Рішення

від 26.10.2020 по справі 420/996/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/996/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним Приватного підприємства ВКП БЛОК до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВКП БЛОК» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000160/2 від 05.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.06.2019 року між ПП ВКП БЛОК як покупцем, та Jinan Yu Rui Industry and Trade Co, Ltd (Китай) як продавцем, було укладено контракт №10570R про купівлю-продаж товару.

Згідно з абз. 1 п.1 контракту №10570R від 24.06.2019 року, Продавець продає, а Покупець купує товари на умовах СРТ Київ у відповідності до Інвойсів, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Відповідно до абз. 1 п.6 контракту № 10570R від 24.06.2019 року, Продавець вказує кількість та ціну Покупцю у відповідності з його замовленням у інвойсі. Ціна може бути змінена за взаємною домовленістю. Ціна включає вартість транспортування, тари, пакування і маркування.

У зв`язку з викладеними пунктами, продавець надав (виставив) позивачеві інвойс №10570R-7681 від 16.10.2019 року на наступну партію товару, яка включала товар легкосплавні диски у загальній кількості 480 шт., вагою нетто 4763, 56 кг, вагою брутто 5530 кг, у сумі 17 958, 68 дол. США.

Позивач зазначив, що вказаний товар легкосплавні диски з такими ж характеристиками, ціною, кількістю та вагою (у загальній кількості 480 шт., вагою нетто 4763,56 кг, вагою брутто 5530 кг, у сумі 17 958,68 дол. США було зазначено і в товарній експортній митній декларації КНР №424720190000004535 від 22.10.2019 року, і в пакувальному листі №10570R-768I від 16.10.2019 року, і в специфікації до інвойсу №10570R-7681 від 16.10.2019 року, і в прайс-листі виробника (продавця) за період 01.10.2019 р. - 31.12.2019 р.

Позивач вказав, що безпосереднє перевезення (транспортування) даного товару для відправки в Україну здійснювалося за рахунок Jinan Yu Rui Industry and Trade Co, Ltd (Китай) як продавця, вартість якого було включено до ціни товару, яку мав оплатити позивач, що підтверджується пунктами 1, 6 контракту №10570R від 24.06.2019 року, про які вказано вище, а також коносаментом №WMS19101239 від 22.10.2019 року.

30.11.2019 року представник позивача (декларанта, одержувача товару) подав митну декларацію №UA500010/2019/034644, в якій було заявлено для переміщення через митний кордон України вищевказаний товар легкосплавні диски з такими ж характеристиками, ціною, кількістю та вагою (у загальній кількості 480 шт., вагою нетто 4763,56 кг, вагою брутто 5530 кг, у сумі 17 958, 68 дол. США) під номером 1/1.

У той же час, 05.12.2019 року посадова особа Одеської митниці ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000160/2, яким було збільшено суму митної вартості товарів легкосплавні диски з 17958, 68 дол. США до 29210,15 дол. США, тобто на 11 251,47 дол. США, що еквівалентно близько 280 020 грн. 92 коп. за офіційним курсом НБУ станом на момент митного декларування товару.

Підставами для коригування митної вартості цих товарів, як вбачається з оскаржуваного рішення було: 1) незазначення декларантом такої складової митної вартості товару, як вартість перевезення (транспортування) та фрахту; 2) відсутність підписів на інвойсі та пакувальному листі; 3) наявність різної щільності друку та різних шрифтів і наданих декларантом документів.

Усі вказані товари було випущено у вільний обіг на території України 05.12.2019 року, що підтверджується електронною митною декларацією (ЕМД) №UA500010/2019/035129 з відстроченням митних платежів до 04.03.2020 року.

Позивач зазначив, що назва, кількість, вартість, вага брутто, вага нетто товару легкосплавні диски повністю співпадає у всіх вищевказаних документах з даними електронної митної декларації (ЕМД) №UA500010/2019/035129 від 05.12.2019 року, яка разом з цими документами була подана під час митного оформлення Одеській митниці ДФС.

Позивач вважає, що відомості про митну вартість вищевказаних товарів є повними та достовірними, а у відповідача були відсутні підстави вважати, що позивачем були заявлені неповні та/або недостовірні відомості про таку митну вартість.

Позивач вказав, що дії посадових осіб відповідача щодо невизнання митної вартості товару та відмови у митному оформленні є протиправними, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000160/2 від 05.12.2019 року є безпідставним, необгрунтованим та незаконним, а тому, на думку позивача, воно підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 17.02.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 17.03.2020 року на 10:00 год.

Ухвалою від 16.03.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Протокольною ухвалою від 22.09.2020 року поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 22.09.2020 року замінено відповідача Одеську митницю ДФС правонаступником - Одеською митницею Держмитслужби, та оголошено перерву у судовому засіданні до 06.10.2020 року до 15:00 год.

У судове засідання, призначене на 06 жовтня 2020 року на 15 год. 00 хв., сторони не з`явилися.

05.10.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач про причини неявки у судове засідання, призначене на 06.10.2020 року на 15.00 год., суд не повідомив.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, згідно приписів п.1 ч.3, ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

24.03.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву позивач зазначив, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500010/2019/034644 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500010/2019/034644 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У самостійно додатково наданому декларантом Висновку експертного дослідження товару від 03.12.2019 р. №1673 відсутній аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України, не міститься посилання на незалежні джерела інформації щодо вартості аналогічних (подібних) товарів з урахуванням якості товару, споживчих властивостей, країни походження товару та умов зовнішньоекономічного контракту, відповідно до якого товар переміщується на адресу одержувача.

Також декларантом додатково було надано копія МД країни відправлення та лист від 05.12.2019 №б/н про відмову у наданні інших документів.

Відповідач вказав, що декларантом не були усунені розбіжності та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500010/2019/034644, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом та його уповноваженою особою не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів, час експорту яких є максимально наближеним до експорту оцінюваних товарів, є більшим товар 1 - МД від 25.11.2019 №UA100110/2019/793830 становить 6,132 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,77 дол. США/кг).

У рішенні про коригування митної вартості 05.12.2019 №UA500010/2019/000160/2 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій - митна декларація від 25.11.2019 р. №UA100110/2019/793830.

Відповідач вважав, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості 05.12.2019 р. №UA500020/2019/00160/2 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 24.06.2019 року між ПП ВКП БЛОК як покупцем, та Jinan Yu Rui Industry and Trade Co, Ltd (Китай) як продавцем, було укладено контракт №10570R про купівлю-продаж товару (а.с. 26-30).

Згідно з абз. 1 п.1 контракту №10570R від 24.06.2019 року, Продавець продає, а Покупець купує товари на умовах СРТ Київ у відповідності до Інвойсів, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до абз. 1 п.6 контракту № 10570R від 24.06.2019 року, Продавець вказує кількість та ціну Покупцю у відповідності з його замовленням у інвойсі. Ціна може бути змінена за взаємною домовленістю. Ціна включає вартість транспортування, тари, пакування і маркування.

Продавець надав (виставив) позивачеві інвойс №10570R-7681 від 16.10.2019 року на наступну партію товару, яка включала товар легкосплавні диски у загальній кількості 480 шт., вагою нетто 4763, 56 кг, вагою брутто 5530 кг, у сумі 17 958, 68 дол. США (а.с. 31).

Вказаний товар легкосплавні диски з такими ж характеристиками, ціною, кількістю та вагою (у загальній кількості 480 шт., вагою нетто 4763,56 кг, вагою брутто 5530 кг, вартістю 17958,68 дол. США) було зазначено і в товарній експортній митній декларації КНР №424720190000004535 від 22.10.2019 року, і в пакувальному листі №10570R-768I від 16.10.2019 року, і в специфікації до інвойсу №10570R-7681 від 16.10.2019 року, і в прайс-листі виробника (продавця) за період 01.10.2019 р. - 31.12.2019 р. (а.с. 32-34, 40)

Безпосереднє перевезення (транспортування) даного товару для відправки в Україну здійснювалося за рахунок Jinan Yu Rui Industry and Trade Co, Ltd (Китай) як продавця, вартість якого було включено до ціни товару, яку мав оплатити позивач, що підтверджується пунктами 1, 6 контракту №10570R від 24.06.2019 року, а також коносаментом №WMS19101239 від 22.10.2019 року (а.с. 35).

30.11.2019 року представник позивача (декларанта, одержувача товару) подав митну декларацію №UA500010/2019/034644, в якій було заявлено для переміщення через митний кордон України вищевказаний товар легкосплавні диски у загальній кількості 480 шт., вагою нетто 4763,56 кг, вагою брутто 5530 кг, у сумі 17958, 68 дол. США під номером 1/1 (а.с. 125-126).

05.12.2019 року посадова особа Одеської митниці ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000160/2, яким було збільшено суму митної вартості товарів легкосплавні диски з 17958, 68 дол. США до 29210,15 дол. США (а.с. 24).

Підставами для коригування митної вартості цих товарів, як вбачається з оскаржуваного рішення було: 1) незазначення декларантом такої складової митної вартості товару, як вартість перевезення (транспортування) та фрахту; 2) відсутність підписів на інвойсі та пакувальному листі; 3) наявність різної щільності друку та різних шрифтів і наданих декларантом документів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

З матеріалів справи вбачається, що документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які були подані позивачем відповідачу, а саме: митна декларація №UА500010/2019/034644 від 30.11.2019 року, контракт №1057011 від 24.06.2019 року, інвойс №10570К-7681 від 16.10.2019 року, специфікація до інвойсу №1057011-7681 від 16.10.2019 року, прайс-лист виробника товару за період 01.10.2019 р. - 31.12.2019 р., не мають жодних розбіжностей.

Документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України подаються виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно висновку експертного дослідження товару №1673/19 від 03.12.2019 року, вартість товару (країна походження Китай, умови поставки СРТ-Київ, переміщеного згідно з контрактом №10570R від 24.06.2019 року, коносаменту №WMS19101239 від 22.10.2019 року, інвойсу №10570R-7681 від 16.10.2019 року, в контейнері №CAIU2919293, при перетині митного кордону України, на основі наданих документів складає: Код товару УКТ ЗЕД 8708705090: Легкосплавні диски: 3.77 дол. США за 1 кг: Виробник: Jinan Yu Rui Industry and Trade Co, Ltd Китай, торгова марка Jinan. (а.с.36-38).

Крім того, позивачем було подано відповідачу товарну експортну митну декларацію КНР №424720190000004535 від 22.10.2019 року, переклад якої було здійснено перекладачем, особу та кваліфікацію якої було встановлено і справжність підпису засвідчено приватним нотаріусом (а.с.39-41).

Аналіз товарної експортної митної декларації КНР №424720190000004535 від 22.10.2019 року дає можливість дійти висновку, що всі вказані в ній дані щодо товару легкосплавні диски (зокрема загальна кількість 480 шт., вага нетто 4763,56 кг, вага брутто 5530 кг, ціна 17958,68 дол. США, відправник та одержувач), повністю відповідають даним, зазначеним у митній декларації №UA500010/2019/034644 від 30.11.2019 року, у прийнятті якої було відмовлено.

Отже, розбіжності або неточності в поданих декларантом митному органу документах відсутні.

Надані декларантом до митного оформлення серед інших документів інвойс та пакувальний лист містять усі необхідні реквізити, а тому суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо недоліків у їх оформленні.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що умови поставки товару СРТ (за ІНКОТЕРМС-2010) означає, що фрахт/перевезення оплачені до ... (назва місця призначення). Тобто умови поставки СРТ Київ означають, що продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до зазначеного пункту призначення. Таким чином, вартість витрат на перевезення (транспортування) товару сплачені продавцем та включені в ціну товару.

Отже позивач не зобов`язаний був надавати будь-які документи, що підтверджують вартість перевезення та фрахту. Наданий позивачем коносамент підтверджує той факт, що транспортування товару було здійснено перевізником ААА China Limited за рахунок продавця (відправника) товару (а.с.35).

Також суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що різна щільність друку, наявність різних шрифтів в наданих документах можуть свідчити про підробку документів, оскільки відповідачем зроблено припущення про підробку документів, проте навіть не зазначено, про який саме документ йдеться, і чим підтверджуються такі припущення.

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що позивач не подавав відповідачеві додаткові документи, передбачені ч.4 ст.53 МК України (п.1-3), оскільки в органу доходів і зборів не було обгрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, протилежної інформації позивачу не повідомлялося відповідачем, письмових вимог від нього не надходило, а в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару така інформація відсутня.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2019 року у справі №814/1647/16 зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, декларанту не обов`язково подавати митному органу всі документи, що передбачені в ч. 2-4 ст.53 МК України для того, щоб митний орган не відмовив у митному оформленні товару, адже достатньо всіх наявних в нього документів, які в сукупності спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості з посиланням всього на одну митну декларацію (МД) №UA100110/2019/793830 від 25.11.2019 року, зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів, час експорту яких є максимально наближеним до експорту оцінюваних товарів, є більшим товар 1 - МД від 25.11.2019 року №UA100110/2019/793830 становить 6,123 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,77 дол. США/кг).

Отже, основним і єдиним доказом, на підставі яких відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000160/2 від 05.12.2019 року є митна декларація (МД) №UA100110/2019/793830 від 25.11.2019 року.

В оскаржуваному рішенні про коригування зазначені виключно реквізити (дата і номер) цієї іншої митної декларації.

Будь-яких інших конкретних даних (вага нетто товару, кількість товару, постачальник товару, кількість місць для товару, країна виробництва товару, торгівельна марка товару), які мали бути зазначені у митній декларації (МД) №UA100110/2019/793830 від 25.11.2019 року або доданих до них документах, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначається.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У рішенні про коригування зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 березня 2019 року по справі №810/4296/16.

Суд бере до уваги доводи позивача, що факт відхилення митної вартості товару, вказаний у митних деклараціях №UA500010/2019/034644 від 30.11.2019 року (у прийнятті якої було відмовлено) та №UА500010/2019/035129 від 05.12.2019 року (яку було прийнято відповідачем), від митної вартості товару, вказаної у іншій митній декларації №UА100110/2019/793830 від 25.11.2019 року не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, витребування у декларанта додаткових документів та доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.

При цьому, митна декларація (МД) №UA100110/2019/793830 від 25.11.2019 року, яка стосується інших суб`єктів господарювання, не є взагалі доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури щодо позивача, а тому не береться до уваги судом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Приватного підприємства ВКП БЛОК підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства ВКП БЛОК (адреса: вул. Електриків, 26, корпус 43, кімната 4, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 23504803) до Одеської митниці Держмитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000160/2 від 05.12.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Приватного підприємства ВКП БЛОК (адреса: вул. Електриків, 26, корпус 43, кімната 4, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 23504803) судові витрати у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів