Постанова

від 22.10.2020 по справі 925/271/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/271/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Чевгуза О.В.

від 05.12.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Демидової А.М., Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.

від 17.03.2020

за позовом ОСОБА_2

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_3

3. Приватного підприємства Альп-Ком

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсною редакції статуту

за участю представників:

від позивача: не з`явилися.

від відповідача-1: ОСОБА_1

від відповідача-2: Стойко А.Ю.

від відповідача-3: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства Альп-Ком про визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства Альп-Ком від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%), ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%); визнання недійсним рішення засновника Приватного підприємства Альп-Ком від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2 ; визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства Альп-Ком , що оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%); визнання недійсною редакції Статуту Приватного підприємства Альп-Ком , затвердженої рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/202 та зареєстрованої 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису - 10261050008008383.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю його волевиявлення на відчуження ОСОБА_1 частки статутного капіталу Приватного підприємства Альп-Ком у розмірі 35%, відсутністю його підпису, як продавця, на договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки корпоративних прав від 08.09.2012, що є підставою для визнання його недійсним.

Також зазначає, що спірні рішення засновника та загальних зборів засновників, а також рішення про затвердження статуту у редакції, яка зареєстрована 10.09.2012, ним не приймалися, підписи виконані іншою особою, відображення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірної інформації відбулося на підставі підроблених документів.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій Судами попередніх інстанцій встановлено, що з лютого 2010 року ОСОБА_2 був єдиним засновником Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , що підтверджується Статутом останнього, зареєстрованим 11.02.2010 (реєстраційний запис № 10261050003008383).

У вересні 2012 року між позивачем та ОСОБА_3 досягнута домовленість щодо відчуження на користь останнього частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ у розмірі 65% від його номінальної вартості.

08.09.2012 позивач уклав із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу зазначеної частки, із дотриманням простої письмової форми. Решта - частка у розмірі 35% у статутному капіталі - залишилася у власності позивача.

Того ж дня були проведені загальні збори засновників за участю позивача та ОСОБА_3 , до порядку денного яких включені питання про затвердження змін до Статуту Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , пов`язаних зі зміною складу учасників та місцезнаходження підприємства, а також обрання нового керівника.

Рішеннями загальних зборів було затверджено зміни до Статуту Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , а також обрано новим директором підприємства ОСОБА_1 (відповідач-1), якому доручено вчинити необхідні дії для державної реєстрації затверджених зборами змін до установчих документів. Це рішення було оформлене відповідним протоколом від 08.09.2012 № 1/2012.

ОСОБА_1 були передані усі необхідні документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Також позивач у позовній заяві зазначив, що в подальшому всією господарською та пов`язаною із нею діяльністю підприємства займався ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.01.2018 позивач з 10.09.2012 не зареєстрований у відомостях як учасник Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , а право на частку у розмірі 35% у статутному капіталі підприємства зареєстровано за ОСОБА_1

05.01.2018 позивач звернувся до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області із заявою про скоєння злочину, за якою 05.01.2018 було відкрито кримінальне провадження № 12018251010000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У ході досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні були вилучені матеріали реєстраційної справи Приватного підприємства АЛЬП-КОМ .

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи Приватного підприємства АЛЬП-КОМ для проведення державної реєстрації змін до установчих документів підприємства ОСОБА_1 був поданий пакет документів, згідно з якими 08.09.2012 ОСОБА_2 було продано всі 100 відсотків статутного капіталу, з яких 35% - ОСОБА_1 , 65% - ОСОБА_3

10.09.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені записи щодо державної реєстрації змін до установчих документів Приватного підприємства АЛЬП-КОМ щодо складу засновників, зміни видів діяльності та інші, на підставі рішень та документів, а саме:

- рішення засновника Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора;

- договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 ; покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%);

- протоколу загальних зборів засновників Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%);

- редакції Статуту Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , затвердженої рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012.

Як вбачається з матеріалів справи, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.01.2018 за № 1201825101000066, Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром була проведена судово-почеркознавча експертиза.

За висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.01.2018 № 1/121 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи:

- підпис від імені ОСОБА_3 в графі Голова зборів в протоколі № 1/2012 загальних зборів засновників Приватного підприємства АЛЬП-КОМ (код ЄДРПОУ 35493159) від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 ;

- підпис від імені ОСОБА_3 в графі підпис засновників в Статуті Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , затвердженого загальними зборами засновників протокол № 1/2012 від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 ;

- підпис від імені ОСОБА_2 в рішенні засновника Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 ;

- підпис від імені ОСОБА_2 в договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ (код ЄДРПОУ 35493159) від 08.09.2012 - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_2 .

Крім того, під час розгляду справи Господарським судом Черкаської області за клопотанням позивача ухвалою суду від 21.05.2018 у даній справі (№ 925/271/18) була призначена судова почеркознавча експертиза.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 13.09.2018 № 538, 935-941/18-23 встановлено, що:

- підпис від імені ОСОБА_2 в графі Продавець договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ (ідентифікаційний код юридичної особи 35493159) від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;

- підпис від імені ОСОБА_3 в графі Покупці (ліворуч) договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ (ідентифікаційний код юридичної особи 35493159) від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;

- підпис від імені ОСОБА_2 в графі Засновник рішення засновника Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;

- підпис від імені ОСОБА_3 в графі Голова зборів протоколу № 1/2012 загальних зборів засновників Приватного підприємства АЛЬП-КОМ ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35493159 від 08.09.2012 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;

- підпис від імені ОСОБА_3 в графі Підписи Засновників Статуту Приватного підприємства АЛЬП-КОМ зареєстрованому 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383 виконаний рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів;

- підпис у договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 у графі Продавець виконаний не ОСОБА_2 ;

- підпис у договорі купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 у графі Покупці (ліворуч) виконаний не ОСОБА_3 ;

- підпис від імені ОСОБА_2 у рішенні засновника Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора виконаний не ОСОБА_2 ;

- підпис від імені ОСОБА_3 у протоколі № 1/2012 загальних зборів засновників Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 виконаний не ОСОБА_3 ;

- підпис від імені ОСОБА_3 у статуті Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , зареєстрованому 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383 виконаний не ОСОБА_3 .

За доводами позивача, він дізнався про існування спірних договору, рішення засновника та рішення загальних зборів засновників з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого ним 03.01.2018.

ОСОБА_1 , у свою чергу, надав суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 04.12.2013, в якому зазначено, що цей витяг виданий на запит ОСОБА_2 . Позивач заперечив проти отримання ним зазначеного витягу.

Судом першої інстанції, у судовому засіданні 20.11.2019 допитано як свідка ОСОБА_5 , який повідомив обставини, що також викладені ним у заяві свідка від 02.05.2018 та зазначив, що спірний договір не підписував, перемовин про його укладення не вів, про те, що ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі учасників підприємства дізнався у січні 2018 року, протокол загальних зборів засновників підприємства та нову редакцію Статуту не підписував.

Також місцевим господарським судом у судовому засіданні 25.11.2019 був досліджений наданий позивачем оригінал договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , а покупцем - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%), а також його примірник, що є у ОСОБА_3 ОСОБА_1 заперечив факт укладення зазначеного договору.

Відповідач-1 заявив про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Представник ОСОБА_3 позов повністю визнав. Приватне підприємство АЛЬП-КОМ відповідно до поданої до суду заяви позов визнало.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства Альп-Ком від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%), ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%).

Визнано недійсним рішення засновника Приватного підприємства Альп-Ком від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2 .

Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства Альп-Ком , що оформлені протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%).

Визнано недійсною редакцію Статуту Приватного підприємства Альп-Ком , затвердженої рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/202 та зареєстрованої 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер реєстраційного запису - 10261050008008383.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 15209,33 грн судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15209,33 грн судових витрат.

Стягнуто з Приватного підприємства Альп-Ком на користь ОСОБА_2 15209,33 грн судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 у справі №925/271/18 змінено в частині розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 12680,00 грн судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 17558,66 грн судових витрат.

Стягнуто з Приватного підприємства Альп-Ком на користь ОСОБА_2 17558,66 грн судових витрат.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 02.07.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 925/271/18 скасував справу направив на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Касаційний господарський суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем факту недодержання при укладенні спірного договору вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а також порушення корпоративних прав позивача у підприємстві рішенням засновника підприємства від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника заначений позивач, та прийняття без його участі рішення загальних зборів засновників підприємства, оформленого протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства.

Однак, зазначив, що вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про дотримання позивачем при зверненні з цим позовом строків позовної давності. Зазначив, що висновки про отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , як уповноваженим представником засновано на припущеннях. Суди не зазначили докази, на підставі яких вони дійшли висновку про наявність у ОСОБА_1 повноважень представляти інтереси позивача як фізичної особи на момент отримання витягу, що не є тотожним представництву інтересів підприємства. Касаційний господарський суд зазначив, що суди не встановили обставин щодо наявності у витязі чи у реєстрі інформації про надання відомостей не особисто позивачу, як запитувачу, а його представнику. Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій по суті прийняли до уваги лише обставини, пов?язані з моментом коли позивач довідався про порушення свого права та залишили поза увагою обставини, пов`язані з моментом коли позивач, який вважає себе засновником підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх корпоративних прав.

За наслідками нового розгляду справи № 925/271/18 Господарський суд Черкаської області прийняв рішення від 05.12.2019, яким позов задовольнив частково.

Визнав недійсним рішення засновника Приватного підприємства АЛЬП-КОМ від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, підписантом у якому від імені засновника зазначений ОСОБА_2 .

Визнав недійсними рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства АЛЬП - КОМ , що оформлені протоколом від 08.09.2012 №1/2012, у якому присутніми учасниками зазначені: ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%).

Визнав недійсною редакцію Статуту Приватного підприємства АЛЬП - КОМ , затверджену рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, та зареєстровану 10.09.2012 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (нині - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер реєстраційного запису - 10261050008008383 захист корпоративних прав.

З урахуванням ухвали від 23.12.2019, яка є невід`ємною частиною рішення від 05.12.2019, стягнув: з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9645,00 грн судових витрат; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 9645,00 грн судових витрат; з Приватного підприємства АЛЬП-КОМ на користь ОСОБА_2 12288,00 грн судових витрат.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі підприємства від 08.09.2012, сторонами у якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%) і ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) відмовив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.03.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 залишив без змін.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%), рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким.

У постанові від 02.07.2019 у даній справі Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин непідписання позивачем спірного Договору та рішення про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора, дійшов висновку про відсутність волевиявлення позивача на відчуження належної йому частки в статутному капіталі приватного підприємства в розмірі 35% на користь ОСОБА_1 та на вихід зі складу засновників приватного підприємства.

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем факту недодержання при укладенні спірного Договору вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а також порушення корпоративних прав позивача у підприємстві рішенням про вихід зі складу засновників та звільнення посади директора та прийнятим без його участі рішенням щодо затвердження нової редакції Статуту приватного підприємства.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у даній справі щодо непідписання позивачем спірного Договору, суди дійшли висновку про відмову в задоволені позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Підприємства від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - позивач, покупцями - ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%) і ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%), оскільки судом встановлено факт його не вчинення (не укладення).

Щодо позовних вимог про визнання недійсними рішення засновника про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, а також рішення загальних зборів від 08.09.2012 №1/2012, та редакції Статуту приватного підприємства, затвердженої спірним рішенням зборів засновників від 08.09.2012 та зареєстрованої 10 вересня 2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер реєстраційного запису - 10261050008008383, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх обґрунтованість, оскільки факт відсутності на оспорюваних документах підписів позивача та ОСОБА_3 беззаперечно підтверджується двома наявними у справі висновками судових почеркознавчих експертиз, одна з яких проведена у рамках кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_2 про підробку його підпису як засновника ПП АЛЬП-КОМ .

У постанові від 02.07.2019 у даній справі Верховний Суд підтвердив доведеність позивачем порушення корпоративних прав позивача у підприємстві спірними рішеннями засновника про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, а також рішенням загальних зборів від 08.09.2012 №1/2012 щодо затвердження нової редакції Статуту підприємства.

На виконання вимог постанови Верховного Суду від 02.07.2019 щодо встановлення обставин початку перебігу позовної давності за заявленими позивачем вимогами, судами попередніх інстанцій зазначено про відсутність достатніх обставин, які б підтверджували факт обізнаності позивача про порушене право у 2013 році, а відповідно й про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Висновки судів обґрунтовані тим, що позивач міг довідатись про порушення своїх прав лише шляхом отримання офіційної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оригінал витягу від 2013 року перебуває саме у ОСОБА_1 , що свідчить про отримання такого запиту саме ним, як уповноваженим представником.

ОСОБА_1 не доведено, що зазначений витяг був отриманий позивачем або був йому переданий.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18, у якій просив їх скасувати, справу передати на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження скаржник визначає наявність випадку, передбаченого пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що судами попередніх інстанцій під час нового розгляду не враховано висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №57/314-6/526-2012, від 18.12.2018 у справі № 911/544/16, від 02.07.2019 у справі № 925/271/18 та Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16 та не встановлено обставини щодо початку перебігу строку позовної давності за заявленими позивачем вимогами.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначаючи про відсутність достатніх обставин, які б підтверджували факт обізнаності позивача про порушене право у 2013 році, а відповідно про відсутність підстав для застосування позовної давності, в мотивувальній частині постанови навів ті ж самі мотиви, що були ним вказані в постанові від 18.03.2019, яка була переглянута Верховним Судом, постановою від 02.07.2019 ухвалені у справі рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тобто суд апеляційної інстанції не врахував зауважень Верховного Суду, викладених в постанові від 02.07.2019, та не з?ясував на підставі належних доказів обставин щодо початку перебігу позовної давності за заявленими позивачем вимогами, наявності чи відсутності спливу позовної давності на момент звернення з позовом у даній справі, а повторно допустився припущень, базуючи свої висновки виключно на поясненнях позивача.

Зазначає, що судом не отримано доказів наявності у ОСОБА_1 повноважень на представництво фізичної особи - позивача. У період листопад - грудень 2013 року ОСОБА_1 був директором Приватного підприємства АЛЬП-КОМ та міг вільно замовити витяг від імені підприємства без довіреності як уповноважена особа, і у цьому випадку у витягу запитувачем та отримувачем було б зазначено підприємство або його як уповноважену особу від підприємства.

Тобто судом апеляційної інстанції проігноровано наведені вище висновки Верховного Суду щодо обов?язкового застосування норм матеріального права - статтей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України при наявності для цього підстав.

Щодо висновків суду про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі підприємства від 08.09.2012 сторонами в якому зазначені продавцем - позивач, покупцями - відповідач-1 (частка в статутному капіталі 35%), відповідач-2 (частка в статутному капіталі - 65%), оскільки судом встановлено факт його не вчинення (не укладення), то такі висновки суду зроблені з порушенням вимог статтей 203, 204, 215 Цивільного кодексу України та без врахування висновків Верховного Суду викладених в постанові від 25.03.2020 у справі №704/593/17.

Підставами для оскарження рішень судів попередніх інстанцій, передбачених статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, зазначає:

- прийняття судом першої інстанції визнання позову Приватним підприємством АЛЬП-КОМ , директором якого є позивач - ОСОБА_2 ;

- неправомірний розподіл позивачем позовних вимог між відповідачами та не вірний висновок суду першої інстанції, що між учасниками спору склалися правовідносини лише щодо управління підприємством, у зв?язку з чим відповідача-1 позбавлено права на захист свого майнового права власності на стороні відповідача щодо всіх заявлених позовних вимог;

- зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджені зібрані у справі докази, внаслідок чого неправильно становлено обставини, що мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, зокрема, укладення між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу корпоративних прав від 27.04.2011, який був нотаріально посвідчений, що підтверджує продаж ОСОБА_2 100% своєї частки в статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ . Подання ОСОБА_5 20.12.2017 пакету документів державному реєстратору для внесення змін до установчих документів Приватного підприємства АЛЬП-КОМ , у тому числі договору купівлі-продажу від 19.12.2017;

- необґрунтоване відхилення клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи та про призначення судової експертизи документів, які обґрунтовані метою доведення відсутності обставин та події укладення саме 08.09.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу 65% частки у статутному капіталі Приватного підприємства АЛЬП-КОМ та проведення ними 08.09.2012 загальних зборів засновників, які оформлені протоколом № 01/2012.

Позивач та відповідач-3 у відзивах на касаційну скаргу просили касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Склад суду у даній справі визначений згідно з витягами з протоколів автоматизованого розподілу судової справи від 22.04.2020, 15.10.2020, які наявні в матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частини 5 статті 310 та частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи; вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 02.07.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 925/271/18 скасував, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Касаційний господарський суд у постанові від 02.07.2019 погодився з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем факту недодержання при укладенні спірного договору вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а також порушення корпоративних прав позивача у підприємстві рішенням засновника підприємства від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника заначений позивач, та прийняття без його участі рішення загальних зборів засновників підприємства, оформленого протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, щодо затвердження нової редакції Статуту Підприємства.

Однак, зазначив, що вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про дотримання позивачем при зверненні з цим позовом строків позовної давності. Зазначив, що висновки про отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , як уповноваженим представником засновано на припущеннях. Суди не зазначили докази, на підставі яких вони дійшли висновку про наявність у ОСОБА_1 повноважень представляти інтереси позивача як фізичної особи на момент отримання витягу, що не є тотожним представництву інтересів підприємства. Касаційний господарський суд зазначив, що суди не встановили обставин щодо наявності у витязі чи у реєстрі інформації про надання відомостей не особисто позивачу, як запитувачу, а його представнику. Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій по суті прийняли до уваги лише обставини, пов?язані з моментом коли позивач довідався про порушення свого права та залишили поза увагою обставини, пов`язані з моментом коли позивач, який вважає себе засновником підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх корпоративних прав.

Виконуючи вміщені у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 вказівки щодо необхідності встановлення дотримання позивачем при зверненні з цим позовом строків позовної давності, у тому числі обставин, пов`язаних з моментом коли позивач, який вважає себе засновником підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили висновки, аналогічні тим, що були викладені ними в попередніх судових рішеннях.

Суди попередніх інстанцій, з посиланням на п. 1.9 Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 (чинного на момент запиту в 2013 році) відповідно до якого запит про надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців подається юридичними або фізичними особами (їх уповноваженими представниками) (далі - запитувачі) у письмовій формі згідно з додатком 1 до цього Порядку особисто, зазначили, що вказаний Порядок передбачав можливість отримання запиту уповноваженим представником.

Так як оригінал витягу від 2013 року перебуває у ОСОБА_1 , зазначили що це свідчить про отримання такого запиту ним (як уповноваженим представником, з урахуванням пояснення самого ОСОБА_1 про те, що він представляв інтереси підприємства) або іншим уповноваженим представником, оскільки у разі здійснення такого запиту ОСОБА_2 у 2013 році, такий оригінал витягу мав бути переданий (направлений) саме йому.

Зазначили, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами того факту, що зазначений витяг був отриманий позивачем або був йому переданий.

Водночас, позивачем надано суду витяг з Єдиного державного реєстру від 03.01.2018, отриманий ним самостійно, на підтвердження дати, коли позивач дізнався про те, що він вже не є засновником ПП АЛЬП-КОМ , після чого звернувся до органу Національної поліції України із відповідною заявою.

Зважаючи на викладене, суди дійшли висновку про відсутність достатніх обставин, які б підтверджували факт обізнаності позивача про порушене право у 2013 році, а відповідно й про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Разом з тим касаційна інстанція вважає, що судами всупереч вимогам частини 5 статті 310 та частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України не повно враховано вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції та достовірно не встановлено обставини, пов`язані з моментом, коли позивач, який вважає себе засновником підприємства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх корпоративних прав.

Висновки судів попередніх інстанцій щодо отримання оригіналу витягу від 2013 року ОСОБА_1 , як уповноваженим представником, або іншим уповноваженим представником засновані на припущеннях, наявність у ОСОБА_1 довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 судами не встановлено, при цьому ОСОБА_1 заперечує наявність у нього довіреності від фізичної особи ОСОБА_2 .

Суди попередніх інстанцій з посиланням на пункт 1.9. Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 (в редакції чинній на момент запиту в 2013 році) заначили про можливість отримання такого запиту уповноваженим представником у зв?язку з чим дійшли висновку про відсутність доказів, що зазначений витяг був отриманий позивачем.

У той же час, судами попередніх інстанцій не обґрунтовано не врахування інших положень цього Порядку (у редакції чинній на момент запиту в 2013 році), зокрема:

пункту 1.13. згідно з яким запити про надання відомостей з Єдиного державного реєстру реєструються державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - державний реєстратор) у базі даних Єдиного державного реєстру;

пункту 1.14. відповідно до якого до Єдиного державного реєстру щодо запитів про надання відомостей з Єдиного державного реєстру державним реєстратором вноситься така інформація:

дата та номер запиту, на підставі якого надаються відомості з Єдиного державного реєстру;

повне найменування юридичної особи, на запит якої надаються відомості з Єдиного державного реєстру;

прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, на запит якої надаються відомості з Єдиного державного реєстру;

спосіб надходження запиту про надання відомостей з Єдиного державного реєстру (особисто, поштовим відправленням);

дані про те, що відомості надаються представнику юридичної особи або фізичної особи - підприємця;

дані про те, що відомості надаються на запит органу державної влади;

назва документа, що підтверджує внесення плати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру.

Однак обставини наявності в Єдиному державному реєстрі інформації щодо реєстрації у 2013 році запиту про надання відомостей, а також внесення інформації про те, що відомості надаються представнику юридичної особи або фізичної особи - підприємця, на що було вказано в постанові Верховного Суду від 02.07.2019, судами попередніх інстанцій не встановлювались.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи на підтвердження наявності підстав для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неврахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 21.03.2018 у справі №57/314-6/526-2012, від 18.12.2018 у справі № 911/544/16 та Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі 6-2469цс16 щодо презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, знайшли своє підтвердження.

Разом з тим колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства Альп-Ком від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%) і ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%) з підстав його не вчинення (не укладення).

Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодекс у України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у даній справі щодо непідписання позивачем спірного договору, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову в задоволені позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі Приватного підприємства Альп-Ком від 08.09.2012, сторонами в якому зазначені: продавцем - ОСОБА_2 , покупцями - ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі - 35%) і ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі - 65%), оскільки судами встановлено факт його не вчинення (не укладення).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 22.04.2015 у справі №6-48цс15, та зазначила, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц прийнята пізніше оскаржених у справі № 925/271/18 рішень суду першої та апеляційної інстанцій, однак рішення попередніх інстанцій в цій частині відповідають викладеним в ній висновкам щодо того, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій під час нового розгляду висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 25.03.2020 у справі №704/593/17 є безпідставним, так як зазначена скаржником постанова прийнята пізніше ніж оскаржувані судові рішення та суперечить висновкам постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

З огляду на викладене постановлені у справі №925/271/18 судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення засновника підприємства від 08.09.2012 про вихід зі складу засновників та звільнення з посади директора, підписантом у якому від імені засновника заначений позивач, рішення загальних зборів засновників підприємства, оформленого протоколом від 08.09.2012 № 1/2012, та затвердженої цим рішенням нової редакції Статуту підприємства підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в частині відмови в позові підлягають залишенню без змін.

Щодо наведених у касаційній скарзі підстав для оскарження рішень судів попередніх інстанцій, передбачених статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, то вони свого підтвердження не знайшли. Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наведені скаржником доводи не належать до обставин, що входять до предмета доказування у даній справі.

Наведені позивачем та відповідачем-3 у відзивах на касаційну скаргу підстави для відмови в її задоволенні не можуть бути враховані судом касаційної інстанції, так як не були предметом судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій. Як вбачається з оскаржених судових рішень, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 просив застосувати позовну давність та відмовити в позові у справі № 925/271/18 повністю і зазначена заява вирішувалась судами в цих межах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності в частині задоволених позовних вимог, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для їх скасування та передання справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 в частині задоволених позовних вимог скасувати.

3. Справу № 925/271/18 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

4. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 925/271/18 в частині відмови в позові залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець