Рішення

від 26.10.2020 по справі 280/3614/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Справа № 280/3614/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південна промислова компанія до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Південна промислова компанія (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.01.2020 №001563306.

Ухвалою суду від 03.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.07.2020.

Ухвалою суду від 08.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 05.08.2020.

05.08.2020 підготовче засідання відкладено на 23.09.2020.

23.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято спірне податкове повідомлення - рішення. Зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про те, що підприємством не виконано функції податкового агента при виплаті оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, а саме компенсація витрат на відрядження працівників підприємства, що не підтверджені документально, у зв`язку з чим, на думку відповідача, позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб. Разом з тим, позивач вважає такі висновки контролюючого органу помилковими, оскільки витрати на відрядження працівників підприємства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , здійсненні ТОВ ППК виключно на підставі належних підтверджуючих документів, а відрядження були безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що під час проведення перевірки ТОВ ППК встановлено порушення вимог пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України, а саме встановлено, що підприємством не виконані функції податкового агента при виплаті оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, у зв`язку з чим, занижено податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2016 по 30.09.2019. Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки не було надано контролюючому органу всіх документів, що підтверджують перебування у відрядженні, зокрема документів про перетин кордону, квитки, документи про результати відрядження, тощо. За таких обставин, оскільки позивачем не було підтверджено документально відрядження працівників та обсяг витрачених коштів, то відповідно такі кошти є додатковим благом співробітників, що підлягає оподаткуванню на загальних засадах. А оскільки позивачем не виконано функції податкового агента, то контролюючим органом правомірно прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, представник відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 05.10.2019 по 02.12.2019 співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ППК , за результатами якої складено Акт перевірки від 21.12.2019 №157/08-01-05-01/31507980.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 21.12.2019 №157/08-01-05-01/31507980 встановлено порушення ТОВ ППК , серед іншого, вимог пп.164.2.17, п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.179.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України - підприємством не виконані функції податкового агента при виплаті оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, у зв`язку з чим, занижено податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2016-30.09.2019 в розмірі 23793,24 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 21.12.2019 №157/08-01-05-01/31507980 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.01.2020 №0001563306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 52407,20 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням - 15178,54 грн., 32365,19 грн. - штрафні санкції та 4863,47 грн. - пеня.

Позивач, не погодившись з правомірністю спірних рішень оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 10.04.2020 №12881/6/99-00-08-05-04-06 податкове повідомлення - рішення від 28.01.2020 №0001563306 залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про не підтвердження документально понесення витрат у зв`язку із відрядженням працівників підприємства, у зв`язку з чим контролюючим орган вважає виплачені кошти додатковим благом працівників підприємства, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПК України визначено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом.

Не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в`їзд (віз), обов`язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов`язані з правилами в`їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв`язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об`єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов`язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Відповідно до пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, на підтвердження обґрунтованості виплат на відрядження збірника електричних машин та апаратів ОСОБА_1 до матеріалів адміністративної справи надано: запрошення від компанії LLC Caucasus Industrial Trading Partners від 07 жовтня 2016 року на ім`я ТОВ ППК , в якому просять відрядити збірника електричних апаратів ОСОБА_1 для відвідування підприємства в період з 08 жовтня 2016 року по 21 жовтня 2016 року з метою проведення презентації компанії та налагодження зовнішньоекономічних зв`язків для взаємовигідного співробітництва; посадочний документ на поїзд 072 ПБ Фірм НШ на проїзд з м.Запоріжжя до м.Києва (08 жовтня 2016 року вибуття із м. Запоріжжя, 09 жовтня 2016 року прибуття до м. Київ) на суму 261 грн. 10 коп.; інвойс №581 на період з 09 жовтня 2016 року по 19 жовтня 2016 року на проживання однієї особи в готелі Alliance Hotel за ціною 37 доларів США на добу, а всього - 370 доларів США; чеки за користування таксі у м.Тбілісі; посвідчення про відрядження ОСОБА_1 до м.Тбілісі, Грузія; посадочний талон на переліт з м.Бориспіль до м.Тбілісі та з м.Тбілісі до м.Бориспіль.

На підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на відрядження ОСОБА_2 - начальника відділу ЗЕД ТОВ ППК , до матеріалів справи надано: запрошення від LLC Caucasus Industrial Trading Partners від 07 жовтня 2016 року на ім`я ТОВ ППК , в якому просять відрядити начальника відділу ЗЕД ОСОБА_2 для відвідування підприємства в період з 08 жовтня 2016 року по 14 жовтня 2016 року з метою проведення презентації компанії та налагодження зовнішньоекономічних зв`язків для взаємовигідного співробітництва; посадочний документ на поїзд 072 ПБ Фірм НШ на проїзд з м.Запоріжжя до м.Києва (08 жовтня 2016 року вибуття із м. Запоріжжя, 09 жовтня 2016 року прибуття до м. Київ) на суму 261 грн. 10 коп.; інвойс № 570 на період з 09 жовтня 2016 року по 14 жовтня 2016 року на проживання однієї особи в готелі Alliance Hotel за ціною 37 доларів США на добу, а всього - 185 доларів США.; чеки за користування таксі у м. Тбілісі; посвідчення про відрядження ОСОБА_2 до м.Тбілісі, Грузія, яке підтверджує факт перебування у відрядженні з 08 жовтня 2016 року по 14 жовтня 2016 року (наявні відмітки вибуття з м. Запоріжжя 08 жовтня 2016 року, прибуття до м. Тбілісі 09 жовтня 2016 року, вибуття з м. Тбілісі 14 жовтня 2016 року, прибуття до м. Запоріжжя 14 жовтня 2016 року); посадочний талон на переліт з м. Бориспіль до м.Тбілісі та з м.Тбілісі до м.Бориспіль.

На підтвердження обґрунтованості витрат на відрядження ОСОБА_3 - директора підприємства до матеріалів справи надано: паспорт громадянина України - ОСОБА_3 для виїзду за кордон, з якого вбачається, що на сторінці паспорту Візи є відмітки про закриття та відкриття візи, згідно з якими 01 листопада 2016 року ОСОБА_3 перетнув кордон та в`їхав на територію Китайської Народної Республіки, а 05 листопада 2016 року виїхав з території Китайської Народної Республіки; на підтвердження проживання у готелі Holiday Inn Express Beijing Dongzhimen надано квитанцію про сплату 3756 китайських юаней; електронний квиток та посадочний талон на авіапереліт ОСОБА_3 до м.Пекіну: 31 жовтня 2016 року з м.Дніпропетровськ до м.Бориспіль, а з м.Бориспіль до м.Пекін - прибуття 01 листопада 2016 року, та на повернення з м.Пекін: 05 листопада 2016 року виліт з м.Пекін, прибуття до м.Бориспіль, з м.Бориспіль виліт до м.Дніпропетровськ.

На підтвердження відрядження Букіна А.В. - директора підприємства та Онищенко Д.В. - заступника директора з питань маркетингу до матеріалів справи надано: посадочні документи на поїзд 063 ДА Фірм НШ на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на проїзд з м.Дніпропетровськ до м.Одеса з датою виїзду 11 грудня 2016 року та прибуття 12 грудня 2016 року, ціна за один квиток 547 грн. 10 коп., а також посадочні документи на поїзд 064 ЛА Фірм НШ на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на проїзд з м.Одеса до м.Дніпропетровськ з датою виїзду 16 грудня 2016 року та прибуття 17 грудня 2016 року, ціна за один квиток 547 грн. 10 коп., тобто по 1 094 грн. 20 коп. за квитки в обидві сторони на одну відряджену особу; інвойси 00011/АІС/2016 від 14 грудня 2016 року та 16 грудня 2016 року на ім`я ОСОБА_3 на проживання в готелі Jumbo з 13 грудня 2016 року по 16 грудня 2016 року (дві ночі), один на суму 55 Євро (1 175 молдавського лею) та другий на суму 55 Євро (1 150 молдавського лею); квитанції, які підтверджують оплату вказаних інвойсів на суми 1 175 молдавського лею та 1 150 молдавського лею; інвойс №12268 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на проживання з 12 грудня 2016 року по 13 грудня 2016 року в готелі Росія на суму 989,45 руб. та квитанція про оплату; інвойс на суму 1 590 молдавського лею на проживання в готелі Lidolux ОСОБА_3 з 14 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року; посвідчення про відрядження ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , які містять відмітки про вибуття 11 грудня 2016 року з м. Запоріжжя, прибуття до Республіки Молдова, та вибуття з неї, а також прибуття до м.Запоріжжя 17 грудня 2016 року.

Щодо обґрунтованості витрат на відрядження до м.Тбілісі, Грузія, ОСОБА_3 - директора підприємства та ОСОБА_5 - директора по складській логістиці, то такі підтверджуються наданими до матеріалів справи: електронні квитки та посадочні талони на імена ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджують той факт, що 24 січня 2017 року вказані працівники літаком з м.Дніпропетровськ з пересадкою у м.Бориспіль прибули до м.Тбілісі та 28 січня 2017 року з м.Тбілісі вилетіли до м.Бориспліь, де зробили пересадку до м.Дніпропетровська та прибули туди; електронні квитки та посадочні талони на підтвердження того, що 26 січня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вилетіли з м.Тбілісі до м.Баку та 27 січня 2017 року з м.Баку повернулися до м.Тбілісі; посвідчення про відрядження ОСОБА_3 , яке підтверджує факт перебування у відрядженні з 24 січня 2017 року по 28 січня 2017 року (наявні відмітки вибуття з м. Запоріжжя 24 січня 2017 року, прибуття до м. Тбілісі 24 січня 2017 року, вибуття з м. Тбілісі 26 січня 2017 року та прибуття 26 січня 2017 року до м. Баку, вибуття 27 січня 2017 року з м. Баку та прибуття 27 січня 2017 року до м. Тбілісі, вибуття 27 січня 2017 року з м. Тбілісі, прибуття 28 січня 2017 року до м. Запоріжжя); посвідчення про відрядження ОСОБА_5 , яке підтверджує факт перебування у відрядженні з 24 січня 2017 року по 28 січня 2017 року (наявні відмітки вибуття з м. Запоріжжя 24 січня 2017 року, прибуття до м. Тбілісі 24 січня 2017 року, вибуття з м.Тбілісі 26 січня 2017 року та прибуття 26 січня 2017 року до м.Баку, вибуття 27 січня 2017 року з м. Баку та прибуття 27 січня 2017 року до м. Тбілісі, вибуття 27 січня 2017 року з м. Тбілісі, прибуття 28 січня 2017 року до м. Запоріжжя); інвойси готелів у м.Тбілісі та м.Баку на проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та квитанції на підтвердження оплати проживання на суми 270 та 540 грузинських ларі, 173 азербайджанського манату.

Стосовно відрядження ОСОБА_3 - директора підприємства та ОСОБА_6 - водій, до м.Мічурінськ, Росія, то такі підтверджуються наданими до матеріалів справи: посвідченням про відрядження ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які підтверджують вибуття працівників з м.Запоріжжя 26 липня 2017 року та прибуття до м.Мічуринськ 26 липня 2017 року, вибуття 28 липня 2017 року з м.Мічуринськ та прибуття 28 липня 2017 року до м. Запоріжжя; відмітки віз в паспортах громадян України ОСОБА_3 та ОСОБА_6 для виїзду за кордон, які свідчать про те, що 26 липня 2017 року ними пересічено кордон та вони прибули до Російської Федерації, та 28 липня 2017 року вони переткнули кордон та вибули з Російської Федерації; квитанції-довідки №293337 та 29338, які підтверджують проживання у готелі Мічуринськ з 26 липня 2017 року по 28 липня 2017 року та оплату у розмірі по 5600 руб. без ПДВ за проживання у готелі; довідки про готівковий розрахунок, видані обом працівникам.

Крім того, обґрунтованість витрат на відрядження ОСОБА_7 - начальника конструкторсько-технічного відділу, підтверджується наданими до матеріалів адміністративної справи: електронним авіаквитком та посадочними талонами, яким передбачено 21 травня 2018 року виліт з м.Запоріжжя до м.Бориспіль, звідки здійснюється переліт до м.Анкара, та передбачено виліт 24 травня 2018 року з м.Анкара до м.Бориспіль, де здійснюється пересадка та переліт до м.Запоріжжя; квитанціями про сплату проживання в готелі в загальному розмірі 1 023 турецьких лір (одна квитанція на 130 турецьких лір, друга - на 893 турецьких лір), що дорівнює 5 662 грн. 74 коп. за кусом НБУ станом на 29 травня 2018 року (на дату складання звіту про відрядження).

Отже, кошти відшкодовані вищевказаним працівникам пов`язані з діяльністю підприємства, а факт відрядження та витрата коштів по таким відрядженням підтверджена документально, що спростовує висновок контролюючого органу проте, що такі кошти є додатковим благом працівників підприємства та підлягають оподаткуванню податком на доходи.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що під час дослідження первинних документів з боку контролюючого органу не повинно бути надмірно формального ставлення до таких документів, оскільки в першу чергу документи бухгалтерського обліку повинні відображати зміст господарської операції (факт події), а будь-які недоліки у їх складанні в першу чергу повинні трактуватися, як порушення бухгалтерського обліку, а не податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість встановленого контролюючим органом порушення, а відповідно про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ППК .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Південна промислова компанія (69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 3Г, код ЄДРПОУ 31507980) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.01.2020 №0001563306.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Південна промислова компанія судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова