Рішення

від 26.10.2020 по справі 640/22472/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/22472/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю Укррем-Транс до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укррем-Транс (позивач, ТОВ Укррем-Транс ) до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00670351213 від 12.08.2019;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення збільшує суму грошового зобов`язання у вигляді штрафу за порушення строків сплати самостійно узгоджених та визначених контролюючим органом сум грошового зобов`язання. Порушення строків позивач не визнає, оскільки сплата податкового зобов`язання, визначеного самостійно, шляхом подання податкових декларацій, на інший рахунок Казначейства України не створює негативних наслідків та не є податковим правопорушенням.

З іншої сторони, грошове зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями не може бути узгодженим, а строки сплати такого порушеними, оскільки позивач таких не отримував.

У відзиві відповідач із посиланням на норми ПК України та цитуванням акту перевірки зазначає про дотримання норм чинного законодавства при визначенні бази оподаткування відповідними податками та надсиланні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Службовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ Укррем-Транс , за результатами якої складно акт № 18594/26-15-12-13-20 від 17.07.2019 (Акт перевірки).

Зі змісту Акту перевірки убачається, що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57 ПК України із урахуванням ст. 102 ПК України.

Контролюючим органом виявлено затримку сплати самостійно визначених платником податків сум грошового зобов`язання за податковими деклараціям з ПДВ № 39856911 від 20.07.2018, № 21191435 від 20.06.2019, № 53595566 від 06.11.2018, № 20178268 від 20.05.2019, а також прострочення сплати нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями № 300861213 від 22.05.2018, № 977291207 від 26.12.2018.

У подальшому ГУ ДФС у м. Києві надіслало на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 00670351213 від 12.08.2019, яким останнього зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов`язання, сплата якого прострочена у розмірі 359 838,51 гривень.

Не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами п. п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

За приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вже зазначалось, оскаржуваним ППР нараховано штрафну санкцію (10%) від суми узгодженого податкового зобов`язання за деклараціями з ПДВ № 39856911 від 20.07.2018, № 21191435 від 20.06.2019, № 53595566 від 06.11.2018, № 20178268 від 20.05.2019, а також за ППР № 300861213 від 22.05.2018, № 977291207 від 26.12.2018.

Одним із пунктів обґрунтування позиції позивача є неотримання ППР № 300861213 від 22.05.2018, № 977291207 від 26.12.2018, що унеможливлює визнання такої суми грошового зобов`язання узгодженою.

З метою встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору що виник, суд ухвалою від 28.09.2020 зобов`язав ГУ ДФС у м. Києві надати належним чином засвідчені копії доказів виникнення податкового боргу позивача з ПДВ, за несвоєчасну сплату якого направлене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

На виконання згаданої ухвали відповідач надав податкові повідомлення-рішення № 300861213 від 22.05.2018, № 977291207 від 26.12.2018, водночас, доказів направлення таких ППР суду не надано.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, у разі визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань, зокрема, за результатами перевірок, платнику податків надсилається податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. п. 56.1, 56.3 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (пп. 56.17.1 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (пп. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України).

Право оскаржити ППР контролюючого органу забезпечується, зокрема, своєчасним направленням такого документа платнику податків, у той же час, за відсутності доказів такого направлення, відсутні підстави вважати, що податкові повідомлення-рішення № 300861213 від 22.05.2018, № 977291207 від 26.12.2018 станом на 23.07.2018 та 21.01.2019 (дати фактичної сплати згідно з Актом перевірки) були узгодженими.

Не зважаючи на це, визначене контролюючим органом за ППР № 300861213 від 22.05.2018 у розмірі 1020,00 грн було сплачене позивачем 23.07.2018, а за ППР № 977291207 від 26.12.2018 у розмірі 11,67 грн - 21.01.2019.

Недоведення відповідачем факту направлення згаданих ППР унеможливлює визначення дати, з якою слід пов`язувати строк сплати визначеного грошового зобов`язання, натомість не дає підстав вважати сплату таких коштів з порушенням строку.

Стосовно самостійно визначених сум грошового зобов`язання за податковими деклараціями з ПДВ № 39856911 від 20.07.2018, № 21191435 від 20.06.2019, № 53595566 від 06.11.2018, № 20178268 від 20.05.2019 слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось, податкова декларація подається до 20 числа місяця, наступного за звітним, а визначена сума підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Контролюючим органом встановлені наступні порушення строки сплати грошового зобов`язання за деклараціями:

визначене зобов`язання за ПД № 21191435 від 20.06.2019 за травень 2019 року сплачено 10.07.2019 з порушенням строку на 10 днів;

визначене зобов`язання за ПД № 20178268 від 20.05.2019 за квітень 2019 року сплачено 31.05.2019 з порушенням строку на 1 день;

визначене зобов`язання за ПД № 39856911 від 20.07.2018 за червень 2018 року сплачено 27.08.2018 з порушенням строку на 28 днів;

визначене зобов`язання за ПД № 53595566 від 06.11.2018 за грудень 2017 року сплачено 08.11.2018, тобто з порушенням строку подачі декларації та сплати грошового зобов`язання.

Обґрунтовуючи заперечення проти згаданої частини оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач звертає увагу на позицію Верховного Суду, яка полягає у тому, що помилкова сплата грошового зобов`язання на інший рахунок Казначейства не є порушенням податкового законодавства.

За доводами позивача, останнім сплачено визначені за податковими деклараціями суми грошового зобов`язання, водночас, ГУ ДФС у м. Києві дізналось про зарахування таких коштів пізніше, оскільки позивач помилився з рахунком.

Суд погоджується із викладеною позицією стосовно змісту податкового правопорушення.

Так, відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Сплата на інший рахунок Казначейства є помилкою, яку неможливо кваліфікувати як протиправну дію або бездіяльність.

У той же час, наведені твердження не звільняють позивача від тягаря доведення сплати таких коштів.

Згаданою ухвалою від 28.09.2020 позивача зобов`язано надати суду належним чином засвідчені копії платіжних документів, що підтверджують сплату узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ, за несвоєчасну сплату якого направлене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згадана ухвала отримана представником позивача за довіреністю 10.10.2020.

Станом на дату ухвалення даного рішення жодних доказів своєчасної сплати грошового зобов`язання, клопотання про продовження строку надання доказів, пояснень з приводу даного питання від позивача не надходило.

За даних обставин, посилання ТОВ Укррем-Транс на своєчасну сплату податкових зобов`язань на інших рахунок Казначейства жодним чином не підтверджуються.

З урахуванням положень п. 126.1 ст. 126 ПК України ГУ ДФС у м. Києві застосувало мінімальну штрафну санкцію до позивача у розмірі 10%, яка, за висновком суду, за відсутності доказів протилежного від позивача, є правомірною.

Відтак, оскільки ГУ ДФС у м. Києві правильно визначило порушені строки сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов`язання за податковими деклараціями № 39856911 від 20.07.2018, № 21191435 від 20.06.2019, № 53595566 від 06.11.2018, № 20178268 від 20.05.2019, зважаючи на те, що підстави вважати сплату грошових зобов`язань, визначених ППР № 300861213 від 22.05.2018 та № 977291207 від 26.12.2018 відсутні, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Із загального розміру штрафу, визначеного за оскаржуваним ППР № 00670351213 від 12.08.2019, частка, визначена за порушення строків сплати грошового зобов`язання за ППР № 300861213 від 22.05.2018 та № 977291207 від 26.12.2018 становить 102,81 грн та в цій частині підлягає скасуванню.

Сума штрафу, визначена за порушення строків сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання за податковими деклараціями № 39856911 від 20.07.2018, № 21191435 від 20.06.2019, № 53595566 від 06.11.2018, № 20178268 від 20.05.2019 становить решту оскаржуваного ППР та дорівнює 259 735,70 грн і є правомірно визначеною.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а ППР № 00670351213 від 12.08.2019 - скасуванню в частині штрафу в розмірі 102,81 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання позовної заяви ТОВ Укррем-Транс сплатило 5397,58 грн, що є 1,5 % ціни позову. Оскільки грошове вираження задоволеної частини позовних вимог становить 102,81 грн, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь позивача слід стягнути 1,54 грн (102,81 грн * 1,5%).

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Укррем-Транс до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00670351213 від 12.08.2019 в частині накладення штрафу в розмірі 102,81 (сто дві) гривні, 81 копійка.

3. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

4. Стягнути витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укррем-Транс в розмірі 1,54 (одна гривня 54 копійки).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укррем-Транс (вул. Балукова, 1, м. Вишневе, 08133, код ЄДРПОУ: 41003914).

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко