Рішення

від 23.10.2020 по справі 453/1156/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1156/20

№ провадження 2/453/432/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в Сколівський районний суд Львівської області із позовною заявою до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ №34-к від 15.06.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 , визнати протиправним та скасувати наказ №41-к від 14.08.2020 року Про внесення змін до наказу №34 від 15.06.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 , поновити її на роботі на посаді вчителя-логопеда логопедичного пункту при Сколівському ЗЗСО І-ІІІ ст. №3, стягнути з відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.08.2020 року.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 24.09.2020 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі.

Розгляд справи відбувся 23.10.2020 року без учасників справи.

В обґрунтування своїх вимог позивачка покликається на те, що відповідно до рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30.04.2020 року у справі №453/426/20 визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти Сколівської РДА від 24.02.2020 року №13-к Про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя-логопеда Сколівського ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників та поновлено на посаді вчителя-логопеда логопедичного пункту при Сколівському ЗЗСО І-ІІІ ст. №3.

Вказує, що на виконання вказаного рішення суду відділом освіти Сколівської РДА видано наказ №30-к від 07.05.2020 року Про відміну наказу №13-к від 24.02.2020 року її поновлено на роботі. Попри те, наказом № 31-к від 07.05.2020 року Про надання повідомлення ОСОБА_1 , її було повідомлено про скорочення підрозділу та відповідної посади, а також про те, що вона підлягає звільненню. Відтак, наказом № 34-к від 15.06.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 із врахуванням змін, внесених відповідно до наказу від 14.08.2020 року № 41-к, позивача було звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Вважає, що наказ про звільнення виданий з порушенням трудового законодавства та підлягає скасуванню, оскільки всупереч нормам законодавства про працю вона не була належно попереджена про наступне вивільнення, письмово не запропоновано їй роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також не враховано переважне право на залишення на роботі.

20.10.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача з дотриманням відповідних норм ЦПК України, в якому зазначається про те, що звільнення позивачки відбулось з дотриманням норм трудового законодавства. Відповідач вважає, що обставини, на які посилається позивачка, як на порушення при її звільненні, спростовуються письмовими доказами, які додаються до позову.

Свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що у 2018 році було створено КУ Сколівський інклюзивно-ресурсний центр відповідно до рішення сесії Сколівської районної ради Львівської області №530 від 07.06.2018 року.

У вересні 2018 року, відповідно до ст. 24 Закону України Про освіту , керуючись рішенням XXIV сесії VII скликання Сколівської районної ради № 530 від 07.06.2018 року Про затвердження штатного розпису КУ Сколівський інклюзивно-ресурсний центр , Положенням про проведення конкурсного відбору на посади педагогічних працівників комунальної установи Сколівський інклюзивно-ресурсний центр Сколівської районної ради Львівської області, затвердженого рішенням XXIV сесії Сколівської районної ради від 09.08.2018 року № 580 Про затвердження Положення про проведення конкурсного відбору на посади педагогічних працівників комунальної установи Сколівський інклюзивно-ресурсний центр Сколівської районної ради Львівської області, наказом начальника відділу освіти Сколівської РДА № 204 від 25 червня 2018 року, було проведено конкурсний відбір на посади педагогічних працівників Сколівського ІРЦ, зокрема вчитель-логопед 3-ої ставки. За результатами іспиту та співбесіди було визначено переможців. Позивачка не подавала заявки на участь в конкурсі.

На підставі рішення Колегії районної державної адміністрації № 16 від 29 серпня 2019 року Про внесення змін у рішення колегії районної державної адміністрації та від 31 липня 2019 року № 10 Про роботу КУ Сколівський ІРЦ , з метою уникнення дублювання логопедичних функцій було проведено зміни в структуру відділу освіти та внесено зміни в Положення відділу освіти, так як логопедичні функції передані ІРЦ. Відповідно до Положення відділу освіти логопедичного пункту немає у складі відділу освіти як структурного підрозділу.

Відповідно до наказу відділу освіти №41-к від 14.08.2020 року Про внесення змін до наказу 334 від 15.06.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 позивачку було звільнено у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників та проведено розрахунок.

Позивачка після лікарняного повинна була приступити до виконання своїх посадових обов`язків, але фактично згідно рішення колегії та внесених змін у штатний розпис, посаду, яку вона обіймала, було скорочено.

Також відповідач в своєму відзиві зазначає про те, що позивачку було персонально попереджено про наступне вивільнення за два місяці. Відповідно до ч. 3 ст. 492 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

На момент звільнення позивачки і на даний час відсутні посади, що відповідають її професії, кваліфікації чи спеціальності, проте їй було запропоновано посаду методиста райметодкабінету з навантаженням 0,5 ставки, від якої така відмовилась.

23.10.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача, у якій позивач зазначає, що відповідач здійснює вибіркове цитування норм закону у зв`язку з тим, що були відсутні правові підстави для повторного скорочення посади, яку вона обіймала.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши у засіданні порушення прав позивачки цивільного характеру, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах про поновлення на роботі, в яких оспорюється незаконність звільнення, обов`язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача. При цьому розгляд та вирішення трудових спорів повинні спрямовуватися на охорону конституційного права кожного на працю (Постанова Верховного Суду від 23.01.2018 в справі № 273/212/16-ц).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Зі змісту норми п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України вбачається, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Судом встановлено, що рішенням Колегії районної державної адміністрації №10 від 31.07.2019 року Про роботу КУ Сколівський ІРЦ зобов`язано відділ освіти райдержадміністрації з метою уникнення дублювання функцій провести заходи щодо оптимізації структури.

Рішенням колегії районної державної адміністрації № 16 від 29.08.2019 року Про внесення змін у рішення Колегії Сколівської державної адміністрації від 31.07.2019 року №10 Про роботу КУ Сколівський ІРЦ , вирішено викласти пункт 2 рішення Колегії районної державної адміністрації від 31.07.2019 року №10 Про роботу КУ Сколівський ІРЦ в наступній редакції: Відділу освіти райдержадміністрації з метою уникнення дублювання логопедичних функцій провести заходи щодо оптимізації структури відділу освіти .

Наказом відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації № 189 від 11.09.2019 року Про внесення змін в структуру відділу освіти вирішено провести зміни в структуру відділу освіти з метою уникнення дублювання логопедичних функцій, затвердити новий штатний розпис з 11 вересня 2019 року та внести зміни в положення відділу освіти.

Відповідно до штатного розпису станом на 11.09.2019 року (методичний кабінет) начальником відділу освіти ОСОБА_2 затверджено штат у кількості 10,3 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 88 992 грн., з якого вбачається що посада вчителя-логопеда відсутня.

Наказом № 31-к від 07.05.2020 року Про надання повідомлення ОСОБА_1 вирішено повідомити ОСОБА_1 про те, що підрозділ логопедичного пункту відділу освіти та посада вчителя-логопеда логопедичного пункту підлягає скороченню з 07.10.2019 року, а тому така підлягає звільненню у зв`язку зі скороченням штату працівників.

22.05.2020 року позивачка була ознайомлена із попередженням про скорочення штату працівників, що засвідчується її підписом. Відповідно до тексту попередження, ОСОБА_1 попереджена про те, що відповідно до наказу відділу освіти Сколівської РДА №189 від 11.09.2019 року Про внесення змін в структуру відділу освіти , посада, яку вона обіймає, відсутня і тому підлягає скороченню відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства, наданням пільг, компенсацій згідно з Законом, зокрема вихідної допомоги не менше середнього місячного заробітку. Також у даному попередженні було зазначено, що на даний момент у відділі освіти відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані позивачці за кваліфікацією та запропоновано посаду методиста райметодкабінету з навантаженням 0,5 ставки, від якої вона відмовилась.

Згідно наказу №34-к від 15.06.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя-логопеда при Сколівському ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 від 24.07.2020 року та зазначено, що останній день відпустки, а саме 24 липня 2020 року є днем її звільнення.

Відповідно до наказу відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації №97 від 14.08.2020 року, ОСОБА_1 , вчителю-логопеду при Сколівському ЗЗСО №3 надано невикористані дні частини основної щорічної відпустки у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю (з 16.07.2020 року по 13.08.2020 року) в кількості 9 календарних днів з 14 серпня 2020 року по 22 серпня 2020 року включно.

Наказом відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації №45 від 15.06.2020 року, надано ОСОБА_1 , вчителю-логопеду при Сколівському ЗЗСО №3, частину основної щорічної відпустки в кількості 24 календарних днів з 01 липня по 24 липня 2020 року включно.

Наказом №41-к від 14.08.2020 року Про внесення змін до наказу № 34-к від 15.06.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 внесено зміни до наказу відділу освіти Сколівської РДА від 15.06.2020 року № 34-к Про звільнення ОСОБА_1 в п. 1, п. 2 у відповідності слова та цифри 24 липня 2020 року замінити такими словами та цифрами на 22 серпня 2020 року .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до абз. 1 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 року при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Згідно із ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 42-1 КЗпП України, працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

На підставі викладеного та встановивши, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації праці, зокрема відбулося скорочення чисельності працівників на підставі рішення колегії районної державної адміністрації № 16 від 29.08.2019 року Про внесення змін у рішення колегії районної державної адміністрації від 31.07.2019 року № 10 Про роботу КУ Сколівський ІРЦ та таким було додержано норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, а також наявні допустимі, достовірні та належні докази про те, що позивачка про майбутнє вивільнення попереджена завчасно, повідомлена про відсутність вакантних посад, що відповідають її професії, кваліфікації та спеціальності, які б могли бути їй запропоновані, суд приходить до обгрунтованого висновку, що відповідач, видаючи наказ №34-к від 15.06.2020 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, дотримався процедури звільнення, не допустивши порушення вимог трудового законодавства.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11,12, 13, 17, 76-80, 81, 83, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 32, 36, 38, 40, 43, 49-2, 232 - 236 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Відділ освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, місцезнаходження: Львівська обл., м. Сколе, вул. Чайківського, 7, код ЄДРПОУ 02144766.

Суддя