Постанова

від 26.10.2020 по справі 904/2959/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2959/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Чус О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 (повний текст складено та підписано 30.07.2020 суддя Красота О.І.) у справі №904/2959/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ", м.Дніпро

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 240 174,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" звернулося до Господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" і просить суд стягнути 220 350,50 грн. - основного боргу, 19 824,27 грн. - 3% річних та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором на розробку проектної документації №20262860/1/8 (16578/35/220812) від 06.05.2016р. в частині оплати виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/2959/20 в позові відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" подана до суду із порушенням трирічного строку загальної позовної давності, встановленого приписами ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/2959/20 вважає, його незаконним, необгрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

- вважає що судом першої інстанції було порушено основні принципи господарського судочинства: змагальність сторін та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки Позивача було позбавлено права на надання додаткових аргументів та доказів, які є суттєвими для вирішення справи саме на користь Позивача;

- за доводами скаржника відповідач визнав заборгованість, що підтверджується підписаним з обох сторін актом звіряння взаєморозрахунків від 14.11.2019;

- вважає, що перебіг строку позовної давності почався з моменту підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків - 14.11.2019, однак, не заперечує, що акт звірки розрахунку не є первинним документом, та має підтверджуватись первинними документами згідно висновків ВС по справі № 910/1389/18;

- на думку апелянта Відповідач, не надав жодного доказу на підтвердження своїх доводів, що у бухгалтера Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз Стесенко Н.О. відсутнє право підпису актів звірки взаєморозрахунків;

- переконує, що наявні усі необхідні фактори для прийняття акту звірки взаєморозрахунків, як такого, що є підтвердженням визнання Відповідачем наявності боргу станом на 14.11.2019, та безспірною підставою, яка підтверджує переривання перебігу строку позовної давності.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/2959/20 законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

- відповідач вважає, що акт звірки не є належним та допустимим доказом по справі, який підтверджує визнання відповідачем свого боргу, оскільки з боку відповідача його підписано особою яка не уповноважена на вчинення дій з визнання боргу підприємства перед іншими суб`єктами господарювання.

- наголошує , шо в акті звірки для наявності його юридичної сили, повинен бути підпис саме особи, яка має право згідно наданих їй повноважень вчиняти від імені підприємства перед іншими суб`єктами господарювання відповідні правочини та визнавати за ними заборгованість, оскільки жодної згоди наглядової ради AT Дніппогаз на вчинення дій бухгалтера ОСОБА_1 спрямованих на визнання боргу чи іншого обов`язку по відношенню ло ТОВ Дніппогаз Проект , не надавалося.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/2959/20. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

06.05.2016р. між Публічним акціонерним товариством Дніпрогаз , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" укладено Договір №20262860/1/8 (16578/35/220812) (а.с.12-16).

Позивач в повному обсязі виконав умови Договору, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт:

Акт здачі-приймання робіт (виконання послуг) №5286 від 31.10.2016р. на загальну суму 3 512,11 грн. (а.с.29).

Акт здачі-приймання робіт (виконання послуг) №4697, №4707 від 15.12.2016р. на загальну суму 7 024,22 грн. (а.с.30, 31).

Акти здачі-приймання робіт (виконання послуг) від 30.12.2016р. у кількості 60 шт. на загальну суму 210 726,60 грн. (а.с.32-91).

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 220 350,50 грн.

Позивач вказує на те, що Відповідачем визнана заборгованість, що підтверджується Актом звіряння від 14.11.2019р.

04.02.2020р. Позивач на адресу Відповідача направив Претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 220 350,50 грн. (а.с.94-95).

Відповідач відповіді не надіслав заборгованість в розмірі 220 350,50 грн. не оплатив, що і стало причиною виникнення спору.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до пункту 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" 220 350,50 грн. - заборгованості за Договором на розробку проектної документації №20262860/1/8 (16578/35/220812) від 06.05.2016р. та 19 824,27 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем в частині оплати

Правовідносини сторін виникли з укладеного 06.05.2016р. між Публічним акціонерним товариством Дніпрогаз , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" (далі-Позивач, Виконавець) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (далі-Відповідач, Замовник) Договору на розробку проектної документації №20262860/1/8 (16578/35/220812) (а.с.12-16).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Розробка проектної документації здійснюється відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014р. № 163 (далі - ДБН) (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до частин 1,4 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами пункту 1.1. Договору, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець бере на себе зобов`язання з розробки проектної документації (далі-роботи) на об`єкти Замовника, відповідно переліку, наведеного в Додатку №1 до Договору. Замовник надає Додаток №1 для підписання Виконавцю у момент підписання Договору або після його підписання. До моменту підписання Додатку №1 Сторонами Замовник не вправі вимагати від Виконавця виконання робіт. У випадку не надання Замовником для підписання Виконавцю Додатку №1 Виконавець вправі припинити Договір в односторонньому порядку, попередивши про це Замовника за 7 календарних днів до дати припинення Договору.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до частин 1,2 статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 2.3. передбачено, ціна Договору - договірна та згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток 2 Договору) складає 1 302 992,81 грн., у тому числі ПДВ 217 165,47 грн.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду

Строк виконання робіт - 31.12.2016р. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору, Датою початку робіт є дата отримання Виконавцем завдання та усіх вихідних даних, які передаються Виконавцю за актом прийому-передачі за умови підписання Сторонами Додатку №1. У випадку затримки підписання Сторонами Додатку №1 та/або передачі завдання та вихідних даних, Замовник не вправі посилатися на порушення Виконавцем строків виконання робіт та вимагати оплати останнім штрафних санкцій.

Згідно п.2.5. Договору, оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів з дати підписання Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

В п.4.1. Договору зазначено, по закінченні робіт Виконавець надає Замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт разом з проектною документацією.

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано акти здачі приймання робіт:

- від 31.10.2016р. № 5286 на суму 3 512,11 грн (а.с. 29);

- від 15.12.2016р. № 4697 на суму 3 512,11 грн (а.с. 30) та № 4707 на суму 3 512,11 грн (а.с. 31);

- від 30.12.2016р. №4721 (а.с. 32); №4708 (а.с. 33); №6806 (а.с. 34); №6918 (а.с. 35); №5902 (а.с. 36); №5913 (а.с. 37); №5917 (а.с. 38); №5919 (а.с. 39); №5926 (а.с. 40); №5934 (а.с. 42); №5942 (а.с. 42); №6824 (а.с. 43); №4724 (а.с. 44); №4726 (а.с. 45); №3819 (а.с. 46); №4710 (а.с. 47); № 6930 (а.с. 48); №6932 (а.с. 49); №6944 (а.с. 50); №6945 (а.с.51); №6924 (а.с. 52); №6928 (а.с. 53); №6929 (а.с. 54); № 6873 (а.с. 55); № 6908 (а.с. 56); №6921 (а.с. 57); №6820 (а.с. 58); №6794 (а.с. 59); № 5921 (а.с. 60); №5897 (а.с. 61); №6866 (а.с. 62); №6871 (а.с. 63); №5901 (а.с. 64); №5289 (а.с. 65); № 5277 (а.с. 66); №5274 (а.с. 67); №4722 (а.с. 68); №5895 (а.с. 69); № 5896 (а.с. 70); №6614 (а.с. 71); №5272 (а.с .72); № 5275 (а.с. 73); №5276 (а.с. 74); №6774 (а.с. 75); №6613 (а.с. 76); №5323 (а.с. 77); №5894 (а.с. 78); №5893 (а.с. 79); №5929 (а.с. 80); №6800 (а.с. 81); №6854 (а.с. 82); №6853 (а.с. 83); №6844 (а.с. 84); №6843 (а.с. 85); №6842 (а.с. 86); №6841 (а.с. 87); №6839 (а.с. 88); №6833 (а.с. 89); №6865 (а.с. 90); №6864 (а.с. 91) на суму 3 512,11 грн кожний.

Всього на суму 221 350,50 грн

Відповідно до пункту 4.2 Замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) календарних днів розглянути проектну документацію та направити Виконавцю підписаний Акт здачі - приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання проектної документації в письмовому вигляді. Після передачі проектної документації від Виконавця Замовнику зазначена документація стає власністю Замовника.

У випадку, якщо Виконавець не отримає підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт на 4 (четвертий) календарний день з моменту отримання його Замовником або мотивовану відмову від його підписання, роботи вважають виконаними і підлягають оплаті (пункт 4.2.1 Договору).

З урахуванням вище встановлених обставин підписання актів виконаних робіт і визначеною умовами пункту 2.5 строку оплати прийнятих робіт, колегія суддів доходить висновку, що зобов`яання відповідача з оплати виконаних робіт, прийнятих ним за актом приймання від 31.10.2016р. є таким, що настав 05.11.2016р. ; за актами від 15.12.2016р. № таким, що настав 20.12.2016р. та за актами від 30.12.2016р. таким, що настав 04.01.2017р., відповідно.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про сплив позовної давності (а.с. 144-148).

На підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем додано Акт звірки взаєморозрахунків за 14.11.2019р (а.с.92).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18.

Дані, відображені в акті звірки взаєморозрахунків від 14.11.2019р. відносно заборгованості яка утворилася за договором № 16578/35/220812 від 06.05.2016р. на загальну суму 220 350,50 грн підтверджено актами здачі прийняття робіт від 31.10.2016р. №5286 (а.с. 29) від 15.12.2016р. №4697 (а.с. 30); №4707 (а.с. 31) від 30.12.2016р. №4721 (а.с. 32); № 4708 (а.с. 33); №6806 (а.с. 34); №6918 (а.с. 35); №5902 (а.с. 36); №5913 (а.с. 37); № 5917 (а.с. 38); №5919 (а.с. 39); №5926 (а.с. 40); №5934 (а.с. 42) та від 30.12.2016р. №6864 (а.с. 91), які є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 92-93) з боку відповідача підписано бухгалтером ОСОБА_2 і скріплено печаткою підприємства Для актів звірки .

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату підписання актів звірки, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер), зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування відповідач, заперечуючи позовні вимоги та посилаючись на підписання актів звірки неуповноваженою особою, повинен довести зазначені обставини.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18.

Оскільки, як зазначено вище, підпис бухгалтера Стасенко Н.О. скріплено печаткою підприємства Для актів звірки , а відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності у Стасенко Н.О. відповідних повноважень і обізнаності позивача з цим фактом, колегія суддів доходить висновку, що Стасенко Н.О. мала повноваження на підписання акту звірки взаєморозрахунків від 14.11.2019р. від імені відповідача (а.с.92-93)

Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача наведені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що докази на підтвердження повноважень Стасенко Н.О. зобов`язаний був надати саме позивач.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги щодо неможливості врахування в якості доказу на підтвердження визнання відповідачем наявності у нього боргу боргу перед позивачем Акту звіряння від 14.11.2019р. відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до пункту 4.4.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

Підписанням акту звірки відповідач визнав фактичну наявність у нього боргу перед позивачем станом на 14.11.2019р., тобто в межах трирічного строку позовної давності заборгованості на загальну суму 220 350,50 грн.

Перебіг строку позовної давності до вимоги про стягнення основного боргу за Договором на розробку проектної документації №20262860/1/8 (16578/35/220812) від 06.05.2016р. на суму 220 350,50 грн, переривався на підставі частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України у зв`язку з підписанням відповідачем акту звірки взаємних розрахунків за договорами станом на 14.11.2019р., тобто переривався у зв`язку з вчиненням відповідачем (боржником) дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, та згідно із частиною 3 зазначеної норми після переривання почався заново.

04.02.2020р. Позивач на адресу Відповідача направив Претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 220 350,50 грн (а.с. 94 - 97)

Станом на час розгляду справи доказів оплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати виконаних робіт, Позивачем останньому в позові нараховано 3% річних у розмірі 19 824,27 грн за загальний період з 28.05.2017р. по 26.05.2020р.

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відзив на позовну заяву не містить незгоди відповідача з правильностю розрахунку 3% річних у розмірі (а.с. 144-148).

Оскільки строк позовної давності за основним боргом перервався 14.11.2019р. і почався заново, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції 03.06.2020, колегія суддів доходить висновку, що заявлений до стягнення період нарахування 3% річних з 28.05.2017р. по 26.05.2020р. заявлено в межах позовної давності, є обґрунтованим і законним.

Враховуючи вище кладене, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги по стягненню з відповідача 3% річних у загальному розмірі 19 824,27 грн. за період з 28.05.2017р. по 26.05.2020р., нараховані на суму основного боргу 220 350,50 грн підлягають задоволенню як законні і обґрунтовані.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, яка підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухвалення нового, про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга, відповідно, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/2959/20 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 у справі №904/2959/20 - скасувати.

Ухвалити нове:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (49101, м. Дніпро, вул. Олександра Конинського, будинок 5, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАЗ ПРОЕКТ" (49029, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Олександра Конинського, будинок 5, кімната 313, кож ЄДРПОУ 39957035) 220 350,50 грн основного боргу та 19 824,27 грн - 3% річних.

Доручити Господжарському суду Дніпропетровської області видачу наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Чус