. на укладення спірного Договору передбачені пунктами 7 та 11 Положення про Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України

Відповідач 2 вважає, що спірний правочин в силу статті 241 ЦК України створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки сторін, оскільки його схвалено відповідачем 1 шляхом прийняття здійсненої відповідачем 2 оплати в сумі 75000 грн. на виконання п. 4.1.20. Договору. Прийняттям оплати відповідач 1 схвалив спірний правочин.

Відповідач 2 повідомляє, що відповідно до Порядку організації будівництва в друкованому засобі масової інформації відповідачем 1 розміщувалось оголошення про організацію конкурсу з організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці Стрийській, 209-1. Факт проведення конкурсу встановлено рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1075/17.

Відповідач 2 вважає недоведеним факт належності земельної ділянки до земель оборони у відповідності до статті 38 ЗК України. Відповідач 2 посилається при цьому на норми ст. 375 ЦК України та ст. 125 ЗК України. На думку відповідача 2, позивач не надав доказів того, що він є власником земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, а також доказів того, що ця земельна ділянка належить за цільовим призначенням до земель оборони. Тому позивачем належними засобами доказування не доведено порушення з боку відповідачів законних та охоронюваних інтересів позивача. Земельна ділянка належить до комунальної власності та надавалась КЕЧ Львівського району Прикарпатського військового округу в тимчасове користування.

Відповідач 2 також посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. № 44277/98 у справі Стретч проти Сполученого Королівства щодо висновків про непропорційне втручання у право на мирне володіння майном.

У додаткових поясненнях від 12.10.2020 р. відповідач 2 зазначає про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 статті 226 ГПК України.

Заперечення прокурора у справі щодо відзиву відповідача 2 (том справи ІІ, а.с. 133-137).

Прокурор, додатково до викладеного у позові, посилається на ту обставину, що будівництво по вул. Личаківській, 105 у м. Львові є неможливим, оскільки за цією адресою знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності Винниківській міській раді. Будівництвом порушуватиметься її право власності, яке гарантоване статтею 41 Конституції України.

Перерахування 75000 грн. відповідачем 2 прокурор визнає, проте зазначає, що вказану суму перераховано на рахунки відповідача 1. Тому ця обставина не може свідчити про наступне схвалення правочину позивачем.

Щодо посилання відповідача 2 на практику Європейського суду з прав людини, то прокурор зазначає, що відповідач 1 не є державним органом і саме він, а не позивач порушив вимоги закону, укладаючи спірний договір.

Відповідь позивача на відзив відповідача 2 (том справи ІІ, а.с. 146-148).

Позивач заперечує погодження ним укладення відповідачем 1 спірного договору від імені Міністерства оборони України. Позивач вважає, що відповідачем 1 порушено вимоги пунктів 7 та 11 Положення про Західне управління капітального будівництва з цих питань. Вказане Положення не надає відповідачу 1 права укладати договори від імені Міністерства оборони України.

У порушення вимог п.п. 5, 8, 25 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 715, позивач не організовував та не проводив конкурсу на визначення, внаслідок якого б відповідач 2 визнавався переможцем та мав право на укладення спірного договору.

Долучена відповідачем 2 до матеріалів справи копія оголошення про проведення конкурсу не містить інформації про місце її публікації, докази розміщення цього оголошення на офіційному веб-сайті організатора конкурсу, протокол проведення конкурсу та визначення переможця конкурсу відсутні.

Позивач визнає факт перерахування 75000 грн. відповідачем 2 на рахунок відповідача 1 на виконання умов спірного договору. Проте позивач вважає, що перерахування вказаних коштів на рахунок окремої юридичної особи (відповідача 1), яка використала ці кошти без жодного погодження та повідомлення про таке перерахування позивача не може свідчити про наступне схвалення ним правочину.

Позивач вважає спірний правочин недійсним в силу приписів статей 203 та 215 ГПК України.

Стислий виклад позиції Винниківської міської ради.

Третя особа у справі у відзиві (том справи І, а.с. 235-237) повідомляє, що вона на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 237-р від 30.03.2011 р. Про передачу майнового комплексу військового містечка № 85 у м. Львові та Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 08.11.2011 р. є власником нежитлових приміщень загальною площею 3034 кв. м, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105. Вказане підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 32006982.

Стислий виклад позиції Львівської міської ради, викладеної у поясненнях щодо позовної заяви (том справи ІІ, а.с. 248250).

Львівська міська рада просить позов задовольнити, посилаючись на те, що Винниківська міська рада є власником нежитлових приміщень загальною площею 3034 кв. м, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105. На думку Львівської міської ради, ці приміщення передано Винниківській міській раді на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 237-р від 30.03.2011 р. Про передачу майнового комплексу військового містечка № 85 у м. Львові . Винниківська міська рада в силу статті 120 ЗК України стає власником земельної ділянки, на якій розташоване згадане нерухоме майно.

Відповідач 1 у заяві від 09.09.2020 за № 5 позов у справі визнав повністю. Суд дійшов висновку, що ця заява не містить ознак, передбачених частинами 4 та 5 статті 191 ГПК України, за яких суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті такого визнання позову.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.07.2017р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, відстрочено заступнику військового прокурора Західного регіону України сплату судового збору за подання позову

Розгляд справи відкладався, строк розгляду продовжувався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 12.09.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Винниківську міську раду, продовжено строк вирішення справи.

Ухвалою суду від 25.09.2017р. призначено колегіальний розгляд справи № 914/1437/17 у складі 3 суддів.

26.09.2017р., у відповідності до ст. 2-1 ГПК України, призначено автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів. За результатами проведеного автоматизованого розподілу членами колегії визначено суддів Іванчук С.В. та Фартушка Т.Б.

Ухвалою суду від 26.09.2017р. прийнято справу № 914/1437/17 до провадження в новому складі суду.

Розгляд справи відкладвся з підстав, зазначених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 15.11.2017р. прийнято справу № 914/1437/17 до розгляду у новому складі суду (Бортник О.Ю. - головуючий суддя, судді Фартушок Т.Б., Манюк П.Т.) та розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 13.12.2017р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи.

15.12.2017р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції. У відповідності до підпункту 9 пункту 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Тому подальший розгляд справи відбувався за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 20.03.2018р. прийнято справу № 914/1437/17 до розгляду колегіально у зміненому складі суддів: суддя Бортник О.Ю. - головуюча, суддів Іванчук С.В. та Манюка П.Т.

Ухвалою суду від 16.05.2018р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівську міську раду та відкладено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 30.05.2018р. відкладено підготовче засідання у справі на 22.06.18 р., в зв`язку з заміною 30.05.2018р. члена колегії суддів з розгляду справи № 914/1437/17 Іванчук С.В. на суддю Фартушка Т.Б.

Ухвалою суду від 22.06.2018р. прийнято справу № 914/1437/17 до розгляду колегіально у складі суддів: суддя Бортник О.Ю. - головуюча, суддів Манюка П.Т. та Горецької З.В.

Ухвалою суду від 03.10.2018р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ КЛУБ» , с. Зимна Вода про призначення землевпорядної експертизи від 25.09.2017р. (вх.№ 4004/17 від 25.09.2017р.), від 13.11.2017р. (вх.№ 4750/17 від 15.11.2017р.), від 20.02.2018р. (вх.№492/18 від 21.02.2018р.), від 15.05.2018р. (вх.№ 1318/18 від 16.05.2018р.) залишено без розгляду та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11.10.2018р. долучено до матеріалів справи докази, подані Львівською міською радою, та докази, долучені до клопотання Міністерства оборони України № 787 від 09.10.2018р..

Ухвалою суду від 16.10.2018р. призначено проведення судової експертизи у справі № 914/1437/17. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 13.08.2019р. поновлено провадження у справі № 914/1437/17 та витребувано в учасників справи документи необхідні для дачі експертного висновку.

Згідно витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019р., у зв'язку з члена колегії суддів у справі, Горецької З.В., у відпустці, склад колегії суддів у справі сформовано наступним чином: Бортник О.Ю. - головуючий суддя, судді: Сухович Ю.О. та Манюк П.Т.

Ухвалою суду від 16.10.2019р. долучено до матеріалів справи № 914/1437/17 докази, додані Військовою прокуратурою Західного регіону України до її пояснень щодо виконання клопотання судових експертів про надання документів та докази Міністерства оборони України, додані до його клопотання про долучення доказів від 07.10.2019р. № 818. Проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.10.2018р. у справі № 914/1437/17, доручено здійснити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 04.02.2020р. поновлено провадження у справі № 914/1437/17 та витребувано в учасників справи документи, необхідні для дачі експертного висновку.

Ухвалою суду від 26.02.2020р. проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.10.2018р. у справі № 914/1437/17, ухвалено здійснити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, 54) на підставі наявних у матеріалах справи доказів, з урахуванням того, що додаткові матеріали зазначені у клопотанні судового експерта від 14.01.2020р., у осіб, які беруть участь у справі, відсутні. Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 07.08.2020р. прийнято справу № 914/1437/17 до розгляду колегіально у зміненому складі суддів: суддя Бортник О.Ю. - головуюча, суддів Манюка П.Т. та Гоменюк З.П., поновлено провадження у справі № 914/1437/17 та підготовче засідання призначено на 09.09.2020 р.

Ухвалою суду від 09.09.2020р. відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ КЛУБ» ( №26266/20 від 09.09.2020р.) про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено справу №914/1437/17 до судового розгляду по суті на 13.10.2020 р.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 13.10.2020 р. заявив про відкликання ним клопотання про відкладення розгляду справи від 12.10.2020 р.

Що стосується клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду, то воно задоволенню не підлягає. Суд визнає обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України. Договір укладено 30.11.2016 року, позивач не здійснював самостійно захист інтересів держави, в зв`язку з чим прокурор, відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру , звернувся із позовом до суду з метою захисту порушених інтересів держави. З питань представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді, суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у її постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

У зв`язку з набранням чинності 17.07.2020 р. Законом України від 18.06.2020 р., суд, починаючи з 17.07.2020 р., при здійсненні судочинства, керується зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків без подання особою відповідної заяви.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі спірного Договору; факту порушення, невизнання або оспорення, внаслідок укладення спірного договору, прав і законних інтересів юридичних осіб, держави; наявності у сторін належних повноважень на укладення такого Договору, у тому числі від імені та в інтересах позивача; факту відповідності спірного договору вимогам статей 203, 215, 241 ЦК України; факту наявності обставин, передбачених статтею 228 ЦК України; факту наявності у прокуратури повноважень на звернення із таким позовом до суду, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.

Вичерпний перелік доказів, якими прокурор, сторони та треті особи підтверджують наявність кожної обставини, що належить до предмета доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви у справі та додатках до поданих ними заяв.

Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.

Між відповідачами у справі 30.11.2016 р. укладено Договір про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105. Цей договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі за номером 3620. Відповідно до умов цього Договору, його стороною (замовником) є Міністерство оборони України в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, на підставі Положення про Західне управління капітального будівництва, затвердженого наказом державного секретаря Міністерства оборони України 17.06.2003 р. за № 23. Від імені Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України договір уклав на підставі довіреності № 220/386/д від 10.11.2016 р. та наказу Міністра оборони України від 21.08.2015 р. за № 28-ДП тимчасово виконуючий обов`язки начальника управління Винарський В.В.

Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією згаданого Договору (том справи І, а.с. 25-32).

Однак, ані довіреність № 220/386/д від 10.11.2016 р., ані наказ Міністра оборони України від 21.08.2015 р. за № 28-ДП, ані Положення про Західне управління капітального будівництва, яке затверджене наказом державного секретаря Міністерства оборони України 17.06.2003 р. за № 23, не надавали станом на 30.11.2016 р. права та повноважень Винарському В.В., а також відповідачу 1 укладати спірний Договір від імені Міністерства оборони України.

Суд дійшов висновку, що особа, яка вчинила спірний правочин від імені позивача не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч. 2 статті 203 ЦК України), виходячи з такого.

Наказом Міністра оборони України №28-ДП від 21.08.2015р. ОСОБА_1 призначено тимчасово виконуючим обов`язки начальника ЗУКБ Міністерства оборони України.

Довіреність Міністерства оборони України від 10.11.2016 р. № 220/386/д (том справи І, а.с. 34) уповноважувала тимчасово виконуючого обов`язки начальника Західного управління капітального будівництва на підписання від імені Міністерства оборони України за погодженням із Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України договорів (додаткових угод) на проведення землевпорядних робіт, здійснення дій щодо державної реєстрації земельних ділянок, державної реєстрації речових прав на них (права державної власності та права постійного користування земельними ділянками за Міністерством оборони України) за не бюджетні кошти, зокрема за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105.

Спірний договір стосується капітального будівництва (житлового комплексу), залучення коштів на будівництво (інвестування будівництва), розподілу часток.

Положення про Західне управління капітального будівництва, затверджене наказом державного секретаря Міністерства оборони України 17.06.2003 р. за № 23, передбачало виконання відповідачем 1 функцій замовника Міністерства оборони України на будівництво зокрема об`єктів житлово-комунального, соціального призначення. В силу п. 7 Положення відповідач 1, відповідно до покладених на нього завдань, мав право укладати договори на пайову участь у будівництві об`єктів іншими замовниками, вишукувати та залучати кошти інвесторів у будівництво об`єктів та укладати договори (контракти) за погодженням з управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України. Відповідач 1 також мав право вишукувати та залучати кошти інвесторів у будівництво об`єктів у визначеному законодавством України та цим Положенням порядку та укладати договори (контракти) які узгоджуються в управлінні капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України.

Пунктом 11 згаданого Положення начальнику відповідача 1 надано право укладати угоди на капітальне будівництво, ремонт, інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, придбання та обмін квартир, надання послуг та інші угоди в межах своєї компетенції лише за погодженням з управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України.

Доказів погодження спірного Договору управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України або ж безпосередньо Міністерством оборони України немає. Управління капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України у листі від 07.08.2017 р. за № 303/8/32/939 (том справи І, а.с. 101) зазначає, що спірний договір ним не погоджувався. Міністерство оборони України факт погодження спірного договору заперечує та підтримує позовні вимоги прокуратури.

Про те, що Спірний Договір укладається позивачем в особі відповідача 1 на підставі Положення про Західне управління капітального будівництва, затвердженого наказом державного секретаря Міністерства оборони України 17.06.2003 р. за № 23, а також що від імені Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України договір уклав на підставі довіреності № 220/386/д від 10.11.2016 р. та наказу Міністра оборони України від 21.08.2015 р. за № 28-ДП тимчасово виконуючий обов`язки начальника управління Винарський В.В., зазначено у самому тексті спірного договору (том справи І, а.с. 25). Тому відповідач 2 знав та за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження. З огляду на наведене, судом не можуть застосовуватись до спірних правовідносин норми ч. 3 статті 92 ЦК України.

При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення, воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення. Схвалення дій представника може бути виражено у будь-якій формі, яка проте однозначно має свідчити про волю принципала на визнання правочину, вчиненого представником з перевищенням повноважень. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду , які викладено у його постанові від 20 березня 2018 р. у справі № 914/1075/17. Тому доводи відповідача 2 про перерахування ним 75000 грн. на рахунок відповідача 1, на виконання умов спірного Договору, та прийняття цих коштів не свідчать про передбачене ч. 2 статті 241 ЦК України наступне схвалення спірного Договору Міністерством оборони України. Позивач та відповідач 1 є окремими самостійними юридичними особами. Докази того, що позивачу було відомо про такий перерахунок коштів на виконання умов спірного договору і Міністерство схвалило це, відповідачами суду не надані та у матеріалах справи їх немає.

Заперечення відповідача 2 про те, що спірний договір укладено відповідачем 1 відповідно до наданих йому пунктами 7 та 11 Положення про Західне управління капітального будівництва повноважень. спростовуються пунктами 2.1., 2.2., 2.4., 2.5., 4.1.2., 4.1.19., 4.1.22., 4.2.1., 4.2.2., 4.2.9., 7.1., 7.1.1. тощо спірного договору. Наведенні пункти спірного Договору передбачають будівництво відповідачами житлового комплексу, передачу відповідачем 1 відповідачу 2 функцій замовника будівництва цього житлового комплексу, фінансування будівництва коштами відповідача 2 та залученими коштами фізичних і юридичних осіб, можливість залучення сторонами договору коштів фізичних та юридичних осіб на фінансування будівництва, компенсацію відповідачем 2 відповідачу 1 квадратними метрами житла витрат, пов`язаних із використанням земельної ділянки, належні відповідачам частки у об`єкті житлового будівництва з моменту введення його у експлуатацію, розподіл між відповідачами цих часток у вигляді окремих квартир, встановлення часток відповідачів та позивача у відсотковому відношенні до загальної площі квартир об`єкта житлової забудови.

Доказів погодження Міністерством оборони України своєї частки у розмірі 9 % від загальної площі квартир об`єкта забудови немає.

Наведені вище положення спірного договору свідчать, що він належить до категорії угод, які відповідно до пунктів 7 та 11 Положення про Західне управління капітального будівництва (договори на пайову участь у капітальному будівництві об`єктів іншими особами, договори з вишукування та залучення коштів інвесторів у будівництво об`єктів, угоди на капітальне будівництво, інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, придбання квартир тощо), відповідач 1 та його начальник мали право укладати лише за погодженням із управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України. Одночасно, ці положення спірного Договору спростовують доводи відповідача 2 про те, що спірний Договір є договором підряду на виконання робіт із будівництва об`єктів, договором на придбання житла для військовослужбовців чи будь-яким іншим договором, на укладення якого згаданим Положенням не вимагається погодження управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України.

Згідно з пунктом 11 Положення, начальник відповідача 1 вправі укладати такі угоди лише за погодженням з управлінням капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України.

Зміст спірного договору суперечить актам цивільного законодавства (ч. 1 статті 203 ЦК України), виходячи з такого.

Докази вчинення позивачем та Кабінетом Міністрів України дій, передбачених пунктами 3, 5, 7-11, 15-28 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 715, які дають право позивачу на укладення на законних підставах договору на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, матеріали справи не містять. Вказаний порядок підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2016 р. у справі № 914/1708/16 обставини щодо належності земельної ділянки по вул. Личаківській, 105, у м. Львові до земель оборони (том справи І, а.с. 52) та встановлені п. 4.2. спірного Договору обов`язки позивача. Пункт 4.2. Договору стосується обов`язку позивача щодо державної реєстрації майнових прав на земельну ділянку по вул. Личаківській, 105 у м. Львові.

Матеріали справи також не містять доказів вчинення позивачем та Кабінетом Міністрів України дій, які передбачені нормами пунктів 4-11, 15-28 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 481, які дають право позивачу на укладення на законних підставах договору на будівництво житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, членів їх сімей, на земельних ділянках державної власності (крім земель оборони), наданих для розміщення і постійної діяльності правоохоронних органів спеціального призначення, інших державних органів, що комплектуються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу.

Долучені відповідачем 2 до матеріалів справи докази на підтвердження законності оголошення та проведення конкурсу (том справи І, а.с. 131-151, а.с. 174-182, а.с. 217-221) не є належними доказами дотримання вимог наведених вище Порядків та доказами укладення спірного договору у порядку, встановленому законом, виходячи з такого.

Зазначені докази засвідчують вчинення відповідачем 1 дій, спрямованих на проведення конкурсу з організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці площею 1,5 га, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, від себе особисто, як самостійної, окремої юридичної особи на підставі самостійно прийнятого та самостійно затвердженого Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, на земельних ділянках, що не належать до земель оборони і перебувають в користуванні Міністерства оборони України.

Ці докази не є доказом погодження Кабінетом Міністрів України та Міністерством оборони України включення названої земельної ділянки до переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей.

Ці докази не є рішенням позивача про утворення конкурсної комісії та формування її складу у встановленому законодавством України, яке діяло станом на 2016 рік, порядку.

Рішення суду від 10.08.2017 р. у справі № 914/1075/17 скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 березня 2018 р.

З огляду на недотримання вимог Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 715, або ж Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 481, ці докази не підтверджують легітимність визначення особи, з якою відповідачем 1 у подальшому укладено спірний Договір та законність цього договору і відповідність його вимогам закону на момент укладення.

Спірний правочин порушує публічний порядок (стаття 228 ЦК України), виходячи з такого.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1. Спірного Договору сторони зобов`язувались збудувати житловий комплекс, згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105. Об`єктом забудови визначено земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, орієнтовною площею 1,3 га. Пунтком 4.2.4. спірного договору позивача зобов`язано протягом 3 (трьох) календарних місяців з дати підписання цього договору, в порядку, встановленому Положенням та чинним законодавством України, списати нерухоме майно, яке знаходиться на Земельній ділянці, здійснити його розбирання/демонтаж та звільнити Будівельний майданчик від цього майна. Відповідно до пункту 1.1.5. договору, під Земельною ділянкою сторони договору розуміють частину земної поверхні, розташовану за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, орієнтовною площею 1,3 га.

Суд встановив, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, знаходився майновий комплекс військового містечка № 85. Цього майнового комплексу стосується розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 р. № 237-р Про передачу майнового комплексу військового містечка № 85 у м. Львові (том справи І, а.с. 240).

08.11.2011р. Винниківській міській раді видано свідоцтво № В-01616 про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 3034 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 105. Право власності на ці приміщення зареєстровано за Територіальною громадою м. Винники в особі Винниківської міської ради 11.11.2011 р., про що свідчать відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 35127417, Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 95932639, сформована 31.08.2017 р. (том справи І, а.с. 91).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2016 р. у справі № 914/1708/16, яка набрала законної сили, встановлено, що земельна ділянка на вул. Личаківська, 105 у м. Львові площею 1,0755 га (кадастровий номер 4610137200:06:003:0078) знаходиться в межах земельної ділянки площею 1,10000 га. на вул. Личаківська, 101, яка була надана військовому містечку №85 згідно з рішенням №3-с від 08.02.1985р. Земельна ділянка на вул. Личаківська, 105 у м. Львові належить до земель оборони. В силу положень ч. 4 статті 75 ГПК України вказані обставини не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. У згаданій справі брали участь прокурор, позивач у справі № 914/1437/17 та Винниківська міська рада.

Відповідачами суду не надано доказів того, що на земельній ділянці по вул. Личаківська, 105, у м. Львові знаходиться будь-яке інше нерухоме майно, крім того, на яке зареєстровано право власності за Територіальною громадою м. Винники в особі Винниківської міської ради 11.11.2011 р.

Відповідачами не спростовано доводів Винниківської міської ради та Львівської міської ради про те, що пункт 4.2.4. спірного договору стосується саме згаданого вище нерухомого майна. Відповідачами не доведено, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, є вільна від нерухомого майна земельна ділянка, придатна для будівництва житлового комплексу на підставі спірного Договору. Відповідачами не доведено, що за цією адресою на момент укладення Договору знаходилось будь-яке інше нерухоме майно, крім того, на яке було зареєстровано право власності за Територіальною громадою м. Винники в особі Винниківської міської ради, і що позивач або відповідач 1 мали право розпоряджатись цим нерухомим майном в частині повноважень на здійснення його розбирання та демонтажу. Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано Повідомлення від 30 червня 2020 р. за № 6507 про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи, яка призначалась судом за клопотанням відповідача 2, в зв`язку з відсутністю у учасників справи матеріалів, необхідних для роботи судового експерта.

Зазначені обставини свідчать про порушення та невизнання спірним договором прав і законних інтересів власника нерухомого майна, які встановлено статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України.

Решта аргументів позивача, відповідача 2 та третіх осіб не відноситься до предмету спору. Предметом спору у справі є визнання недійсним Договору. Майнові права на майно, яким у тому числі є й земельна ділянка, не є предметом спору у справі.

Судом встановлено, що відбулась зміна назви Військової прокуратури Західного регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону на підставі наказу Офісу Генерального прокурора 66 від 05.02.2020 р.

З огляду на викладене вище, судом при вирішенні спору, крім наведених норм права, застосовано правові норми, передбачені статтями 202, 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Відповідно до цих правових норм, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть дво- чи багатосторонніми (договори).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Для чинності правочину необхідним є додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) таких, зокрема вимог:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Суд встановив, що при відкритті провадження у справі сплату судового збору прокурору судом відстрочено. За таких обставин, судовий збір у справі на підставі статті 129 ГПК України покладається на відповідачів порівну, оскільки спір у справі виник внаслідок їх спільних неправильних дій, та підлягає стягненню в доход Державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов зодовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення Договір про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 105, укладений 30 листопада 2016 р. між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (79005, м. Львів, вул. Івана Франка, 61, код ЄДРПОУ 24980173) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рест Клуб (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Тичини, буд. 2, офіс 3, код ЄДРПОУ 39853342).

2. Стягнути з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (79005, м. Львів, вул. Івана Франка, 61, код ЄДРПОУ 24980173) в доход Державного бюджету 800 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рест Клуб (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Тичини, буд. 2, офіс 3, код ЄДРПОУ 39853342) в доход Державного бюджету 800 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.10.2020 р.

Головуючий суддя О.Ю. Бортник,

Суддя П.Т. Манюк,

Суддя З.П. Гоменюк