Рішення

від 01.10.2020 по справі 921/348/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/348/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі: судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

Розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Лановецької міської ради, вул. Незалежності, 34, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область,47402

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор", проспект Юності,39, с. Павлів, Радехівський район, Львівська область, 80250

про: стягнення 1 806 700,95 грн. безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, що знаходиться в місті Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, загальною площею 45,5948 га) за період з 29.12.2016 року по 28.09.2017 року; 336 545,61 грн. - інфляційних втрат, 140 328,69 грн. - 3% річних від простроченої до сплати суми за період з 29.09.2017 року по 30.04.2020 року та 34 253,63 грн. - сплаченого судового збору.

за участю представників сторін:

позивача: Іщук Костянтин Валентинович, - адвокат, довіреність № без номера від 02.01.20

відповідача: Сміхура Василь Романович, - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1027132 від 16.06.20.

Суть справи.

Лановецька міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення 1 806 700,95 грн. безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, що знаходиться в місті Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, загальною площею 45,5948 га) за період з 29.12.2016 року по 28.09.2017 року; 336 545,61 грн. - інфляційних втрат, 140 328,69 грн. - 3% річних від простроченої до сплати суми за період з 29.09.2017 року по 30.04.2020 року та 34 253,63 грн.

Підставою позову позивач визначає використання за період з 29.12.2016 року по 28.09.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" земельних ділянок без укладання договору оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у заявленому розмірі у вигляді грошових коштів, що безпідставно збережені відповідачем за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

При цьому позивач посилається на ст.ст.152,206, ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.ст.22, 1166,1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 03.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.07.2020 на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 19.06.2020 залучено адвоката Сміхура Василя Романовича в якості представника відповідача у справі №921/348/20 та надано доступ адвокату Сміхура Василю Романовичу як представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" до електронної справи №921/348/20 в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою суду (протокольна) від 01.07.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 26.08.2020 на 11 год.00 хв.

Крім того, ухвалою суду від 01.07.2020 з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів після закінчення двохмісячного строку на проведення підготовчого провадження до 03 вересня 2020 року включно.

Ухвалою від 26.08.2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2020 року на 14 год. 00 хв.

02.09.2020 судом оголошено судове засідання відкритим.

Ухвалою від 02.09.2020 продовжено позивачу процесуальний строк для подання витребуваних судом документів та письмових пояснень та відкладено розгляд справи на 28.09.2020 на 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 28.09.2020 оголошено протокольну ухвалу, якою повідомлено сторони про перерву в судовому засіданні до 30.09.2020 до 15 год. 00 хв.

В судовому засіданні 30.09.2020 оголошено протокольну ухвалу, якою повідомлено сторони про перерву в судовому засіданні до 01.10.2020 до 15 год. 00 хв.

В судове засідання представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в заявах по суті позову, зокрема, у наданій Відповіді на відзив та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

07.07.2020 через канцелярію суду до матеріалів справи від позивача поступила Відповідь на відзив № без номера від 06.07.2020(вх.4344) , в якій позивач із викладеними у відзиві аргументами не погоджується та зазначає, зокрема, про те, що у даній справі предметом позову виступає стягнення безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою; Лановецька міська рада не робить посилання на орендні відносини у рамках Договору оренди земельної ділянки від 29.11.2012; договір оренди та усі додатки до нього разом з нормативними грошовими оцінками землі долучалися до позову з метою відображення усієї хронології подій; щодо розбіжностей у наведених земельних ділянках за різними кадастровими номерами, то на сторінках 2-4 позову чітко наводяться уся історія вказаних земельних ділянок і її перехід в користування відповідача; на момент набуття ві користування об`єктів нерухомого майна відповідачем станом на 29.12.2016 існувала єдина земельна ділянка кадастровий номер 6123810100:02:01:0568 площею 45,5948 га. докази її існування і державна реєстрація додавались до позову, натомість із доказів вбачається, що земельної ділянки з кадастровим номером 6123810100:02:991:0259 не існувало з 2012 року; з моменту переходу об`єктів нерухомого майна від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відповідача - ТОВ "Радехівський цукор", де банк не був попереднім користувачем земельної ділянки в розумінні статті 120 ЗК України (про що вказав у своєму рішенні від 1.03.2020 №921/257/19 Верховний Суд), ТОВ "Радехівський цукор" використовувалась земельна ділянка без правовстановлюючих документів, орендна плата за договором ним не сплачувалась, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення придбаних ТОВ "Радехівський цукор" об`єктів нерухомого майна. Вже згодом, відчуження обєктів відповідачем ТОВ "Радехівський цукор"№ відбулось на підставі акту приймання-передачі обєктів від 28.09.2017 (обєкти нерухомого майна перейшли до ТОВ "Ангеліна-мет" на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2017); саме за вказаним договором від 17.07.2017 чітко вбачається, що від відповідача до ТОВ "Ангеліна-мет" переходять обєкти нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці із правильним кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 (той, який відображається у всіх документах у паперовому вигляді з 2012 року). Однак, площа відображається у даному договорі із певною похибкою - 45,5053 га. замість документально встановлених та підтверджених 45,5948 га.

Уся історія переходу об`єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 (отримання їх відповідачем ТОВ Радехівський цукор та відчуження в користь ТОВ Ангеліна-мет ) відображається в архівній Інформаційній довідці №162645076 від 08.04.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (додається).

Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених у нього коштів за час фактичного користування земельною ділянкою, на якій розміщувались об`єкти нерухомого майна.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Разом з тим, для кондиційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

У своїй Відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, заперечив проти позову з підстав, зокрема, викладених у Відзиві на позов, просив суд в позові відмовити повністю.

02.07.2020 через канцелярію суду до матеріалів справи від відповідача поступив Відзив на позовну заяву № без номера від 25.06.2020 (вх.№4214), в якому зазначає про те, що твердження позивача викладені в його позовній заяві є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а також такі, що повністю суперечать правовій позиції Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена у аналогічній справі №914/1131/18 та подібній судовій справі №921/257/19.

Зокрема, відповідач посилається на те, що жоден із судів у аналогічній справі №914/1131/18 та подібній справі №921/257/19, на рішення яких посилається позивач у позовній заяві, насправді не встановили факту переходу спірної земельної ділянки від користування до відповідача; позивач мав можливість отримувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у вказаний період на підставі договору оренди землі від 29.11.2012 (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 га) від фактичного користувача земельною ділянкою - ТОВ Лановецький цукровий завод (користувався земельною ділянкою на підставі договору з 19 грудня 2012 року по 19 грудня 2017 року). З цих підстав, вимога позивача про можливість застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України за відсутності обставин набуття чи збереження майна саме за рахунок позивача - є незаконною. З огляду на викладене, просить суд відмовити Лановецькій міській раді у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши доводи та аргументи представників позивача і відповідача, встановив наступні фактичні обставини.

29.11.2012 між Лановецькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лановецький цукровий завод (Орендар) було укладено договір оренди землі, згідно п.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі промисловості в межах населеного пункту міста Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області по вул. Вишнівецька, 35 (надалі -Об`єкт оренди), на підставі рішення Лановецької міської ради №667 від 26 вересня 2012 року.

Договір оренди землі зареєстровано у Відділі Держземагенства у Лановецькому районі, про що вчинено запис від 19 грудня 2012 року за №612381014003187.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 45,5948 га. Кадастровий номер земельної ділянки 6123810100020010568.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі і споруди та інші об`єкти інфраструктури за адресою м.Ланівці, вул.Вишнівецька,35 (п.3 договору).

Порядок і розмір сплати орендної плати передбачено п.9 - п.13 договору оренди.

Так, зокрема, згідно п.9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 396857 грн. 14 коп. в рік із щомісячною сплатою однієї дванадцятої цієї суми на банківський рахунок Орендодавця.

Згідно п.15 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення, експлуатації основних та допоміжних будівель та споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування комплексу цукрового заводу).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.20 договору).

20.12.2012 між Лановецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Лановецький цукровий завод складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого Орендодавець передав , а Орендар прийняв в оренду терміном на 49 років земельну ділянку з цільовим призначенням - землі промисловості, площею 45,5948 га. в місті Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області по вул. Вишнівецька, 35 для розміщення, експлуатації основних та допоміжних будівель та споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування комплексу цукрового заводу) та використання за цільовим призначенням з обмеженнями в користуванні у відповідності до укладеного договору оренди. Земельна ділянка передана придатною для використання за цільовим призначенням.

12.05.2014 до договору оренди землі між сторонами була укладена Додаткова угода №1, згідно:

-п.1 якої п.5 викладено у наступній редакції: 5.На підставі рішення сесії Лановецької міської ради №1119 від 28 березня 2014 року Про внесення змін в договори оренди земельних ділянок несільськогосподарського призначення, щодо орендної плати за землю з фізичними та юридичними особами нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 45,5948 га. кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м.Ланівці, вул.Вишнівецька,35 становить 42208733,18 грн. (сорок два мільйони двісті вісім тисяч сімсот тридцять три грн.18 коп.), що становить 92,57 грн. за 1 м.кв.

-п.2 якої п.9 викладено в наступній редакції: 9.Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1266262,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисячі двісті шістдесят дві грн.00 коп.) в рік.

29.12.2016 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , 01001, місто Київ, провулок Шевченка,12 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор , 80250, Львівська область, Радехівський район, село Павлів, проспект Юності, будинок 39 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діленян Л.Р., зареєстрований в реєстрі за № 1647.

Згідно п.1.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2016 відповідно до умов цього договору Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність нерухоме майно і зобов`язується сплатити за нього ціну, яка визначена цим договором, а саме нерухоме майно, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька, будинок 35 (перелік майна наводиться).

Згідно п.1.2. договору нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька,35, кадастровий номер 6123810100:02:001:0259, загальна площа 46,9793 га.,право користування якими набуто Продавцем на підставі ст.377 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.120 Земельного кодексу України та яка використовувалася попереднім власником нерухомого майна на підставі договору оренди землі, укладеного з Лановецькою міською радою Тернопільської області 29.11.2012.

Згідно п.3.1. договору право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору та зазначене в п.1.1. договору, відповідно до ст.334 Цивільного кодексу України, виникає у Покупця після нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, після повної оплати Покупцем Продавцеві ціни нерухомого майна за договором, але не раніше підписання сторонами Акту приймання-передачі нерухомого майна відповідно до п.2.3. договору.

29.12.2016 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор складено Акт приймання-передачі майна, згідно якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нерухоме майно, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька, будинок 35.

17.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор (Продавець) 80250, Львівська область, Радехівський район, село Павлів, проспект Юності, будинок 39 та Товариством з обмеженою відповідальністю Ангеліна-мет (Покупець), 01011, м.Київ. вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13-А, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діленян Л.Р., зареєстровано в реєстрі за №1209.

Згідно п.1.1. договору від 17.07.2017 відповідно до умов договору Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність нерухоме майно і зобов`язується сплатити за нього ціну, яка визначена цим договором, а саме нерухоме майно, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька, будинок 35 (наведено перелік майна).

Згідно п.1.2. договору нерухоме майно належить Продавцю на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діленян Л.Р. 29.12.2016 за реєстровим номером №1647.

Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою:Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька,35, кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, загальна площа 45,5053 га, що підтверджується Довідкою №19-190.30-14/10-17 від 12.07.2017 виданою Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області Відділом у Лановецькому районці Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Згідно п.3.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору та зазначене в п.1.1. договору, відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, виникає у Покупця після нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, після повної оплати Покупцем Продавцеві ціни нерухомого майна за договором, але не раніше підписання сторонами Акту приймання-передачі нерухомого майна відповідно до п.2.3. договору.

Згідно п.3.2. договору, за домовленістю сторін, право власності за Покупцем буде зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно після передачі нерухомого майна за Актом приймання-передачі нерухомого майна відповідно до п.2.3. договору. Продавець погоджується з тим, що державна реєстрація права власності Покупця (перехід до Покупця права власності на нерухоме майно) здійснюється державним реєстратором після нотаріального посвідчення цього договору, оплати ціни нерухомого майна Покупцем та після підписання Акту приймання-передачі нерухомого майна. Державна реєстрація права власності за покупцем має бути проведена не пізніше ніж через 5 днів з моменту підписання Акту прийому-передачі.

29.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор та Товариством з обмеженою відповідальністю Ангеліна-мет складено Акт приймання-передачі майна, згідно п.1.1. якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нерухоме майно, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька, будинок 35.

Відповідач у своєму Клопотанні № без номера від 01.09.2020 (вх.№5947) зазначив про те, що ТзОВ Радехівський цукор станом на 01.09.2020 не володіє офіційною інформацією, що підтверджується належними письмовими чи іншими доказами про фактичну дату державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ Ангеліна-мет .

Оцінивши подані сторонами докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, при цьому виходячи із наступного.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч.ч.1,2 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки у частині щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Наведене також узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду України від 08.06.2013 у справі №21-804а16

Наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. При цьому відповідний договір оренди землі припиняється щодо попереднього власника майна, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто договір оренди не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Згідно ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк набуло право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Ланівці, вул.Вишнівецька,35 на підставі рішення суду від 20.05.2015 по справі №921/300/15-г/16, яка розглядалась Господарським судом Тернопільської області.

Рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку і набрало законної сили 24.06.2015.

З Інформаційної довідки 16245076 від 08.04.2019 Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна , яка знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк відбулась 25.06.2015.

Таким чином, 25.06.2015 договір оренди землі від 29.11.2012 припинився щодо попереднього власника нерухомого майна - Товариства з обмеженою відповідальністю Лановецький цукровий завод .

З огляду на зазначене, твердження відповідача викладені у Відзиві на позов про те, що позивач мав можливість отримувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у вказаний період на підставі договору оренди землі від 29.11.2012 (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 га) від фактичного користувача земельною ділянкою - ТОВ Лановецький цукровий завод (користувався земельною ділянкою на підставі договору з 19 грудня 2012 року по 19 грудня 2017 року), не приймається судом до уваги.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В постанові від 09.12.2019 Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №921/257/19 за позовом Лановецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор про стягнення 2 619 643,84 грн. заборгованості, з яких:1 840 066,84 грн. орендної плати та 779 577 грн. пені, яка залишена в силі постановою від 11.03.2020 Верховного Суду, встановлено, що нерухоме майно відповідач придбав не у ТзОВ Лановецький цукровий завод , яке було орендарем за договором оренди від 29.11.2012, а у ПАТ Промінвестбанк на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2016. За ПАТ Промінвестбанк - як попереднім власником нерухомого майна та попереднім користувачем земельної ділянки, не було оформлене право користування спірною земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою ні ПАТ Промінвестбанк (попереднього землекористувача), ні ТзОВ Радехівський цукор , зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Лановецькою міською радою та державної реєстрації такого права, а отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення договору купівлі-продажу, до набувача не перейшло. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні та позивачем не подані.

Верховний Суд у своїй постанові від 11.03.2020 зазначив про те, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки право оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 29.11.2012 було зареєстроване саме за ТОВ Лановецький цукровий завод , а об`єкти нерухомості розташовані на цій земельній ділянці відповідач придбав у ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , за яким не було зареєстровано та оформлено право користування вказаною земельною ділянкою. Зазначеного не врахував суд першої інстанції під час ухвалення рішення у справі та дійшов помилкового висновку про перехід права оренди на земельну ділянку до відповідача саме від ТОВ Лановецький цукровий завод відповідно до договору оренди землі від 29.11.2012 (п.25 постанови). Також Верховний Суд зазначає про те, що для належного переходу права користування земельною ділянкою до нового власника нерухомості, розміщеної на цій земельній ділянці, як вже зазначалося вище, право користування землею має бути належно оформленим саме у попереднього користувача нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці (п.26 постанови).

Таким чином, з врахуванням ч. 4 ст. 75 ГПК України , фактичні обставини щодо того, що право користування землею не було належним чином оформлено ні в ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , ні в ТзОВ Радехівський цукор , а також те, що права оренди на земельну ділянку до відповідача саме від ТОВ Лановецький цукровий завод відповідно до договору оренди землі від 29.11.2012 не перейшло, не доказуються знову у даній справі №921/348/20.

В ході розгляду даної справи, судом встановлено, що згідно п.8 договору оренди землі від 29.11.2012 договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніще ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 29.11.2012 укладений між Лановецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Лановецький цукровий завод завершився 29.11.2017.

Тобто, на час звернення позивача до суду з даним позовом до відповідача договір оренди землі від 29.11.2012 втратив свою чинність. Таким чином, з огляду на зазначене вище, договір оренди від 29.11.2012 не має сили по відношенню до відповідача (не перейшло право оренди).

Офіційна державна реєстрація права власності (переходу права власності) на нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2016 за Товариством з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор (відповідач) проведена 29.12.2016 (Інформаційна довідка 16245076 від 08.04.2019 Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна , яка знаходиться в матеріалах справи).

Офіційна державна реєстрація права власності (переходу права власності) на нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від за Товариством з обмеженою відповідальністю Ангеліна-мет проведена 03.10.2017 (Інформаційна довідка 16245076 від 08.04.2019 Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна яка знаходиться в матеріалах справи).

29.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор та Товариством з обмеженою відповідальністю Ангеліна-мет складено Акт приймання-передачі майна, згідно п.1.1. якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нерухоме майно, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька, будинок 35.

Тобто, фактична передача нерухомого майна від Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор до Товариства з обмеженою відповідальністю Ангеліна-мет відбулась 29.09.2017.

Згідно договору оренди землі від 29.11.2012 в оренду ТзОВ Лановецький цукровий завод була передана земельна ділянка загальною площею 45,5948 га. Кадастровий номер земельної ділянки 6123810100020010568.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна 29.12.2016 придбане ТзОВ Радехівський цукор нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 46,9793, кадастровий номер земельної ділянки 6123810100:02:01:0259.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.07.2017 ТзОВ Ангеліна-мет придбало у ТзОВ Радехівський цукор нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці загальною площею 45,5053 га., кадастровий номер земельної ділянки 6123810100:02:01:0568.

Лановецька міська рада своїм Листом від 23.05.2017 №430/03-11 зверталась до начальника відділу у Лановецькому районі головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області В.М.Бабича з проханням надати роз`яснення щодо невідповідності площі земельної ділянки по вул.Вишневецького,35 за кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 травня 2017 року. Також у своєму листі вказує про те, що згідно рішення Лановецької міської ради №1068 від 22.12.2009 було укладено договір оренди від 02 березня 2010 року на земельну ділянку з ТОВ Лановецький цукровий завод площею 47,0690 га. кадастровим номером 6123810100:02:001:0259, який було зареєстровано у Лановецькому реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК 09 березня 2010 року №010065200053.

У зв`язку із відчуженням частини земельної ділянки в ТОВ Лановецький цукровий завод в 2012 році були перезаключені нові договора оренди на земельні ділянки, зокрема:

-згідно рішення Лановецької міської ради №67 від 26 вересня 2012 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права оренди земельної ділянки для розміщення та експлуатації оосновних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ТзОВ Лановецький цукровий завод м.Ланівці вул.Вишнівецька, 35 було укладено договір оренди від 29 листопада 2012 року на земельну ділянку ТОВ Лановецький цукровий завод площею 45,5948 га. кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, який було зареєстровано відділом Держземагенства у Лановецькому районі 19 грудня 2012 року №612381014003187.

В матеріалах справи знаходиться Лист від 01.06.2017 №18-19-0.30-81/110-17 Відділу у Лановецькоиму районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на адресу Лановецької міської ради, в якому Відділ надає інформацію про те, що земельна ділянка під кадастровим номером 6123810100:02:001:0259 площею 47,0690 га. згідно рішень Лановецької міської ради була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 6123810100:02:001:0569 площею 1,4722 га. та 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га. і 6123810100:02:001:0295 площею 0,0895 га.

Відносно не відповідності площі земельної ділянки під кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 де було укладено договір оренди від 29 листопада 2012 року на площу 45,5948 га. мабуть помилково внесено в договір дві земельні ділянки під кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га. і 6123810100:02:001:0295 площею 0,0895 га.

Земельна ділянка під кадастровим номером 6123810100:02:001:0295 згідно чинного законодавства подана на Київ на вилучення її з Національнорї Кадастрової системи 23.08.2016 року так як ця ділянка не затверджена протягом року сесією Лановецької міської ради і не заключено договір оренди на неї.

У відповідності до ст.15 Закону України Про оренду зесмлі істотними умовами договору оренди землі є : об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Таким чином, єдиним визначенням місця розташвання земельної ділянки є її кадастровий номер.

Суд бере до уваги інформацію викладену у зазначеному вище Листі від 01.06.2017 №18-19-0.30-81/110-17 Відділу у Лановецькоиму районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на адресу Лановецької міської ради.

Крім того, рішенням Лановецької міської ради від 25.01.2012 Про вилучення частини земельної ділянки яка знаходиться в оренді ТзОВ Лановецький цукровий завод м.Ланівці вул.Вишнівецька,35 у зв`язку з добровільною відмовою вирішено вилучити частину земельної ділянки площею 1,4722 га. із земель промисловості та інших підприємств, забудовані землі, яка знаходиться в оренді ТзОВ Лановецький цукровий завод згідно договору оренди землі від 02.03.2010 року в м.Ланівці вул.Вишнівецька,35 у зв`язку з відчуженням частини нерухомого майна - будівель (контори автопарку, будівлі гаража №1, будівлі гаража №2, будівлі гаража №3) згідно договору купівлі-продажу від 27.09.201 року та переведено земельну ділянку площею 1,4722 га. у землі не надані у власність та постійне користування, забудовані землі, землі промисловості в межах населеного пункту.

Також суд бере до уваги те, що земельна ділянка, яка була передана Лановецькою міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю Лановецький цукровий завод на підставі договору оренди землі від 29.11.2012 і земельна ділянка, яка була відчужена Товариством з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор Товариству з обмеженою відповідальністю Ангеліна-мет згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.07.2017, має один і той же кадастровий номер - 6123810100020010568.

А отже, суд дійшов до висновку про те, що це одна і та ж сама земельна ділянка. Зазначення в договорах різних площ земельної ділянки, на якій було розташоване нерухоме майно за адресою м.Ланівці вул.Вишнівецька,35 є не що інше як технічна помилка, яка не впливає на суть справи. Нормативна грошова оцінка з 2014 року земельної ділянки по вул.Вишнівецька,35 м.Ланівці не змінювалась. Доказів на підтвердження протилежного відповідачем до матеріалів справи не подано.

Щодо реєстрації в державному реєстрі за Лановецькою міською радою 01.12.2017 земельної ділянки, то позивач в своїх Письмових поясненнях № без номера від 28.09.2020 (вх.№6700 від 28.09.2020) зазначив про те, що відбувалось наповнення баз даних, які містили неточності, усі дані було упорядковано в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які почали своє функціонування лише з 01.01.2013 року. Дата 01.12.2017 року є останньою датою наповнення баз даних по земельній ділянці у місті Ланівці по вулиці Вишнівецькій, 35 та приведення їх у відповідність з наявними документами.

Доказів на підтвердження того, що земельна ділянка кадастровий номер якої 6123810100:02:01:0568 не є комунальною власністю, а також те, що позивач не мав права нею розпоряджатись, відповідачем до матеріалів справи не подано. Також про наявність спору в судовому порядку з цього приводу відповідачем суду не було повідомлено.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Подібні правові висновки викладені у пунктах 81-83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження №14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження №14-104цс19).

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався на норми права, які не регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Подібну правову позицію викладено у пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Отже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Подібні правові висновки викладені у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), пунктах 32-34 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17 та в пункті 7.2. постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №924/552/18.

Позивач в своїй позовній заяві зіслався на ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, згідно якої власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки. Також позивач посилається на п.2 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, згідно якої збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За змістом указаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Разом з тим, суд вважає, що в даній справі правовові норми, які регулюють понесення збитків, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини та між ними не виникли договірні зобов`язання. В даному випадку між сторонами виникли кондикційні зобов`язання та підлягають застосуванню правові норми врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

А відтак, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Зі змісту гл. 15, ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України та положень ст.1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

У статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 01.01.2017) обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається відсутність зареєстрованого в Реєстрі права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, що знаходиться в місті Ланівці, вул.Вишнівецька,35, загальною площею 45,5948 га) за відповідачем.

Відповідач набув у власність від ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Ланівці, вул.Вишнівецька,35. Офіційна державна реєстрація проведена 29.12.2016. Придбане майно відчужив ТзОВ Ангеліна-мет . Відповідач офіційно передав нерухоме майно по акту приймання-передачі ТзОВ Ангеліна-мет 29.09.2017.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, на якій було розташоване нерухоме майно, без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок - Лановецької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, у зв`язку з чим зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 806 700,95 грн. безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, що знаходиться в місті Ланівці, вул.Вишнівецька,35, загальною площею 45,5948 га) за період з 29.12.2016 року по 28.09.2017 року.

Розрахунок заявленої до стягнення суми позивач наводить у позовній заяві та зазначає наступне.

Користування відбувалося у період з 29.12.2016 по 28.09.2017 року включно.

*У 2016 році відповідач зобов`язаний був заплатити:

42 208 733,18 грн. х 0,03 (прийнятий міською радою 3% розмір орендної плати) х 1,249 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2015 рік) = 2 266 377,24 грн.

(2 266 377,24 грн.: 12 місяців)=188 864,77 грн. за кожен місяць.

Відповідно, 188 864,77 грн. : 31 день у грудні = 6 092,41 грн. у день.

За період з 29.12.2016 по 31.12.2016 ( 3 дні користування) сума становитиме: 6 092,41 х 3 = 18 277,23 грн.

*У 2017 році відповідач зобов`язаний був заплатити:

42 208 733,18 грн. х 0,03 (прийнятий міською радою 3% розмір орендної плати) х 1,249 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2015 рік) х 1,433(коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2016 рік) х 1,06 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки 2017 рік) = 2 402 359,88 грн.

(2 402 359,88 грн.: 12 місяців)= 200 196,66 грн. за кожен місяць.

У 2017 році період користування становив з 01 січня по 28 вересня, а отже розраховуємо для початку період користування у повних 8 місяців (до серпня 2017 року включно) : 200 196,66 грн. х 8 місяців = 1 601 573,28 грн.

Відповідно, 200 196,66 грн. : 30 день у вересні = 6 673,23 грн. у день.

За період з 01.09.2017 по 28.09.2017 сума становитиме: 1 601 573,28 + 6 673,23 х 28 (днів) = 1 788 423,72 грн.

Отже, загальна сума збережених у себе коштів за час користування земельною ділянкою у період: з 29.12.2016 по 28.09.2017 становить: 18 277,23 грн. +1 788 423,72 грн. = 1 806 700,95 грн.

За нормами ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пунктів 288.5.1, 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній у 2017 році) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України) і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, у період з 29.12.2016 по 28.09.2017 граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3 відсотка від нормативної грошової оцінки землі чітко встановлювався в силу прямих вказівок закону і не потребував додаткового регулювання рішеннями органів місцевого самоврядування про встановлення ставок земельного податку і орендної плати.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, якою користувався відповідач будучи власником нерухомого майна за адресою: м.Ланівці, вул.Вишнівецька,35, підтверджена Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №554 від 18.02.2014 виданим Відділом Держземагенства у Лановецькому районі Тернопільської області Головного управління Держземагенства у Тернопільській області(а.с.44, т.І). Згідно зазначеного Витягу нормативна грошова оцінка земельної ділянки від забудовою складає 42208733,182.

Рішенням Лановецької міської ради №1119 від 28 березня 2014 року Про внесення змін в договори оренди земельних ділянок несільськогосподарського призначення, щодо орендної плати за землю з фізичними та юридичним особами вирішено землекористувачам, які до укладення договору оренди безоплатно користувалися земельними ділянками на яких розміщені об`єкти нерухомого майна проводити нарахування орендної плати з моменту набуття права власності на будівлі, чи споруди, у відповідності до ст.206 Земельного кодексу України, в розмірі 3% відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки згідно угоди з міською радою (п.п.2.1.п.2 рішення).

Згідно інформації, викладеної у листі №19-19-0.30-112/110-17 від 12.07.2017 Відділу у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на адресу Лановецької міської ради, станом на 01.01.2015 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,249, станом на 01.01.2016 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,433, станом на 01.01.2017 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,06 (лист знаходиться в матеріалах справи, а.с.54, т.І).

Відповідно до пункту 289.2. статті 289 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 289.3. статті 289 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статтей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Згідно ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Суд вважає, що в даній справі має місце порушення права позивача щодо неотримання від відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою. Розрахунок суми неотриманих коштів проведений з урахуванням пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України на підставі підтвердженої Витягом нормативно грошової оцінки земельної ділянки, якою відповідач користувався будучи власником нерухомого майна за адресою м.Ланівці. вул.Вишнівецька,35.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1806700,95 грн. безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, що знаходиться в місті Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, загальною площею 45,5948 га) за період з 29.12.2016 року по 28.09.2017 року є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають нормам чинного законодавства, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 336 545,61 грн. - інфляційних втрат, 140 328,69 грн. - 3% річних від простроченої до сплати суми за період з 29.09.2017 року по 30.04.2020 року. Розрахунок заявлених сум до стягнення знаходиться в матеріалах справи (а.с.59, т.І).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

В даному випадку відповідачем порушене позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК.

Перевіривши правильність нарахування сум інфляційних втрат і 3% річних, з врахуванням принципу диспозитивності (в даному випадку - по інфляційних втратах: судом нараховано 353691 грн.58 коп., а заявлено 336 545 грн 61 коп, а тому береться судом до уваги заявлена до стягнення сума 336 545 грн. 61 коп.), суд вважає що заявлені позовні вимоги про стягнення 336 545,61 грн. - інфляційних втрат, 140 328,69 грн. - 3% річних від простроченої до сплати суми за період з 29.09.2017 року по 30.04.2020 року підлягають до задоволення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статями 13, 43, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор", проспект Юності,39, с. Павлів, Радехівський район, Львівська область, 80250, ідентифікаційний код 36153189, на користь Лановецької міської ради, вул. Незалежності, 34, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область,47402, ідентифікаційний код 04396288:

-1 806 700 грн.95 коп. - безпідставно збережених коштів;

- 336 545 грн. 61 коп. - інфляційних втрат;

- 140 328 грн.69 коп. - 3% річних;

- 34 253 грн. 63 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В зв`язку з перебуванням судді у відпустці повне рішення складено: 28.10.2020.

Суддя С.О. Хома