Ухвала

від 23.10.2020 по справі 922/2994/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"23" жовтня 2020 р.Справа № 922/2994/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Набок Олексія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ) до Фізичної особи-підприємця Пазнікова Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_2 ) про стягнення 101125,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Фізичної особи-підприємця Набок Олексія Анатолійовича (позивач) до Фізичної особи-підприємця Пазнікова Ігоря Володимировича (відповідач) про стягнення 101125,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договорами суборенди № 0188/а-20, 0222/а-20, 0223/1/а-20, 0223/а-20 від 01.01.2020 та одностороннім розірванням цих договорів суборенди.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 відкрито провадження у справі № 922/2994/20, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

21.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24551), в якому викладено клопотання про продовження процесуального строку на подання додаткових доказів та зустрічного позову.

Розглянувши означене клопотання, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (частина 1 статті 118 ГПК України).

Відповідно до п.4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України (в редакції, що була чинною на час відкриття провадження у справі) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Окрім того, згідно з п.4 Прикінцевих положень ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Тобто за змістом вищенаведених норм господарського процесу, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Суд звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 про те, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено стороною, та чи підлягає він відновленню. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Разом з тим, в аспекті зазначеного, суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі Walchli v. France , заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ Фріда проти України , заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). У будь-якому разі, на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Положення ч.1 ст.119 ГПК України, пов`язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов`язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку, при цьому не ставить можливість такого поновлення в залежність від тривалості прострочення.

При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документовим підтвердженням) причин пропуску цього строку. Причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Попри це, відповідач в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку не зазначив жодної причини його пропуску та не подав жодного доказу, який би переконливо свідчив про обставини, що унеможливили подання зустрічного позову протягом встановленого судом строку, та їх поважність.

У відзиві на позов відповідачем лише вказано про те, що на розгляді Господарського суду Харківської області перебувають справи №922/5208/20, № 922/32225/20 за аналогічними позовами і ця обставина обумовлює прохання відповідача на продовження встановленого судом строку терміну для подання доказів та зустрічного позову.

Втім, повідомлені відповідачем обставини жодним чином не свідчать про обставини, що унеможливили подання зустрічного позову протягом встановленого судом строку, та їх поважність.

Окремо суд звертає увагу на те, що вказані відповідачем справи, про які останній зазначає в обґрунтування клопотання, а саме: №922/5208/20 та № 922/32225/20 у системі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" та в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ - відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подання додаткових доказів та зустрічного позову без зазначення заявником жодної поважної причини пропуску строку на його подання, та без доказів на підтвердження зазначених обставин, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 12, 20, 162, 164, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подання додаткових доказів та зустрічного позову у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання (23.10.2020 р.) відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя Г.І. Сальнікова