Постанова

від 20.10.2020 по справі 520/5356/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 р.Справа № 520/5356/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

представника позивача: Орлова О.О.

представника відповідача: Зеленохатова І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 04.08.20 року по справі № 520/5356/2020

за позовом Приватного підприємства "СОЛВІ УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СОЛВІ УКРАЇНА" (далі за текстом також - позивач, ПП "СОЛВІ УКРАЇНА") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000040503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000050503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000560503 від 24 березня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000040503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000050503 від 03 січня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000560503 від 24 березня 2020 року, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватного підприємства "СОЛВІ УКРАЇНА" сплачену суму судового збору в розмірі 21020 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги через викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. Зазначає про невірне застосування судом першої інстанції приписів п. 103.4, п. 103.5, п. 103.10 ст. 103, п. 137.3 ст. 137, пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 14, пп. "б" п. 185.1 ст. 185, пп. ж п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. "а" п. 193.1 ст. 193, п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України при розгляді цієї справи. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що твердження відповідача, наведені у апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Просить врахувати, що рішення суду першої інстанції узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05 березня 2019 року у справі № 818/594/17, від 22 червня 2018 року у справі № 804/9197/15. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП СОЛВІ УКРАЇНА зареєстровано Департаментом реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради 16.07.2009 за записом № 14801020000044584.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість 28.07.2009, що підтверджується свідоцтвом № 100237514 податку на додану вартість.

Основна економічна діяльність відповідно до КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ПП СОЛВІ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36458141) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2016 по 30.09.2019.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1051/20-40-05-03-08/36458141 від 06.12.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства СОЛВІ УКРАЇНА (податковий номер 31634491) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 (надалі також - акт) /т. 1 а.с. 10-97/.

Згідно з висновками акта контролюючим органом встановлені наступні порушення платника податків:

- податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України:

п. 103.4, п. 103.5, п. 103.10 ст. 103, п. 137.3 ст. 137, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та неперерахування до бюджету суми податку з доходів нерезидентів на 96402 грн., у т.ч. за 2016 рік - 6864 грн., 2017 рік - 36270 грн., 2018 рік - 49521 грн., 9 місяців 2019 року - 3747 грн;

- податок на додану вартість:

пп. б п. 185.1 ст. 185, пп. ж п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. а п. 193.1 ст. 193, п. 194.1, ст. 194 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1201661 грн., у т.ч.: січень 2017 року - 19383 грн., лютий 2017 року - 23311 грн., березень 2017 року - 61277 грн., квітень 2017 року - 52393 грн., травень 2017 року - 65128 грн., червень 2017 року - 60907 грн., липень 2017 року - 88936 грн., серпень 2017 року - 76621 грн., вересень 2017 - 65898 грн., жовтень 2017 року - 77729 грн., листопад 2017 року - 55208 грн., грудень 2017 - 101702 грн., січень 2018 - 32410 грн., лютий 2018 - 44909 грн., березень 2018 року - 69903 грн., квітень 2018 року - 40497 грн., жовтень 2018 року - 84311 грн., листопад 2018 року - 66271 грн., грудень 2018 року - 114867 грн.;

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ в частині не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 622250 грн., у т.ч. за жовтень 2017 року - 12172 грн., листопад 2017 року - 55208 грн., грудень 2017 - 101702 грн., січень 2018 - 32410 грн., лютий 2018 - 44909 грн., березень 2018 року - 69903 грн., квітень 2018 року - 40497 грн., жовтень 2018 року - 84311 грн., листопад 2018 року - 66271 грн., грудень 2018 року - 114867 грн.

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1906,67 грн., у т.ч. на суму ПДВ 1156,66 грн. з порушенням терміну до 15 календарних днів, на суму ПДВ 400 грн. від 31 до 60 календарних днів, на суму ПДВ 350,01 грн. від 61 до 365 календарних днів;

- єдиний соціальний внесок:

п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464 VI (далі - Закон № 2464), а саме, заниження бази нарахування єдиного внеску за березень 2017 рік на суму 499,20 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску за березень 2017 рік у розмірі 109,82 грн.;

- неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 за № 2464-VI, застосовуються штрафні санкції у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погодившись з висновками акта , ПП СОЛВІ УКРАЇНА подало письмові заперечення /т. 1 а.с. 98-103/.

За результатами розгляду заперечень на висновки акта від 06.12.2019 № 1051/20-40-05-03-08/36458141 листом № 15469/10/20-40-05-03-15 від 27.12.2019 залишено без змін /т. 1 а.с. 104-116/.

На підставі акта контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00000030503 від 03 січня 2020 року, відповідно до якого ПП СОЛВІ УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 120 502,50 грн /т. 1 а.с. 117/;

- № 00000040503 від 03 січня 2020 року, відповідно до якого ПП СОЛВІ УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 1 502 076,25 грн, у тому числі за основним платежем - 1 201 661,00 грн та за штрафними санкціями - 300 415,25 грн;

- № 00000050503 від 03 січня 2020 року, відповідно до якого ПП СОЛВІ УКРАЇНА нараховано штрафні санкції на загальну суму 311 125,00 грн у зв`язку із встановленням відсутності реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 622 250,00 грн /т. 1 а.с. 120, 121/.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням від 17.03.2020 за № 9608/6/99-00-08-05-01-06 Держаною податковою службою України з формальних підстав скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківської області від 03.01.2020 за № 00000030503 та зобов`язано ГУ ДПС у Харківської області скласти та надіслати податкове повідомлення-рішення за іншою формою /т. 1 а.с. 218/.

24 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00000560503, відповідно до якого ПП СОЛВІ УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податки та збори, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 120 502,50 грн, у тому числі за основним платежем - 96 402,00 грн та штрафними санкціями - 24 100,50 грн /т. 1 а.с. 123/.

Скориставшись правом на оскарження рішень Головного управління ДПС у Харківській області у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00000040503 від 03 січня 2020 року, № 00000050503 від 03 січня 2020 року, № 00000560503 від 24 березня 2020 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.

Як убачається зі змісту акта, під час проведення перевірки наданих позивачем первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини Приватного підприємства СОЛВІ УКРАЇНА , відповідачем встановлено здійснення виплат доходів нерезидентам з джерелом походження з України, а саме, придбання позивачем транспортних послуг у нерезидентів за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, на суму 1 606 715,26 грн, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 201 661 грн, не складення та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 622 250 грн.

Що стосується заниження суми податку з доходів нерезидентам з джерелом походження з України на загальну суму 1 606 715,26 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України).

Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 3.2 ст. 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пп. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПК України платниками податку - нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами в тому числі є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п.103.2 ст. 103 ПК України).

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Отже, право на застосування звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

1) нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

2) нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

3) нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Пунктом 103.4 статті 103 ПК України встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 103.2 статті 103 ПК України визначено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Отже, в момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність резидентності, адже крім такого сертифікату, чинним законодавством не встановлено форми єдиного документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна була б мати особа на момент виплати.

Поняття бенефіціарного власника спочатку виникло в країнах звичайного або британського права з метою визначити кінцевого одержувача платежу. У законодавстві країн цивільного права , до яких історично належить і Україна, такий термін відсутній. Так, термін бенефіціарний власник доходу вперше запроваджено в статтях щодо податків на доходи та капітал, які стосуються дивідендів, процентів та роялті, регламентованих Модельною Конвенцією Організації економічного співробітництва та розвитку 1977 року (далі - Модельна Конвенція ОЕСР), які хоча і не є джерелом права в Україні, проте є допоміжним джерелом для тлумачення положень конвенцій, що їх уклала Україна із іншими державами. Відтак, якщо міжнародний договір не визначає поняття бенефіціарного власника , на допомогу має прийти національне законодавство, а також Коментарі до Модельної Конвенції ОЕСР, згідно з яким щодо податків на доходи та капітал зазначено, що вимога про бенефіціарного власника була включена в п. 2 ст. 11 Модельної Конвенції ОЕСР з метою тлумачення терміну що сплачуються резиденту як він використовується в п. 1 цієї статті. Вочевидь, держава джерела доходу не повинна відмовлятись від оподаткування процентів тільки тому, що дохід було сплачено резиденту держави, з якої укладено конвенцію.

Отже, визначення поняття бенефіціарний (фактичний) одержувач (власник) доходу , котре міститься в ПК України, виглядає недостатнім і залишає широкий простір для різних інтерпретацій.

З огляду на викладене, термін бенефіціарний власник не використовується у вузькому технічному сенсі, швидше його треба тлумачити в контексті та світлі цілей та мети Конвенції 2012 року, включаючи уникнення подвійного оподаткування та запобігання уникненню оподаткування.

Згідно зі статтею 21 Усунення подвійного оподаткування Конвенції 2012 року, якщо резидент Договірної Держави одержує дохід, який згідно із положеннями цієї Конвенції може оподатковуватись в іншій Договірній Державі, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохід цього резидента суму, що дорівнює сумі податку на дохід, сплаченій в цій іншій Державі. Такі вирахування у будь-якому випадку не повинні перевищувати ту частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатись податком в цій іншій Державі (ч. 1). Якщо відповідно до будь-якого положення Конвенції одержаний дохід, яким володіє резидент Договірної Держави, звільнено від податку у цій Державі, така Держава може, проте, під час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, взяти до уваги звільнений від податку дохід (ч. 2).

За таких обставин, визначальною ознакою бенефіціарного власника доходу є не стільки юридичне право нерезидента на отримання такого доходу, скільки право нерезидента визначати подальшу економічну долю такого доходу, право розпоряджатись таким доходом на власний розсуд, особиста зацікавленість нерезидента у такому доході. Фактичний отримувач доходу не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати відповідно до мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як уникнення від сплати податків , і з урахуванням таких основних принципів, як запобігання зловживання положеннями договору . Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як свідчить міжнародна практика застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

З урахуванням наведеного, термін бенефіціарний власник доходу є скоріше економічною категорією і при визначені статусу бенефіціарного власника, зокрема, має аналізуватись і фінансова звітність отримувача доходу.

Позивачем були здійснені виплати доходів нерезидентам джерелом походження з України, а саме, придбання транспортних послуг у нерезидентів з 01.01.2016 по 30.09.2019 на суму 1606715,26 грн. Вказана обставина сторонами не заперечується.

ПП СОЛВІ УКРАЇНА у періоді, що перевірявся контролюючим органом, сплатило нерезидентам такі суми:

дата сплати - 22.04.2016, найменування нерезидента - Firma "WEMINI" (Польша), сума (ЄВРО) - 20,00, сума (грн.) - 576,24;

дата сплати - 15.06.2016, найменування нерезидента - PPHU SIAREK (Польша) , сума (ЄВРО) - 380,0, сума (грн.) - 10627,47;

дата сплати - 10.08.2016, найменування нерезидента - Marie Way Sp.z.o.o. (Польша), сума (ЄВРО) - 380,0, сума (грн.) - 10447,60;

дата сплати - 18.08.2016, найменування нерезидента - Auto Jozefow Wojciech Pauk (Польша), сума (ЄВРО) - 600,0, сума (грн.) - 16973,98;

дата сплати - 23.08.2016, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума (ЄВРО) - 400,0, сума (грн.) - 11437,67;

дата сплати - 23.08.2016, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума (ЄВРО) - 400,0, сума (грн.) - 11437,67;

дата сплати - 15.10.2016, найменування нерезидента - B&M Trans Wiechetek Mariusz (Польша), сума(ЄВРО) - 450,0, сума (грн.) - 12990,27;

дата сплати - 21.10.2016, найменування нерезидента - Uslugi Transportowe Marcin Robakiewicz (Польша) , сума(ЄВРО) - 320,0, сума (грн.) - 9031,21;

дата сплати -25.10.2016, найменування нерезидента - Pakat Sp.z.o.o.Sp.k. (Польша), сума (ЄВРО) -150,0, сума (грн.) - 4188,76;

дата сплати - 22.11.2016, найменування нерезидента - Z.P. Geminus (Польша) , сума (ЄВРО)-620,0, сума (грн.) -16994,68;

дата сплати - 12.12.2016, найменування нерезидента - Trans Slawex (Польша) , сума (ЄВРО)-355,0, сума (грн.) - 9700,73;

дата сплати - 05.01.2017, найменування нерезидента - MD Trans Donat Maluszys (Польша), сума(ЄВРО) - 250,0, сума (грн.) - 6964,71;

дата сплати - 05.03.2017, найменування нерезидента - ОСОБА_1 (Польша), сума(ЄВРО) - 550,0, сума (грн.) - 17969,05;

дата сплати - 06.03.2017, найменування нерезидента - Dobry Start Ewelina Wilczynska (Польша), сума (ЄВРО) -380,0, сума (грн.) -10887,57;

дата сплати - 30.03.2017, найменування нерезидента - Febo Logistic (Польша) , сума (ЄВРО)-200, сума (грн.) - 5812,54;

дата сплати - 24.05.2017, найменування нерезидента - Markas-Trans uslugi transportowe Matysiak Marcin, сума (ЄВРО) - 469,0, сума (грн.) - 13835,74;

дата сплати - 08.06.2017, найменування нерезидента - PTH Amaro Sarosiek sp.j. (Польша), сума (ЄВРО) - 420, сума (грн.) - 12410,33;

дата сплати - 08.06.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 1985,48, сума (грн.) - 58460,39;

дата сплати - 14.06.2017, найменування нерезидента - ОСОБА_2 (Польша), сума (ЄВРО) - 258,3, сума (грн.) - 7531,73;

дата сплати - 29.06.2017, найменування нерезидента - Com-Trans Lidia i Jacek Tokarczyk Sp.j. (Польша), сума (ЄВРО) - 10194,50, сума (грн.) - 350,0;

дата сплати - 03.07.2017, найменування нерезидента - EKO-SAM Sp. z o.o (Польша), сума (ЄВРО) - 2500, сума (грн.) - 74466,96;

дата сплати - 10.07.2017, найменування нерезидента - EJKO SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA SPOLKA KOMANDYTOWA (Польша), сума (ЄВРО) - 155,0, сума (грн.) - 4603,10;

дата сплати - 03.08.2017, найменування нерезидента - Vasko Bohemia Sp z o.o (Польша), сума (ЄВРО) - 2000,0, сума (грн.) - 61284,11;

дата сплати - 29.08.2017, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша) , сума (ЄВРО) - 400,0, сума (грн.) -12171,02;

дата сплати - 30.08.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 1968,69, сума (грн.) - 60341,94;

дата сплати - 04.09.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 2038,99, сума (грн.) - 62580,83;

дата сплати - 21.09.2017, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 2060,82, сума (грн.) - 63555,29;

дата сплати - 28.09.2017, найменування нерезидента - ОСОБА_3 (Польша), сума (ЄВРО) -330,0, сума (грн.) - 10256,98;

дата сплати - 12.10.2017, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума (ЄВРО) - 1900,0, сума (грн.) - 59638,93;

дата сплати - 12.10.2017, найменування нерезидента - Jerzy Brodacz "Miraz" (Польша), сума (ЄВРО) - 400,0, сума (грн.) - 12555,56;

дата сплати - 04.12.2017, найменування нерезидента - ОСОБА_4 (Польша), сума (ЄВРО) - 1260,0, сума (грн.) - 40514,11;

дата сплати - 28.12.2017, найменування нерезидента - Optima Logistics Group Sp. z.o.o. (Польша), сума (ЄВРО) - 250,0, сума (грн.) - 8311,18;

дата сплати - 26.01.2018, найменування нерезидента - Agatka Agata Kurowska (Польша), сума (ЄВРО) - 2100,0, сума (грн.) - 74894,88;

дата сплати - 30.01.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 4030,70, сума (грн.) - 140938,91;

дата сплати - 30.01.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума(ЄВРО) - 1975,38, сума (грн.) - 69071,85;

дата сплати - 02.02.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 1914,11, сума (грн.) - 66462,81;

дата сплати - 13.02.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 1848,99, сума (грн.) - 61403,02;

дата сплати - 20.02.2018, найменування нерезидента - WICHOT TRANSPORT (Польша), сума(ЄВРО) - 2150,0, сума (грн.) - 72071,86;

дата сплати - 23.03.2018, найменування нерезидента - Mariusz Nowak Uslugi transportowe (Польша), сума (ЄВРО) - 180,0, сума (грн.) - 5820,12;

дата сплати - 19.04.2018, найменування нерезидента - Robso Robert Sosnowski PPUH (Польша), сума (ЄВРО) - 330,0, сума (грн.) - 9463,01;

дата сплати - 22.05.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 2272,62, сума (грн.) - 69705,17;

дата сплати - 24.10.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 3965,97, сума (грн.) - 128140,03;

дата сплати - 05.11.2018, найменування нерезидента - Dsv Transport (Словенія), сума (ЄВРО) - 3965,91, сума (грн.) - 127382,03;

дата сплати - 15.01.2019, найменування нерезидента - 1 Ton John Michal Warchol (Польша), сума (ЄВРО) - 230,0, сума (грн.) - 7390,99;

дата сплати - 27.02.2019, найменування нерезидента - PWS AUTO Lukasz Pawlowski (Польша), сума (ЄВРО) - 200,0, сума (грн.) - 6129,58;

дата сплати - 14.05.2019, найменування нерезидента - HELIOS Sp.z o.o. Fabrika Zarowek, Polska (Польша), сума (ЄВРО) - 897,0, сума (грн.) - 26339,79;

дата сплати - 10.06.2019, найменування нерезидента - ARS PRIORITY PACKET, SL, (Іспанія), сума (ЄВРО) - 150,0, сума (грн.) - 4497,20;

дата сплати - 06.08.2019, найменування нерезидента - OBSES Miroslaw Brzezinski (Польша), сума (ЄВРО) -300,0, сума (грн.) - 8633,08;

дата сплати - 19.08.2019, найменування нерезидента - ОСОБА_5 (Польша), сума (ЄВРО) - 290,0, сума (грн.) - 8075,98;

дата сплати - 27.08.2019, найменування нерезидента - GESTION LOGISTIKA Y SERVICIOS EKSTERNOS S.L. (Іспанія), сума (ЄВРО) - 50,0, сума (грн.) - 1386,60.

Усього на загальну суму 1 556 652,30 грн.

Водночас, за висновками акта контролюючого органу загальна сума виплат склала 1 606715,26 грн, що в частині суми 50 062,96 грн є такою, що обчислена помилково.

Листом № 13/03/2020 01 від 13.03.2020 позивач надав до контролюючого органу довідки про нерезиденство зазначених осіб, які свідчили про те, що такі особи (отримувачі доходу) є резедентами інших країн, з якими укладено міжнародний договір України.

Проте, вищевказані документи не визнано відповідачем та визначено позивачу податкові зобов`язання з податку на доходи нерезидента за ставкою 6 % як фрахт, що не відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що висновки контролюючого органу про неутримання та неперерахування до бюджету позивачем податку з доходів нерезидентів на суму 96402 грн, є неправомірними.

Що стосується заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 201 661 грн, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із пп. а пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, зокрема, міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону; транспортно-експедиторські послуги - послуги, пов`язані з підготовкою та відправленням вантажів, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків.

Відповідно до статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та вантажу конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Конвенція вказує на початок перевезення - місце прийняття вантажу для перевезення та на його завершення - місце, передбачене для доставки.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні (ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність ).

Так, відповідно до статі 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, а саме: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Аналогічна позиція викладена в Наказі Державної податкової служби України Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності № 610 від 06.07.2012.

У періоді, що перевірявся, ПП СОЛВІ УКРАЇНА здійснювало діяльність, пов`язану з наданням замовникам транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення міжнародних перевезень вантажів.

Для забезпечення такої діяльності ПП СОЛВІ УКРАЇНА залучено ФОП ОСОБА_6 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) відповідно до агентських договорів № 1/04/15А від 14.04.2015, № 1/01/17 від 01.01.2017.

Згідно з наданими першого числа місяця ПП СОЛВІ УКРАЇНА на адресу ФОП ОСОБА_6 заявок для пошуку перевізників за визначеним маршрутом та датою вивантаження, агентом протягом місяця здійснювався пошук перевізників, результати якого оформлювалися у кінці місяця актом наданих послуг та звітом щодо виконаної пошукової роботи, у якому, серед іншого, зазначалися перевізник, маршрут, ціна (винагорода агенту за кожним перевізником). Всього винагорода складала - 6 008 310,10 грн.

Таким перевізникам ПП СОЛВІ УКРАЇНА надано послуги з міжнародного перевезення вантажів за єдиним міжнародним перевізним документом на суму 27 223 527,30 грн.

У подальшому, ПП СОЛВІ УКРАЇНА , як посередник, надавало транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпечення міжнародних перевезень вантажів замовникам з урахуванням придбаних вище послуг із одночасним нарахування власної винагороди, що знайшло своє відображення у податкових накладних, складених замовникам ПП СОЛВІ УКРАЇНА .

Отже, у період, що перевірявся контролюючим органом, позивачем надані транспортно-експедиційні послуги за міжнародними маршрутами, що підтверджено наданими позивачем єдиними перевізними документами - міжнародними автомобільними накладними, а також документами, які засвідчували пункти відправлення і призначення вантажу, маршрут і термін експедирування, та містяться в матеріалах справи, (CMR).

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що за таких обставин, до бази оподаткування (транспортно-експедиційних послуг, визначених у актах виконаних робіт, рахунках-фактурах) має застосовуватись нульова ставка до вартості послуг з міжнародного перевезення та основна ставка з податку на додану вартість до суми винагороди експедитора.

Вказана позиція суду першої інстанції узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 05 березня 2019 року у справі № 818/594/17 та від 22 червня 2018 року у справі № 804/9197/15.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за 2016-2019 роки у сумі 1 201 661,00 гривень, є правомірним.

Щодо не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у сумі 622 250 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV Про транспортно-експедиторську діяльність (далі - Закон № 1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

За змістом частини другої статті 8 Закону № 1955-IV транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до статті 9 Закону № 1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Водночас, згідно зі статтею 4 Закону № 1955-IV експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Статтею 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом ж пункту 186.3 статті 186 ПК України передбачено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Наказом Держаної податкової служби України № 610 від 06.07.2012 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, відповідно до якої визначено терміни, поняття та порядок оподаткування транспортно-експедиційної діяльності, як на території України так і за її межами.

У такій Узагальнюючій податковій консультації вказано, що базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов`язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника - платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов`язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

Тобто, вказане правило діє щодо виникнення податкових зобов`язань та складання податкових накладних по таких операціях діє у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає платника ПДВ, при цьому у разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор виписує податкову накладну лише на вартість винагороди.

Також, судом апеляційної інстанції враховано індивідуальну податкову консультацію № 16/6/99-00-07-03-02-15/ІПК від 04.09.2019 контролюючого органу, в якій зазначено про те, що при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов`язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків, якщо перевізник є резидентом - платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб`єкт господарювання).

У разі, якщо залучені експедитором перевізники та інші суб`єкти господарювання, які надають послуги, допоміжні у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг), не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор виписує податкову накладну лише на вартість своєї винагороди.

Аналогічного змісту правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 818/986/17, яка зазначена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Як убачається із матеріалів справи, перевіркою встановлено, що згідно з актами наданих послуг замовнику та даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, встановлено їх невідповідність, а саме: з 23.10.2017 акт наданих послуг містить суму операції з урахуванням послуг перевезення та агентських послуг, в свою чергу, податкова накладна містить лише суму перевезення. Тобто, на думку контролюючого органу, ПП СОЛВІ Україна у податковій накладній не врахувало суми з реалізації агентських послуг, чим порушило пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині не складання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 622 250 грн.

Проте, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що вартість наданих залученими суб`єктами господарювання послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику та, відповідно, експедитор виписує податкову накладну лише на вартість своєї винагороди у зв`язку з чим у позивача відсутні підстави для включення до податкових зобов`язань з ПДВ вказаних сум.

Водночас, згідно з даними витягу з Реєстру платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_6 з 01.01.2016 перебуває на спрощеній системі оподаткування на третій групі зі ставкою єдиного податку 5 % та не є платником ПДВ /т. 1 а.с. 226/.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що вартість наданих ФОП ОСОБА_6 послуг не збільшила базу оподаткування ПДВ у ПП СОЛВІ УКРАЇНА при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику та, відповідно, ПП СОЛВІ Україна правомірно складало податкові накладні лише на вартість своєї винагороди, у зв`язку з чим у позивача відсутні підстави для включення до податкових зобов`язань з ПДВ вказані суми і, як наслідок, зобов`язання зі складення складання та реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість у сумі 622 250,00 грн, є правильним.

Ураховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акта № 3/1501/20041662 від 02.03.2016 про порушення позивачем норм податкового законодавства та, як наслідок, про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 24.03.2020 за № 00000560503 та від 03.01.2020 за № 00000040503.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням від 03.01.2020 за № 00000040503 та з податку на доходи фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням від 24.03.2020 за № 00000560503 унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у таких повідомленнях-рішеннях.

Водночас, оскільки відповідачем не доведено факту порушення ПП СОЛВІ УКРАЇНА норм податкового законодавства щодо складання та реєстрації податкових накладних, застосування до позивача штрафу у розмірі 50 % у сумі 311 125,00 грн у зв`язку із встановленням відсутності реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 622 250,00 грн протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України, є неправомірним, а отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000050503 від 03.01.2020 також підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, належним чином під час судового розгляду не довів, у зв`язку з чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, зміст апеляційної скарги, яка частково дублює акт контролюючого органу, містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року по справі № 520/5356/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 26.10.2020 року