Рішення

від 18.10.2020 по справі 317/870/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2020 року Справа № 317/870/20 ЗП/280/56/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом - ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду з Запорізького районного суду Запорізької області за підсудністю надійшла заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком з підстав, передбачених статтею 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період перебування на посаді Голови фермерського (селянського0 господарства «Одуванчик» з 12.10.1994 по 30.11.2003;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є учасником бойових дій та має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків, у зв`язку з чим звернувся до відповідача і заявою про призначенням пенсії. Однак відповідач листом відмовив у призначенні пенсії не вказуючи, який саме стаж не зарахований. Не погоджуючись із такими діями відповідача, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 09.09.2020 через канцелярію суду (вх. №41763) надав відзив на позовну заяву. У відзиві відповідача зазначено, що на час звернення позивача до відповідача страховий стаж складає 12 років 8 місяців 17 днів, що є не достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до п.п. 4 п. 1 ст.114 Закону №1058. Позивач бажає зарахувати до страхового стажу період перебування на посаді Голови фермерського (селянського) господарства «Одуванчик» з 12.10.1994 по 30.11.2003, що складає 9 років 1 місяць 19 днів. В сукупності із страховим стажем на час звернення позивача становить 21 рік 10 місяців 6 днів, що також є не достатнім для призначення пенсії за віком оскільки потрібно 27 років. Таким чином, у разі задоволення позовних вимог позивача та зарахування до страхового стажу період перебування на посаді Голови фермерського (селянського) господарства «Одуванчик» з 12.10.1994 по 30.11.2003 буде не достатнім для призначення пенсії за віком. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

16.09.2020 від позивача через канцелярію суду (вх. №43269) подана відповідь на відзив. У відповіді позивач звертає увагу суду, що після подання позовної заяви, на адресу позивача надійшов лист від 26.03.2020 № 0800-0214-8/118880, у якому зазначалося, що при призначенні пенсії до страхового стажу не враховано наступні періоди: з 03.06.1981 по 31.08.1981, оскільки згідно записів у трудовій книжці позивач був прийнятий на роботу в совгосп «Комінтерн», а запис про звільнення завірено печаткою ТОВ «Інтер»; відомості щодо перейменування ( реорганізації не надані); період роботи у Ф(С)Г «Одуванчик з 12.10.1994 по 31.11.2003, оскільки відсутня інформація про сплату внесків; період проходження військової служби з 09.04.2015 по 28.04.2016, оскільки в системі персоніфіковано обліку відсутня інформація про сплату внесків. Позивач зазначає, що відповідачем неправомірно незараховані зазначені періоди, оскільки вони підтверджені належними документами.

Статтею 258 КАС Українипередбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1ст. 4 КАС України,письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується псвідченням серії НОМЕР_1 від 15.01.2018.

01 вересня 2019 року позивачу виповнилося повних 55 років.

26.02.2020 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії згідно п.п.4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. До заяви були додані документи, зокрема Довідка № 159, яка видана 24.01.2016 в/ч польова пошта НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) про заробітну плату (грошове забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`яковим державним соціальним страхуванням за період з травня 2015 року по квітень ( включно) 2016 року; Довідка № 160 від 24 січня 2017 року, яка видана в/ч НОМЕР_3 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за період з травня 2015 р. по березень 2016 року ( включно).

Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_4 , встановлено, що до неї внесено, зокрема, такі записи, мовою оригінала (в межах спірних правовідносин):

«Запись 1. 03.06.1981 зачислен в штат рабочих совхоза и направлен на учебу в Мелитопольский СХИ (приказ №72-к от 03.06.1981);

запись №2, №3. 01.09.1981 24.06.1986 учеба в Мелитопольском институте механизации сельского хозяйства (Диплом Б-1 №724116);

запись №4, №5. 01.08.1986 18.07.1994 работа старшим инженером энергетиком (Пр. №98 от 01.08.1986, Пр. №53-к от 16.07.1994)».

Повідомленням відповідача від 12.03.2020 №30 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Підставою для відмови слугувала відсутність необхідного стажу 25 років у чоловіків, наявність якого дає право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 55 років відповідно до п.п.4 п.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після подання позову до суду, на письмовий запит позивача, відповідачем наданий лист від 26.03.2020 №0800-0214-8/11880, в якому зазначено, що страховий стаж розрахований відповідно до ст. 24 Закону №1058 на підставі дубліката трудової книжки НОМЕР_4 , військового квитка НОМЕР_5 , довідки про період роботи в фермерському господарстві «Одуванчик», та даних СПОВ з 01.01.1999 по 31.12.2019, та за період з 01.08.1986 по 31.08.2019 складає 12 років 8 місяців. До страхового стажу не враховано наступні періоди: з 03.06.1981 по 31.01.1981, оскільки згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_4 №1-4, позивач прийнятий на роботу в совгосп «Комінтерн», а запис про звільнення №5 завірено печаткою ТОВ «Інтер». Відомості щодо перейменуванняне надані; період роботи у Фермерському (селянському) господарстві «Одуванчик» з 12.10.1994 по 30.11.2003, оскільки відсутня інформація про сплату внесків на соціальне страчування за кожну конкретну особу. Зазначена вимога передбачена ст. 28 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» та ст. 34 «Про фермерське господарство»; період проходження військової служби з 09.04.2015 по 28.04.2016, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутня інформацію про сплату внесків.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи,а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо зарахування стажу з 03.06.1981 по 31.08.1981 суд зазначає.

Відповідно до частини першоїстатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цимЗаконом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону № 1058-IVвизначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина другастатті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом першим частини першоїстатті 26 Закону № 1058-IVпередбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до абзаців другого, п`ятого частини першоїстатті 26 Закону № 1058-IVпочинаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно з частиною першоюстатті 44 Закону № 1058-IVзаява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 45 Закону № 1058-IVпенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цьогоЗакону(частини друга, п`ятастатті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно достатті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В свою чергу, порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі -Інструкція №58).

Так, згідно з п.п. 2.3, 2.4Інструкції № 58записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Тобто, враховуючи положення п.2.3, 2.4Інструкції №58, записи про звільнення завіряються печаткою та повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до п.п. 2.6.-2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Відповідно до абз. 2 п. 6.1Інструкції № 58у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Так, згідно з пунктом 1.5Інструкції № 58питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюютьсяпостановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників"відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд наголошує, що саме на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання покладається відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.

Судом встановлено, що відповідач, відмовляючи в зарахуванні періоду роботи позивача з 03.06.1981 по 31.08.1981, посилається на те, що оскільки згідно записів у трудовій книжці позивач був прийнятий на роботу в совгосп «Комінтерн», а запис про звільнення завірено печаткою ТОВ «Інтер»; відомості щодо перейменування ( реорганізації не надані).

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки позивачем до суду надана довідка від 11.05.2005 №32 про перейменування совгоспу «Комінтерн» Запорізького району в КСП «Колос», який в подальшому реорганізований в ТОВ «Інтер», на підставі Указу президента від 03.09.1999 №1529/99 на загальних зборах 26.01.2000, Протокол №1.

Окрім того, відповідач зазначає, що справка про перейменування позивачем не надавалась, однак при цьому, не надає жодних доказів та підтверджень, які документи позивачем надавались до позивача.

З огляду на вказане суд вважає безпідставним відмову відповідачу у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи з 03.06.1981 по 31.08.1981.

Щодо зарахування роботи у селянському (фермерському) господарстві за період з 12.10.1994 по 30.11.2003, необхідно заначити наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначеніЗаконом України від 09.07.2003№ 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно достатті 1 Закону № 1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цьогоЗаконупідлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленомузакономпорядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (абзац п`ятий);

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку (абзац двадцять п`ятий).

Статтею 8 Закону № 1058-IVзакріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першоюстатті 21 Закону № 1058-IVперсоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом (частина другастатті 21 Закону № 1058-IV).

Частиною третьоюстатті 21 Закону № 1058-IVзакріплено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості:

1) умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки: унікальний номер електронної облікової картки; серія, номер і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім`я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім`я та по батькові на поточний момент; прізвище при народженні; дата народження; місце народження; стать; адреса місця проживання; адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть;

2) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

3) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями: номер електронної пенсійної справи; номер архівної електронної пенсійної справи в електронному архіві пенсійних справ; дата, з якої призначено пенсію; поточний місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії; сума періодів страхового стажу; коефіцієнт страхового стажу; коефіцієнт заробітної плати (доходу, грошового забезпечення); заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії на поточний момент; поточний розмір пенсії для виплати; відомості про членів сім`ї, які перебувають на утриманні застрахованої особи, та її дітей; інформація про уповноважену особу, яка одержала звернення про призначення (перерахунок) пенсії;

4) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає участь застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування, стан накопичувального пенсійного рахунку застрахованої особи або здійснення виплат її спадкоємцям за рахунок коштів, що обліковуються на такому рахунку, а також відомості про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб`єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення їй пенсійних виплат: сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) учасника накопичувальної пенсійної системи, з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума страхових внесків, сплачена до накопичувальної системи пенсійного страхування за останній звітний рік; дата перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування; кількість одиниць пенсійних активів застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування; загальна сума коштів застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування; реквізити обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, з яким укладено пенсійний контракт, реквізити адміністратора і зберігача такого фонду; сума коштів, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб`єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення; сума одноразової виплати, сплаченої відповідно достатті 56 цього Законузастрахованій особі в накопичувальній системі пенсійного страхування або її спадкоємцю, дата такої виплати; реквізити страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії (у разі укладення); дата укладення договору страхування довічної пенсії та розмір страхової виплати за цим договором (у разі укладення); сума коштів, перерахована з накопичувальної системи пенсійного страхування страховій організації, обраній застрахованою особою, для оплати договору страхування довічної пенсії, дата її перерахування; сума штрафної санкції та пені, сплачена агентом-страхувальником за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків на користь учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, дата її сплати; відмітка про дату смерті застрахованої особи;

5) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає звернення застрахованої особи, надання інформації про застраховану особу та інші відомості щодо реалізації прав застрахованої особи у системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини четвертоїстатті 21 Закону № 1058-IVперсоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.

Згідно з пунктом 1 частини другоїстатті 22 Закону № 1058-IVвідомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом таЗаконом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до частини першоїстатті 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина другастатті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно частини третьоїстатті 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четвертастатті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно абз 4 частини першоїстатті 26 Закону № 1058-ІV, починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи, за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років.

На момент звернення (26.02.2020) до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, позивачу виповнилось 55 років, отже, він досяг віку, який надає йому право на звернення до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено пунктом 3-1 наступного змісту: «до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно ізстаттею 26 цього Закону включаються в т.ч. періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску)».

Постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення №794), згідно пункту 1 якого, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до п.5 Положення № 794, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимогстатті 23 Закону України «Про інформацію»має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб тароботодавціввідомості, передбачені пунктом 1 цієїПостанови.

Згідно п. 7 Положення № 794, уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.

Пунктами 9.1-9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189 (далі-Інструкція) визначено поняття організації персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

З аналізу наведених вище норм убачається, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).

Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України.

Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картцінакопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.

На той час економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств в Україні було врегульованоЗаконом України «Про селянське (фермерське) господарство», який був чинним до 29.07.2003.

Статтею 28 вказаного Законувизначено, що час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.

Статтею другою Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»передбачено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Отже відповідальність за своєчасну сплату внесків (збір) на соціальне страхування за осіб, які працюють у селянському (фермерському) господарстві покладається на голову фермерського господарства (засновника або іншу визначену Статутом особу).

Судом встановлено, що згідно інформації головного управління статистики у Запорізькій області від 05.02.2020 №05-14/225/06-20 та відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, фермерське (селянське) господарства «Одуванчик» зареєстровано 12.10.1994 з ідентифікаційним кодом 22133049, 20.01.2007 державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області були проведені реєстраційні дії щодо включення СФГ "Одуванчик" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Станом на 04 лютого 2020 року з СДРПОУ вилучено:

Селянське (фермерське) господарство "Одуванчик»

(ідентифікаційний код - 22133049; правовий статус суб`єкта - юридична особа:

70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Культурна, буд. 4).

Дані про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи:

Місце проведення державної реєстрації припинення - Запорізька районна державна

адміністрація Запорізької області.Дата державної реєстрації припинення - 14.07.2011

Причина ліквідації - за спрощеною процедурою шляхом ліквідації,№ запису - 10851720003000525.

Звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачем, для підтвердження зазначеного періоду, надано лише довідку фермерського (селянського) господарства «Одуванчик» від 07.07.2011 №07/01, в якій зазначено, що позивач є членом фермерського (селянського) господарства «Одуванчик» та працював на посаді Голови фермерського (селянського) господарства «Одуванчик» з 12 жовтня 1994 року (наказ №1-к від 12.10.1994) по 30.11.2003 включно (наказ «16-к вд 30.11.2003.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відомості про страховий стаж відсутні.

Тобто, жодного документу, який підтверджував сплату страхових внесків ФСГ «Одуванчик» за членів господарства, зокрема, за позивача як голову СФГ позивачем не надано.

Крім того, на позивача як на голову господарства покладено обов`язок не лише щодо сплати внесків на соціальне страхування, а також і обов`язок щодо збереження первинної документації господарства.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати страхових внесків за період з 12.10.1994 по 30.11.2003, суд вважає правомірною відмову відповідача у зарахуванні вказаного стажу до страхового стажу позивача.

Щодо зарахування періоду проходження військової служби з 09.04.2015 по 28.04.2016 необхідно зазначити.

Відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, інваліда війни відповідно до пунктів 12 та 13статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1статті 10 зазначеного Законуз числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

В свою чергу, алгоритм дій органу, уповноваженого на розгляд заяв щодо призначення пенсії, встановлено положеннямиЗакону №1058-IVта Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженогоПостановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до положень підпунктів 2, 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637та документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях (при призначенні пенсії згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону).

Пунктом 4.1 Порядку №22-1 передбачено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, реалізація права особи на отримання пенсії здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. В свою чергу, працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства та приймає одне із рішень, передбачених пунктом 4.3. Порядку №22-1.

Відповідно достатті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу»(у редакції, чинній на момент проходження позивачем військової служби; далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою цієї статтіпередбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначеноЗаконом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно достатті 1-2 Закону №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначенізакономпільги, гарантії та компенсації.

Статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно достатті 8 Закону №2011-XIIчас перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач у спірний період був призваний на військову службу в зв`язку з чим підлягав у цей період загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу.

Відповідно достатті 24 Закону №1058-IVстраховий стаж це період, упродовж якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.

Проте, частиною сьомоюстатті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»передбачено, що не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.

Таким чином, у даному випадку страхові внески (єдиний внесок) не нараховувалися та не сплачувались у зв`язку із звільненням від сплати такого податку в порядкустатті 7 Законунаведеного Закону. Страховий стаж, необхідний для перерахунку пенсії, обраховується особам, що проходили військову службу, на підставі спеціальних норм права, у той час як нормиЗакону №1058-IVв частині обрахування страхового стажу на підставі персоніфікованого обліку і сплати внесків є нормами загальними і не регулюють спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом в постановах від 14.02.2019 у справі №308/8839/16-а, від 23.07.2019 у справі №346/6411/16-а, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 18.09.2019 у справі №347/1233/17 та від 04.03.2020 у справі №415/2135/17.

Судом встановлено, що згідно довідки Довідки № 159, яка видана 24.01.2016 в/ч польова пошта НОМЕР_2 (А 1376 ) про заробітну плату ( грошове забезпечення ) для розрахунку виплат за загальнообов`яковим державним соціальним страхуванням за період з травня 2015 року по квітень ( включно) 2016 року та Довідка № 160 від 24 січня 2017 року, яка видана в/ч А 1376 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за період з травня 2015 по березень 2016 року ( включно ) підтвержено період, який підлягає зарахуванню в страховий стаж..

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно з частиною другоюстатті 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені нормизакону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту у даній справі буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яка викладена у повідомленні від 12.03.2020 №30 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії позивача 26.02.2020 з зарахуванням періодів його роботи з 03.06.1981 по 31.08.1981, та зарахуванням періодів проходження військової служби з 09.04.2015 по 28.04.2016 до страхового стажу.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.3ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 420,40 грн на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови у призначені пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ), які викладені у повідомленні від 12.03.2020 №30.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ), яка була подана 26.02.2020, з зарахуванням періодів його роботи з 03.06.1981 по 31.08.1981 та періоду з 09.04.2015 по 28.04.2016 до страхового стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) витрати на оплату судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 19.10.2020.

Суддя Р.В. Сацький