Постанова від 15.10.2020 по справі 910/28827/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. Справа№ 910/28827/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Мальченко А.О.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Цвєтков В.М.;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018

у справі № 910/28827/15 (суддя - Балац С. В.)

за позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)

до 1)Національного банку України в особі головного управління Національного банку України по міста Києву і Київській області

2) Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Компанія SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України в особі головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області та Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" про розірвання кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між відповідачами кредитний договір від 04.03.2014 № 07 має бути розірваний за рішенням суду, оскільки на момент такого договору відповідачі, враховуючи офіційні фінансові (економічні) показники діяльності позичальника (відповідача-2) не могли передбачити істотну зміну обставин та останній не міг знати про введення в майбутньому тимчасової адміністрації та його подальшої ліквідації.

Також позивачем до суду першої інстанції була подана заява про зміну підстав позову, в які позивач окрім обставин, зазначених у позові на обґрунтування своїх вимог, також вказав на наявність ще однієї істотної зміни обставин - загострення соціальної та економічної ситуації на сході України, проведення антитерористичної операції та тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим, що спричинило зменшення кредитного портфелю, зменшення об`єму депозитів, втрату активів відповідача-2, а також унеможливило виконання банком кредитного договору від 04.03.2014 № 07, на умовах, досягнутих сторонами при його укладанні. Отже, на думку позивача ці додаткові обставини також є підставами для розірвання кредитного договору відповідно до ст. 652 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/28827/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх необхідних для розірвання оспорюваного правочину умов, передбачених ст. 652 ЦК України, що свідчить про безпідставність позову.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів, що діями відповідачів порушені його права, як акціонера. При цьому посилання позивача на те, що його позбавлено права на розподіл прибутку товариства та отримання дивідендів від господарської діяльності банку є необгрунтованими та непідтвердженим належними доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/28827/15 від 28.11.2018 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Аргументи апеляційної скарги позивача, з посиланням на приписи статті 651, 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), мотивовано тим, що після укладення відповідачами кредитного договору відбулася істотна зміна обставин, які слугують підставою його розірвання, зокрема на момент укладення договору відповідачі не могли передбачити істотну зміну обставин, зокрема відповідач-2 не міг знати про введення тимчасової адміністрації в ПАТ ВіЕйБі Банк та можливої подальшої ліквідації банку. Апелянт також посилався на те, що незаконні дії Російської Федерації призвели до фактичної втрати активів заставного майна, підприємства перестали обслуговувати кредитні договори, що в сукупності з окупацією АР Крим призвело до неплатоспроможності ПАТ ВіЕйБі Банк . В той же час, за твердженням апелянта, не зважаючи на викладене вище 20.11.2014 правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 733 Про віднесення ПАТ ВіЕйБі Банк до категорії неплатоспроможних , а рішенням № 123 від 20.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію. Також апелянт посилається на те, що внаслідок істотної зміни обставин, укладений між відповідачами кредитний договір порушує права та інтереси позивача, як акціонера банку, а тому у нього виникло право на звернення до суду з позовом про розірвання цього договору. Відмовляючи в позові, судом порушено право позивача на судовий захист, ефективний засіб правового захисту, що суперечить ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/28827/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л.Г., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі 910/28827/15 та призначено справу до розгляду.

Разом з тим, GODAXALLIANCE LIMITED, не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі 910/28827/15 також зверталось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу GODAXALLIANCE LIMITED на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/28827/15 повернуто скаржнику з доданими до неї документами, оскільки апелянтом не було надано належних документів на підтвердження покладення повноважень на Савас Полідороу, як директора компанії, та відповідно, і підписання апеляційної скарги.

11.03.2019 GODAXALLIANCE LIMITED подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 910/28827/15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 зупинено провадження у справі № 910/28827/15 до вирішення питання щодо перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою GODAXALLIANCE LIMITED на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 зі справи № 910/28827/15.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 враховуючи перебування на лікарняному судді Смірнової Л. Г., яка не є головуючою суддею, враховуючи необхідність вчинення процесуальних дій, справу № 910/28827/15 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 14.05.2019, справу № 910/28827/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 поновлено провадження у справі № 910/28827/16, прийнято справу до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 19.06.2019.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/28827/15 від 28.11.2018 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 апеляційну скаргу SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/28827/15 повернуто скаржнику з доданими до неї документами, оскільки апелянтом не було надано належних документів на підтвердження покладення повноважень на EFSTATHIOS CHRISTOFIDES, як директора компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), та відповідно, і підписання апеляційної скарги.

20.05.2019 SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/28827/15.

30.05.2019 SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 910/28827/15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 зупинено провадження у справі № 910/28827/15 до вирішення питання щодо перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою QUICKCOM LIMITED на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 зі справи № 910/28827/15.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою SERRANT LIMITED на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 зі справи № 910/28827/15.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 було прийнято апеляційну скаргу QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 р. у справі № 910/28827/15 до провадження у визначеному складі суду, поновлено провадження у справі № 910/28827/15 та призначено до розгляду на 14.11.2019.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) повторно звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/28827/15 від 28.11.2018 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного від 05.11.2019 апеляційну скаргу SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 року у справі № 910/28827/15 було залишено без руху, надавши скаржнику SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) час для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 067,00 грн. протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019: залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Компанію Serrant Limited (Серрант Лімітед); розгляд справи відкладено на 20.05.2020; зобов`язано Позивача на підставі Конвенції здійснити переклад грецькою мовою ухвали суду від 14.11.2019, короткий виклад документа, що підлягає врученню, прохання про вручення судових документів, запиту про надання правової допомоги, нотаріально посвідчити вірність перекладу та надати її у трьох примірниках до канцелярії Північного апеляційного господарського суду в строк до 20.12.2019; постановлено звернутися до компетентного органу Кіпру (Permanent Secretary Ministry of Justice and Public Order 125 Athalassas Avenue 1461 Nicosia - Cyprus) з дорученням про вручення документів Serrant Limited (Серрант Лімітед); постановлено звернутися до Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр (Ministry of Justice and Public Order) з судовим дорученням про надання відомостей щодо реорганізації шляхом приєднання Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед) до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед); направлено до Міністерства юстиції України звернення щодо направлення запиту про надання правової допомоги до Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр; зупинено провадження у справі №910/28827/15 до виконання доручення про вручення судових документів або повідомлення про неможливість такого вручення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 було повернуто без розгляду апеляційну скаргу SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 року у справі № 910/28827/15, оскільки апелянт не виконав вимоги ухвали суду від 05.11.2019, недоліки апеляційної скарги не усунув.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 910/28827/15 скасовано в частині зупинення провадження у справі до виконання доручення про вручення судових документів або повідомлення про неможливість такого вручення, а справу передано на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

30.03.2020 до Північного апеляційного суду надійшли апеляційні скарги GODAXALLIANCE LIMITED на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/28827/15, в яких просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційні скарги GODAXALLIANCE LIMITED на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/28827/15 повернуто скаржнику з доданими до них документами, оскільки апелянтом не було надано належних документів на підтвердження покладення повноважень на Савас Полідороу, як директора компанії, та відповідно, і підписання апеляційних скарг.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) відбудеться 20.05.2020.

19.05.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшли заперечення на зміну сторони у справі № 910/28827/15 та додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 відкладено розгляд справи на 10.06.2020 та постановлено звернутися до Міністерства юстиції України з проханням про надання інформації щодо надсилання на отримання Центральним органом республіки Кіпр доручення Північного апеляційного господарського суду про надання відомостей щодо реорганізації шляхом приєднання Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) у справі № 910/28827/15 та про наявну інформацію щодо його виконання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів та відкладено розгляд справи на 08.07.2020.

25.06.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі №910/28827/15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 зупинено провадження у справі № 910/28827/15 до вирішення питання щодо перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2020 року касаційну скаргу SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі №910/28827/15 повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 поновлено провадження у справі № 910/28827/15 та призначено до розгляду на 07.10.2020 о 13:20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 виправлено описку в ухвалі суду від 18.09.2020, а саме зазначено дату засідання 15.10.2020 о 14:00 замість 07.10.2020 о 13:20.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

19.03.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якій останній просив суд призначити експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи вплинула тимчасова окупація території АР Крим, міста Севастополь та окремих регіонів Донецької та Луганської областей на показники ліквідності ПАТ ВіЕйБі Банк станом на 20.11.2014?

- як зменшились показники ліквідності ПАТ ВіЕйБі Банк у зв`язку з тимчасовою окупацією території АР Крим, міста Севастополь та окремих регіонів Донецької та Луганської областей на показники ліквідності ПАТ ВіЕйБі Банк станом на 20.11.2014?

- як змінилась ліквідність та вартість активів ПАТ ВіЕйБі Банк розташованих та тимчасово окупованій території АР Крим, міста Севастополь та окремих регіонів Донецької та Луганської областей станом на 20.11.2014?

- чи враховувались в постанові правління НБУ від 20.11.2014 № 733 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк до категорії неплатоспроможних , постанові правління НБУ від 26.08.2014 № 529 Про деякі питання діяльності банків при розрахунку регуляторного капіталу?

- чи виконав ПАТ ВіЕйБі Банк обмеження, встановлені п. 3 постанови правління НБУ від 26.08.2014 № 529 Про деякі питання діяльності банків .

Колегією суддів, в нарадчій кімнаті 15.10.2020 було відхилено дане клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Колегія суддів, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшла висновку, що для вирішення спору про розірвання кредитного договору у суду відсутня потреба у проведенні судової експертизи.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

29.10.2019 від позивача надійшло клопотання про роз`яснення ухвали суду від 15.10.2019.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що інтереси позивача у даному процесі представляло адвокатське об`єднання "Екселенс Креатівіті Траст Ло" відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 04.07.2018. Однак, вказаний договір був розірваний за погодженням сторін 08.04.2019, у зв`язку з чим позивач просить роз`яснити ухвалу суду в частині повідомлення позивача - Компанію Quickom Limited (Квікком Лімітед) про дату та час судового засідання у справі №910/28827/15 відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 було зазначено позивачу, що оскільки у судове засідання 14.11.2019 р. з`явився представник Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД), який на підтвердження своїх повноважень надав ордер серії КС № 554688, а також укладений з Компанією QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) договір AD-0052 від 20.09.2019 р. та якого повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується судовою розпискою від 14.11.2019 р. у справі №910/28827/15, колегія суддів не вбачає підстав для повідомлення Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) у визначеному Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) порядку.

29.10.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про зміну сторони у справі № 910/28827/15, в якому останній просить суд здійснити заміну сторони - Позивача Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) на Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед).

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що з протоколу № 1 Компанії Квікком Лімітед (Додаток № 1) вбачається, що 24.09.2019 року Компанія QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) провела реорганізацію шляхом приєднання до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання про заміну сторони правонаступником.

14.11.2019 через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про залучення компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що з протоколу № 1 Компанії Квікком Лімітед (Додаток № 1) вбачається, що 24.09.2019 року Компанія QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) провела реорганізацію шляхом приєднання до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), а тому прийняте рішення у даній справі буде впливати на права та обов`язки SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 вказане клопотання було задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), юридична адреса: Іфігенеіас, 17, Строволос 2007 Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 207552.

10.06.2020 представником позивача було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 дане клопотання було задоволено, залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Позиції учасників справи

Через відділ документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшов на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач 1 зазначає, що оскаржуваний кредитний договір був укладений 04.03.2014, а відповідно до положень Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014. А тому, за твердженням відповідача 1, на дату укладення кредитного договору сторони були обізнані про обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги.

Явка представників сторін

Представники позивача, відповідача 2 та третіх осіб у судове засідання 15.10.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Колегією суддів враховано, що юридичною адресою позивача є Костакіс Пантелідес Авеню, 1, споруда Колокасідес,1010, м. Нікосія, Кіпр, а юридичною адресою третьої особи 1 - Іфігенеіас, 17, Строволос 2007 Нікосія, Кіпр, на які і направлялись всі процесуальні документи у даній справі, зокрема і ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2020.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 розгляд справи № 910/28827/15 було призначено на 07.10.2020 о 13:20.

В той же час, на сайті Північного апеляційного господарського суду містилась інформація, що судове засідання у справі № 910/28827/15 відбудеться 15.10.2020 о 14:00.

У зв`язку з невідповідністю вказаної дати в ухвалі суду від 18.09.2020 та на сайті Північного апеляційного господарського суду, ухвалою суду від 06.10.2020 було виправлено описку в ухвалі від 18.09.2020, а саме зазначено вірну дату засідання - 15.10.2020 о 14:00, чим приведено у відповідність інформацію щодо дати судового засідання, що містилась на сайті.

Оскільки описка в ухвалі суду була виявлена напередодні судового засідання, судом було вирішено вручити ухвалу суду від 06.10.2020 про виправлення описки сторонам, які з`являться в судове засідання 07.10.2020.

Однак, 07.10.2020 о 13:20 представники сторін не з`явились, що було зафіксовано протоколом вчинення окремої процесуальної дії.

08.10.2020 на адресу сторін була направлена ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020, якою було визначено дату судового засідання - 15.10.2020 о 14:00, яка і містилась на сайті суду.

Також, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 була направлена на електронну адресу представника позивача - Чугунова М.В.

Апеляційним судом враховано позицію Верховного Суду (постанови від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19), відповідно до якої касаційний господарський суд, здійснивши аналіз ст.ст. 120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Так, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 25.09.2020, а ухвала суду від 06.10.2020 оприлюднена 09.10.2020.

Оскільки ухвала суду від 18.09.2020 (з урахуванням ухвали від 06.10.2020 про виправлення описки) направлялась за належною адресою сторін, на електронну адресу представника позивача та була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, дата та час судового засідання було опубліковано на сайті Північного апеляційного господарського суду, а тому позивач, відповідач 2 та треті особи вважаються належним чином повідомленими про проведення судового засідання 15.10.2020 о 14:00.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки позивач, відповідач 2 та треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 15.10.2020 за відсутності представників позивача, відповідача 2 та третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

04.03.2014 року між Національним банком України (далі - кредитор, відповідач-1) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - позичальник, відповідач-2) укладено Кредитний договір № 07 (далі - Кредитний договір), за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит для збереження ліквідності у сумі 850 000 000,00 грн. на строк з 04.03.2014 по 26.02.2015 (включно). Розмір процентної ставки встановлюється на рівні потрійної облікової ставки НБУ та на день укладення цього договору становить 19,5 % річних. Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки НБУ (п. 1.1 Договору).

Додатковим договором від 15.04.2014 № 1 до Договору сторони визначили, що розмір процентної ставки з 15.04.2014 встановлюється на рівні 19,5% річних.

Цей кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов`язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим кредитним договором. (розділ 3 Договору).

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що цей кредитний договір може бути розірваний за згодою сторін або у судовому порядку, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та умовами цього кредитного договору.

Постановою Національного банку України від 20.11.2014 № 733 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

Так, 20.11.2014 виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 123 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк". Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на 3 місяці з 21.11.2014 по 20.02.2015, потім продовжено до 20.03.2015 (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 35 від 17.02.2015).

В подальшому, Постановою правління Національного банку України № 188 від 19.03.2015 р. банківську ліцензію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" було відкликано, а виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 20.03.2015 р. № 63 про початок здійснення процедури ліквідації відповідача та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіну М.А. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та повноваження уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до 19.03.2018 р.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, з посиланням на приписи ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України вказав, що на момент укладення Кредитного договору відповідачі враховували офіційні фінансові (економічні) показники діяльності позичальника - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та не могли передбачити таку істотну зміну обставин, як введення тимчасової адміністрації та можливої подальшої ліквідації, та виходили з того, що вони не настануть, в зв`язку з чим просить суд розірвати Кредитний договір. Крім того, позивачем зазначено як підставу для розірвання кредитного договору - загострення соціальної та економічної ситуації на сході України, початок військових дій та тимчасової окупації, що вплине на оціночну вартість ліквідаційної маси банку, і позбавить можливості позивача, як акціонера банку, скористатись передбаченими ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" правами щодо отримання частини його майна або вартості частини майна товариства в повній мірі.

Відтак, предметом позову є вимога QUICKOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) про розірвання на підставі статей 651, 652 Цивільного кодексу України кредитного договору № 07 від 04.03.2014, укладеного між відповідачами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання допускається виключно у випадках, встановлених договором або законом.

Стабільність та обов`язковість договірних відносин втілена також у положеннях статті 651 ЦК України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.

При цьому, в частині 2 вказаної статті зазначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В статті 652 ЦК України зазначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно з частиною 4 статті 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір. (Наведена правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, провадження № 12-282гс18)

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Таким чином, передбачене вказаними статтями право, зокрема, на розірвання договору у разі істотної зміни обставин, направлене на захист сторін такого договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних з подальшим виконанням договору в умовах виникнення обставин, що відповідають характеристикам, зазначеним в статті 652 ЦК України.

Таке право сторони можуть реалізувати у разі, коли вони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В той же час, надаючи оцінку спірним правовідносинам, необхідно зазначити, що сторонами оспорюваного кредитного договору є Національний банк України та Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк , тоді як з позовною заявою про розірвання даного договору звернулася Компанія QUICKCOM LIMITED, що не є стороною укладеного договору.

Відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі № 6-88цс14, від 04.02.2015р. у справі № 6-233цс-14).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно розірвання кредитного договору) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17).

Отже, саме на Компанію QUICKCOM LIMITED як позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Між тим, позивач, який не є стороною Кредитного договору, про розірвання якого він подав позов, не обґрунтував наявності в нього передбаченого законом права заявляти саме такі вимоги, не зазначив, яке його право порушено укладенням Кредитного договору та яким чином воно буде відновлено у разі задоволення позову, що свідчить про обрання ним неправильного способу захисту його прав або інтересів.

Колегія суддів вважає хибним посилання позивача на порушення, через укладення відповідачами оспорюваного кредитного договору, закріпленого статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) права позивача на мирне володіння своїм майном, як акціонера банку. Володіючи корпоративними правами, позивач шляхом вільного волевиявлення свідомо прийняв на себе всі імовірні ризики пов`язані з діяльністю банку, в тому числі і наслідки тимчасової адміністрації, які можуть впливати на його права акціонера банку. Тобто, оскільки позивач добровільно став акціонером банку, то безпідставними є його твердження про свавільне втручання в мирне володіння позивачем своїм майном, а відтак і порушення зазначених положень Конституції України та Першого протоколу до Конвенції.

Крім того, позивачем також не доведено того факту, що після укладення кредитного договору дійсно істотно змінились обставини, якими керувались його сторони, що підтверджується, зокрема, висновком судового експерта № 3383/3384-16 від 27.07.2017, з якого вбачається, що: 1) на дату підписання кредитного договору від 04.03.2014 № 7 ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" був платоспроможним банком, про що свідчать такі показники: норматив миттєвої ліквідності (Н4) дорівнює 101,65 % (нормативне значення має бути не менше ніж 20 %); норматив поточної ліквідності (Н5) дорівнює 70,55 % (нормативне значення Н5 має бути не менше ніж 40 %); норматив короткострокової ліквідності (Н6) дорівнює 60,43 % (нормативне значення Н6 має бути не менше ніж 60 %); 2) На дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних (введення тимчасової адміністрації 21.11.2014) була підтверджена неплатоспроможність ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", що характеризується наступними показниками: норматив миттєвої ліквідності (Н4) дорівнює 2,45 (нормативне значення має бути не менше ніж 20 %); норматив поточної ліквідності (Н5) дорівнює 22,68 % (нормативне значення Н5 має бути не менше ніж 40 %); норматив короткострокової ліквідності (Н6) дорівнює 36,16 % дотримано банком (нормативне значення Н6 має бути не менше ніж 60 %, що є ознакою платоспроможності).

Отже, у відповідності до вказаного експертного дослідження, станом на момент підписання та укладення сторонами кредитного договору від 04.03.2014 № 07 ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" був платоспроможним банком, проте, у подальшому втратив свою платоспроможність, що сталося внаслідок господарської діяльності відповідача-2, який несе комерційні ризики та мав можливість їх передбачити.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, оспорюваний правочин укладений на підставі постанов правління НБУ від 24.02.2014 № 91, від 26.02.2014 № 103 та від 04.03.2014 № 115/БТ, саме з метою підтримки ліквідності відповідача-2.

Отже, прийняття Національним банком рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні інструменти рефінансування, зокрема, шляхом видачі кредитів рефінансування для регулювання ліквідності банків, було показником неможливості підтримання банком (відповідачем-2) своєї ліквідності із застосуванням інших інструментів, тому Національний банк виступив кредитором у спірних правовідносинах.

Вказані обставини свідчать про те, що отримання кредиту для збереження ліквідності є одним із показників нестабільності банківської установи, а тому укладаючи кредитний договір від 04.03.2014 № 07 для стабілізації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", сторони знали, усвідомлювали та могли передбачити подальшу можливість зміни обставин щодо платоспроможності банку.

Враховуючи висновки експертизи та показники ПАТ "Ві Ей Бі Банк", на момент укладення кредитного договору банк був обізнаний про можливі наслідки його неплатоспроможності, зокрема введення тимчасової адміністрації.

До того ж, укладенню кредитного договору передувало звернення відповідача-2 до відповідача-1 з метою отримання кредиту для збереження ліквідності, за результатами чого було прийнято відповідну постанови НБУ та в подальшому укладення самого кредитного договору.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що прийняття Національним банком рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні інструменти рефінансування, зокрема, через такий інструмент, як видача кредитів рефінансування для регулювання ліквідності банків є показником неможливості підтримання банком своєї ліквідності із застосуванням інших інструментів і Національний банк виконує функцію кредитора останньої інстанції.

Отримання кредиту рефінансування є одним із показників нестабільності банківської установи, що також підтверджується висновком за результатами проведеної судової експертизи.

Таким чином, до моменту та в момент укладення оскаржуваного договору позичальник знав, передбачав та усвідомлював можливість зміни обставин, в тому числі можливу неплатоспроможність банку, що в свою чергу свідчить про те, що сторони очевидно могли передбачити таку істотну зміну обставин, як введення в тимчасової адміністрації та можливу подальшу ліквідацію.

Стосовно настання другої умови для розірвання договору, згідно з якою зміна обставин зумовлена такими причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, про яку вказує позивач, а саме, - на те, що він не міг вплинути на усунення істотних змін обставин, що настали у зв`язку із віднесенням ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних, слід зазначити, що, дійсно, прийняття рішення про віднесення банку до категорії проблемних та неплатоспроможних є виключним (дискреційним) повноваженням НБУ, який відповідно до Закону України "Про Національний банк України", як суб`єкт владних повноважень, наділений правом та має об`єктивні можливості безпосередньо оцінювати показники діяльності банку, тому він наділений виключними повноваженнями самостійно визначати адекватність застосованого заходу впливу.

Разом з тим, постанова Правління НБУ № 733 від 20.11.2014 р. "Про віднесення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних" свідчить про те, що підставою віднесення банку до категорії неплатоспроможних було не лише погіршення фінансового стану банку, а й недотримання відповідачем-2 вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ, зокрема, Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001 р., Положення про порядок формування обов`язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в України, затвердженого постановою Правління НБУ № 91 від 16.03.2006 р., Положення про порядок встановлення НБУ лімітів відкритої валютної позиції та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, затвердженого постановою Правління НБУ №290 від 12.08.2005 р., та інших.

Отже, підставою для застосування НБУ такого заходу впливу, як віднесення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних стало наслідком, зокрема, вчинення відповідачем-2 порушень банківського законодавства, від чого ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" міг утриматися, а позивач, як акціонер даного банку, мав можливість цьому сприяти.

Стосовно умови про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, слід зазначити, що сторони кредитного договору (НБУ та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") знаходяться у однакових фінансово-економічних умовах.

Так, позичальник (ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"), отримавши кошти банку та використавши їх на цілі, передбачені умовами кредитного договору, повинен був своєчасно повернути кредит та проценти за його користування, проте, позбавив іншу сторону (НБУ) того, на що останній розраховував при укладенні кредитного договору (на своєчасне повернення цих коштів та сплати відсотків), тобто співвідношення порушених майнових прав є рівнозначним для обох сторін кредитного договору.

З приводу четвертої умови про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, слід зазначити, що надання стабілізаційного кредиту було здійснене саме для підтримки ліквідності ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", тобто сторони розуміли можливість настання негативних наслідків та ризику для банку, зокрема - настання його неплатоспроможності, про що свідчить застосування заходів забезпечення виконання цього кредитного договору.

Таким чином, зі змісту Договору випливає, що відповідач-2 несе усі ризики (у тому числі і своїм майном) перед своїми кредиторами у разі визнання його неплатоспроможним, у тому числі і перед відповідачем-1 за оспорюваним правочином.

З огляду на викладене, беручи до уваги умови кредитного договору та норми чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх вищезгаданих умов, що передбачені ст. 652 ЦК України, та які є необхідними для розірвання даного Кредитного договору, а саме у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору.

Щодо посилання позивача на загострення соціальної та економічної ситуації на сході України, проведення антитерористичної операції, що мало наслідком зменшення кредитного портфелю, зменшення об`єму депозитів, втрати активів банку котрі перебували на тимчасово окупованій території (територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим), що унеможливлює виконання відповідзачем-2 кредитного договору на умовах, які було досягнуто сторонами при його укладанні, слід зазначити, що наведені позивачем обставини вже існували на момент укладення оспореного кредитного договору від 04.03.2014, оскільки згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" датою початку тимчасової окупації АР Крим, Донецької та Луганської областей України є 20.02.2014.

До того ж, зазначені обставини щодо загострення соціальної та економічної ситуації на сході України, проведення антитерористичної операції мають загальний характер, є комерційними ризиками сторін і стосуються обох сторін договору, а тому не можуть бути віднесені до зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору, та відповідно, підставою для його розірвання. Зміни в економіці, які були викликані нестабільною ситуацією на сході країни та у АР Крим, також не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ЦК України.

Зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин. При цьому, знецінення національної валюти по відношенню до іноземної, відбивається на майнових правах та інтересах обох сторін кредитного договору.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції правильно вказав, що економічна та політична ситуація в країні, яка призвела до нестабільності грошової одиниці України та її суттєве знецінення, не є істотною зміною обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні, що виключає застосування положень статті 652 ЦК України.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.01.2020 у справі № 910/9961/16 зі схожих підстав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем не доведено наявності в нього права вимагати розірвання договору, стороною якого він не є, при цьому ним не надано доказів, які б свідчили про наявність умов, що передбачені статті 652 ЦК України, та які є необхідними для розірвання даного Кредитного договору у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 року у справі № 910/28827/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 року у справі № 910/28827/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 року у справі № 910/28827/15 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/28827/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26.10.2020 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді А.О. Мальченко

Є.Ю. Пономаренко