Рішення

від 15.10.2020 по справі 905/1285/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2020р. Справа №905/1285/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр (зареєстроване місцезнаходження: 84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, 11; адреса для листування: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Академічна, 34-85, код ЄДРПОУ 38828087)

до відповідача: Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (зареєстроване місцезнаходження: 84110, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Пушкінська, 2, код ЄДРПОУ 30708792)

про стягнення 632037,22 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання (помічник судді): Рильцова Є.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: Цвентух Л.С. - юрисконс.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр , м.Дружківка звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , м.Слов`янськ про стягнення заборгованості в сумі 354525,47 грн, пені - 213356,06 грн, інфляційного збільшення боргу - 43291,69 грн, 3% річних - 20864 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договорів підряду №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р. в частині проведення своєчасної оплати виконаних будівельних робіт, що стало підставою для нарахування неустойки, відсотків річних та інфляційних.

Ухвалою суду від 28.07.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1285/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, відповідач про відкриття провадження у справі №905/1285/20 та розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №8411000125341, №8411000127328, №8411000129819.

Ухвалою від 17.09.2020р. господарським судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020р. Присутність учасників справи у судовому засіданні визначена не обов`язковою.

Представник позивача у судове засідання 15.10.2020р. з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2020р. з розгляду справи по суті не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать матеріали справи, 14.09.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр (підрядник) та Дочірнім підприємством Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (замовник) підписано договір підряду №7/18, за змістом п.п.1.1, 1.2 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконати власними, а при необхідності залученими силами будівельні роботи з капітального ремонту 3-го відділення санаторію Донбас , яке знаходиться за адресою: вул.Золочевського, б.13, м.Слов`янськ, Донецька область, 84110. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у проектно-кошторисній документації (складеної виключно у програмному комплексі АВК-5 та у відповідності до ДБН), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною та являється твердою і складає 398881,48 грн (п.3.1 договору №7/18 від 14.09.2018р.).

Відповідно до п.п.15.1, 15.2 цього договору підряду останній складено у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін, що мають однакову юридичну силу. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Крім того, 15.03.2019р. позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) підписано договір підряду №9/19, за змістом п.п.1.1, 1.2 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконати власними, а при необхідності залученими силами будівельні роботи з улаштування кабінету радонових ванн, що знаходиться за адресою: вул.Пушкінська, б.2, м.Слов`янськ, Донецька область, 84110. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у проектно-кошторисній документації (складеної виключно у програмному комплексі АВК-5 та у відповідності до ДБН), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною та являється твердою і складає 35551,86 грн (п.3.1 договору №9/19 від 15.03.2019р.).

За змістом п.п.15.1, 15.2 цього договору підряду останній складено у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін, що мають однакову юридичну силу. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказані вище договори як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як вказує позивач, у серпні 2019 року та січні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр було виконано роботи, обумовлені договорами підряду №7/18 від 14.09.2018р. та №9/19 від 15.03.2019р. Проте, Дочірнє підприємство Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця встановлений вищевказаними договорами обов`язок щодо оплати виконаних підрядних робіт у визначені спірними угодами строки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу в сумі 354525,47 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 вказаного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Тобто, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1, 3 ст.13, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договорами підряду №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р. заявником має бути доведено, в тому числі, факт виконання робіт за договорами, а також настання строку виконання замовником за договорами обов`язку стосовно оплати підрядних робіт.

Згідно зі ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами ст.857 вказаного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.11.1 договорів №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р. приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи (п.п.88, 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою №668 від 01.08.2005р. Кабінету Міністрів України).

Виходячи зі змісту матеріалів справи, у серпні 2019 року, січні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр були виконані підрядні роботи за договором №7/18 від 14.09.2018р. на суму 348973,61 грн, у зв`язку з чим оформлені акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.01.2020р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; за договором №9/19 від 15.03.2019р. на суму 35551,86 грн, про що оформлені акт б/н від 30.08.2019р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Вищевказані документи підписані представниками сторін без зауважень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, скріплені печатками підрядника та замовника, містять посилання на договори №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р., що свідчить про виконання робіт саме за вказаними правочинами.

Зважаючи на викладені вище обставин та виходячи з положень ст.ст.73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання підрядних робіт на загальну суму 384525,47 грн в межах договорів №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.854 вказаного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом розділу 10 договорів №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р. оплата виконаних робіт і компенсація витрат підрядника здійснюється замовником таким чином:

- закупівлю будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт згідно з п.1.1 підрядник виконує за рахунок попередньої оплати у розмірі 30% від загальної вартості робіт;

- розрахунок за повністю завершені роботи буде здійснюватися з урахуванням положень Загальних мов на підставі актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документі і подає їх для підписання замовнику протягом трьох днів після виконання робіт. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом трьох днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів замовником.

Відтак, зобов`язання з оплати підрядних робіт, які було прийнято у серпні 2019 року, січні 2020 року, остаточно мали бути виконані замовником не пізніше 09.09.2019р., 10.02.2020р. включно.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов розділу 10 договору №9/19 від 15.03.2019р. замовник перерахував на користь підрядника у якості передплати за виконані у подальшому будівельні роботи грошові кошти в сумі 10000 грн (22.07.2019р. - 5000 грн, 13.08.2019р. - 5000 грн), що підтверджується виписками Акціонерного товариства Банк Український капітал .

Водночас, у вересні 2019 року Дочірнім підприємством Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 10000 грн (03.09.2019р. - 5000 грн, 17.09.2019р. - 5000 грн) із наступними призначеннями платежу: за капітальний ремонт 3-го відділення санаторію Донбасу зг. рах. №10 від 2019 року ДП СКРЦ Слав курорт від платника - ДП СКРЦ Слав курорт (03.09.2019р.); капітальний ремонт, рахунок №10, ДП СКРЦ Слов`янський курорт (17.09.2019р.).

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, у листах №02/232 від 28.07.2020р., №02/231 від 28.07.2020р. Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця замовник просив підрядника зарахувати сплачені у вересні 2019 році грошові кошти в якості погашення боргу за договором №9/19 від 15.03.2019р. та змінити призначення платежу на: улаштування кабінету радонових ванн згідно договору №9/19 від 15.03.2019р. .

Крім того, 01.10.2019р. відповідач перерахував на користь підрядника грошові кошти в сумі 10000 грн із наступним призначенням платежу: ДП СКРЦ Слов`янський курорт ЗАТ ЛОЗ Укрпрофоздоровниця за ремонт, ДП СКРЦ Слов`янський курорт Укрпрофоздоровниця .

В свою чергу, позивачем зазначений вище платіж віднесений в якості погашення боргу за виконані будівельні роботи на підставі акту б/н від 30.08.2019р. за серпень 2019 року на суму 35551,86 грн за договором №9/19 від 15.03.2019р.

Судом враховано, що питання віднесення платежу у розглядуваному випадку має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості - платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення .

Саме вказаний порядок зарахування узгоджується із загальними засадами добросовісності та розумності поведінки сторін зобов`язання.

Отже, дослідивши вищезазначені платіжні документи на загальну суму 30000 грн, суд встановив, що заборгованість відповідача за договором №7/18 від 14.09.2018р. дорівнює 5551,86 грн (35551,86 - 30000), за договором №9/19 від 15.03.2019р. - 348973,61 грн.

Як вказує позивач, залишкова сума заборгованості за наведеними вище правочинами відповідачем сплачена не була. На теперішній час заборгованість Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця за відповідними договорами підряду становить 354525,47 грн.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 28.07.2020р. господарського суду відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів у розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр , не представлено.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договорами підряду №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр до Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця про стягнення заборгованості в сумі 354525,47 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

З ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2019р. у справі №908/1501/18.

Разом з цим, умови договорів №7/18 від 14.09.2018р., №9/19 від 15.03.2019р. не містять погодження сторін щодо застосування штрафних санкцій у вигляді сплати пені (з встановленням її розміру) за прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання зі сплати виконаних робіт, внаслідок чого вимога про стягнення пені в сумі 213356,06 грн не ґрунтується на нормах діючого законодавства та положеннях договору.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на безпідставність нарахування пені протягом двох років, оскільки за приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на наведене, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

В силу норм ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 18.07.2018р. по 03.07.2020р. в розмірі 20864 грн, інфляційні за період з вересня 2018 року по травень 2020 року в сумі 43291,69 грн (акти приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.01.2020р. за договором №7/18 від 14.09.2018р. на суму 348973,61 грн, б/н від 30.08.2019р. за договором №9/19 від 15.03.2019р. на суму 35551,86 грн).

Здійснивши перевірку вказаних розрахунків за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН , з огляду те, що позивач припустився помилки при визначенні початкової дати для нарахування відсотків та інфляційних за наведеними зобов`язаннями, суд встановив, що проценти річних за простроченими зобов`язання відповідача по оплаті підрядних робіт, які були виконані у серпні 2019 року, січні 2020 року (в межах визначених позивачем періодів), становлять 4274,92 грн, інфляційні втрати - 5845,86 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення процентів річних та інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 4274,92 грн та 5845,86 грн.

За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 9480,56 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам. Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваної позовної заяви позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, Товариство з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр не позбавлено права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі (0,04 грн) згідно із ст.7 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Слов`янський курорт Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (84110, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Пушкінська, 2, код ЄДРПОУ 30708792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Славтехноцентр (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, 11, код ЄДРПОУ 38828087) основний борг - 354525,47 грн, інфляційні втрати - 5845,86 грн, 3% річних - 4274,92 грн, а також судовий збір в сумі 5469,69 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 15.10.2020р.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2020р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця