Постанова від 21.10.2020 по справі 907/98/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа №907/98/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді-доповідача Дубник О.П.

Суддів Гриців В.М.

Якімець Г.Г.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації вих.№ 1016/01-20 від 12.05.2020 (вх.№ 01-05/1654/20 від 18.05.2020)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2020 (повний текст рішення складено 06.05.2020, суддя Ремецькі О.Ф.)

у справі № 907/98/20

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Україна, м.Київ) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (м.Львів),

до відповідача: Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації (Закарпатська обл., м.Рахів),

про стягнення суми 60 890,15 грн.

за участю представників:

від позивача: Кобко О.Л. - адвокат (діє на підставі довіреності №ц/6-44/15-20 від 16.01.2020);

від відповідача: не з`явився (належним чином повідомлений).

1. Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України.

2.Вирішення процесуальних питань .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020, вказану апеляційну скаргу розподілено колегії суддів: суддя доповідач - Дубник О.П., судді Гриців В.М. та Хабіб М.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 в складі колегії суддів: суддя доповідач - Дубник О.П., судді Гриців В.М. та Хабіб М.І. відкрито апеляційне провадження.

В подальшому, відповідно до розпорядження керівника апарату № 151 від 22.07.2020 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, було проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. № 01-05/1654/20 від 18.05.2020) у справі №907/98/20, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Хабіб М.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020, здійснено автоматичну заміну судді - члена колегії Хабіб М.І. на суддю Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 24.07.2020 розгляд справи №907/98/20 призначено на 02.09.2020.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

28.09.2020 на адресу суду надійшла заява від позивача, в якій останній просить долучити до матеріалів справи копії облікових форм за жовтень-грудень 2019 року.

В судове засідання 21.10.2020 з`явилася представник позивача, яка підтримала заяву про долучення до матеріалів справи копій облікових форм за жовтень-грудень 2019 року та пояснила, що облікові форми за жовтень-грудень 2019 року є підтвердженнями розрахунків згідно актів і є первинними документами, крім того в суді першої інстанції справа розглядалася без участі сторін, оскільки діяли певні обмеження у транспортному сполученні у зв`язку з запровадженням карантинних заходів, а тому позивачем в суді першої інстанції не було долучено до матеріалів справи вказані облікові форми за спірний період.

Судом долучено докази до справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, як вбачається з витягу з сайту АТ Укрпошта , відстеження відправлення за трек-номером 7901011130154, останнього належним чином повідомлено про розгляд апеляційної скарги.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, належним чином повідомлявся про розгляд справи, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

Судом апеляційної інстанції застосовано розумний строк тривалості провадження, про що постановлено ухвалу від 02.09.20 р.

3. Короткий зміст позовних вимог .

Позивач Акціонерне товариство Українська залізниця , в особі її регіональної філії Львівська залізниця звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації про стягнення 60 890 грн 15 коп заборгованості із відшкодування збитків за пільгове перевезення пасажирів станом на 31.12.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, між ПАТ Українська залізниця (далі Залізниця) та Управлінням соціального захисту населення Рахівської РДА (далі Замовник) було укладено договір №18 від 26.02.2019 про відшкодування компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні на території Рахівського району. Відповідно до умов договору залізниця здійснює перевезення пільгових категорій пасажирів, які мають на це право за діючим законодавством, а замовник здійснює компенсацію витрат понесених залізницею.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору №18 від 26.02.2019 та зобов`язань, що випливають із закону, відповідач не компенсував витрати за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні за жовтень-грудень 2019 року.

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2020 позовні вимоги задоволено.

Судом зроблено висновок, що відповідно до умов договору №18 від 26.02.2019 залізниця здійснювала перевезення пільгових категорій населення громадян у 2019 році, внаслідок чого понесла витрати на загальну суму 262 073 грн, витрати понесені позивачем за надання послуг з перевезення пільгових категорій пасажирів відповідачем не були відшкодовані в повній мірі, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 60 890,15 грн.

Щодо посилання відповідача, що у зв`язку з порушенням позивачем умов п. 2.4.5 договору - в частині дотримання встановленого розкладу руху поїздів з 10 жовтня 2019 року, управління соціального захисту населення, він листом від 10.10.2019 за № 2694/01-20 повідомив позивача, що розриває договір №18 в односторонньому порядку, та, посилаючись на обставину розірвання договору, листами № 2991/01-20 від 19.11.2019, №3258/01-20 від 13.12.2019 та №150/01-20 від 20.01.2020 року без проведення оплати повернув розрахунки та акти звірки позивачу, суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до п.7.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині здійснення компенсаційних виплат - до їх повного погашення.

Згідно з частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

А тому суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

А тому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

5.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. Відповідач - Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням вимог матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на обставину розірвання договірних стосунків з позивачем на пільгове перевезення пасажирів в односторонньому порядку у зв`язку з порушенням позивачем умов п.2.4.5 договору - в частині дотримання встановленого розкладу руху поїздів. Апелянт стверджує, що про розірвання договору Івано-Франківську дирекцію залізничних перевезень було повідомлено листом від 10.10.2019 за №2694/01-20, що на думку апелянта дало можливість Івано-Франківській дирекції залізничних перевезень вжити всіх необхідних заходів для уникнення недоотримання коштів на пільгове перевезення громадян за жовтень-грудень 2019 року.

Апелянт вважає, що АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця із власної ініціативи, на свій ризик продовжувала надавити послуги з пільгового перевезення громадян в односторонньому порядку, без погодження з управлінням соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації.

Таким чином, апелянт стверджує, що Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації не брало на себе ніяких зобов`язань і з жовтня 2019 року не мало жодних договірних відносин із Івано-Франківською дирекцією залізничних перевезень.

5.2. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, та вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, з огляду на те, що відповідно до умов договору залізниця здійснює перевезення пільгових категорій пасажирів, що мають на це право за діючим законодавством, а замовник здійснює компенсацію витрат понесених залізницею.

На противагу твердженням апелянта, позивач стверджує, що умовами договору жодним чином не передбачено, що залізниця не вправі змінювати графік руху поїздів у приміському сполученні, оскільки це власне її прерогативою в господарській діяльності. Крім того, відбулася тільки зміна графіку, а не відміна їх курсування, а тому послуги з перевезення надавалися і в подальшому. Позивач наголошує, що договором не передбачено, що внаслідок зміни графіку руху поїздів Управління соціального захисту населення може в односторонньому порядку розривати дію договору та відмовлятися від відшкодування збитків за пільгове перевезення пасажирів, що врегульовано відповідними нормативними актами наведеними в позовній заяві.

Позивач вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2020 є законним та таким, що не підлягає скасуванню, а судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин та надано належну оцінку матеріалам справи та обставинам справи.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

26.02.2019 ПАТ Українська залізниця (далі - Перевізник) та Управлінням соціального захисту населення Рахівської РДА (далі - Замовник) уклали договір №18 про відшкодування компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні на території Рахівського району (а.с.11-12).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору, договір регламентує відносини Сторін щодо забезпечення потреб в перевезенні залізничним транспортом у приміському сполученні окремих категорій громадян, які згідно чинного законодавства мають право безкоштовного проїзду та здійснення покриття збитків за проїзд залізничним транспортом пільгових категорій громадян.

Пунктом 2.1 Договору унормовано, що замовник має право здійснювати перевірку дотримання умов Договору. Замовник має право перевірити дані, вказані в звітах Перевізника та при потребі, здійснювати моніторинг в межах району, перевезень залізничним транспортом у приміському сполученні окремих категорій громадян.

Замовник зобов`язується по мірі поступлення коштів здійснювати компенсаційні виплати на покриття збитків шляхом перерахування коштів за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян згідно з поданими Перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації. Забезпечити перевірку поданого Перевізником розрахунку суми покриття збитків за пільговий проїзд окремих категорій громадян, підписання актів звіряння розрахунків (за надані послуги) та направлення одного примірника Перевізнику. В разі наявності зауважень Замовник повертає зазначені документи для доопрацювання разом з мотивованою відмовою від їх прийняття (п.2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Перевізник має право на покриття збитків за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повному обсязі.

Згідно пункту 2.4 Договору Перевізник зокрема зобов`язується забезпечувати задоволення попиту населення району у перевезеннях залізничним транспортом. Крім того забезпечувати пільговий проїзд залізничним транспортом загального користування, у приміському сполученні, з застосуванням пільгових тарифів Пільгових категорій громадян, які звернулися до Перевізника за отриманням послуг та належним чином оформили пільгові проїзні документи.

Відповідно до п.7.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині здійснення компенсаційних виплат - до їх повного погашення. Ціна Договору складає 262 073 грн. (пункт 3.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, у відповідності до умов Договору Перевізник здійснював перевезення пільгових категорій громадян у 2019 році, внаслідок чого поніс витрати на загальну суму 262 073,00 грн.

Відповідачем на виконання умов договору за січень-вересень 2019 року компенсовано 201 182,85 грн, про свідчать акти звірки розрахунків (а.с.17, 20, 24).

Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації листом за № 2694/01-20 від 10.10.2019 повідомило позивача, що у зв`язку з порушенням умов п. 2.4.5 договору - в частині дотримання встановленого розкладу руху поїздів договір № 18 від 26 лютого 2019 року на відшкодування компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні на території Рахівського району розриває з 10 жовтня 2019 року в односторонньому порядку (а.с.13).

Виробничий структурний підрозділ Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця надав лист-відповідь за №ДН-4-2/3345 від 05.10.2019, яким повідомив, що Залізниця вважає договір діючим, та в подальшому виконуватиме всі взяті на себе за договором зобов`язання і очікує на аналогічне ставлення до виконання умов договору та взятих на себе зобов`язань Управлінням соціального захисту населення (а.с.14).

Листом № 2991/01-20 від 19.11.2019 відповідач без проведення оплати повернув позивачу розрахунок збитків від перевезення пільгових категорій громадян Рахівського району, акт звірки розрахунків станом на 01.11.2019 та акт виконаних робіт перевезення пільгових категорій пасажирів Рахівського району за жовтень 2019 року (а.с.15).

Також листом №3258/01-20 від 13.12.2019 відповідач повернув позивачу розрахунок збитків від перевезення пільгових категорій громадян Рахівського району, акт звірки розрахунків станом на та акт виконаних робіт перевезення пільгових категорій пасажирів Рахівського району за жовтень-листопад 2019 року, без проведення оплати (а.с.42).

Крім того, листом №150/01-20 від 20.01.2020 року відповідач без проведення оплати повернув позивачу розрахунок збитків від перевезення пільгових категорій громадян Рахівського району, акт звірки розрахунків станом на та акт виконаних робіт перевезення пільгових категорій пасажирів Рахівського району за грудень 2019 року (а.с.22).

Повернення відповідачем розрахунків та актів звірки за жовтень-грудень 2019 року позивачу, без проведення оплати, стало підставою звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення суми 60 890,15 грн.

7. Норми права та висновки якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 7 Закону України "Про залізничний транспорт", відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89, ч. 1ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів на державні програми соціального захисту проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі Постанова КМУ № 256). А механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян" (далі Постанова КМУ № 1359).

Пунктами 3, 4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно п. 5 цього Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами фактичних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам міських рад.

Відповідно до п. 8 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів після отримання на рахунок суми субвенції здійснюють у 5-денний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Пунктами 3-5, 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1359 встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки); сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг; інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Згідно з п. 9 Порядку, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.

Відповідно до п. 10, 11 Порядку залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми; головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи , відповідач в порушення умов договору про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом № 18 від 26.02.2019 не сплатив повної вартості послуг за перевезення пільгової категорії пасажирів у приміському сполученні, а саме за спірний період жовтень-грудень 2019 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначені нормативні акти та договір покладають на відповідача обов`язок компенсувати недоотримані кошти позивачем за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

За період жовтень-грудень 2019 року борг відповідача перед позивачем становить 60 890,15 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт та копіями облікових форм згідно типової форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359.

Доказів оплати вказаного боргу станом на момент розгляду справи суду не надано, в матеріалах справи такі відсутні.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо твердження скаржника про те, що відповідачем розірвано договір в односторонньому порядку, про що позивача повідомлено листом №2694/01-20 від 10.10.2019, то слід зазначити наступне.

Згідно приписів частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

А тому із зазначеної норми випливає, що припинення зобов`язання в односторонньому порядку можливу лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, в суду відсутні відомості, що відповідач звертався з позовом до суду про розірвання договору №18 від 26.02.2019.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В договорі №18 про відшкодування компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні на території Рахівського району відсутні підстави для розірвання договору чи припинення ним дії, ані посилання на можливість вчинення таких дій в односторонньому порядку, ані положень щодо можливості відхилення від загального порядку розірвання господарських договорів, встановленого статтею 188 ГК України, умовами договору передбачено припинення ним дії лише у зв`язку з закінченням терміну на який його укладено.

Слід наголосити, що в контексті наведених положень законодавства, ініціатива однієї зі сторін договору щодо припинення його дії без отримання згоди на це іншої сторони не тягне за собою таких правових наслідків, як дострокове припинення дії договору.

А тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір №18 про відшкодування компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні на території Рахівського району від 26.02.2019 укладений між ПАТ Українська залізниця та Управлінням соціального захисту населення Рахівської РДА не був розірваний.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2020 у справі №907/98/20 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

8. Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153 грн.

Керуючись ст.ст.129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2020 у цій справі без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 27.10.2020

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддя О.П. Дубник

Судді В.М.Гриців

Г.Г.Якімець