Рішення

від 19.10.2020 по справі 540/2246/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2246/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Нікітенко А.В.,

за участю:

представника позивача - Ставроста Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач листом від 13.12.2018 року відмовив позивачу та іншим співвласникам будинку 40 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 160 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), прилеглої до житлового будинку по АДРЕСА_1 , з підстав невідповідності ділянки затвердженій містобудівній документації, а саме: запитувана земельна ділянка розташована в кварталі зони садибної житлової забудову Ж-1, є існуючим проїздом - територією загального користування. Втім, рішенням відповідача від 30.11.2018 року № 1733 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наданий дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність, спільну сумісну власність та в оренду забудованих земельних ділянок. Позивач вважає незаконним рішення відповідача в частині надання дозволу третім особам на розробку проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка площею 581 кв. м, яку ОСОБА_6 мають намір отримати в оренду, віднесена до земель загального користування, а тому не може бути відведена для обслуговування житлового будинку.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.11.2018 року № 1733 в частині надання громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 1000 кв. м (6 колонка 29 строки додатку до рішення).

22.03.2019 року до суду надійшли пояснення третіх осіб. Представник третіх осіб зазначає, що у позивача відсутнє нерухоме майно для обслуговування якого необхідний провулок, який знаходиться між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а тому право позивача не було порушено ніяким чином при наданні дозволу на розробку проекту землеустрою третім особам.

11.04.2019 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наступне. Не відповідає дійсності твердження позивача про необхідність відмови третім особам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки, площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 , та в оренду розміром 580 кв. м, оскільки вказані земельні ділянки не належать до земель загального користування. Так, відповідно до рішення виконкому Херсонського Бюро Міської Ради депутатів трудящих від 07.09.1958 року № 964 за будинком АДРЕСА_4 (зараз АДРЕСА_3 зареєстрована земельна ділянка розміром 1580 кв. м. Тобто заявлена ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у власність земельна ділянка вже перебувала у їх користуванні у передбаченому чинним законодавством порядку ще з 1958 року, а тому не увійшла та не могла увійти до Генерального плану м. Херсона, як землі загального користування. За наведених обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року закрито провадження в адміністративній справі № 540/359/19.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року у справі № 540/359/19 скасовано. Направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2019 року головуючим суддею визначено суддю ОСОБА_7 .

Ухвалою від 25.10.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу № 540/2246/19 та призначено судове засідання на 06.11.2019 року.

06.11.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивач зазначає, що рішенням від 03.09.2019 року № 2119 Херсонська міська рада відмовила ОСОБА_1 та іншим у відведенні прилеглої до їхнього будинку земельної ділянки з підстав невідповідності містобудівній документації (землі загального користування). До Херсонської міської ради направлявся адвокатський запит від 16.12.2018 року № 48 про надання інформації щодо провулку, який знаходиться між домоволодіннями ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і АДРЕСА_5 . Разом з адвокатським запитом наданий картографічний матеріал, на якому зображена ділянка, дозвіл на відведення якої наданий відповідачем Сорокунським. Херсонська міська рада, відповідаючи на адвокатський запит в листі від 26.12.2018 року № 8-13090-19/12 зазначила, що цей провулок належить до типу "Тупик (глуха вулиця, сліпа вулиця) вулиця або провулок, що не мають наскрізного проходу, проїзду", а земельна ділянка відповідно до ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України не може передаватися у приватну власність так як належить до земель загального користування.

Цей доказ спростовує позицію Херсонської міської ради про те, що земельна ділянка відведена у власність ОСОБА_6 не увійшла та не могла увійти до Генерального плану м. Херсона, як землі загального користування.

03.12.2019 року до суду надійшли пояснення третіх осіб. Представник третіх осіб зазначає, що рішення ХХV сесії Херсонської міської ради VII скликання від 30.11.2018 року № 1733 ніяким чином не порушує права або законні інтереси позивача.

06.11.2019 року відкладено розгляд справи на 04.12.2019 року.

04.12.2019 року відкладено розгляд справи на 12.12.2019 року.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року призначено земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання результатів земельно-технічної експертизи.

19.10.2020 року поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року скасовано ухвалу про призначення земельно-технічної експертизи від 12.12.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третіх осіб надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши представника позивача та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

22.01.2010 року Суворовський районний суд м. Херсона у справі N2-4776/09 ухвалив:

Визнати мирову угоди укладену між ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Виділити у власність ОСОБА_8 в порядку поділу в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності, житловий будинок з підвалом, що позначений на схематичному плані під літерою "Л" , має загальну площу 248,5 кв. м, в тому числі житлову - 84,7 кв. м, допоміжну (підсобну) -163,8 кв. м.

Виділити у власність ОСОБА_8 житловий будинок з підвалом, що позначений на схематичному плані під літерою "Л", має загальну площу 248,5 кв. м, в тому числі житлову - 84,7 кв. м, допоміжну (підсобну) - 163,8 кв. м, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та надати зазначеному житловому будинку наступну адресу: АДРЕСА_1 .

Право спільної часткової власності ОСОБА_8 у домоволодінні АДРЕСА_1 - припинити.

На підставі висновку експертного дослідження № 320 від 21.01.2010 року про визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , який був складений судовим експертом Салтиковим О.С. за сумісною заявою сторін:

- виділити ОСОБА_8 в користування земельну ділянку в натурі по АДРЕСА_1 , площею 278 кв. м, у межах, що позначені у Додатку № 1 до висновку експертного дослідженні № 320 від 21.01.10 року;

- виділити ОСОБА_1 в користування земельну ділянку у натурі по АДРЕСА_1 , площею 195 кв. м, у межах, що позначені у додатку № 1 до висновку експертного дослідженні № 320 від 21.01.10 року;

- виділити ОСОБА_5 в користування земельну ділянку у натурі по АДРЕСА_1 , площею 160 кв. м, у межах, що позначені у додатку № 1 до висновку експертного дослідження № 320 від 21.01.10 року;

- виділити ОСОБА_4 в користування земельну ділянку у натурі по АДРЕСА_1 , площею 289 кв. м, у межах, що позначені у додатку № 1 до висновку експертного дослідженні № 320 від 21.01.10 року.

Доступ до земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюватиметься ними наступним чином:

- ОСОБА_8 - на проїжджу частину вул. Тираспольська та провулок по лівій межі;

- ОСОБА_1 - на проїжджу частину АДРЕСА_5 та провулок по правій межі;

- ОСОБА_9 - на проїжджу частину провулків по правій та лівій межі;

- ОСОБА_4 - на проїжджу частину провулків по правій та по лівій межі.

Зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_5 у користуванні частиною земельної ділянки шириною 1 м та довжиною 4,5 м площею 4,5 кв. м для доступу до зовнішньої частина стіни будинку, що належить ОСОБА_5 та її обслуговування (проведення поточного та капітального ремонтів, складання будівельних матеріалів та встановлення решетувань на період такого ремонту), оскільки зазначена стіна опиняється на земельній ділянці співвласника ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 у користуванні частиною земельної ділянки шириною 1 м та довжиною 7,5 м площею 7,5 кв. м для доступу до частина стіни будинку, що належить ОСОБА_4 та її обслуговування (проведення поточного та капітального ремонтів, складання будівельних матеріалів та встановлення решетувань на період такого ремонту), оскільки зазначена стіна опиняється на земельній ділянці співвласника ОСОБА_5 .

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом шести місяців від дати визнання судом мирової угоди 22.01.2010 р., за власні кошти розібрати (знести) частину належної йому нежитлової будівлі - сараю, оскільки межа, яка за варіантом розділу земельної ділянки, зазначеного у п.4. Мирової угоди, і є спільною для ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , проходить скрізь цей сарай.

Зобов`язати ОСОБА_5 протягом трьох місяців з дати визнання судом мирової угоди 22.01.2010 р., за власний рахунок здійснити перенесення на земельну ділянку, що виділяється йому за п. 4 цієї Мирової угоди, зовнішніх газових мереж, під`єднаних до його будинку, оскільки їх розміщення на земельній ділянці, що за умовами Мирової угоди виділена ОСОБА_8 , створює їй перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.

Визначення меж земельних ділянок в натурі можливе за допомоги існуючих меж фактичного користування сторонами, з урахуванням коригувань, розміри яких визначені п.4. Мирової угоди та позначені у додатку № 1 до висновку експертного дослідження № 320 від 21.01.10 р.

11 грудня 2019 року Херсонський окружний адміністративний суд своїм рішенням у справі № 540/2127/19 відмовив у задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради щодо не здійснення фіксації факту самочинного будівництва двоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради здійснити необхідні дії та фіксацію факту щодо встановлення осіб у здійсненні самочинного будівництва двоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками чого винести припис відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Судом у зазначеній справі встановлено, що власниками об`єкту нерухомого майна - домоволодіння, за адресою АДРЕСА_1 є: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

02.10.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до виконавчого комітету Херсонської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 1000 кв. м та в оренду 580 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 .

28.11.2018 року позивач звернувся з клопотанням до Херсонської міської ради, зареєстрованим за вхідним номером 114-29536-15, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 160 м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка є прилеглою ділянкою до житлового будинку по АДРЕСА_1 і необхідна для його обслуговування.

30.11.2018 року рішенням XXV сесії Херсонської міської ради VII скликання № 1733, вирішено надати дозвіл громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність, спільну сумісну власність та в оренду забудованих земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) за списком згідно з додатком, за яким ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (№ 29) із земель комунальної власності, за адресою: АДРЕСА_3 надається у власність земельна ділянка площею 1000 кв. м та у оренду - 581 кв. м.

13.12.2018 року Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради листом № 114-29536-15 відмовив ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 160 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), прилеглої до житлового будинку по АДРЕСА_1 , з причин невідповідності ділянки затвердженій містобудівній документації, а саме: відповідно до Плану зонування території міста Херсона, затвердженого рішенням міської ради від 20.02.2015 року № 1724, запитувана земельна ділянка розташована в кварталі зони садибної житлової забудову Ж-1, однак є існуючим проїздом (територією зального користування).

Застосувавши відповідні норми права, суд надає таку правову оцінку спірним правовідносинам.

Згідно частини статті 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності з частиною третьою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимоги п. 1 ч.2 ст.2 КАС України про те, що рішення відповідача повинно бути прийнято "у спосіб", що визначені Конституцією та законами України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Вимоги п. 3 ч.2 ст.2 КАС України означають, що рішення відповідача повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими.

Вимоги п. 7 ч.2 ст.2 КАС України означають, що рішення відповідача повинно бути прийнято з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації. Рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не можуть мати дискримінаційний характер. Вони не можуть обмежувати права одних осіб за рахунок розширення прав інших. Рівність перед законом полягає також у однаковому вирішенні тотожних питань, в однаковому ставленні до різних категорій населення.

Позивач вважає, що заявникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 міською радою мало б бути відмовлено у наданні вищевказаного дозволу з тих підстав, що заявлена ними земельна ділянка відноситься до земель загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо), що відповідно до пункту "а" частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України є забороною для передачі у приватну власність земельної ділянки комунальної власності.

Судом встановлено, що у жовтні-листопаді 2018 року до Херсонської міської ради звернулись ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 1000 кв. м. та в оренду 580 кв. м. та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з аналогічними заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 160 кв. м.

За результатами розгляду зазначених звернень, відповідач задовольнив заяву ОСОБА_6 , а у задоволенні зави ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовив.

У своєму клопотанні до Херсонської міської ради від 28.11.2018 року №114- 29536-15 позивач просив дати йому дозвіл на відведення в оренду прилеглої до житлового будинку по АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 160 кв. м.

Херсонська міська рада у своєму листі від 13.12.2018 року №114-29536-15 вказала, що прилегла земельна ділянка до житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно містобудівної документації - Плану зонування території міста Херсона, який у свою чергу є частиною Генерального плану м. Херсона є існуючим проїздом (територією загального користування) і її відведення не відповідає затвердженій містобудівній документації.

Обставини, зазначені у листі Херсонської міської ради від 26.12.2018 року № 8-13090-19/12 та довідці державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 25.04.2019 року № 32-21-0.172-1459/178-19 протирічать наданому відповідачем картографічному матеріалу із зазначенням провулку зеленим кольором, який знаходиться у свою чергу на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2 .

У наданих відповідачем письмових доказах неможливо зробити висновок про правомірність надання дозволу. В матеріалах справи фігурують різні земельні ділянки площами 1000 кв. м, 580 кв. м, 581 кв. м, 160 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_6 .

З наданих матеріалів неможливо зробити висновок про місцерозташування цих ділянок відповідно до об`єктів нерухомості та відповідно одна одної, з`ясувати питання чи накладаються ці ділянки одна на одну, тощо.

Надані відповідачем матеріали не скасовують доводи позивача про те, що зазначена на викопіюванні з кадастрового плану м. Херсона (а.с. 144 т.1) земельна ділянка площею 160 кв.м зафарбована зеленим кольором не є тою ділянкою, у наданні дозволу, якої було відмовлено Борту та іншим, оскільки у клопотанні ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.18 т.1) мова йде про ділянку, прилеглу до буд. АДРЕСА_1 (означеній червоним кольором на викопіюванні (а.с. 144 т.1).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ділянка площею 160 кв.м у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відмовлено Борту та іншим, можливо є частиною ділянки, на розробку проекту якою було надано дозвіл Сорокунським.

Суд наголошує на тому, що суб`єкт владних повноважень не може обмежувати права одних осіб за рахунок розширення прав інших.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті, судові витрати за сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської міської ради.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 24.11.2018 року № 56, копію протоколу погодження гонорару і умови його виплати від 04.12.2018 року № 1 (Додаток до договору про надання правничої допомоги від 24.11.2018 року № 56), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХС № 000122 від 31.07.2017 року, ордер серія ХС № 76104 від 17.02.2019 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 21 від 04.12.2018 року на суму 12000,00 грн.

Відповідно до п. 3 договору про надання правничої допомоги № 56 від 24.11.2018 року гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені окремим документом - Протоколом погодження розміру гонорару і умови його виплати.

Відповідно до протоколу погодження розміру гонорару і умови його виплати від 04.12.2018 року № 1 розмір гонорару за домовленістю сторін складає 12000,00 грн., які клієнт сплачує адвокату передоплатою.

Дослідивши детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, який містить перелік наданої правової допомоги (послуг), її вартість та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд робить висновок, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 гривень 00 копійок підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської міської ради.

Керуючись статтями 9, 90, 132, 134, 139, 242 - 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської ради від 30.11.2018 року № 1733 в частині (6 колонка 29 строки додатку до рішення) надання громадянам ОСОБА_3 і ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 1000 кв. м.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 26347681, просп. Ушакова, 37, м. Херсон, 73003) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 26347681, просп. Ушакова, 37, м. Херсон, 73003) витрати на правничу допомогу у сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 жовтня 2020 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 109020100