Ухвала

від 22.10.2020 по справі 923/478/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

22 жовтня 2020 року Справа № 923/478/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. , за участю секретаря судового засідання Червоної Т.Г., розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом: Прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Херсонської міської ради

до відповідача-1: Виконавчого комітету Херсонської міської ради

відповідача-2: Комунального підприємства "Сервіс-Центр" Херсонської міської ради

відповідача-3: Фізичної особи-підприємця Аль Ахмед Васім Ахмед, м. Херсон

про визнання недійсними рішення та договору про залучення трудових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів з благоустрою міста Херсона та утримання об`єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів

за участю: прокурора відділу прокуратури Херсонської області Пуляєва І.В. (посвідчення № 047841 від 04.09.2017р.)

представників сторін:

від позивача: Фокін А.А., представник, дов. №9-6-9/27 від 03.01.2020р., посв. №605 від 11.07.2017р.,

від відповідача-1: Плотнікова М.О., представник, дов. №9-35-9/27 від 20.01.2020р., посв. №544 від 15.11.2016р.,

від відповідача-2: Гонтаренко А.К., адвокат (паспорт МР 304301, виданий Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області 07.11.2009р.), ордер ХС № 198234 від 27.09.2020р.

від відповідача-3: не з`явився

в с т а н о в и в:

Прокурор-заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі позивача Херсонської міської ради до відповідача-1 Виконавчого комітету Херсонської міської ради, відповідача-2 Комунального підприємства "Сервіс-Центр" Херсонської міської ради, відповідача-3 Фізичної особи-підприємця Аль Ахмед Васім Ахмед, м.Херсон про визнання недійсними рішення та договору про залучення трудових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів з благоустрою міста Херсона та утримання об`єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів.

Ухвалою суду від 04.06.2020р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.07.2020р., встановлено учасникам провадження строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 02.07.2020р. у зв`язку із неявкою відповідачів в судове засідання та відсутністю відзивів на позовну заяву розгляд справи відкладено на 16.07.2020р.

Ухвалою суду від 16.07.2020р. продовжено підготовче провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 02.09.2020р.

Ухвалою від 02.09.2020р., враховуючи необхідність забезпечення процесуальних прав учасників провадження, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відкладено підготовче засідання на 16.09.2020р.

Ухвалою суду від 16.09.2020р. підготовче засідання відкладено на 28.09.2020р.; витребувано від відповідача-2 Комунального підприємства "Сервіс-Центр" докази припинення договору про залучення трудових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів з благоустрою міста Херсона та утримання об`єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів.

В судове засідання 28.09.2020р. з`явились прокурор та представники відповідача-2.

Представник відповідача-2 надав витребувані судом документи та звернувся до суду з усним клопотанням про залишення без розгляду позову прокурора у зв`язку із ненаданням останнім доказів на підтвердження повноважень прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури І.М.Чемерис та доказів вжиття заходів, передбачених ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи, що до судового засідання 28.09.2020р. у жодного з учасників провадження, в тому числі відповідача-2, не виникало питань щодо підтвердження повноважень прокурора І.М.Чемерис, суд, в порядку ч.5 ст.161 ГПК України, дозволив прокурору подати до суду відповідні докази, у зв`язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 14 год. 30 хв. 29.09.2020р.

Після закінчення перерви в судове засідання з`явились прокурор та представники відповідача-2.

Прокурором подано копію наказу прокурора Херсонської області від 15.12.2015р. №1154к про призначення Чемерис І.М. разом з фіскальними чеками на підтвердження направлення означеного доказу всім учасникам провадження.

Представник відповідача-2 усно навів додаткові обґрунтування щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на те, що представник відповідача-2 звертаючись до суду з усним клопотанням про залишення позову без розгляду в двох засіданнях доповнює обґрунтування клопотання новими підставами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання останнього надати письмово викладене клопотання з визначенням остаточної позиції щодо підстав його заявлення, у зв`язку з чим ухвалою від 29.09.2020р., з метою виконання завдань підготовчого провадження, крім іншого, ухвалено про проведення підготовчого провадження у розумні строки; відкладено підготовче засідання на 22.10.2020р.; зобов`язано відповідача-2 КП "Сервіс-Центр" викласти клопотання про залишення позову без розгляду у письмовому вигляді та невідкладно подати його до суду разом з доказами направлення іншим учасникам; запропоновано прокурору надати письмово викладену позицію щодо клопотання про залишення позову без розгляду.

06.10.2020р. відповідачем-2 КП "Сервіс-Центр" подано заяву про залишення без розгляду позову прокурора.

20.10.2020р. від прокурора надійшла письмово викладена позиція щодо заяви про залишення позову без розгляду.

В судове засідання з`явились прокурор, представники позивача, відповідачів 1, 2.

Представник відповідача-2 підтримав клопотання про залишення позову прокурора без розгляду, просить його задовольнити.

Обґрунтовуючи клопотання зазначає, що прокурором не подано доказів на підтвердження повноважень прокурорів Чемерис І.М. та Гаврилова Р.В., які підписали дві редакції позовної заяви, що містяться в матеріалах справи.

Також, на думку заявника, прокурором при зверненні до суду не дотримано вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а саме прокурор звернувся до суду з позовом передчасно, не дотримавшись розумного строку для можливості Херсонській міській раді самостійно відреагувати на факти, про які викладено в листі від 24.04.2020р. за №35-520Вих-20, при тому що міська рада в листі від 25.05.2020р. повідомила про здійснення перевірки на предмет законності оскаржуваного по цій справі рішення.

Крім того, матеріали справи не містять доказів надсилання позивачу листа від 19.05.2020р. за вих.№35-6368вих-20, яким прокурор повідомляє Херсонську міську раду про подання даного позову до суду, отже прокурором не доведено своєї правомочності щодо представництва інтересів Херсонської міської ради, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, вважає його необґрунтованим, зауважив про дотримання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Представники позивача та відповідача-1 клопотання про залишення позову без розгляду вважають обґрунтованим.

При цьому представник Херсонської міської ради зазначив, що не підтримує позовні вимоги прокурора, факт надходження до позивача листа прокурора від 19.05.2020р. про повідомлення про подання даного позову підтвердити не може у зв`язку із необізнаністю щодо даної обставини.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, заслухавши представників учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Межі повноважень прокурора передбачені як Господарським процесуальним кодексом України, так і Законом України "Про прокуратуру".

Згідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Повноваження прокурора передбачені ч.3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У наведених випадках прокурор виконує функцію представництва інтересів держави, яка є його конституційним обов`язком.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до статті 5 Закону України "Про прокуратуру", функції прокуратури здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких вказано у статті 15 цього Закону.

Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Пунктом 6.1 наказу Генеральної прокуратури України №186 від 21.09.2018 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" визначено, що позови (заяви) слід надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Так позовна заява від 08.05.2020р. №35-3613-20, що надійшла до суду 21.05.2020р. підписана прокурором-заступником керівника Херсонської місцевої прокуратури І.М.Чемерис.

В свою чергу, останнього на посаду призначено наказом прокурора Херсонської області від 15.12.2015р. №1154к, копія якого міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 22.05.2020р. позовну заяву прокурора залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків заяви.

02.06.2020р. прокурором усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази а також позовну заяву у новій редакції, яка підписана прокурором-заступником керівника Херсонської міської прокуратури Гавриловим Р.В., повноваження якого підтверджено наказом прокурора Херсонської області від 14.12.2015р. №1124к.

Таким чином, твердження відповідача-2 про те, що позовна заява підписана не уповноваженою на то особою є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Частиною 1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Згідно ч.3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п.3 ч.1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 статті 129 Конституції України).

Аналізуючи ч.3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" можна зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно , повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №587/430/16-ц від 26 червня 2019 року, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 визначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовну заяву прокурором подано в особі Херсонської міської ради у зв`язку із не виконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

В даному випадку прокурором оскаржується рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №197 від 20.06.2017р. "Про залучення на договірних засадах трудових та матеріально-технічних ресурсів на благоустрій міста Херсона" та договір від 01.08.2019р., укладений між КП "Сервіс-Центр" Херсонської міської ради та фізичною особою-підприємцем Аль Ахмед Васім Ахмед "Про залучення на договірних засадах трудових та матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою-майданчиків для паркування транспортних засобів".

В свою чергу, Херсонська міська рада, як власник об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі міста Херсона, є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурором правомірно визначено суб`єктний склад позивача у даному спорі.

В якості підтвердження повноважень щодо звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Херсонської міської ради прокурором зазначається про бездіяльність даної особи у вирішенні питання щодо оскарження спірного рішення та договору.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2019р. за вихідним №35-13421вих-19 на адресу Херсонського міського голови прокурором, в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", з підстав вивчення питання законності розміщення та обслуговування майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Херсоні, було скеровано запит щодо надання копій рішень щодо утримання майданчиків для паркування транспортних засобів, відповідну інформацію тощо.

Листом від 16.09.2019р. №8-7559-11/12 Херсонською міською радою повідомлено прокурора про укладення спірного договору між відповідачами 2, і 3 та надано відповідні докази.

Листом від 24.04.2020р. №35-5202вих-20 прокурор звернувся до Херсонського міського голови щодо вжиття заходів, направлених на визнання недійсним у судовому порядку договору №023-19/П від 01.08.2019р. та рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.06.2017р. №197.

Про результати розгляду листа та вжиті заходи просив повідомити Херсонську місцеву прокуратуру у строк до 08.05.2020р.

Листом від 25.05.2020р. №8-4079-11/12 Херсонська міська рада повідомила, що дію спірного договору від 01.08.2019р. припинено за згодою сторін з 01.10.2019р. Що стосується визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради від 20.06.2017р. №197, то міським головою доручено юридичному відділу міської ради надати висновок щодо відповідності вказаного рішення вимогам чинного законодавства.

Таким чином, з означеного вбачається, що позивачем не було вжито заходів щодо оскарження спірного рішення та договору в судовому порядку.

При цьому, присутня в судовому засіданні представник виконавчого комітету Херсонської міської ради зазначила, що наразі висновок за результатами розгляду доручення міського голови щодо відповідності спірного рішення вимогам чинного законодавства відсутній.

Тобто, навіть через п`ять місяців після звернення прокурора з даним позовом до суду Херсонською міською радою не проаналізовано питання щодо законності спірного рішення.

Також, 19.05.2020р. за вих.№35-6368-вих-20 прокурором повідомлено Херсонську міську раду про звернення до суду з даним позовом до суду.

Суд погоджується з твердженням відповідача-2 про те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення або вручення даного листа позивачу, оскільки, як зазначив прокурор, його було направлено простою поштовою кореспонденцією.

Однак, як зазначено вище, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно , повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Наведеними вище доказами підтверджено обізнаність Херсонської міської ради про вжиття прокурором заходів прокурорського реагування та вивчення стану законності укладення договорів на користування майданчиками для паркування, в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", звернення прокурора до Херсонського міського голови про вжиття заходів щодо самостійного оскарження спірного рішення та договору.

Крім того, за приписами ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином, його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Як слідує з матеріалів справи, позовна заява та додані до неї документи були вручені уповноваженому представнику Херсонської міської ради 21.05.2020р, про що свідчить відповідна відмітка на позовній заяві.

Втім, доказів оскарження наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Херсонської міської ради матеріали справи не містять.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 визначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, Великою Палатою Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 підтверджено, що невжиття компетентним органом протягом розумного строку після отримання повідомлення від прокуратури заходів щодо самостійного подання позову, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, та є самостійною підставою для представництва прокурором інтересів держави і суспільства відповідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У даному випадку матеріали справи свідчать, що у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Херсонською місцевою прокуратурою було направлено запит щодо вжиття міською радою заходів, направлених на визнання недійсним у судовому порядку спірних договору та рішення, однак таких заходів позивачем вжито не було, повідомлено про припинення спірного договору за згодою сторін та проведення аналізу щодо відповідності спірного рішення вимогам чинного законодавства.

За таких обставин суд вважає доведеною з боку прокурора бездіяльність Херсонської міської ради як підставу для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

У зв`язку з наведеним, суд вважає необґрунтованим клопотання відповідача-2 про залишення позову прокурора без розгляду, а тому відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

В межах проведення підготовчого засідання у даній справі судом були вчинені дії, передбачені ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в ході чого підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст.183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.

Присутній в судовому засіданні прокурор зазначив, що прокурор повідомив про всі обставини справи, які відомі, та надав докази, на які посилається у позові.

Представник відповідача-2 зазначив, що надав до матеріали справи докази, які витребувані судом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Таким чином, враховуючи те, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, враховуючи відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначається в межах розумних строків з урахуванням необхідності належного повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи.

Керуючись ст.ст.177, 181, 182, 183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання відповідача-2 Комунального підприємства "Сервіс-Центр" Херсонської міської ради про залишення позову без розгляду відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі №923/478/20.

3. Призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні 09 листопада 2020 року о 10:00 за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 318.

4. Явку в судове засідання прокурора та представників сторін визнати обов`язковою.

5. Ухвалу направити учасникам провадження.

Ухвала суду набрала законної сили 22.10.2020р., оскарженню не підлягає.

Суддя М.Б. Сулімовська