Рішення

від 19.10.2020 по справі 520/6355/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 жовтня 2020 року № 520/6355/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

за участі секретаря судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника відповідача Лиска К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЕОНА" (вул. Космодем`янської Зої, буд. 61,м. Куп`янськ, Харківська область,63707, код ЄДРПОУ 42983845) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.01.2020 №ХК 74525/296/4НП/СП ТД-ФС

Ухвалою від 21.05.2020 р. позовну заяву залишено без руху із наданням строку тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків та ухвалою від 23.07.2020 подовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 07.09.2020 у справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що запитувані відповідачем документи не надані на вимогу контролюючого органу внаслідок перебування керівника підприємства, який є єдиними працівником, у відрядженні та відпустці, що виключає наявність суб`єктивної сторони правопорушення.

В судове засідання позивач не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував із підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Зокрема, зазначив, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою, визначеною пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі документів, складених головними державними інспекторами управління з питань праці. Просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9-10, 19-21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду(контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

За приписами пп.2 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 (далі по тексту Порядок № 823) інспекційні відвідування проводяться, в тому числі за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Судовим розглядом встановлено, що на адресу відповідача надійшов лист гр. ОСОБА_1 (К-1335 від 20.11.2019) про порушення вимог законодавства про працю з боку ТОВ Адеона , за результатами опрацювання якого прийнято наказ про проведення інспекційного відвідування ТОВ Адеона від 20.11.2019 № 2156.

На підставі вказаного наказу видано направлення № 02.03-03/3499 від 20.11.2019 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування. Вказане направлення отримано керівником позивача, що підтверджується особистим підписом останнього (а.с.75 зворотній бік).

Згідно з п. 11-18 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення в т.ч. мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Внаслідок неможливості проведення інспекційного відвідування та отримання відповідних документів, фахівцями відповідача складено акт ХК7452/296/НД від 21.11.2019 та вимога ХК 7452/296/НД від 21.11.2019. У вимозі від 21.11.2019 встановлено строк для надання запитуваних документів до 02.12.2019. Також, слід додати, що зазначена вимога містить перелік витребуваних документів, що не потребує додаткового уточнення.

Вказані документи направлені на адресу підприємства та отримані керівником 22.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.80).

02.12.2019 внаслідок неотримання запитуваних документів фахівцями відповідача складено акт № 7452/296/2НП від 02.12.2019,вимогу про надання документів ХК 7452/296/2НД та зупинено строк інспекційного відвідування до 10.12.2019. Вказані документи направлені на адресу відповідача.

10.12.2019 внаслідок неотримання запитуваних документів відповідачем складено акт № 7452/296/3НП від 10.12.2019, вимогу про надання документів ХК 7452/296/3НД та зупинено строк інспекційного відвідування до 23.12.2019.

Вказані документи направлені на адресу позивача та отримані уповноваженою особою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.89).

Судовим розглядом не встановлено та позивачем не надано доказів ні на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог відповідача, в тому числі повідомлення про неможливість надання документів, внаслідок перебування керівника у відрядженні чи відпустці, ні на підтвердження надання документів Головному управленню Держпраці у Харківській області.

Посилання позивача на те, що документи не надані внаслідок перебування директора у відрядженні та відпустці, судом до уваги не приймаються, оскільки як встановлено з долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення поштових відправлень, вимоги про надання документів, отримані позивачем 22.11.2019 (до дати початку відрядження 09.12.2020) та 12.12.2019, що не виключало можливості направити запитувані документи відповідачеві чи повідомити про неможливість їх надання 31.12.2019, який був останнім робочим днем перед відпусткою (дата повернення з відрядження 30.12.2020 початок відпустки 01.01.2020 -а.с.11,12)

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст.265 КЗпП України та частинами другою - сьомою ст.53 Закону України Про зайнятість населення , визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.

Згідно з абзацом 7 частини другої ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзац 6 частини другої ст.265 КЗпП України передбачає, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. Абзацом 2 частини другої ст. 265 КЗпП передбачено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Нормативна конструкція абзацу сьомого частини другої ст. 265 КЗпП України передбачає, що з метою застосування штрафу на цій підставі необхідна сукупність елементів об`єктивної сторони цього правопорушення: 1) наявність дій, передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні); 2)проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини.

Тобто, абзац сьомий частини другої статті 265 КЗпП України встановлює відповідальність не просто за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, а є кваліфікованим у порівнянні з абзацом шостим частини другої ст.265 КЗпП України, оскільки суб`єкт господарювання не допускає посадових осіб до проведення перевірки з конкретних питань. Такими питаннями є перевірка щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (абзац другий частини другої ст. 265 КЗпП України).

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Суд зазначає, що інспекційних захід відповідно до долучених до матеріалів справи документів проведений на підставі заяви громадянина, щодо роботи на підприємстві без належного оформлення трудових відносин.

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

23.12.2019 внаслідок неотримання запитуваних документів відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ХК7452/296/4НП, який направлений на адресу позивача, та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий позивачем 03.01.2020 (а.с.93)

Листом від 02.01.2020 № 860 позивача повідомлено про отримання уповноваженою особою Головного управління Держпраці у Харківській області отримано акт від 23.12.2019 № ХК 7452/296/4 НП, який є підставою для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до абз.7 ч.2 ст.256 КЗпП України у строки та в порядку визначеному Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509.

Розглянувши вказані документи уповноваженою особою відповідача прийнято постанову ХК 74525/296/4НП/СП ТД-ФС від 31.01.2020 про застосування штрафу на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 417300.00 грн.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження надання витребуваних Головним управленням Держпраці у Харківській області документів або вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог зазначених відповідача, суд вважає обґрунтованим притягнення позивача до відповідальності у вигляду накладення штрафу.

Таким чином, притягнення позивача до відповідальності здійснено на підставі Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено законність та обґрунтованість вчинених дій та прийнятих рішень, а отже, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

У повному обсязі рішення виготовлено 26.10.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.