Постанова

від 26.10.2020 по справі 761/2682/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року місто Київ

справа № 761/2682/19

апеляційне провадження № 22-ц/824/9794/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Притули Н.Г. від 18 лютого 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаш-Сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будмаш-Сервіс" (далі - ТОВ "Будмаш-Сервіс", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань ТОВ "Будмаш-Сервіс", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 15 963 грн. 65 коп., 3 відсотки річних в розмірі 741 грн. 39 коп., інфляційне збільшення в розмірі 2 121 грн. 54 коп. та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 рокупозов ТОВ "Будмаш-Сервіс" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Будмаш-Сервіс" заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 1 жовтня 2017 року по 1 вересня 2019 року, з урахуванням інфляційного збільшення боргу та 3 % річних, станом на 1 вересня 2019 року, в розмірі 18 826 грн. 58 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Будмаш-Сервіс" судовий збір в розмірі 1 762 грн.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що судом не враховано відсутність договірних відносин між сторонами, а тому згідно статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" дійсними визнаються тарифи, що затверджувалися органом місцевого самоврядування, проте до 10 серпня 2018 року тарифи щодо спірного будинку Київською міською державною адміністрацією не затверджувалися і як наслідок позивач

неправомірно визначив розмір тарифів без погодження зі співвласниками будинку; позивач самостійно визначив розмір тарифів без погодження зі співвласниками будинку; матеріали справи не містять доказів на підставі яких позивачем розраховувалася заборгованість, відсутні відомості про розмір тарифів за спожиті комунальні послуги, а договір між комунальним концерном "Центр комунального сервісу", який здійснює відповідні розрахунки, не укладався; суд не надав оцінку доказам, наданих відповідачем, зокрема листу Департаменту економіки та інвестицій КМДА від 2 січня 2020 року; суд не прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву про спонукання до укладення договору, перерахунок заборгованості та розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження замість загального, чим порушив процесуальний закон.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Будмаш-Сервіс" зазначає про необґрунтованість її доводів та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 260 від 12 травня 2015 року ТОВ "Будмаш-Сервіс" визначено балансоутримувачем новозбудованого житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 6 653,3 кв.м, разом з інженерними мережами, технічним обладнанням, конструктивними елементами, що забезпечують належне функціонування цього будинку.

ОСОБА_1 плату за надані житлово-комунальні послуги з жовтня 2017 року вносила не регулярно, у зв`язку із чим станом на 1 вересня 2019 року утворилась заборгованість в сумі 15 963 грн. 65 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Будмаш-Сервіс", суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, яка згідно розрахунку ТОВ "Будмаш-Сервіс" з урахування інфляційних втрат та 3 % річних підлягає стягненню на користь останнього.

Такий висновок суду є правильним.

Положенням частини 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні чи колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (частина 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Порядок формування цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги наведений у статті 10 "Про житлово-комунальні послуги" відповідно до положень якої, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.

Статутом ТОВ "Будмаш-Сервіс" (пункт 2.2.) передбачено, що предметом діяльності товариства є: експлуатація та обслуговування житлового та нежитлового фонду; належне утримання будинку та прибудинкової території; технічне обслуговування будівельних конструкцій та технічного обладнання; надання комунальних та побутових послуг населенню; забезпечення безперебійної роботи технічного обладнання; заключення договорів з власниками квартир та орендарями на утримання будинку, прибудинкової території та на надання комунальних послуг; контроль за виконанням договірних відносин; проведення реставраційних та ремонтно-будівельних робіт.

З інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) убачається, що обслуговуючою організацією будинку АДРЕСА_2 є ТОВ "Будмаш-Сервіс".

Отже, позивач у справі, у період часу за який порушується питання про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, є належною обслуговуючою організацією, а

тому наділене правом вимоги щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов`язаннями.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина 1 статті 509 ЦК України).

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошового зобов`язання, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання вираженого в національній валюті полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів.

Оскільки відповідачем було допущено порушення по оплаті наданих житлово-комунальних послуг, то наявні підстави для стягнення суми боргу з урахуванням інфляційних втрат.

Установивши, що ОСОБА_1 неналежно оплачує житлово-комунальні послуги з жовтня 2017 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 18 826 грн. 58 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність договірних відносин між сторонами, а тому згідно статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" дійсними визнаються тарифи, що затверджувалися органом місцевого самоврядування, проте до 10 серпня 2018 року тарифи щодо спірного будинку Київською міською державною адміністрацією не затверджувалися і як наслідок позивач неправомірно визначив розмір тарифів без погодження зі співвласниками будинку, відхиляються колегією суддів.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (Прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом

місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що у будинку АДРЕСА_2 створено об`єднання співвласників, яке б приймало рішення про форму управління цим будинком, то управління ним правомірно здійснюється ТОВ "Будмаш-Сервіс".

З інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (https://municipal.kiev.ua/kiev/) убачається, що у будинку АДРЕСА_2 тариф на утримання будинку затверджений від 17 березня 2017 року та становить 6 грн. 14 коп. (при умові оплати послуг після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим), 5 грн. 21 коп. (при умові оплати послуг після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим).

Таким чином, доводи скаржника про відсутність затверджених тарифів та їх визначення позивачем на власний розсуд є необґрунтованими.

Посилання скаржника на неправильність розрахованої позивачем заборгованості за спожиті нею комунальні послуги не підтверджуються жодними доказами, а тому відхиляються колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості повинен здійснюватися комунальним концерном "Центр комунального сервісу" з яким позивач не укладав відповідного договору є необґрунтованими, оскільки жодним нормативно-правовим актом такий обов`язок на позивача не покладений.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано роз`яснення Департаменту економіки та інвестицій КМДА, надані представнику відповідача у листі від 2 січня 2020 року, відхиляються колегією суддів, оскільки вказаний лист має інформативний характер та не створює правових наслідків щодо спірних правовідносин, а тому судом не було порушено порядок оцінки доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву про спонукання до укладення договору, перерахунок заборгованості та розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження замість загального є необґрунтованими.

Згідно статті 193 ЦПК України вимоги за стрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

З матеріалів справи убачається, що зустрічний позов ОСОБА_1 , клопотання про залучення третьої особи та відзив на позовну заяву були повернуті судом з підстав пропуску встановленого законом строку на подання відзиву та пред`явлення зустрічного позову (а.с.127).

Таким чином, у суду були відсутні підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення..

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 26 жовтня 2020 року.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова