ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2144/19 пров. № А/857/6024/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,
представник позивача: не з`явився
представник відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 500/2144/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ АГРОТРЕЙД до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
суддя в 1-й інстанції - Хрущ В.Л.,
час ухвалення рішення - 12 год. 54 хв.,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 27.01.2020,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю ВОГ АГРОТРЕЙД звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) №1252543/42600831 від 14.08.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 18.07.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, за наслідками здійснення операції купівлі - продажу, складено податкову накладну №1 від 18.07.2019 року, яку направлено для реєстрації у ЄРПН. За результатами обробки контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, з посиланням на те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На дану пропозицію контролюючого органу, позивачем направлено повідомлення №1, в якому містились пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів, контролюючим органом прийнято рішення №1252543/42600831 від 14.08.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019, з підстав неподання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація якої зупинена.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області №1252543/42600831 від 14.08.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.07.2019 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю ВОГ АГРОТРЕЙД , - датою її подання та надходження для реєстрації (12.08.2019 року).
Не погодившись з прийнятим рішенням Головного управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що подані позивачем на пропозицію контролюючого органу, додаткові пояснення та документи не були достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, оскільки жодного пояснення щодо їх відношення до господарської операції відображеної в зупиненій податковій накладній не надано. Таким чином, Головне управління ДПС у Тернопільській області та Державна податкова служба України вважають, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним, і підстави для задоволення позову відсутні.
Представник позивача подав клопотання у якому зазначає, що в судове засідання не може з`явитись до суду, оскільки перебував в контакті із хворим на коронавірус (COVІD-19), тому відповідно перебуває на самоізоляції. В зв`язку із необхідністю надання пояснень у даній справі а також заперечень на апеляційну скаргу (якої товариство не отримало) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, просив відкласти слухання у справі №500/2144/19 на 14 днів (термін самоізоляції), про що повідомити товариство додатково, а також просив направити копію апеляційної скарги у даній справі на адресу товариства.
Суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки участь позивача чи його представника в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, та у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Крім цього, відкладення призведе до затягування розгляду справи, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВОГ АГРОТРЕЙД зареєстроване як юридична особа та здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.
18.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ВОГ АГРОТРЕЙД за результатами господарської операції купівлі-продажу було виписано на покупця Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський Бекон податкову накладну за №1 на суму ПДВ у розмірі 31730,00 грн..
12.08.2019 податкова накладна була направлена до органів ДФС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки зазначеної податкової накладної, позивачем отримано квитанцію від 12.08.2019, у якій зазначено, що податкова накладна прийнята податковим органом, проте, її реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16. ст. 201 ПК України, оскільки, податкова накладна відповідає пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .
Водночас, у вказаній квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
На виконання вказаних вимог, ТзОВ ВОГ АГРОТРЕЙД 12.08.2019 року подано до контролюючого органу повідомлення №1 про надання пояснень та копій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
В даному повідомленні містились пояснення позивача щодо проведення господарських операцій та долучено копії документів, зазначених в поясненнях.
Зокрема, у поясненнях позивачем зазначено, що ТзОВ ВОГ АГРОТРЕЙД реалізувало пшеницю ТзОВ Подільський Бекон за видатковою накладною №1 від 18.07.2019 на суму 190 380,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 31 370,00 грн., у зв`язку з чим була складена податкова накладна №1 від 18.07.2019. Поставка здійснювалась на умовах договору поставки №1 від 18.07.2019.
Однак, за результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів ГУ ДФС в Тернопільській області прийнято рішення №1252543/42600831 від 14.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної.
Підставою відмови в рішенні визначено: ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена .
Не погоджуючись із рішеннями №1252543/42600831 від 14.08.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року, позивачем 14.08.2019 подано скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з додатками.
02.09.2019 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, - ДФС України прийнято рішення №36677/42600831/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН - без змін.
Не погоджуючись з рішенням Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року в ЄРПН, позивач звернувся з даним позовом до суду із вимогою про визнання протиправним і скасування даного рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №1 від 18.07.2019 року в ЄРПН.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для прийняття рішення №1252543/42600831 від 14.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року, оскільки платником податків було надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019, тому спірне рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН, є протиправним та таким, що належить до скасування. Також, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117) визначено, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку №117).
Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21 Порядку № 117).
Критерії ризиковості платника податку зазначені у листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого встановлено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Згідно з Додатком 2 до Порядку №117 у рішенні про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісія зобов`язана, зокрема, підкреслювати документи, які не надано платником податку для реєстрації податкової накладної.
Необхідно зазначити, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, без жодного посилання на конкретний критерій, визначений у підпункті 1.6, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вказане відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17, від 14.05.2019 року у справі № 1940/1306/18, від 21.05.2019 року у справі №620/3556/18.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 12.08.2019 року, якою позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (а. с. 11).
Як вірно зазначив суд першої інстанції, контролюючий орган має конкретизувати конкретний критерій ризиковості платника податку згідно з підпунком 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та вказати який перелік документів з урахуванням конкретного критерію ризиковості необхідно було подати позивачу задля прийняття податковим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної.
З врахуванням вищезазначеного, податковим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року.
Також, під час розгляду справи контролюючим органом не надано ані самого протоколу засідання комісії, ані переліку платників податків щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Крім цього, реєстрація поданої позивачем податкової накладної №1 від 18.07.2019 зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .
Тобто, контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до самого платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Як встановлено, позивачем на вимогу контролюючого органу направлено Повідомлення №1 від 12.08.2019 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, - щодо господарської операції, за якою складено податкову накладну №1 від 18.07.2019, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження реальності здійснення господарської операції згідно вказаної податкової накладної. На підтвердження вказаної в Повідомленні №1 інформації - позивачем було долучено відповідні документи на 5 аркушах.
З вказаного слідує, що підстава для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року як неподання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена , яка визначена у рішенні №1252543/42600831 від 14.08.2019 року не мала місця в даному випадку, відтак відмова контролюючого органу з підстав неподання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена - не відповідає фактичним обставинам, та є необґрунтованою.
Отже, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції за якої було складено податкову накладну №1 від 18.07.2019 року, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані і разом із Повідомленням №1 від 12.08.2019 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові підстави для прийняття рішення №1252543/42600831 від 14.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року без дослідження таких документів, були відсутні.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у його постановах від 14.05.2019 року у справі №817/1356/18, від 22.04.2019 року у справі №2040/5445/18, від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18.
Таким чином, платником податків було надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, відсутність яких зумовила прийняття Комісією регіонального рівня рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відтак спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної за № 1 від 18.07.2019 року в ЄРПН є протиправним та підлягає безумовному скасуванню.
Покликань апелянта на те, що позивачем на підтвердження реальності господарської операції надано комісії копії окремих документів, проте, жодного пояснення щодо їх відношення до господарської операції, відображеної у зупиненій податковій накладній, позивачем до контролюючого органу не подано, є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки такі спростовуються встановленими вище обставинами. Крім цього, такі обставини не були визначені ані як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року, ані як підстава для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення №1252543/42600831 від 14.08.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.07.2019 року.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, який був предметом судового контролю у межах цієї справи.
При цьому обов`язок здійснення реєстрації податкової накладної покладається на ДФС, оскільки відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Отже, суд апеляційної інстанції визнає правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача.
Поряд з цим, покладання на першого відповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Оскільки відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної, належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної.
Враховуючи встановленні обставини справи та чинні законодавчі норми колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову повністю.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ч.4 ст.229 ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №500/2144/19 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 26 жовтня 2020 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2020 |
Оприлюднено | 29.10.2020 |
Номер документу | 92457638 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Хрущ Вікторія Леонідівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Хрущ Вікторія Леонідівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Хрущ Вікторія Леонідівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні