Рішення

від 15.10.2020 по справі 910/13937/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/13937/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР"

до Фізичної особи-підприємця Гузій Юрій Володимирович

про стягнення 183900,00 грн.

за участі представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Гузій Ю.В., Фойнецький О.Д., адвокат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Гузій Юрій Володимирович про стягнення 183 900,00 грн., з яких: 87900 грн. попередньої оплати та 96000 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору від 08.01.2014 № 26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 порушено провадження у справі № 910/13937/15 та призначено її розгляд на 02.07.2015 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що укладений між сторонами договір є договором підряду та його умовами не передбачено можливості односторонньої відмови від договору. Крім того, відповідачем здійснювалися роботи на виконання договору, при цьому нарахування неустойки за прострочення виконання робіт є неправомірним, оскільки позивачем прострочено надання відповідачу необхідних документів за договором.

Ухвалами суду від 20.08.2015 призначена судова комплексна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі.

10.09.2020 через відділ діловодства та документообігу суду надійшов висновок судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 11.09.2020 поновлено провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З метою повідомлення позивача про розгляд справи копія ухвали суду від 11.09.2020 про поновлення провадження у справі та від 01.10.2020 про відкладення судового засідання направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська,2-в,оф.6.

Проте конверти з копіями вищенаведених ухвал повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу з огляду на відсутність адресата.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, позивач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду від 11.09.2020 та 01.10.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Ухвалою суду від 15.10.2020 залишено без розгляду клопотання відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні та призначення додаткової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір №26 про надання послуг з розробки програмного забезпечення (веб-ресурсу), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з розробки (оновлення) розташованого в мережі Інтернет за адресою: www.hispatour.com інформаційного сайту туроператора Іспатур , а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Результатом послуг, що надаються за даним договором, є створення (оновлення) веб-ресурсу, що відповідає меті та вимогам технічного завдання (пункт 1.4 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору надання послуг з розробки веб-ресурсу здійснюються виконавцем на підставі концепції проекту оновлення сайту та технічного завдання у відповідності до графіку розробки проекту, які є додатками до цього договору, розроблені на замовлення замовника, та погоджені з виконавцем третьою особою.

Згідно з пунктом 3 договору послуги з розробки веб-ресурси проводяться в наступній послідовності: не пізніше 15 робочих днів з дати підписання цього договору замовник надає виконавцю погоджені зі свого боку концепцію проекту оновлення сайту, технічне завдання, графік розробки проекту відповідно до технічного завдання із зазначенням переліку послуг та строків виконання кожної з них, які є додатками до цього договору; виконавець розробляє та надає замовникові на погодження ескізний варіант макету головної сторінки веб-ресурсу (концепт-дизайн) не пізніше дат, зазначених у графіку; замовник повинен розглянути запропонований йому варіант концепт-дизайну та затвердити його, та якщо зміни не були надані замовником протягом 3-х робочих днів з моменту надання концепт-дизайну, він вважається затвердженим.

З моменту успішного завершення розміщення веб-ресурсу обов`язки виконавця за даним договором є виконаними. Завершення надання послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг по договору (пункт 2.5 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 договору погоджено, що вартість послуг становить 107900 грн. Аванс у розмірі 10000 грн. сплачується виконавцю замовником до 15.01.2014. Решта коштів у сумі 97900 грн. сплачуються виконавцю замовником відповідно до графіку фінансування, який підписується сторонами, та є додатком до цього договору.

Як передбачено пунктом 5.1 договору замовник зобов`язаний на вимогу виконавця надати всі необхідні графічні та текстові матеріали інформаційного характеру, а також доступи до баз даних та програмних модулів, необхідні для надання послуг за договором. Виконавець не відповідає за порушення термінів надання послуг у випадку, якщо таке невиконання зумовлене несвоєчасним виконанням замовником такого зобов`язання. Виконавець відповідає за порушення термінів надання послуг у випадку, якщо таке невиконання зумовлене несвоєчасним виконанням замовником такого зобов`язання через відсутність такої вимоги виконавця. У випадку порушення визначених графіком строків запуску І частини (п. 27 графіку) виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 1 % від суми, що підлягала сплаті виконавцю у зв`язку з дією, яка прострочена за кожен день такого прострочення, але не більше 50 % від такої суми.

Згідно з пунктом 5.2 договору у випадку порушення строків запуску веб-ресурсу, зазначених у графіку, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 1 % від вартості послуг, зазначеної у пункті 4.1 цього договору, за кожен день такого прострочення, але не більше 50 % від вартості послуг, зазначених у пункті 4.1 цього договору.

Відповідно до пункту 8.6 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за даним договором.

Цей договір може бути припинений достроково виключно у випадках, визначених чинним законодавством (пункт 8.7 договору).

Згідно з пунктом 8.8 договору одностороння зміна умов цього договору не допускається. Договір може бути змінений або доповнений у письмовій формі за згодою сторін.

До вказаного договору 08.01.2014 складено концепцію проекту (додаток № 1), оцінка часу розробки (додаток № 2), розробка проекту (додаток № 3), графік фінансування робіт (додаток № 4), графік розробки проекту (додаток № 5).

Відповідно до акту прийому-передачі від 17.01.2014 виконавець передав замовнику концепт-дизайн головної сторінки веб-ресурсу. Даним актом встановлено, що роботи по розробці веб-ресурсу згідно договору в частині розробки концепт-дизайну виконані в повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що за період з січня 2014 року по 21.05.2014 позивач сплатив відповідачу в якості попередньої оплати 87900 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

04.03.2014 сторонами підписано акт прийому-передачі дизайн-макетів веб-ресурсу, в якому зазначено, що договір у цій частині є виконаним у повному обсязі.

25.12.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 041 щодо надання звіту про хід надання послуг.

Також, з відповідним листом № 002 позивач звертався до відповідача 30.01.2015, в якому просив повернути сплачені кошти попередньої оплати, а також повідомив про розірвання договору з дати отримання відповідачем даного листа.

У відповіді на вказаний лист відповідач листом від 05.02.2015 повідомив позивача, що на даний час так і не отримав погоджене замовником технічне завдання, що унеможливлює виконання робіт у повному обсязі та в установлені строки. Також відповідач зауважив, що умовами договору не передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

У той же час, із матеріалів справи вбачається, що концепція оновлення веб-ресурсу, технічне завдання та контроль розробки й запуску веб-ресурсу покладалось на фізичну особу-підприємця Малюховича Андрія Миколайовича, з яким позивач уклав договір від 08.01.2014 про надання послуг з проектування та супроводження розробки веб-ресурсу.

Відповідно до листа від 05.03.2015 фізичної особи-підприємця Малюховича Андрія Миколайовича до позивача, передача технічного завдання позивачу відбулася 13.02.2015 та одночасно з цим один примірник технічного завдання направлений фізичній особі-підприємцю Гузію Юрію Володимировичу.

У зв`язку з цим відповідач звернувся до позивача з листом від 06.03.2015, в якому зазначив, що отримав технічне завдання лише 05.03.2015, що зумовлює виникнення необхідності перегляду строків виконання робіт та ціни робіт за договором, або припинення договору з підписанням відповідної додаткової угоди та проведенням розрахунків.

З метою встановлення об`єму виконаних відповідачем робіт та їх вартості судом призначалася комплексна судова експертиза, на вирішення якої були постановлені наступні питання: -чи є інформація (програмний продукт), розміщений у папці Верстка на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, результатом верстки дизайн- макетів, розміщених на тому ж самому диску в папці Дизайн-макети ?

- чи відповідає інформація (програмний продукт), розміщений у папці Верстка на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, вимогам (критеріям), що висувались до такого продукту Концепт-дизайном, Технічним завданням та дизайн-макетами?

- чи відповідає ступінь готовності інформації (програмного продукту), розміщеного у папці Верстка на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, ступені готовності, зазначеній у Розрахунку вартості фактично виконаних робіт за Договором № 26?

- чи є інформація, розміщена у папці Програмування на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, програмним продуктом (програмним кодом)?

- чи відповідає програмний продукт (програмний код), розміщений у папці Програмування на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, вимогам (критеріям), що висувались до такого продукту Технічним завданням?

- чи можливо виконання певних дій або певного завдання, передбаченого Технічним завданням, за допомогою програмного продукту (програмного коду), розміщеного у папці Програмування на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, яких саме?

- чи відповідає ступінь готовності програмного продукту (програмного коду), розміщеного у папці Програмування на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, ступені готовності, зазначеній у Розрахунку вартості фактично виконаних робіт за Договором № 26?

- чи дозволяє програмний продукт, розміщений у папці Додаткові роботи на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором Ns 26, здійснювати порівняння структури країн-курортів-готелів діючого сайту ТОВ Испатур та оновленого сайту на тестовому сервері?

- чи дозволяє програмний продукт, розміщений у папці Додаткові роботи на носії інформації (DVD-диск) з результатами робіт, виконаних за Договором № 26, здійснювати перенесення бази користувачів діючого сайту ТОВ Испатур в систему Самотур?

- який об`єм виконаних ФОП Гузій Юрій Володимирович робіт, відповідно до Договору №26 від 08.01.2014, технічного завдання та графіку надання послуг до нього?

- яка вартість виконаних ФОП Гузій Юрій Володимирович робіт, з урахуванням передбаченої у Договорі №26 від 08.01.2014 вартості робіт та графіку фінансування?

За висновками судового експерта по питанням 1 та 2, відображення файлів з розширенням html у папці верстка створено на базі дизайн-макетів, що знаходяться у папці дизайн-макети . У той же час, розміщена в папці верстка інформація має ряд невідповідності, однак перевірити функціональність скриптів не вбачається за можливе з огляду на технічні особливості. На питання 3-11 відповідь судовим експертом не надана через відсутність необхідної методики, фахівців та компетенції.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 ЦК України передбачає, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що технічне завдання відповідачу всупереч пункту 2.3.1 договору передано лише 05.03.2015, у той час як вказаний пункт договору передбачав надання технічного завдання протягом 15 робочих днів з дня підписання договору 08.01.2014 року.

Замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору (положення статті 850 ЦК України).

За приписами статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, оскільки порушення строків виконання робіт сталося внаслідок прострочення позивача, яким несвоєчасно надано технічне завдання відповідачу, покладення на останнього відповідальності у вигляді сплати неустойки за порушення строків виконання робіт є неправомірним.

При цьому, позивач нараховує неустойку за період до надання відповідачу технічного завдання, оскільки зазначає про прострочення виконання робіт більше ніж на 50 днів, починаючи з 07.04.2014 та 30.04.2014, у зв`язку з чим застосовує санкції у загальному розмірі 50 % від вартості прострочених робіт за умовами пунктів 5.1, 5.2 договору.

Згідно з частиною 2 статті 854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив на користь відповідача 87900 грн. в якості попередньої оплати.

Звернувшись з даним позовом до суду позивач вказав, що у зв`язку з значною затримкою виконання робіт звертався до відповідача з листом від 30.01.2015 щодо розірвання договору та повернення суми попередньої оплати на підставі статті 1212 ЦК України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Разом із цим, умовами договору від 08.01.2014 не передбачено право сторін розірвати договір в односторонньому порядку. Одночасно, доказів розірвання договору за рішенням суду матеріали справи також не містять.

Отже, позивачем не доведено наявність правових підстав для повернення відповідачем сплаченої суми попередньої оплати у зв`язку з направленням позивачем вимоги про розірвання договору в односторонньому порядку.

Водночас, згідно з частиною 4 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до акту прийому-передачі від 17.01.2014 виконавець передав замовнику концепт-дизайн головної сторінки веб-ресурсу. Даним актом встановлено, що роботи по розробці веб-ресурсу згідно договору в частині розробки концепт-дизайну виконані в повному обсязі.

Окрім того, 04.03.2014 сторонами підписано акт прийому-передачі дизайн-макетів веб-ресурсу, в якому зазначено, що договір у цій частині є виконаним у повному обсязі.

Також, за результатами проведеної судової комплексної експертизи встановлено, що відповідачем здійснено верстку сторінок сайту на базі дизайн-макетів, що в цілому відповідає замовленню позивача.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для повернення попередньої оплати за договором, ураховуючи виконання відповідачем робіт за договором та відсутності доказів його розірвання.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 26.10.2020 року.

Суддя К.В. Полякова