Рішення

від 27.10.2020 по справі 420/3288/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3288/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Фатєєва І.В.,

Від відповідача: Коротких О.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Марін контейнер сервіс ЛТД (код ЄДРПОУ 23972271; адреса: пров. Чайковського, 12, оф. 2 м. Одеса, 65026) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Марін контейнер сервіс ЛТД до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2020 року № 0010540501 про донарахування податку на додану вартість на суму 332 090,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 167 166грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2020 року № 0010530505 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 882 958,99 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 644 852,11 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2020 року № 0010500505 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 1700 грн.

стягнути з відповідача судовий збір 21020грн. та 15000грн. витрат на правничу допомогу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.04.2020 року о 17:01:42 справа №420/3288/20 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.05.2019 року.

15.05.2020 року за вх.№18969/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

За клопотаннями представників сторін підготовче засідання 18.05.2020 року було відкладено на 03.06.2020 року.

02.06.2020 року за вх.№21140/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

За клопотаннями представників сторін підготовче засідання 18.05.2020 року було відкладено на 23.06.2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.08.2020 року.

У судовому засіданні 19.08.2020 року у зв'язку із завершенням відведеного для розгляду справи часу було оголошено перерву до 03.09.2020 року.

03.09.2020 року за вх.№ЕП/13568/20 від представника позивача надійшли письмові докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу.

У судовому засіданні 03.09.2020 року у зв'язку із залученням додаткових доказів було оголошено перерву до 15.09.2020 року.

Судове засідання, призначене на 15 вересня 2020 року, було перенесено у зв'язку із проведенням дезінфекції та протиепідеміологічних заходів у приміщенні суду та призначено на 30 вересня 2020 року.

24.09.2020 року за вх.№38681/20 від представника відповідача надійшли заперечення на Заяву про стягнення суми витрат на правничу допомогу.

Судове засідання, призначене на 30 вересня 2020 року, було перенесено на 12.10.2020 року у зв'язку із неякою представників сторін.

У судове засідання 12.10.2020 року представники сторін з'явились.

В обґрунтування вимог позову та у відповіді на відзив (вх.№21140/20 від 02.06.2020 року) представник позивача вказує, що у період з 19.02.2020 р. по 11.03.2020 р. фахівцями Головного управління Державної податкової служби в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД . Актом перевірки було встановлено порушення норм податкового законодавства в частині визначення від'ємного значення податку на додану вартість, а також утримання податку з доходу нерезидентів, на підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та просить скасувати винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення, оскільки:

по-перше, у перевіряючих не було жодних зауважень чи виявлених дефектів в наданій під час проведення перевірки договірній та/чи первинній документації, а саме: договорі транспортного експедирування, податкових накладних, міжнародних транспортних накладних (СМR), маршрутних картах з відмітками митних пунктів пропуску та печатками всіх учасників експедиційного процесу, актах наданих послуг (виконаних робіт), платіжних дорученнях, банківських виписках тощо;

по-друге, посилання Головного управління на не перебування у трудових відносинах з ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД , ТОВ ЄС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ водіїв, які здійснювали перевезення вантажів за укладеним з Позивачем договором, не є підставою щодо сумнівності господарських операцій та складення висновку про їх безтоварність та нереальність;

по-третє, на момент укладення договорів з вищевказаними контрагентами, останні були належним чином зареєстровані та мали свідоцтва платника ПДВ. Позивач ні з якого приводу не повинен відповідати за будь - які можливі порушення податкового законодавства з боку його контрагентів;

по-четверте, в частині включення до складу податкового кредиту суми у розмірі 14 557 грн., в тому числі лютий 2018р. - 14 557 грн. представник вказує, що у податковій декларації з ПДВ за січень 2018р. сума від'ємного значення, що зараховувалася до складу податкового кредиту наступного звітного періоду було визначено показник у розмірі 64 023 грн., що включив у себе суму у розмірі 14 557,00 грн. Позивачем самостійно було виправлено зазначене, та, 14.03.208 року надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2018 року, за даними якого в результаті уточнення показників рядка 1.1., рядка 7 Декларації, було змінено показник рядка 21 Декларації, а саме зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 14 557,00 грн.

по-п'яте, в рамках правовідносин між Позивачем та нерезидентами, останніми були надані належним чином засвідчені довідки, які підтверджували, що кожний контрагент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

15.05.2020 року за вх.№18969/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Головного управління ДПС в Одеській області наполягав на обґрунтованості висновків акту перевірки та з цих підстав заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні представники сторін підтримали позиції, викладені у письмових заявах по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справ судом встановлено, що у період з 19.02.2020 р. по 11.03.2020 р. фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД .

За результатами перевірки було складено акт № 366/15-32-05-09/32972271 від 18.03.2020 року Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД , код за ЄДРПОУ 32972271, тел.: (048) 7856910 (Т.1 а.с.34-83).

Актом перевірки було встановлено порушення, зокрема:

- п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 332 090,00 грн., в т.ч. липень 2017 - 77 744,00 грн., вересень 2017 - 41 340,00 грн., грудень 2017 - 53 777,00 грн., березень 2018 - 17 910,00 грн.; грудень 2018 - 3 883,00 грн., березень 2019 - 97 950,00 грн., квітень 2019 - 39 486,00 грн.;

- п. 141.4.4. п. 141.4. ст.141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 882 958,99 грн., у т.ч. у рік 2017 - 160 280,71, рік 2018 - 18 996,55 грн., рік 2019 - 703 681,73 грн.;

П.п.16.1.3, п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897 в частині неподання Податкової декларації (Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за 2017 рік, 2018 рік (Т.1 а.с.82).

На підставі наведеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення - рішення:

від 08.04.2020 року № 0010540501 про донарахування податку на додану вартість на суму 332 090,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 167 166,00 грн. (Т.1 а.с.96);

від 08.04.2020 року № 0010530505 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 882 958,99 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 644 852,11 грн. (Т.1 а.с.97);

від 08.04.2020 року № 0010500505 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 1700,00 грн. (а.с.98).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.21 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім НБУ), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Порядок проведення документальної планової перевірки визначений ст.77 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Аналіз спірних правовідносин дає підстави вважати, що порушення, виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки, стосуються двох основних аспектів діяльності позивача, а саме реальності здійснення господарських операцій з ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД , ТОВ ЄС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ та правомірності віднесення сум фактично сплаченого ПДВ до податкового кредиту наступних періодів, а також несплата податку з доходу нерезидентів за проведеними з ними господарськими операціями.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 20.07.2017 року між ТОВ МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД та ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД був укладений договір транспортного експедирування № 0099, згідно п. 1.1. якого Позивач доручає, а ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД , як експедитор, зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнту за згодою сторін (Т.1 а.с.110-113).

За фактом отриманих на підставі вказаного Договору послуг було виписано наступні рахунки на оплату та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні з ПДВ, а саме:

Рахунок на оплату №296 від 20.07.2017 року (Т.1 а.с.114) та податкова накладна №45 (Т.1 а.с.138-139), яка зареєстрована 02.08.2017 року (Т.1 а.с.140);

Рахунок на оплату №321 від 26.07.2017 року (Т.1 а.с.115) та податкова накладна №72 (Т.1 а.с.141-142), яка зареєстрована 04.08.2017 року (Т.1 а.с.143);

Рахунок на оплату №321 від 26.07.2017 року (Т.1 а.с.115) та податкова накладна №72 (Т.1 а.с.141-142), яка зареєстрована 04.08.2017 року (Т.1 а.с.143);

Рахунок на оплату №2311 від 02.11.2018 року (Т.1 а.с.116) та податкова накладна №63 (Т.1 а.с.147-148), яка зареєстрована 22.11.2018 року (Т.1 а.с.149);

Рахунок на оплату №335 від 14.03.2019 року (Т.1 а.с.117) та податкова накладна №45 (Т.1 а.с.150-151), яка зареєстрована 27.03.2019 року (Т.1 а.с.152);

Рахунок на оплату №336 від 14.03.2019 року (Т.1 а.с.118) та податкова накладна №46 (Т.1 а.с.153-154), яка зареєстрована 27.03.2019 року (Т.1 а.с.155);

Рахунок на оплату №337 від 14.03.2019 року (Т.1 а.с.119) та податкова накладна №47 (Т.1 а.с.156-157), яка зареєстрована 27.03.2019 року (Т.1 а.с.158);

Рахунок на оплату №338 від 14.03.2019 року (Т.1 а.с.120) та податкова накладна №48 (Т.1 а.с.159-160);

Рахунок на оплату №339 від 14.03.2019 року (Т.1 а.с.121) та податкова накладна №49 (Т.1 а.с.161-162), яка зареєстрована 27.03.2019 року (Т.1 а.с.163);

Рахунок на оплату №340 від 14.03.2019 року (Т.1 а.с.122) та податкова накладна №50 (Т.1 а.с.164-165), яка зареєстрована 27.03.2019 року (Т.1 а.с.166);

Рахунок на оплату №341 від 14.03.2019 року (Т.1 а.с.123) та податкова накладна №51 (Т.1 а.с.167-168), яка зареєстрована 28.03.2019 року (Т.1 а.с.169);

Рахунок на оплату №437 від 18.03.2019 року (Т.1 а.с.124) та податкова накладна №138 (Т.1 а.с.170-171), яка зареєстрована 11.04.2019 року (Т.1 а.с.172);

Рахунок на оплату №438 від 18.03.2019 року (Т.1 а.с.125) та податкова накладна №139 (Т.1 а.с.173-174);

Рахунок на оплату №543 від 16.04.2019 року (Т.1 а.с.126);

Рахунок на оплату №544 від 16.04.2019 року (Т.1 а.с.127)

Рахунок на оплату №545 від 16.04.2019 року (Т.1 а.с.128)

Рахунок на оплату №546 від 16.04.2019 року (Т.1 а.с.129)

Рахунок на оплату №547 від 16.04.2019 року (Т.1 а.с.130)

Рахунок на оплату №548 від 30.04.2019 року (Т.1 а.с.131)

Рахунок на оплату №549 від 30.04.2019 року (Т.1 а.с.132)

Рахунок на оплату №550 від 30.04.2019 року (Т.1 а.с.133) та податкова накладна №120 (Т.1 а.с.175-176), яка зареєстрована 14.05.2019 року (Т.1 а.с.177);

Рахунок на оплату №551 від 30.04.2019 року (Т.1 а.с.134) та податкова накладна №121 (Т.1 а.с.178-179), яка зареєстрована 14.05.2019 року (Т.1 а.с.180);

Рахунок на оплату №552 від 30.04.2019 року (Т.1 а.с.135) та податкова накладна №122 (Т.1 а.с.181-182), яка зареєстрована 14.05.2019 року (Т.1 а.с.183);

Рахунок на оплату №553 від 30.04.2019 року (Т.1 а.с.136) та податкова накладна №123 (Т.1 а.с.184-185), яка зареєстрована 15.05.2019 року (Т.1 а.с.186);

Рахунок на оплату №554 від 30.04.2019 року (Т.1 а.с.137) та податкова накладна №124 (Т.1 а.с.187-188), яка зареєстрована 15.05.2019 року (Т.1 а.с.189).

Також за фактом проведення робіт було складено відповідні акти надання послуг, складено міжнародні товарно-транспортні накладні тощо (Т.1 а.с.190-255, Т.2 а.с.1-62).

Згідно платіжних доручень та банківських виписок (Т.2 а.с.63-102) кошти позивачем було перераховано на користь контрагента ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД .

Також судом встановлено, що 15.07.2017 року між ТОВ МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД та ТОВ ЄС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ був укладений договір транспортного - експедиційного обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 15/07/2017 (Т.2 а.с.103-109), згідно п. 1.1. якого Позивач доручає, а ТОВ ЄС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ , як експедитор, зобов'язується виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язані з перевезенням вантажів, а саме:

- забезпечення оптимального транспортного обслуговування;

- оформлення, відправка і/або отримання товарно-транспортних та інших документів, необхідних для перевезення вантажів;

- забезпечення оптимізації руху вантажів з метою мінімального рівня витрат;

- організація перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні;

- страхування вантажів та своєї відповідальності;

- та інше.

За фактом отриманих на підставі вказаного Договору послуг було виписано наступні рахунки на оплату та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні з ПДВ, а саме:

Рахунок на оплату №30 від 31.07.2017 року (Т.2 а.с.110) та податкова накладна №2 (Т.2 а.с.117-118) з відміткою про її реєстрацію в ЄРПН;

Рахунок на оплату №31 від 31.07.2017 року (Т.2 а.с.111) та податкова накладна №5 (Т.2 а.с.123-124) з відміткою про її реєстрацію в ЄРПН;

Рахунок на оплату №32 від 31.07.2017 року (Т.2 а.с.112) та податкова накладна №7 (Т.2 а.с.125-126) з відміткою про її реєстрацію в ЄРПН;

Рахунок на оплату №33 від 31.07.2017 року (Т.2 а.с.113) та податкова накладна №4 (Т.2 а.с.121-122) з відміткою про її реєстрацію в ЄРПН;

Рахунок на оплату №109 від 10.08.2017 року (Т.2 а.с.114) та податкова накладна №2 (Т.2 а.с.119-120) з відміткою про її реєстрацію в ЄРПН;

Також за фактом проведення робіт було складено відповідні акти надання послуг, складено товарно-транспортні накладні тощо (Т.2 а.с.127-166).

Згідно платіжних доручень та банківських виписок (Т.2 а.с.63-102) кошти позивачем було перераховано на користь контрагента ТОВ ЄС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ .

Згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд встановив, що позивач та його контрагенти на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками ПДВ, на спростування вказаного податковим органом не надано доказів та немає таких посилань.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним робіт від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

При цьому, факт виконання контрагентом позивача умов договору підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи та які були досліджені судом вище.

Слід зазначити, що у Головного управління ДПС в Одеській області не було жодних зауважень та не виявлено дефектів в наданій під час проведення перевірки договірній та первинній документації (договори транспортно-експедиційного обслуговування, податкові накладні, міжнародні транспортні накладні (СМR), маршрутні карти з відмітками митних пунктів пропуску та печатками всіх учасників експедиційного процесу, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, банківські виписки тощо.

Посилання ж Головного управління ДПС в Одеській області на не перебування у трудових відносинах з ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД , ТОВ ЄС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ водіїв, які здійснювали перевезення вантажів за укладеними з Позивачем договорами, на переконання суду, не є підставою сумнівності господарських операцій та висновку про їх безтоварність та нереальність, оскільки перебування чи не перебування в трудових відносинах з будь-якими особами не позбавляє платника податків права здійснювати певний вид діяльності, оскільки суб'єкт господарювання такі ресурси може залучати по мірі необхідності за укладеними договорами. Суд приймає до уваги, що податковим органом під час здійснення перевірки не було досліджено питання шляхом проведення зустрічних звірок щодо можливого перебування вказаних осіб (водіїв) у цивільно-правових, а не трудових відносинах з контрагентами позивача.

Суд також зазначає, що згідно даних, зазначених в акті перевірки, згідно інформаційних систем ДПС України, у ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД у перевіряємому періоді були в наявності трудові ресурси, а саме:

в першому кварталі 2018р. - 30 робітників;

в четвертому кварталі 2018р. - 36 робітників;

в першому кварталі 2019р. - 41 робітник тощо

Тобто, наявність трудових ресурсів у контрагента Позивача - ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД підтверджується самим податковим органом в акті перевірки.

Податковий орган, серед іншого, у якості обґрунтування встановлених порушень у акті перевірки визначив, що згідно матеріалів кримінального провадження № 42017000000002780, внесеного в ЄРДР 30.08.2017, за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва; фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів; підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2017 року по теперішній час групою осіб за попередньою змовою між собою, без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ АКТИВ ПОСТАЧ (код ЄЖРПОУ 41448439), ТОВ УКРЕКСПОПРО (код ЄДРПОУ 40779864), ТОВ ПОБУТТОРГ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41457794), ТОВ ЖБК-ІНЖИНІРИНГ (код ЄДРПОУ 41058738), ТОВ ЄС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ (код ЄДПРОУ 40995948) та інші, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у формуванні необґрунтованого податкового кредиту підприємствам - вигодо набувачам для мінімізації податкових зобов'язань.

Аналогічно зазначеному податковий орган також вказав, що згідно матеріалів кримінального провадження № 32018100000000159, внесеного в ЄРДР 27.09.2018, за ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України , встановлено, що в обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, що в ході розслідування кримінального провадження зібрано інформацію про те, що гр. ОСОБА 1 та ОСОБА 2 та інші невстановлені слідством особи, здійснили у 2081 - 2019 роках на підставних осіб придбання/реєстрацію ТОВ Абігдон плюс (код 41319851), ТОВ Альфа - форвард (код 40685672), ТОВ Альянс гранд АС (код 42658939), ТОВ Хоз Груп (код 41102378, колишня назва - ТОВ Холзвелт ) та інші і в подальшому використовують дані підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, що полягає у незаконному формуванні податкового кредиту інші СГД, отриманого від імпорту товарів, який фактично реалізується за готівку без документального оформлення, на загальну суму більше 7 млн. грн., чим заподіяли велику матеріальну шкоду державі.

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Такі висновки зазначені також Верховним Судом у Постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14, які, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховуються судом при розгляді справ в подібних правовідносинах щодо застосування норм права.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вказана у Акті перевірки інформація жодним чином не вказує на порушення з боку ТОВ Марін Контейнер Сервіс ЛТД , а її можливий зв'язок контролюючим органом ані встановлений, ані розтлумачений щодо діяльності позивача.

Відсутні також і відомості про ухвалення вироку у зазначених кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Фіктивність та/або недійсність господарських договорів, що становлять зміст спірних господарських операцій, не встановлена жодним судовим рішенням.

За таких умов, суд вважає необґрунтованими висновки акту перевірки щодо безпідставності внесення до сум податкового кредиту сум сплаченого ПДВ за правовідносинами з ТОВ АЛЬФА - ФОРВАРД , 40685672, на суму 164 723,75 грн., та на ТОВ ЕС ДИ ЕМ ЕКСПЕРТ , 40995948, на суму 152 809,32 грн.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ Марін Контейнер Сервіс ЛТД неправомірно включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 14 557 грн., в тому числі за лютий 2018р. - 14 557 грн.

Як встановлено у акті перевірки, у податковій декларації з ПДВ за січень 2018р. сума від'ємного значення, що зараховувалася до складу податкового кредиту наступного звітного періоду було визначено показник у розмірі 64 023 грн., що включив у себе суму у розмірі 14 557,00 грн.

При цьому, як вказує представник позивача, Товариством самостійно було виправлено зазначене, та 14.03.2018 року надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2018 року, за даними якого в результаті уточнення показників рядка 1.1., рядка 7 Декларації, було змінено показник рядка 21 Декларації, а саме зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 14 557,00 грн.

Вказані дані самостійно відображені податковим органом у зведених даних задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань, сум податкових кредитів, податку на додану вартість (Т.1 а.с.93). У рядку 15 Від'ємне значення за даними платника та рядку 26 Від'ємне значення за даними перевірки міститься однакова сума - 49446 грн. (64 023 грн. помилково визначених у декларації мінус 14 557,00 скорегованих Уточнюючим розрахунком). Таким чином, так як Позивач самостійно здійснив коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 14 557,00 грн., зазначена сума безпідставно була донарахована при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень всупереч вказаній у зведених даних інформації.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.04.2020 року № 0010540501 про донарахування податку на додану вартість на суму 332 090,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167 166грн. та необхідність його скасування.

Також у акті перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено порушення п. 141.4.4. п. 141.4. ст.141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 882 958,99 грн., у т.ч. у рік 2017 - 160 280,71, рік 2018 - 18 996,55 грн., рік 2019 - 703 681,73 грн.

З приводу вказаного суд зазначає наступне.

У перевіряємому періоді позивач перебував з нерезидентами у наступних господарських відносинах:

01.03.2017р. між Позивачем та нерезидентом HESION GLOBALLOGISTICS LIMITED , Китай, був укладений контракт № МКС/2017/03, предметом якого були відносини між експедитором і клієнтом, які виникали при організації та здійсненні Експедитором за заявками клієнта, міжнародних перевезень вантажів, а також при наданні пов'язаних з цим додаткових послуг (Т.2 а.с.167-173).

01.03.2017р. між Позивачем та нерезидентом SHENZHN HUNICORN FREIGHT SERVICE CO.LTD , Китай, був укладений договір № 20170301/А-2017, предметом якого є здійснення співробітництва по транспортно - експедиторському обслуговуванню перевезень різними видами транспорту зовнішньоторговельних вантажів, в тому числі в контейнерах, що обслуговуються сторонами (Т.2 а.с.177-183).

02.10.2017р. між Позивачем та нерезидентом LEKKI LADUNEK SP.ZOO , Польща, був укладений договір № 02/10/2017, предметом якого є здійснення Експедитором за рахунок Замовника операцій з транспортно - експедиторського обслуговування вантажів Замовника різними видами транспорту. Експедитор від свого імені має право залучати треті сторони для виконання робіт, згідно з Договором (Т.2 а.с.191-195).

Між Позивачем та нерезидентом ZIM INTEGRATED SHIPPING SERVICES LTD , Ізраїль, були укладені наступні договори:

- 01.01.2017р. № 119/01-17Н, предметом якого - зобов'язання Лінії за завданням Клієнта надати послуги морського транспортного перевезення вантажу Клієнта в ISO -стандартних морських контейнерах, які знаходяться у власності або в користуванні Лінії на будь-яких законних підставах (Т.2 а.с.200-208).

- 12.03.2019р. № 346/03-19Н, предметом якого - зобов'язання Лінії за завданням Клієнта надати послуги морського транспортного перевезення вантажу Клієнта в ISO -стандартних морських контейнерах, які знаходяться у власності або в користуванні Лінії на будь-яких законних підставах (Т.2 а.с.215-224).

Між Позивачем та нерезидентом CARGOTEX LOGISTIC LTD , Великобританія, були укладені наступні договори:

- 05.08.2015р. № ODS-05-08-15, предметом якого є здійснення Експедитором за рахунок Замовника операцій по транспортно - експедиторському обслуговуванню вантажів Замовника різними видами транспорту. Експедитор від свого імені має право залучати треті сторони для виконання робіт, згідно з Договором (Т.2 а.с.232-236).

- 17.05.2018р. № ODS-17-05-18, предметом якого - здійснення Агентом за рахунок Замовника операцій по транспортно - експедиторському обслуговування вантажів Замовника різними видами транспорту. Агент від свого імені має право залучати треті сторони для виконання робіт, згідно з Договором (Т.2 а.с.237-241).

Особливості оподаткування окремих видів діяльності та операцій встановлено статтею 141 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 141.4.1. п. 141.4. ст. 141 Податкового Кодексу України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема фрахт.

Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фрахт - винагорода ('компенсація'), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами: перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно із п.141.4.4 ст.141 ПК України, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно п. 103.2 ст. 103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно п. 103.3 ст. 103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

Відповідно до п. 103.4 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Пунктом 103.5 статті 103 ПК України передбачено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

На виконання вимог п.103.3., а.103.5 ст.103 ПК України до перевірки надано, і в Акті перевірки це зазначено, наступні документи:

HESION GLOBALLOGISTICS LIMITED , Китай, надано копію Свідоцтва про статус китайського податкового резидента, видане Місцево - податковим управлінням м. Шенчжень, від 26.03.2017р. № 1440303201700151, за податковий - 2017 рік, якою засвідчується, що вищевказаний платник податків є китайським податковим резидентом згідно Угоди про усунення подвійного оподаткування, укладеного між Китайською Народною Республікою та Україною (Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, ратифікована Україною 12.07.1997р., набрала чинності 18.10.96р.). Довідка підписана начальником Місцево-податкового управління м. Женчжень - Цянь Юн, нотаріально засвідчена кваліфікація перекладача та справжність її підпису (Т.2 а.с.174-176).

- SHENZHN HUNICORN FREIGHT SERVICE CO.LTD , Китай, надано:

- копію Свідоцтва про статус китайського податкового резидента, видане Місцево - податковим управлінням м. Шенчжень, від 10.12.2018р. № 1440303201800121, за податковий - 2017 рік, якою засвідчується, що вищевказаний платник податків є китайським податковим резидентом згідно Угоди про усунення подвійного оподаткування, укладеного між Китайською Народною Республікою та Україною (Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, ратифікована Україною 12.07.1997р., набрала чинності 18.10.96р.). Довідка підписана начальником Місцево-податкового управління м. Женчжень - Цянь Юн, нотаріально засвідчена кваліфікація перекладача та справжність її підпису (Т.2 а.с.184-186).

- копію Свідоцтва про статус китайського податкового резидента, видане Місцево - податковим управлінням м. Шенчжень, від 12.10.2018р. № 1740303201900123, за податковий - 2018 рік, якою засвідчується, що вищевказаний платник податків є китайським податковим резидентом згідно Угоди про усунення подвійного оподаткування, укладеного між Китайською Народною Республікою та Україною (Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, ратифікована Україною 12.07.1997р., набрала чинності 18.10.96р.). Довідка підписана начальником Місцево-податкового управління м. Женчжень - Цянь Юн, нотаріально засвідчена кваліфікація перекладача та справжність її підпису (Т.2 а.с.187-190).

- LEKKI LADUNEK SP.ZOO , Польща, надано копію Довідки про місце проживання або місцеперебування за податковою метою (свідоцтво місця проживання), від 21.12.2017 № 1213 - ОВ-4.4060.35.2017, видана Податковим управлінням Краків - Щрудмєщчє, відносно компанії - LEKKI LADUNEK SP.ZOO , Польща, податковий ідентифікатор ІПН 6751573455, за податковий рік - 2017. Засвідчує ідентифікаційні дані, місце проживання і підлягає необмеженому податковому зобов'язанню в межах Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12.01.1993р., що набрала чинності в Україні 11.03.1994 р. Довідка підписана Старшим податковим комісаром маг-р Ядвіга Боровська - Купуста (Т.2 а.с.196-199).

- ZIM INTEGRATED SHIPPING SERVICES LTD , Ізраїль, у сенсі Конвенції між Урядом України і Урядом Держави Ізраїль про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал від 26.11.2003р., ратифікована Україною 16.03.2006р., що набрала чинності 20.04.2006р., надано:

- копію Свідоцтва про статус податкового резидента від 04.01.2017р., за 2017 податковий рік, платник податків знаходиться в Ізраїлі, що підлягає оподаткуванню в Ізраїлі в сенсі Конвенції між Урядом України і Урядом Держави Ізраїль, реєстраційний номер 520015041, видано Податковою службою Округ Хайфи Міністерства фінансів Держави Ізраїль, підписана податковим інспектором Йосі Бахула (Т.2 а.с.211-214);

- копію Свідоцтва про статус податкового резидента від 07.01.2019р., за 2019 податковий рік, платник податків є компанією - резидентом Ізраїлю, що підлягає оподаткуванню в Ізраїлі у сенсі Конвенції між Урядом України і Урядом Держави Ізраїль про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал від 26.11.2003р., ратифікована Україною 16.03.2006р., що набрала чинності 20.04.2006р., реєстраційний номер 520015041, видано Бюро податкової оцінки м. Хайфа, підписана заступником експерта з податкової оцінки Ярон Хошковер. Свідоцтво засвідчено апостилем від 20.01.2019р. № 85717, що засвідчує підпис та печатку нотаріусу Аміра Коен - Дора, засвідчений у Магістральному суді м. Хайфа, посадовою особою, призначеною Міністерством юстиції - Шимон Дадон (Т.2 а.с.226-231);

- CARGOTEX LOGISTIC LTD , Великобританія, в рамках дії Конвенції, укладеної між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 р., дата набуття чинності 11.08.1993 р., надано:

- копію Свідоцтва про статус резидента в Сполученому Королівстві Великобританії від 03.07.2017р. № ВТ/СТServices/Т5917/720, за податковий рік - 2017, є дійсно резидентом Сполученого Королівства Великобританії згідно зі ст. 4 Конвенції, яка діє між Сполученим Королівством та Україною, унікальна податкова довідка 2720019134, видано Управлінням з податкових та митних зборів її Величності та підписана Дж.Еі.Пауел - податковим інспектором Управління з податків та митних зборів, апостильовано від 06.07.2017р. № АРО-422347 (Т.2 а.с.;

- копію Свідоцтва про статус резидента в Сполученому Королівстві Великобританії від 26.01.2018р. № ВХ91АХ, за податковий рік - 2018, вищезазначена компанія є резидентом Сполученого Королівства Великобританії згідно зі ст. 4 Конвенції, укладеною між Великобританією та Україною, індивідуальний номер платника податків 2720019134, видано Управлінням зборів корпоративного податку Державного управління Великобританії з податкових та митних зборів та підписана Майклом Пол Руал - уповноваженою посадовою особою податкового органу, апостильоване від 12.02.2018р. № АРО-734229;

- копію довідки про резидентство Сполученого Королівства від 22.01.2019р. за податковий рік - 2019, засвідчує, що компанія CARGOTEX LOGISTIC LTD є резидентом Сполученого Королівства відповідно до ст. 4 Конвенції, яка діє між Сполученим Королівством та Україною, унікальний номер платника податків 2720019134, видана Податково - митною службою Її Величності та підписана К Мей, апостильована 01.02.2019р. № АРО-1289288 (Т.2 а.с.242-248).

З огляду на вказане вбачається, що Україна є учасницею багатосторонніх Конвенцій та Угод про уникнення подвійного оподаткування, укладених з Китайською Народною Республікою, Республікою Польщею, Ізраїлем, Сполученим Королівством Великобританії, Турецькою Республікою тощо, відповідно до положень яких документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення.

При цьому, ані під час проведення перевірки, ані у відзиві на позовну заяву податковий орган не визначив, чому наявність вказаних документів, на його переконання, не свідчить про наявність підстав для звільнення від сплати податку за нерезидентів. Не проаналізовано також перевіряючими змісту угод, на підставі яких видані довідки та сертифікати, порядку їх дії та застосування до спірних правовідносин. У акті перевірки після визначення таких документів одразу сформовано висновок про неперерахування до бюджету 6% податку з доходу нерезидентів, однак аргументів на формування таких висновків не наведено.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.04.2020 року № 0010530505 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 882 958,99 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосування штрафних (фінансові) санкцій у розмірі 644 852,11 грн. та необхідність його скасування.

Звідси протиправним є також податкове повідомлення - рішення від 08.04.2020р. № 0010500505 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) на підставі п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України 1700,00 грн., оскільки ведення податкового обліку та формування витрат, і, відповідно не утримання та несплата податку на доходи нерезидентів відбулося у відповідності до закону.

За сукупністю вищевикладеного суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю Марін контейнер сервіс ЛТД підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податного управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідачем не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст документів перевірки, не містить змістовних аргументів на противагу доводам позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. (Т.1 а.с.23), ці витрати покладаються на відповідача, тому з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань стягується на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Марін контейнер сервіс ЛТД (код ЄДРПОУ 23972271) сума сплаченого судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви представник позивача звернувся з вимогою про стягнення витрат 15000грн.на професійну правничу допомогу, а 03.09.2020 року за вх.№ЕП/13568/20 представник позивача надав клопотання про залучення доказів про понесення судових витрат на правничу допомогу у сумі 40 000 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2-4 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

03.09.2020 року за вх.№ЕП/13568/20 від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу у сумі 40000 грн. До заяви надано звіт про надану правову (правничу) допомогу відповідно до Договору №1903/20 від 19.03.2020 року (Т.3 а.с.81), рахунки на оплату №АЧ000000005 від 19.03.2020 року, №АЧ000000006 від 19.03.2020 року (Т.3 а.с.78-79; усього на 40 000 грн.) та платіжне доручення №312 від 20.03.2020 року (Т.3 а.с.80).

Надання правової допомоги відбувалось на підставі Договору №1903/2020 від 19.03.2020 року (Т.1 а.с.26-32) адвокатським бюро Олексія Чорного .

Відповідно до ч.ч.1,7,9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечує проти покладення на нього витрат на послуги адвоката (вх.№38681/20 від 24.09.2020 року), посилаючись на відсутність доказів співмірності наданих послуг та плати за їх надання, а також відсутність деталізованого розрахунку витрат на правову допомогу. При цьому, представник відповідача посилається на договір від 28.07.2020 року №2807/20, однак такий договір відсутній у матеріалах справи.

Згідно звіту про надану правову (правничу) допомогу відповідно до Договору №1903/20 від 19.03.2020 року (Т.3 а.с.81) позивачу було надано наступні послуги:

1. Вивчення матеріалів справи (акту перевірки та первинної документації) - 1,5 год., що складає 1500 грн.;

2. Підготування позову про скасування податкових повідомлень-рішень до Одеського окружного адміністративного суду - 5 годин, що складає 12500 грн.;

3. Формування додатків до позову про скасування податкових повідомлень-рішень та опис первинних документів - 0,5 години, що складає 1000 грн.;

4. Подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду та повідомлення податкового органу про подання позовної заяви - 1 година, що складає 1000 грн.;

5. Підготування відповіді на відзив на позовну заяву - 5 годин, що складає 12500 грн.;

6. Участь у судових засіданням із розрахунку 4 судових засідань - 4 години, що складає 10000 грн.;

7. Підготування клопотань та заяв по справі - 2 години, що складає 1500 грн.

Згідно наявного у матеріалах справи Платіжного доручення №312 від 20.03.2020 року позивачем було сплачено адвокатському бюро кошти за надання професійної правової допомоги у розмірі 40000,00 грн. (Т.3 а.с.80).

Поряд із цим, пунктом 6.1 Договору №1903/2020 встановлено, що адвокатські послуги оплачуються Товариством згідно виставлених йому рахунків з розрахунку вартості 1 години витраченого часу в сумі 1500грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було подано позов із додатками на 500 арк., 02.06.2020 року за вх.№21140/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, 03.09.2020 року за вх.№ЕП/13568/20 від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу, а у судові засідання 19.08.20202 року, 03.09.2020 року, 15.09.2020 року та 12.10.2020 року представник позивача прибував для здійснення представництва позивача у судовому процесі.

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, "розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги".

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Таким чином, з урахуванням встановлених ч.9 ст.139 КАС України вимог, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 40000,00 грн., а заперечення відповідача відхиляє, оскільки ним не обґрунтована неспівмірність розміру цих витрат в контексті положень ч.5 ст.134 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Марін контейнер сервіс ЛТД (код ЄДРПОУ 23972271; адреса: пров. Чайковського, 12, оф. 2 м. Одеса, 65026) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2020 року № 0010540501 про донарахування податку на додану вартість на суму 332 090,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167 166 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2020 року № 0010530505 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 882 958,99 грн. - за податковими зобов'язаннями та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 644 852,11 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2020 року № 0010500505 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 1700 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Марін контейнер сервіс ЛТД (код ЄДРПОУ 23972271) суму сплаченого судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. та 40 000 (сорок тисяч) грн. витрат на професійну правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.10.2020 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді з 15.10.2020р. по 26.10.2020р.

Суддя М.М. Аракелян