Постанова

від 26.10.2020 по справі 640/3572/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3572/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянспромсервіс до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Альянспромсервіс (далі - позивач, ТОВ Альянспромсервіс ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04 лютого 2020 року №0104490409, яким до товариства застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не мало можливості зареєструвати податкові накладні, оскільки ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/53044/19-к від 04 жовтня 2019 року було накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України. Після скасування арешта податкові накладні були зареєстровані в установленому Податковим кодексом України порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на платника податків покладено саме обов`язок по реєстрації податкових накладних у визначені Податковим кодексом України строки. Блокування діяльності позивача шляхом накладення арешта на активи - суми ліміта податку на додану вартість є негативними результатами ведення господарської діяльності, які є власними ризиками позивача, що не може бути підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що платником податків вчинені всі залежні від нього дії для виконання обов`язку по реєстрації податкових накладних. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині, з таких підстав.

Судом установлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт від 11 січня 2020 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Альянспромсервіс вимог пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта контролюючим органом 04 лютого 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0104490409, яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 90125,01 грн.

Не погоджуючись з правомірністю цього рішення, товариство звернулось з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено наявність об`єктивних обставин, що завадили своєчасній реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність вини останнього.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до положень пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120 1 .1 статті 120 1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що на платника податку на додану вартість - продавця покладено обов`язок щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункта 2 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Згідно пункта 11 Порядка №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 12 цього Порядка передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункта 14 Порядка №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

В Порядку не міститься визначення поняття реєстрація податкової накладної . Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстра податкових накладних є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстра податкових накладних. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункта 120 1 .1 статті 120 1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18 та від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 03 серпня 2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Пунктом 9 цього Порядка передбачено, що автоматизована перевірка електронного документа здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Відповідно до пунктів 11 та 12 Порядка №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

З аналізу вказаних норм слідує, що у випадку направлення платником податків електронного документа до податкового органа менш ніж за 1 годину до закінчення операційного дня, квитанція за наслідками перевірки такого документа має бути сформована не пізніше наступного дня.

Як убачається із матеріалів справи, податкові накладні №18, 13, 19, 20, 16, 11, 17, 14, 15 були направлені для реєстрації 15 жовтня 2019 року, а податкові накладні №2, 4, 3, 1 - 31 жовтня 2019 року.

Однак, у зв`язку з накладенням ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 219 року штрафа на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, що належить ряду товариств, у тому числі і позивачу, податкові накладні не були прийняті.

Як установлено судом, зазначений арешт знятий 13 листопада 2019 року.

У день зняття арешта позивачем направлено для реєстрації податкові накладні №18, 13, 19, 20, 16, 11, 17, 14, 15 та, за результатами перевірки, ці накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тим часом, податкові накладні №2, 4, 3, 1 направлені позивачем на реєстрацію 14 листопада 2019 року.

За результатами оцінки наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів приходить до висновку, що реєстрацію податкових накладних №2, 4, 3, 1 проведено із пропуском строку, визначеного Податковим кодексом України, на 1 день.

Також, колегією суддів установлено, що податкова накладна №22 від 11 грудня 2019 року направлена на реєстрацію 28 грудня 2019 року, яка не відбулась у зв`язку з тим, що платником податків подано декілька документів з однаковими іменами файлу.

Наступне направлення на реєстрацію зазначеної накладної здійснено позивачем 03 січня 2020 року.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що реєстрація податкової накладної №22 не відбулась у зв`язку з технічними збоями в роботі електронної системи , матеріали справи не містять.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафа в розмірі 81508,35 грн.

В іншій частині податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно з частиною 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норма процесуального права.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 04 лютого 2020 року №0104490409 в частині застосування штрафа в сумі 8616,66 грн. ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду у відповідній частині - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 04 лютого 2020 року №0104490409 в частині застосування штрафа в сумі 8616,66 грн.

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Альянспромсервіс у цій частині відмовити .

У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді Я.М. Собків

Л.Т. Черпіцька