Рішення

від 26.10.2020 по справі 569/9552/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/9552/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Рівненський міський суд

в особі судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди, витрат на професійну правничу допомогу, судових витрат,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди, витрат на професійну правничу допомогу, судових витрат звернувся ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду справи представник позивача неодноразово подавала до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги повністю підтримали, просять суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та заявах про збільшення розміру позовних вимог, остаточно просять суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 60 065,24 грн.; трудові відносини між ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод визнати припиненими з 01 липня 2020 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з роботи з посади інженера з охорони праці за власним бажанням відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП, так як власник або уповноваженим ним орган не виконує законодавство про працю України та виплатити вихідну допомогу, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку в порядку ст.44 КЗпП України; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати в розмірі 3500,00 грн. на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати в розмірі 1681,60 грн. судового збору при зверненні з позовом до суду.

В судове засідання представник відповідача повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач по справі з 21 травня 2018 року був прийнятий на роботу у товариство з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод .

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні наказом №1805-1 від 18 травня 2018 року Про прийняття на роботу директора ТОВ Рівненський асфальтний завод з якого вбачається, що 1. Прийняти на основне місце роботи з 21 травня 2018 року наступних працівників: ОСОБА_2 на посаду оператор пульта керування; ОСОБА_3 на посаду оператор пульта керування; ОСОБА_4 на посаду слюсар - бітумовар; ОСОБА_1 на посаду інженера з охорони праці; ОСОБА_5 на посаду заступника директора.

З дослідженого в судовому засіданні акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ6097/949/АВ від 13 березня 2020 року вбачається, що інспектором праці ОСОБА_6 , відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у присутності ОСОБА_7 - директора ТзОВ Рівненський асфальтний завод було проведено інспекційне відвідування ТзОВ Рівненський асфальтний завод (вул.Курчатова, 62А м.Рівне Рівненська область поштовий індекс 33018, ЄДРПОУ 40292064, підпорядкованість відсутня. Опис виявлених порушень: в поручення вимог частини 1 і частини 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці , ТОВ Рівненський асфальтний завод проводить виплата заробітної плати рідше двох разів на місяць через проміжок часу, щ перевищує 16 календарних днів та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Зокрема, ТОВ Рівненський асфальтний завод станом на 13 березня 2020 року заборгувало заробітну плату наступним працівникам: 2. ОСОБА_1 в сумі 44 850,76 грн.

З дослідженого в судовому засіданні припису про усунення виявлених порушень №РВ6097/949/АВ/П від 13 березня 2020 року вбачається, що інспектором праці Гуменюк М.В., відповідно до ст.259 КЗпП України, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, проведено Х інспекційне відвідування / невиїзне інспектування Товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод код ЄДРПОУ 40292064, зареєстрованого за адресою вул.Курчатова, буд.62А м.Рівне Рівненської області, поштовий індекс 33018. За результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 13 березня 2020 року №РВ6097/949/АВ. У зв`язку з цим, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод усунути такі порушення: в строк усунення порушень - 10.04.2020 виплатити заборгованість ОСОБА_1 в сумі 44 850,76 грн.

З дослідженої в судовому засіданні довідки від 29 липня 2020 року №9 виданої за підписом головного бухгалтера ТзОВ Рівненський асфальтний завод Кушнір С.В. вбачається, що довідка видана ОСОБА_1 в тому, що він працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод з 21.05.2018. На даний момент займає посаду інженер з охорони праці. Дохід за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 склав 28 240,00 грн.; утримання 5528,28 грн.; сума до виплати 22 821,72 грн.; (січень 2020 - сукупних дохід 4 725,00 грн., утримання 921,38 грн., сума до виплати 3 803,62 грн.; лютий 2020 - сукупних дохід 4 725,00 грн., утримання 921,38 грн., сума до виплати 3 803,62 грн.; березень 2020 - сукупних дохід 4 725,00 грн., утримання 921,38 грн., сума до виплати 3 803,62 грн.; квітень 2020 - сукупних дохід 4 725,00 грн., утримання 921,38 грн., сума до виплати 3 803,62 грн.; травень 2020 - сукупних дохід 4 725,00 грн., утримання 921,38 грн., сума до виплати 3 803,62 грн.; червень 2020 - сукупних дохід 4 725,00 грн., утримання 921,38 грн., сума до виплати 3 803,62 грн.).

Тобто, за період з 01 січня 2020 року по 13 березня 2020 року відповідач заборгував позивачу заробітну плату в розмірі 44 850,76 грн.

За період з 13 березня 2020 року по 30 червня 2020 року заборгованість позивача перед позивачем по заробітній платі становить 13 403,18 грн. ( за березень: загальний розмір заробітної плати за місяць (сума до виплати) - 3803,62 грн. : 21 робочий день = 181,12 грн. х 11 робочих днів за період з 16 по 31 березня 2020 року = 1992,32 грн.) + (за квітень, травень, червень загальний розмір заробітної плати за місяць (сума до виплати) - 3803,62 грн. х 3 місяці = 11 410,86 грн.).

Загальний розмір заборгованості ТзОВ Рівненський асфальтний завод перед ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2020 року становить 58 253,94 грн.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в підлягають до часткового задоволення в розмірі 58 253,94 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, зважаючи на те, що керівництво ТзОВ Рівненський асфальтний завод не переймається матеріальним забезпеченням працівників, його не цікавить організація нормальної роботи підприємства, не виплачується заробітна плата позивач бажає звільнитися з роботи.

Позивач написав на ім`я директора ТзОВ Рівненський асфальтний завод Кушніра С.В. та подав йому особисто заяву про звільнення з 01 липня 2020 року відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України та виплату вихідної допомоги в порядку ст.44 КЗпП України від 16 червня 2020 року. Однак, директор відмовився приймати заяву про звільнення позивача. Зважаючи на відмову приймати заяву, позивач ОСОБА_1 надіслав дану заяву та додані до неї документи поштовим відправленням на адресу ТзОВ Рівненський асфальтний завод , яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А, а саме листом з описом та повідомленням про вручення поштового відправлення адресату, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні: фіскальним чеком про відправку листа від 16 червня 2020 року; накладною №3302806922630; описом вкладення до цінного листа на ім`я ТзОВ Рівненський асфальтний завод .

27 червня 2020 року до позивача надійшло смс повідомлення Укрпошти про те, що відправлення №3302806922630 повернуто до відділення 33010 м.Рівне, вул.Дубенська, 46. 07 липня 2020 року у даному відділенні ОСОБА_1 отримав поштове відправлення, яке було надіслано ним 16 червня 2020 року на адресу ТОВ Рівненський асфальтний завод м.Рівне, вул.Курчатова, 62А. Відправлення за чеком повернуто ОСОБА_1 за зворотною адресою, що підтверджує: довідка на конверті з відміткою - повертається до ВЗ 10, штамп 26.06.2020; довідка на конверті причина повернення - організація вибула з адреси, листоноша 18.06.2020; повідомлення про вручення листа з описом, з реквізитами відправника ОСОБА_1 та одержувача ТОВ Рівненський асфальтний завод ; роздруківка з Сайту Укрпошта.

Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ст.44 КЗпП України При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 ) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 ) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 , - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Станом на день винесення рішення судом позивач, виконав вимоги ч.1,3 ст.38 КЗпП України не отримав документи про звільнення та не отримав розрахунок по вихідній допомозі.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що відповідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивачу встановлено сталу суму заробітної плати, зокрема за 2020 рік, що вбачається з довідки №9 від 29 липня 2020 року, а саме в розмірі 3803,62 грн. (сума до виплати), тому загальний розмір тримісячного середнього заробітку, у відповідності до ст.44 КЗпП України, становить ( 3803,62 грн. х 3 місяці =) 11 410,86 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання припиненими трудових відносин між сторонами з 01 липня 2020 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з роботи з посади інженера з охорони праці за власним бажанням відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП, так як власник або уповноваженим ним орган не виконує законодавство про працю України та виплатити вихідну допомогу, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку в порядку ст.44 КЗпП України в розмірі 11 410,86 грн. знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Пленуму ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. (Абзац пункту 5 в редакції постанови Пленуму Верховного суду N 5 ( v0005700-01 ) від 25.05.2001 ).

Суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено, що неправомірними діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у душевних переживаннях та стражданнях, неможливістю отримати та використати зароблену ним заробітну плату, було порушено його нормальні життєві зв`язки, стресові ситуації у зв`язку з відсутністю коштів для утримання своєї сім`ї, неодноразових зверненнях до відповідача з проханням виплати зароблену заробітну плату.

Тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду та в подальшому, при подачі заяви про збільшення позовних вимог позивачем було сплачений судовий збір в розмірі 1681,60 грн., рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення судових витрат за надання правової допомоги в розмірі 3500,00 грн., суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви квитанції до прибуткового касового ордеру про перерахування адвокату грошових коштів в сумі 3500,00 грн., а тому в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.38,47,112,115,116,237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди, витрат на професійну правничу допомогу, судових витрат - задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2020 року в розмірі 58 253,94 грн.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А з 01 липня 2020 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з роботи з посади інженера з охорони праці за власним бажанням відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 вихідну допомогу в порядку ст.44 КЗпП України в розмірі 11 410,86 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

В решті позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Рівненський асфальтний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 40292064), місцезнаходження 33018 Рівненська область м.Рівне, вул.Курчатова, 62А.

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов