Рішення

від 26.10.2020 по справі 664/249/18

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.10.2020

Справа № 664/249/18

Провадження № 2/664/18/20

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Цюрупинський районний суд

Херсонської областi

в складі: судді Яценка О.М.,

секретар судових засідань Брустман О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю ім. Латиських стрільців , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю АПК ГРІН ЛАЙН , про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Ім. Латиських стрільців про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю АПК ГРІН ЛАЙН .

Представником позивача Маєвською І.М. подано заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, просить врахувати надані до справи письмові пояснення та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю АПК ГРІН ЛАЙН , надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України .

В зв`язку з цим в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку ЯБ № 051361 від 05.05.2005 року є власником земельної ділянки, площею 2,73 га, що розташована на території Новомаячівської сільської ради Олешківського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки 6525055700:03:035:0041.

26 червня 2012 року між ТДВ Ім. Латиських стрільців , як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав орендарю у платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,73 га, що розташована на території Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області, строком на п`ять років, починаючи від дня його державної реєстрації. Державну реєстрацію Договору проведено 22 серпня 2012 року.

Згідно з пунктом 8 Договору його укладено на 5 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Строк дії Договору закінчився 22 серпня 2017 року.

Листом від 10 лютого 2017 року ОСОБА_1 просив ТДВ Ім. Латиських стрільців повернути йому земельну ділянку та відмовився від продовження договору оренди земельної ділянки. Лист доставлено адресату 28.02.2017 року.

13 червня 2017 року, до закінчення строку дії Договору, ТДВ Ім. Латиських стрільців скористалося своїм переважним правом щодо його поновлення, направивши орендодавцю ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією продовжити Договір на новий строк - 7 років, з орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки, додавши проект додаткової угоди.

Листом від 03 липня 2017 року ОСОБА_1 повідомив ТДВ Ім. Латиських стрільців про відмову від укладення наданої Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та вимогу повернути йому земельну ділянку.

ТДВ Ім. Латиських стрільців як орендар земельної ділянки інших пропозицій орендодавцю не зробив.

Крім того, рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 21.05.2018 року позовні вимоги ТДВ Ім. Латиських стрільців до ОСОБА_1 та ТОВ "АПК Грін Лайн" про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим було задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі від 03.11.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ АПК Грін Лайн стосовно земельної ділянки площею 2,7341 га, кадастровий номер 6525055700:03:035:0041, та зобов`язано ОСОБА_1 вчинити дії щодо укладення та підписання з ТзДВ ім.Латиських стрільців додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі від 26.06.2012 року стосовно земельної ділянки площею 2,7341 га, кадастровий номер 6525055700:03:035:0041. Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 01.08.2018 року рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 21.05.2018 року було залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 03.06.2020 року рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 21.05.2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 01.08.2018 року було скасовано, у задоволенні позовних вимог ТДВ Ім. Латиських стрільців до ОСОБА_1 та ТОВ "АПК Грін Лайн" про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим відмовлено.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права, ОСОБА_1 посилався на закінчення строку дії договору та неналежне виконання орендарем свого обов`язку щодо повернення спірної земельної ділянки.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об`єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення у Державний земельний кадастр.

У частині 1 статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

При цьому, для застосування частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде недобросовісною.

У справі, що розглядається судом встановлено, що ОСОБА_1 як власник спірної земельної ділянки неодноразово письмово повідомляв ТДВ Ім. Латиських стрільців про відмову у поновленні договору оренди землі та фактично висловив волевиявлення стосовно укладення вказаного договору у строки, передбачені ст. 33 Закону Про оренду землі .

Суд враховує, що згідно ч. 1ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 93, ч.4 ст.124 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1статті 626 ЦК України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. За змістом частини 2 статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України,Законом України Про оренду землі .

Крім того, стаття 764 Цивільного кодексу України також передбачає правовий механізм поновлення договору найму, що зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що, по-перше, наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

У справі № 594/376/17-ц Велика Палата Верховного Суду прийшла висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

За змістом ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Отже, наявність заперечень зі сторони власника земельної ділянки щодо поновлення договору з попереднім орендарем, свідчить про недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, що дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Таким чином, направивши ТДВ Ім. Латиських стрільців листи-повідомлення про відмову в продовженні дії договору, у зв`язку з чим необхідно виконати обов`язок щодо повернення об`єкта оренди, ОСОБА_1 скористався своїм конституційним правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а продовження орендарем користування земельною ділянкою та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Крім того, за змістом частини 3 статті 33 Закону України Про оренду землі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На той самий строк спірний договір оренди земельної ділянки продовжений бути не може, оскільки відповідно до частини третьої статті 19 Закону України Про оренду землі при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Ім. Латиських стрільців було укладено строком на 5 років. В додатковій угоді, яку направляв орендар ним були змінені істотні умови договору - термін його дії збільшено з 5 до 7 років.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, що випливає з повідомлень ОСОБА_1 , то ТДВ Ім. Латиських стрільців втратило своє переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки.

Поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, саме лише направлення ТДВ Ім. Латиських стрільців пропозиції про продовження строку оренди, так само як і продовження користування землею після закінчення строку оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами.

Отже, право ТДВ Ім. Латиських стрільців користування земельною ділянкою ОСОБА_1 є припиненим, а нормами діючого законодавства не передбачено внесення змін до договорів, правовідносини за якими припинено та які не є чинними. Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Враховуючи сукупність даних обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

При вирішенні вказаної справи суд враховує правові позиції, висловлені Верховним судом, викладені в постанові від 19.06.2018р. у справі №379/324/16-ц, в постанові від 05.07.2018р. у справі №695/1941/17, в постанові від 23.05.2018р. у справі №573/626/17, в постанові від 10.05.2018р. у справі №395/1448/16-ц та в постанові від 10.05.2018р. у справі №546/230/16-ц.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Крім того слід зазначити, що висновкам суду не суперечать і постанови Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №695/852/15-ц, від 01 лютого 2018 року у справі №924/503/17, від 25 квітня 2018 року у справі №547/1432/15-ц та від 23 травня 2018 року у справі №379/672/16-ц, проте в них встановлені інші фактичні обставини, зокрема те, що орендодавець у місячний термін не розглянув надісланий позивачем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та у вказаний термін не надіслав на адресу позивача заперечень проти поновлення договору оренди землі.

В своїй постанові від 07 березня 2018 року у справі № 702/764/16-ц Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення справи та встановлення наявності підстав для поновлення договору оренду землі, суд повинен встановити, чи дотримано орендарем встановлений статтею 33 Закону України Про оренду землі строк для повідомлення орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, а орендодавцем - строк для повідомлення про наявність заперечень проти поновлення договору оренди. А отже, правова позиція суду по даній справі не протиречить висновкам суду по даній справі.

Зробленим судом висновкам не суперечать й постанови Верховного суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2540цс16, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2539цс16, від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219 цс14, від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10 цс15, проте в них встановлені інші фактичні обставини, зокрема те, що орендодавці не направляли листи-повідомлення про відмову у поновленні договору оренди та не висловили будь-яких заперечень проти поновлення договору оренди.

Таким висновкам також не суперечать і постанови Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 6-3цс15 та від 10 червня 2015 року у справі № 6-70цс15, а також постанова Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №547/89/16-ц, проте в них також встановлені інші фактичні обставини, зокрема те, що орендодавці направляли листи неналежної форми, а тому вони не створюють будь-яких прав та обов`язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким висновкам не суперечать й постанови Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16 та від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, проте в них встановлено інші фактичні обставини, зокрема те, що сторони договору не дотримались вимог статті 33 Закону України Про оренду землі , щодо поновлення договору, оскільки орендар у встановлений законом строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди.

Слід також зазначити, що такі ж правові висновки викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року №594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та постановах Верховного суду від 27.06.2018р. у справі №594/284/17, від 13.06.2018р. у справах №594/404/17-ц, №594/298/17-ц, №390/612/16-ц та №375/12/16-ц, від 30.05.2018р. у справі №704/438/16-ц, при цьому судами встановлено, що орендар не надав належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди.

Не суперечать зроблені судом висновки і постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №912/645/17, оскільки було у вказаній справі було встановлено, що частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, у зв`язку з відсутністю листа-заперечення від орендодавця договір було поновлено на тих самих умовах. В матеріалах даної справи міститься лист-заперечення, надісланий відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону Про оренду землі , а тому правова позиція суду по даній справі не протиречить вказаним висновкам Верховного Суду.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 626, 627, 764, 777, 792 ЦК України, ст. 79, 79-1, 93, 124 ЗК України,Законом України Про оренду землі , ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 280, 257, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати товариство з додатковою відповідальністю Ім. Латиських стрільців повернути ОСОБА_1 належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомаячківської селищної ради, а саме: земельну ділянку площею 2,73 га, яка має кадастровий номер 6525055700:03:035:0041.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Ім. Латиських стрільців на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 948,70 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю ім. Латиських стрільців , код за ЄДРПОУ: 05396764, яке розташоване за адресою: Херсонська обл.., Херсонський (до ліквідації - Олешківський) район, смт. Н. Маячка, вул. Соборна, буд. 74-а.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АПК ГРІН ЛАЙН , код за ЄДРПОУ: 38270209, яке розташоване за адресою: Херсонська обл.., Херсонський (до ліквідації - Олешківський) район, смт. Н. Маячка, пров. Робочий, буд. 2.

Суддя: О.М. Яценко