Рішення

від 27.10.2020 по справі 600/858/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/858/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Путильської районної ради до Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Путильська районна рада (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано - Франківськ) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано - Франківськ) Антонюка А.І. від 10.06.2010 року, якою накладено на Путильську районну раду штраф у сумі 5100,00 грн за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/1214/20, зобов`язано виконати судове рішення протягом десяти днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

1.Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.05.2020 року у справі №727/1214/20 задоволено цивільний позов ОСОБА_1 до Путильської районної ради, зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області з 28 січня 2020 року та допустити негайне виконання рішення в цій частині.

Зазначив, що на виконання вказаного судового рішення відповідачем 28.05.2020року відкрито виконавче провадження №62202757. У цьому ж виконавчому провадженні постановою державного виконавця від 10.06.2020 року накладено штраф на позивача за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн, зобов`язано виконати рішення протягом 10 днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною з огляду на наступне.

Звертав увагу суду, що копію рішення суду у даній справі позивач отримав лише 11.06.2020 року, що підтверджується реєстраційною відміткою на супровідному листі суду про відправлення рішення, отримавши судове рішення, позивачем було негайно вжито заходи для його виконання. Так, на виконання судового рішення відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Регламенту роботи Путильської районної ради, голова районної ради наклав резолюцію, якою направив дане рішення Скидану А.О. - голові постійної комісії районної ради з питань комунальної власності, освіти, медицини, культури та молодіжної політики, для розгляду на сесії Путильської районної ради, що підтверджується резолюцією на вказаному супровідному листі.

Посилаючись на вимоги Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Регламенту роботи Путильської районної ради, сесія районної ради зазначив, що розгляд питань, що виносяться на сесію, у такому порядку: спочатку їх розглядає профільна постійна комісія (у даному випадку - постійна комісія районної ради з питань комунальної власності, освіти, медицини, культури та молодіжної політики, яку очолює депутат ради Скидан А.О. ), після чого питання з висновками та рекомендаціями постійної комісії виноситься на пленарне засідання ради. Рішення по суті приймається на пленарному засіданні ради за результатами голосування депутатського корпусу.

Відтак позивач вважає, що належним способом виконання судового рішення буде винесення даного питання на розгляд найближчої сесії районної ради, що і було зроблено головою районної ради негайно після отримання судового рішення.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечив щодо доводів позивача, про те ще останнім не виконано рішення суду, оскільки він отримав таке рішення суду лише 11.06.2020 року, зазначив що дані обставини не можуть слугувати підставою для не виконання рішення суду, оскільки позивачеві було відомо про резолютивну частину рішення , зокрема в частині щодо негайного виконання, з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яку останній отримав (03.06.2020р.), що вбачається з матеріалів справи.

Крім того звертав увагу суду, що позивачем не враховано те, що в даному випадку ОСОБА_1 згідно рішення суду підлягав поновленню на роботі, а не призначенню, відтак вважає помилкові доводи позивача про те, що потрібно проводити сесії ради.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1.12.10.2020 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. 23.10.2020 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

2. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

3. Враховуючи приписи статті 194,205 КАС України, та подання представником позивача заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 25.05.2020 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці позовну заяву ОСОБА_1 до Путильської районної ради, Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області про скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення ІІ пленарного засідання ХХХVІІІ сесії VIІ скликання Путильської районної ради №11-38/20 від 27 січня 2020 року Про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня Дячука М.Д. .

Визнано незаконним та скасовано наказ т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня від 28 січня 2020 року Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області з 28 січня 2020 року.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 січня 2020 року по 26 травня 2020 року в сумі 60360,60 (шістдесят тисяч триста шістдесят) гривень (шістдесят) копійок за вирахуванням суми податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Путильської районної ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1681,60 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню (шістдесят) копійок.

Стягнуто на користь Держави судовий збір в розмірі 840,80 (вісімсот сорок) гривень (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Путильської районної ради Чернівецької області.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області та в частині стягнення середнього заробітку в межах платежу за один місяць. (а.с.53-60)

2.27.05.2020 року Шевченківським районним судом м.Чернівці видано виконавчий лист № 727/1214/20. (а.с.94)

3.Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 28.05.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62202757 на підставі виконавчого листа № 727/1214/20 виданого 27.05.2020 року Шевченківським районним судом м.Чернівці. (а.с.98)

4.10.06.2020 року державним виконавцем складено акт, згідно якого встановлено, що станом на 09 червня 2020 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці про поновлення ОСОБА_3 на роботі не виконано. (а.с.104)

5.10.06.2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) постановою ВП № 62202757за невиконання рішення суду накладено на Путильстку районну раду штраф на користь держави в сумі 5100,00 грн. (а.с.106)

6.19.06.2020 року державним виконавцем складено акт, згідно якого встановлено, що станом на 19.06.2020 року рішення Шевченківського районного суду не виконано. (а.с.109)

7.19.06.2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) постановою ВП № 62202757за невиконання рішення суду накладено на Путильстку районну раду штраф на користь держави в сумі 10200,00 грн. (а.с.111)

8.10.07.2020 року відповідачем винесено постанови про виправлення помилки у процесуальному документі у ВП № 62202757, згідно яких в пункті 2 резолютивної частини постанов від 10.06.2020 року та 19.06.2020 року про накладення штрафу внести виправлення: замість слів протягом 10 робочих днів зазначити протягом 3 -х робочих днів . (а.с.116,118)

9. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2020 року ВП № 62202757 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 727/1214/20 виданого 27.05.2020 року. (а.с.120-121)

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1.Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

2.Частиною 1 статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

3.Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон № 1404-VIII) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Приписами частини 1 статті 28 Закону № 1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до статті 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Приписами статті 75 Закону № 1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (стаття 76 Закону України Про виконавче провадження ).

4. Системний аналіз наведеного вище дає підстави вважати, що обов`язковою складовою притягнення боржника або його повноважної особи законодавець встановлює вину цієї особи, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм статті 75 Закону України Про виконавче провадження можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Частиною 1 статті 13 Закону № 1404 визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1,3 статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 18 Закону 1404 визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема: державний виконавець проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Частиною 4 статті 18 Закону № 1404 передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

5. Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5 яка розроблена відповідно до Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Закону України Про виконавче провадження , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначено наступне.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 6 Інструкції).

Відповідно до пункту 9 Інструкції вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

У вимозі виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання (пункт 12 Інструкції).

Відповідно до пункту 8 Інструкції, акт це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

6. Суд зазначає, що Законом № 1404 передбачено, що державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, проводить перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та приймає відповідне рішення в рамках виконавчого провадження.

Передумовою для прийняття постанови про накладення штрафу є проведення перевірки виконавчого провадження, щодо виконання рішення боржником, суд зазначає, що державний виконавець повинен пересвідчитись чи отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження, чи сплив строк визначений на виконання рішення боржником визначений постановою про відкриття виконавчого провадження а також пересвідчитись у поважності причин у разі невиконання рішення боржником. За результатами чого державний виконавець складає вимогу про виконання боржником виконавчого документа з визначенням строку виконання рішення а також складає акт в якому зазначаються суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

7.Судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу державним виконавцем надіслана боржнику у встановлені законом строки і отримана боржником.

З наведених положень статті 75 Закону України Про виконавче провадження випливає, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України Про виконавче провадження .

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 в справі № 821/1568/16.

8.Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону України Про виконавче провадження можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17.

9.Звертаючись до суду аргументи позивача фактично зводилось до того, що виконання Путильською районною радою судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня повинно здійснюватися виключно шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні ради, що потребує проведення встановлених законодавством та Регламентом обов`язкових процедур, в тому числі попередній розгляд на галузевій постійній комісії.

Надаючи оцінку доводам позиваса суд зазначає наступне.

У контексті положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Так, як встановлено судом, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці у справі №727/1214/20 від 26.05.2020 року, посеред іншого зобов`язано Путильську районну раду поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області з 28 січня 2020 року та допустити негайне виконання рішення в цій частині.

При цьому суд зауважує, що статтею 65 Закону № 1404-передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, з огляду на наведене вище, враховуючи імперативну норму Закону, суд відхиляє доводи позивача щодо поважності причин невиконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, як проведення сесій районної ради та зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази, як перешкоджають позивачеві прийняти наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області, виконавши при цьому рішення суду.

Водночас суд зазначає, що рішення суду, яке підлягає негайному виконанню, залишається боржником не виконане без поважних причин.

Як уже зазначалось, позивачем не надано доказів належного виконання судового рішення, відсутні також докази поважності причин невиконання.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність поважних причин невиконання рішення суду в призмі встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята відповідачем з дотриманням принципів, визначених положеннями статті 2 КАС України, та положень Закону України Про виконавче провадження .

10. Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Путильської районної ради до Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Путильська районна рада (вул. Українська, 180, смт. Путила, Чернівецька область, 59100, код ЄДРПОУ: 21423621).

Відповідач - Відділ примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Целана, 11, м.Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ: 43316386)

Суддя О.В. Боднарюк