Ухвала

від 27.10.2020 по справі 366/2537/17

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 366/2537/17

провадження № 2/366/10/20

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

при секретарі Потопальській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву керівника Броварської місцевої прокуратури (07401 Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 137) в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (03115 м. Київ, вул. Святошинська, буд. 30), Державного підприємства Іванківське лісове господарство (07201 Київська обл., смт. Іванків, вул. Поліська, буд. 22) до Іванківської районної державної адміністрації (07201 Київська обл., смт. Іванків, вул. І.Проскури, буд. 7), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Броварської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Іванківське лісове господарство до Іванківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.08.2017, головуючим по даній справі призначено суддю ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 29.08.2017 відкрито провадження у справі та справу призначено до попереднього розгляду.

Ухвалою суду від 21.09.2017 підготовчі дії закінчені, справу призначено до розгляду.

Розпорядженням № 70 від 21.09.2020 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, згідно рішення Вищої ради правосуддя № 2641/0/15-20 від 17.09.2020 року Про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Іванківського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказу голови суду № 2-к від 18.05.2020 року Про відрахування від штату судді ОСОБА_6 відраховано суддю зі штату Іванківського районного суду Київської області.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 року, головуючим по даній справі призначено суддю Гончарука О.П.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 12.10.2020 року справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі.

До початку судового засідання, призначеного на 27.10.2020 представник Відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокат Капустін Віталій Володимирович подав до суду клопотання про залишення без розгляду позовної заяви керівника Броварської місцевої прокуратури з посиланням на те, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

В судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини не явки суду не повідомлені.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання представника відповідачів - адвоката Капустіна В.В. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пред`являючи позов, керівник Броварської місцевої прокуратури в обґрунтування підстав звернення до суду зазначив, що органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державне підприємство Іванківське лісове господарство , які не вживають протягом тривалого часу жодних заходів для захисту інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст. 131 1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч.2 ст. 129 Конституції України).

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

У разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч.1 ст.131 1 Конституції України.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Також, відповідно до правової позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №159/4903/16-ц, встановлення повноважень прокурора для подання позову в інтересах держави, є обов`язком суду, так як встановлення даних обставин має значення для правильного вирішення спору.

Дослідивши позовну заяву і викладені у ній підстави для звернення до суду із даним позовом, суд приходить до висновку, що у даній справі у керівника Броварської місцевої прокуратури відсутні повноваження для подання позову в інтересах держави.

У позовній заяві керівник Броварської місцевої прокуратури зазначає, що органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державне підприємство Іванківське лісове господарство .

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-1/99 від 08 квітня 1999 року у справі щодо представництва прокуратурою інтересів держави, поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до Положенням про Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, затвердженим Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 № 401, Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не має повноважень з контролю та нагляду за дотриманням вимог земельного законодавства при передачі у власність земельних ділянок (навіть земельних лісових ділянок).

Тобто, Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а є органом, який реалізовує державну політику в галузі лісового та мисливського господарства.

В цей же час, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, розширене тлумачення повноважень органів державної влади не допускається.

Державне підприємство Іванківське лісове господарство також не є суб`єктом владних повноважень, наділеним повноваженнями у спірних правовідносинах, оскільки воно є юридичною особою, у постійне користування якій відповідно до Земельного та Лісового кодексів України надаються у постійне користування землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

З а таких обставин, суд дійшов висновку, що керівник Броварської місцевої прокуратури у даній справі не має повноважень для представництва інтересів держави в суді, оскільки ним неправильно визначено орган державної влади, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в особі якого прокурор мав би право звернутись до суду за захистом інтересів держави.

Відповідно до Земельного кодексу України та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Тобто, даний позов мав би бути поданий в особі Держгеокадастру, а не в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Іванківське лісове господарство .

Крім того, суд погоджується із доводами представника відповідачів адвоката Капустіна В.В. щодо того, що керівником Броварської місцевої прокуратури при зверненні до суду з даним позовом не дотримано порядок звернення до суду, передбачений статтею 23 Закону України Про прокуратуру .

Так, до позовної заяви прокурора надані докази його звернення до Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Іванківське лісове господарство із повідомленням про звернення до суду з даним позовом.

Проте, такі повідомлення не свідчать про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру .

Так, повідомлення, що адресовані Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства (а.с.19) і Державному підприємству Іванківське лісове господарство (а.с. 20), і позовна заява датовані 31.07.2017 і їм присвоєні вихідні номера НОМЕР_1 відповідно.

Тобто, прокурор не надав можливості Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства і Державному підприємству Іванківське лісове господарство відреагувати на отримане повідомлення, а одразу звернувся до суду із даним позовом.

На підтвердження недотримання прокурором розумних строків для звернення до суду свідчить також те, що судовий збір за звернення до суду з даним позовом сплачено ще 19.06.2017, тобто, ще до направлення повідомлень Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства і Державному підприємству Іванківське лісове господарство (оригінал платіжного доручення № 1459 (а.с.53).

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів отримання Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства і Державним підприємством Іванківське лісове господарство повідомлення прокурора про звернення до суду в їх особі.

Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18:

76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Згідно з ч.4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, позов може бути залишено без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи те, що керівником Броварської місцевої прокуратури при подані позову до суду не правильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі, не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 257, 258-261 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов керівника Броварської місцевої прокуратури (07401 Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 137) в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (03115 м. Київ, вул. Святошинська, буд. 30), Державного підприємства Іванківське лісове господарство (07201 Київська обл., смт. Іванків, вул. Поліська, буд. 22) до Іванківської районної державної адміністрації (07201 Київська обл., смт. Іванків, вул. І.Проскури, буд. 7), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 27 жовтня 2020 року.

Суддя: О.П. Гончарук