Рішення

від 26.10.2020 по справі 624/32/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/32/20

№ провадження 2/624/78/20

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 26 жовтня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/32/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Красненська сільська рада

вимоги позивача: про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,4280 га, кадастровий номер 6323181300:12:003:0191, на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з викладеними в позовній заяві обставинами, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який залишив заповіт, посвідчений Кегичівською державною нотаріальною конторою Харківської області 21 лютого 2001 року, за реєстровим номером 140, згідно якого заповідає належне йому право на земельну частку(пай) в відкритому акціонерному товаристві Кегичівка Кегичівського району Харківської області, що підтверджується сертифікатом серії ХР №120377, ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які б мали право отримати спадщину, немає.

Після його смерті, ОСОБА_1 звернулася для оформлення спадщини, проте не змогла юридично її оформити, оскільки їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Оскільки, на час складання заповіту у заповідача існувало лише право на земельну частку (пай), яким він скористався. У подальшому, ОСОБА_2 реалізував своє право на земельну частку(пай) шляхом отримання, відповідно до діючого законодавства, у власність земельної ділянки площею 6,4280 га, яка була виділена йому саме на підставі сертифіката серії ХР №120377. Даний факт підтверджує і довідка Красненської сільської ради №02-19/38 від 10 січня 2020 року.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 лютого 2020 року.

Ухвалою від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:

позивач: просить долучити до матеріалів справи рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 10 березня 2020 року, позов підтримує, судові витрати просить залишити за нею.

відповідач: Красненська сільська рада про визнання позову.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як передбачено 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.3), залишивши заповіт посвідчений Кегичівською державною нотаріальною конторою Харківської області 21 лютого 2001 року, за реєстровим номером №140, відповідно до якого заповідає належне йому право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася для оформлення спадщини до нотаріальної контори, проте не змогла юридично її оформити, оскільки їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Так як, ОСОБА_2 розпорядився конкретно належним йому правом на земельну частку (пай), а після відкриття спадщини стало відомо, що він набув право власності на земельну ділянку, заповіт в частині розпорядження правом на земельну частку (пай) в частині 4 статті 1236 ЦК України є нечинним. Відповідно земельна ділянка буде спадкуватися за законом на загальних підставах (а.с.10).

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 10 березня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 (а.с.81-82).

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 (а.с.7-9); копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 24 березня 2018 року (а.с.3); копія заповіту від 21 лютого 2001 року серії АВР №043336 (а.с.6); довідка Красненської сільської ради про те, що Державний акт ХР №019951, який належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 дійсно виданий на підставі сертифікату серії ХР № 120377(а.с.43); копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР №019951 від 25 червня 2004 року виданого ОСОБА_2 (а.с.5); витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1305 від 15 червня 2018 року(а.с.4); копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , актовий запис №15, видане Красненською сільською радою Кегичівського району Харківської області від 06 квітня 2016 року (а.с.40); копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 10 квітня 1963 року актовий запис №37, серія НОМЕР_2 від 29 квітня 1963 року (а.с.41); свідоцтво укладення шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 04 жовтня 1986 року, актовий запис №87 (а.с.42); рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 10 березня 2020 року (а.с.81-82); спадкова справа №53/2018 ОСОБА_2 (а.с.28-37).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема - визнання права.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Доказування, та як, слідство рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Згідно п. п. 4.14, 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, якщо до спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, в тому числі в порядку спадкування згідно зі ст. 131 ЗК України. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадкування.

Як вбачається зі змісту ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а згідно положень ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У відповідності до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом.

Позивач заявила, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 206,263-265,273,354-355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,4280 га, кадастровий номер 6323181300:12:003:0191, на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Красноград, Харківська область, паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Красненська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місце знаходження: 64032, Харківська область, Кегичівський район, с. Красне, ЄРДПОУ 04398459;

Суддя Н.М. Куст