Рішення

від 26.10.2020 по справі 420/2436/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2436/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61; код ЄДРПОУ 35638987) про визнання протиправним та скасування наказів №№ 11, 12 від 06.03.2020р. та акту, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в якому позивач просить:

наказ № 11 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 06.03.2020 р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт визнати протиправним та скасувати;

наказ № 12 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 06.03.2020 р. Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації визнати протиправним та скасувати;

акт № 28, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2020 р., проведений на об`єкті - Будівництво торгівельно-розважального комплексу; АДРЕСА_2 визнати протиправним та скасувати.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 12.03.2020р. отримано акт № 28 від 05.03.2020 р., складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проведений на об`єкті - Будівництво торгівельно-розважального комплексу, АДРЕСА_2; накази Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №№ 11, 12 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт , Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації . Проте, про проведення перевірки та здійснення інших заходів архітектурно-будівельного контролю позивача повідомлено не було, правові та фактичні підстави для проведення такої перевірки позивачу невідомі. Відповідач порушив права позивача, визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю у сфері господарської діяльності) , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р.

Позивач акцентує увагу на тому, що оскаржувані накази прийнято у максимально стислі строки щодо прийняття рішень, фактично на наступний день після складання акту та за відсутності визначених ч.7 ст. 36, ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підстав. Також позивач зазначив, що сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт, тобто щодо тих об`єктів, які знаходяться у процесі будівництва. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного в силу його узаконення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.10.2018р. у справі № 465/1461/16.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18192/20 від 12.05.2020р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що під час моніторингу єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (Реєстр), встановлено факт реєстрації 03.03.2020р. у Реєстрі через електронний кабінет замовника на об`єкт Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу: АДРЕСА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 за №МК 061200631817; декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 за №МК 1412006322188. В інформації, внесеній через електронний кабінет замовника, про основні показники об`єкта зазначена лише загальна площа об`єкта та його поверховість. Однак, містобудівні умови та обмеження позивачу не надавалися, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , не існує, рішення щодо присвоєння такої адреси не приймалось.Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2020р. у справі № 915/1844/18 скасовано заходи забезпечення позову щодо заборони вчиняти будь-які дії ТОВ Триа-Плюс щодо нерухомого майна по АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації Державного земельного кадастру, відповідну земельну ділянку ОСОБА_1 орендовано у ТОВ Триа-Плюс . Зазначене, на думку відповідача, може свідчити про порушення ч.ч. 2, 4, 5 ст. 26, ст. 29, 34, 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , положень Закону України Про архітектурну діяльність .

Ухвалою від 27.03.2020р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 27.04.2020 р.

Ухвалою суду від 27.04.2020р., яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 13.05.2020р.

Ухвалою суду від 13.05.2020р. зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Призначене на 20.08.2020 р. судове засідання перенесено для виклику сторін на 16.09.2020 р.

До підготовчого засідання 16.09.2020 р. учасники справи не з`явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення останнього повідомлені належним чином.

16.09.2020р. (вх. №37189/20) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 25.09.2020 р. поновлено провадження по справі; підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.10.2020 р.

До судового засідання 21.10.2020 р. всі учасники справи не з`явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 21.10.2020р. всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт , відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Ю.Денежко № 39/1014-20 від 06.03.2020р. визнано скасованою реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1 від 03.03.2020р. за № МК061200631817 на об`єкт Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу; АДРЕСА_2 (замовник будівництва - ОСОБА_1 ) (а.с. 88).

Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №12 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта , відповідно до ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Ю.Денежко № 39/1014-20 від 06.03.2020р. визнано скасованою реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 03.03.2020р. за №МК 141200632188 на об`єкт будівництва: Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу; АДРЕСА_2 (замовник будівництва - ОСОБА_1 ) (а.с. 87).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V) передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V cуб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно положень ч.ч. 6, 7, 8 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. (далі - Порядок № 553), який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно положень абз. 2 п. 1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Згідно п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Положенням п. 13 Порядку № 553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно положень п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

За змістом п. 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що відповідачем не надано до суду доказів щодо ознайомлення ОСОБА_1 з підставою проведення позапланового заходу з наданням їй копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Також відповідачем не надано до суду доказів щодо пред`явлення ОСОБА_1 посвідчення (направлення) та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), надання суб`єкту господарювання копії посвідчення (направлення).

Таким чином відповідачем порушено процедуру здійснення державного контролю та порушення визначених цією процедурою прав ОСОБА_1 при здійсненні перевірки.

Відповідно до ст. 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Враховуючи, що відповідачем порушено встановлену законом процедуру державного нагляду (контролю), позивача фактично було позбавлено можливості реалізації наданих суб`єкту господарювання прав під час здійснення перевірки, визначених Законом № 877-V та Порядком № 553.

Проте, згідно положень ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю) та ін.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Жодної із наведених обставин в основу прийняття наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт не покладено, існування таких підстав відповідачем не доведено та під час судового розгляду належними та допустимими доказами не підтверджено. Зокрема, позивачем не подавалось заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; позивач, що є замовником будівництва, не є юридичною особою; факту наявності судового рішення, що набрало законної сили, яке б було підставою для припинення органом державного архітектурно-будівельного контролю права позивача на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, не доведено.

Відповідно до ч. 2. ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Згідно п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р., у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації декларації вносить до реєстру відповідний запис.

Отже, вказаними нормами чинного законодавства чітко визначено умови, за наявності яких може бути скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зокрема: забудова земельної ділянки, що не була відведена для цієї мети, будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та будівництво без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта; набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

При дослідженні оскаржуваних наказів судом встановлено, що вони не містить посилання на жодну з встановлених законом підстав, наявність якої б надавала підстави для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Судом встановлено, що будівельні роботи ОСОБА_1 розпочато на відведеній для цієї мети земельній ділянці, за наявності повідомлення про початок будівельних робіт, що є належним та достатнім документом, обставин щодо наявності чи відсутності належно затвердженого проекту відповідач в ході перевірки не встановив. Так само, відповідачем не доведено наявності такої підстави для скасування декларацій як набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву послався на наявність підстав вважати збудований позивачем об`єкт самочинним.

Так, частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі- ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Разом із цим, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 2-:-5 ст. 319 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 321 ЦК України, у випадках передбачених законом, власник може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Статтею 375 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем 05.03.2020р. зареєстровано право приватної власності на об`єкт обєкт нерухомого майна: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пляжний торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 802,4 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2047059748209), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7-8).

Зі змісту положень ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини у їх сукупності, аналізуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування наказів Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт , №12 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта .

Разом з тим, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту № 28, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2020 р., проведеного на об`єкті - Будівництво торгівельно-розважального комплексу; АДРЕСА_2, з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Разом із тим, правова оцінка вказаного акта сама по собі не створює жодних правових підстав для захисту оспорюваних/невизнаних/порушених прав чи інтересів позивача, та належним способом захисту є визнання протиправними та скасувсання наказів, прийнятих на підставі оскаржуваного позивачем акта перевірки.

Так, оскаржуваний індивідуально-правовий акт має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України та породжувати права і обов`язки для позивача. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов`язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.

У той же час акт перевірки не відповідає наведеним критеріям. Такий акт, призначений для оформлення результатів перевірки та є лише відображенням фактичних дій посадових осіб, якими здійснювалась перевірка, та думку з приводу відповідності поведінки субєкта містобудування вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 8 ч. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який проведено Конституційним Судом України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі акт № 28, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2020 р., проведений на об`єкті - Будівництво торгівельно-розважального комплексу; АДРЕСА_2, по своїй природі є лише документом, яким оформлений результат проведеної перевірки, який носить констатуючий, а не владно-зобов`язуючий характер, оскільки не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача.

Отже, виходячи із системного аналізу вищезазначених положень чинного законодавства, акт перевірки та протокол є виключно службовими документами, які підтверджують факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушень підконтрольними субєктами містобудування, та документами, на підставі яких приймаються припис щодо усунення виявлених перевіркою порушень законодавства та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а дії контролюючого органу з проведення перевірки, оформлення її результатів та викладення їх у висновках акту перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обовязків зі збирання доказової інформації щодо дотримання субєктом містобудування вимог чинного законодавства та самі по собі не мають безпосереднього впливу на стан субєктивних прав та обовязків суб`єкта містобудування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, його висновки не зумовлюють виникнення субєктивних прав та обовязків суб`єкта господарювання, а тому оцінка висновків акту перевірки має надаватися лише при вирішенні спору щодо правомірності рішення, прийнятого на підставі такого акту, оскільки сам по собі цей акт не впливає на стан прав, свобод чи інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням наведеного, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1681,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61; код ЄДРПОУ 35638987) про визнання протиправним та скасування наказів №№ 11, 12 від 06.03.2020р. та акту,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт .

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №12 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта .

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61; код ЄДРПОУ 35638987) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.П. Самойлюк

.