Ухвала

від 09.10.2020 по справі 905/566/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 905/566/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж"

61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 16, код ЄДРПОУ 21242894

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект"

08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А, оф. 12, код ЄДРПОУ 31367359

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

1) ОСОБА_2

АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2

2) ОСОБА_3

АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3

3) ОСОБА_4

АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, паспорт № НОМЕР_5 від 04.09.2019;

Олійніков С.І., ордер на надання правової допомоги серія ДН № 021828 від 22.06.2020;

відповідач-1: не з`явився;

відповідач-2: не з`явився;

третя особа-1: не з`явився;

третя особа-2: не з`явився;

третя особа-3: не з`явився.

встановив:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.03.2020 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2020 позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 10755/20 від 01.06.2020), якими позивач усунув недоліки позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Також у позовній заяві заявлено про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2020 судом прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/566/20 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 07.07.2020 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (прізвище змінено на ОСОБА_5 , долучено до матеріалів справи свідоцтво про одруження).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 12386/20 від 22.06.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 12875/20 від 25.06.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2020 судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні 07.07.2020 в режимі відеоконференції.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-1 надійшли пояснення третьої особи (вх. № 12855/20 від 25.06.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшли пояснення третьої особи (вх. № 12861/20 від 25.06.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-3 надійшли пояснення третьої особи (вх. № 12871/20 від 25.06.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для надання відповідей на пояснення третіх осіб, в якому також вказано про причини неподання відзиву (вх. № 13656/20 від 03.07.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та призначення його проведення у режимі відеоконференції (вх. № 13621/20 від 06.07.2020).

У судове засідання 07.07.2020 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання позивач, відповідач-1, треті особи повідомлені належним чином.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відправлення відповідачу-2 ухвали Господарського суду Київської області від 12.06.2020, судом встановлено, що "відправлення у точці видачі/доставки", отже, останнім повідомлення суду про судове засідання не отримане у відділенні поштового зв`язку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2020 судом клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та призначення його проведення у режимі відеоконференції (вх. № 13621/20 від 06.07.2020) задоволено та відкладено підготовче засідання у справі № 905/566/20 на 23.07.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14979/20 від 20.07.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2020 відкладено підготовче засідання на 07.08.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 16214/20 від 03.08.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2020 виправлено описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Київської області від 07.07.2020.

У судовому засіданні 07.08.2020 у режимі відеоконференції взяли участь представники позивача та третіх осіб, представники відповідачів - не з`явились.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливого мирного врегулювання спору між сторонами та про участь у наступному судовому засіданні з розгляду справи № 905/566/20 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі № 905/566/20 на 10.09.2020 та погоджено його проведення в режимі відеоконференції.

У судове засідання в режимі відеоконференції 10.09.2020 з`явились представник позивача та позивач, треті особи та відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі № 905/566/20 на 24.09.2020 та погоджено його проведення в режимі відеоконференції.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у справі на іншу дату з метою ознайомлення представника відповідача-2 з матеріалами справи, оскільки останній має намір подати відзив на позов, також відповідач-2 заявляє про продовження строку для подання відзиву (вх. № 20506/20 від 24.09.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 відкладено підготовче засідання на 09.10.2020.

У судове засідання 09.10.2020 в режимі відеоконференції з`явився позивач та його представник, інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, місце та час судового розгляду повідомлені належним чином.

За результатами судового засідання 09.10.2020, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Абзацом 1 статті 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вирішуючи питання про те, чи відноситься справа до юрисдикції господарських судів чи до юрисдикції інших судів, суд виходить з суб`єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Предмет позову у справі:

Витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж , Товариства з обмеженою відповідальністю Промкомплект рухомого майна акціонера Акціонерного товариства ХМПП Електропівденмонтаж ОСОБА_1.

Підстава позову:

01.01.1997 працівники (акціонери) АТ ХМВП Електропівденмонтаж переведені в Акціонерне товариство Монтажне управління № 2 Електропівденмонтаж , яке 07.07.1999 реорганізоване в Закрите акціонерне товариством МУ № 2 Електропівденмонтаж .

01.01.2003 працівники Акціонерного товариства МУ-2 Електропівденмонтаж звільнені шляхом переведення на роботу до Відкритого акціонерного товариства Корпорація Електропівденмонтаж .

17.07.2009 ВАТ Корпорація Електропівденмонтаж реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж .

24.09.2009 Відкрите акціонерне товариство Донбасенерго за договором купівлі-продажу відчужує Товариству з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж електромонтажну майстерню площею 708,8 кв.м, що розташована за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. Промислова № 10/190.

25.09.2009 начальником дільниці № 4 Товариства з обмежною відповідальністю Електропівденатоммонтаж Бодягіним В.М. тимчасово передано Товариству з обмеженою відповідальністю Електропіденатоммонтаж в особі генерального директора Сенча В.І. рухоме майно за актом відповідального зберігання.

13.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж за договорами купівлі-продажу (№ 1404, № 1826) відчужує Товариству з обмеженою відповідальністю Промкомплект електромонтажну майстерню площею 708,8 кв.м, що розташована за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. Промислова № 10/190. На момент продажу рухоме майно, що передано Товариству з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж за актом відповідального зберігання від 25.09.2009 перебувало в будівлі, що відчужена на підставі договору купівлі-продажу.

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Промкомплект неодноразово направлялись листи з вимогою повернення рухомого майна власникам.

23.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Промкомплект листом № 01/195 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж про відсутність підстав для задоволення вимоги про повернення майна.

Отже, з урахуванням того, що станом на 13.04.2017, майно, яке на праві власності належить акціонеру Акціонерного товариства ХМПП Електропівденмонтаж ОСОБА_1 , незаконно вибуло з його володіння, наявні підстави для його витребування.

На підтвердження наявності повноважень для звернення до суду та розгляду справи в порядку господарського судочинства до матеріалів справи долучено Сертифікати акцій Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж (код ЄДРПОУ 00121873) та обгрунтована господарська підвідомчість спору корпоративним характером спірних правовідносин.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж (код ЄДРПОУ 00121873) зареєстровано 19.05.1993, дата запису: 29.06.2006, номер запису: 14801200000027322) та припинено 17.09.2009, номер запису: 14801120004027322, підстава: рішення щодо реорганізації, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20" (ТОВ "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ 20").

Відповідно до статті 3 Закону України Про господарські товариства (у редакції 13.01.1993) засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з статтею 12 Закону України Про господарські товариства товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Статтею 13 Закону України Про господарські товариства визначено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Відповідно до статті 19 Закону України Про господарські товариства припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства.

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов`язків товариства переходить до його правонаступників.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Матеріали справи не місять доказів внесення позивачем спірного майна як вкладу у статутний капітал Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж , що могло б підтвердити наявність права власності та право вимоги для його витребування.

Крім того, до матеріалів справи не долучено передавального акту у зв`язку із реорганізацією Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж в Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20", з якого можливо встановити, що спірне майно належить на праві власності правонаступнику Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж та передано на його баланс.

Крім того, позивач і не стверджує, що має корпотаривні права у товаристві - відповідачі-1, корпоративними правами він пояснює джерело, з якого у нього на праві власності з`явилось вказане майно - при виході з іншого товариства, вказане майно згодом передане позивачем відповідачу-1 за цивільно-правовим договором зберігання.

Тобто, з урахуванням предмету та підстав позову, а також суб`єктного складу сторін у справі: фізичних осіб як власників акцій Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж та відповідачів у справі: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект", суд не вбачає порушення корпоративних прав позивача, з огляду на те, що правонаступник реорганізованого Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж , а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20" не є учасником даної справи та учасником спірних правовідносин щодо перешкоджання у праві власності позивача на спірне майно, отже, спір не є корпоративним, а виник у правовідносинах ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" за цивільно-правовим договором зберігання щодо неповернення майна, що передане на відповідальне зберігання.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України гарантується право на звернення до господарського суду саме в установленому цим Кодексом порядку.

Згідно з статтями 2, 4 Господарського процесуального кодексу України вирішення судом відповідних спорів, віднесених до юрисдикції господарського суду, здійснюється з метою ефективного захисту порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів) фізичних та юридичних осіб, держави. У зв`язку з цим відповідні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів).

З аналізу статей 41, 45, 53 Господарського процесуального кодексу України суд зазначає, що право осіб на звернення до суду в інтересах інших осіб обмежено тими випадками, коли таке право надано їм законом, за наявності підстав для такого звернення.

Зокрема, таке право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи надано статтею 54 Господарського процесуального кодексу України власнику (учаснику, акціонеру), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, в разі подання ним позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Водночас, суд звертає увагу, що правове регулювання статті 54 Господарського процесуального кодексу України поширюється саме на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Тобто, на підставі наведеної процесуальної норми власник (учасник, акціонер) може звернутись до суду в інтересах юридичної особи саме із зазначеним позовом. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише в разі наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами.

Оскільки, положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою і того, що матеріали справи не містять доказів наявності у позивача права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20", передавального акту в момент реорганізації Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж в Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20", з якого можливо встановити, що майно, яке заявлено до витребування належить на праві власності правонаступнику Акціонерного товариства Харківське монтажно-виробниче підприємство Електропівденмонтаж та передано на його баланс; прийняття рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20" про надання позивачу права на звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах товариства, суд дійшов висновку, що позов подано фізичною особою в межах цивільних правовідносин.

Також, судом враховані аргументи позивача про те, що 01.01.1997 працівники (акціонери) АТ ХМВП Електропівденмонтаж переведені в Акціонерне товариство монтажне управління № 2 Електропівденмонтаж , яке 07.07.1999 реорганізоване в Закрите акціонерне товариством МУ № 2 Електропівденмонтаж та, у подальшому, 01.01.2003 працівники АТ МУ-2 Електропівденмонтаж звільнені шляхом переведення на роботу до Відкритого акціонерного товариства Корпорація Електропівденмонтаж правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж , яке зазначене як відповідач - 1 та є учасником цивільних прав та обов`язків, які виникли на підставі акту відповідального зберігання від 25.09.2009, договору купівлі-продажу від 24.09.2009 та договору купівлі-продажу від 13.04.2017.

Проте, матеріали справи не місять доказів наявності у позивача чи третіх осіб будь-яких корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж , що також виключає наявність ознак корпоративних правовідносин, визначених статтею 167 Господарського кодексу України та статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (від 04.11.1950) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатись будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

За положеннями статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 2 статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи, у визначеному законом порядку, набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок є цивільно-правовими.

Відтак, для віднесення справи до своєї юрисдикції, господарському суду необхідно визначити, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за умов участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

За результатами аналізу практики Європейського суду з прав людини, судом взято до уваги рішення від 19.02.2009 (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Здійснення правосуддя судом, встановленим законом, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії" Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, з урахуванням того, що докази, що долучені до матеріалів справи, не підтверджують: наявності права власності у Товариства з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20" на спірне рухоме майно, підстав права позивача на представництво в суді інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Електропівденмонтаж 20" і того, що переведення на роботу в Акціонерне товариство Монтажне управління № 2 Електропівденмонтаж з початку 1997 року з усім ланцюгом переведень та реорганізацій товариств жодним чином не підтверджує наявності будь-яких корпоративних прав позивача у Товаристві з обмеженою відповідальністю Електропівденатоммонтаж як відповідача-1, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини безпосередньо впливають на права та інтереси фізичної особи ОСОБА_1 у межах цивільних правовідносинах з права власності на рухоме майно, а тому, за суб`єктним складом підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, а справа № 905/566/20 закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У зв`язку із закриттям провадження у справі, судові витрати сторін залишаються за відповідною стороною, одночасно, відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За відсутності вказаного клопотання позивача про повернення судового збору, наразі питання повернення судового збору з державного бюджету не вирішується судом.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд роз`яснює позивачеві, що юрисдикція суду за таким позовом буде залежити від суб`єктного складу сторін, предмету спору та характеру спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності та, з огляду на предмет і підстави позову, з урахуванням долучених до матеріалів справи документів, справа підлягає розгляду Слов`янським міськрайонним судом Донецької області.

Керуючись статтями 20, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Провадження у справі № 905/566/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 16, код ЄДРПОУ 21242894) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А, оф. 12, код ЄДРПОУ 31367359) про витребування майна з чужого незаконного володіння - закрити.

2. Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (84122, м. Слов`янськ, вул. Добровольського 2, код ЄДРОПОУ 26503448).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук