ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/6775/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового
провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Зерновий Торговий Дім доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:
23.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Зерновий Торговий Дім (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 1419910/41452529 від 27.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 11.12.2019, № 1419909/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, № 1419908/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019;
- зобов`язати Державну податкову службу України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих ТОВ Зерновий Торговий Дім (код ЄДРПОУ 41452529) податкової накладної № 5 від 11.12.2019 на загальну суму 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень), днем її надходження, розрахунок коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, розрахунок коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної 1 від 13.12.2019.
Мотивуючи позовні вимоги ТОВ Зерновий Торговий Дім наголошує на необґрунтованості спірних рішень. Зокрема позивач зазначає, що 01.11.2018 було укладено договір № 01/11/2018-1 про виконання робіт з виготовлення готової продукції між ТОВ Зерновий Торговий Дім (замовник) та ТОВ Ізмаїл-Трансбалктермінал (виконавець); на виконання умов вищевказаного договору виконавець зобов`язується виконати роботи з виготовлення готової продукції з сировини замовника, а замовник зобов`язується прийняти і вивезти готову продукцію та прийняти і оплатити виконані роботи; пункт 5.1.4 договору містить обов`язок виконавця зберігати на умовах відповідального зберігання прийняту від замовника сировину для виготовлення готової продукції, а також готову продукцію у складських приміщеннях, дотримуючись при зберіганні вимог ДСТУ та інших обов`язкових норм; передача сировини підтверджується специфікаціями від 01.09.2019, 01.10.2019 та 01.11.2019 до договору № 01/11/2018-1 від 01.11.2018 та актами приймання-передачі сировини на переробку від 01.09.2019, 01.10.2019, згідно яких замовник передав, а виконавець прийняв насіння соняшника урожаю 2019 року на переробку у кількості 254 т 862 кг, 1 777 т 950 кг та 7 908 т 050 метричні тони соняшника відповідно; передача готової продукції підтверджується актами приймання-передачі готової продукції, згідно яких виконавець передав замовнику готову продукцію - олію соняшникову, шрот та лузгу соняшника; виконання робіт з виготовлення готової продукції підтверджується актом надання послуг з переробки № 30 від 30.11.2019, рахунком на оплату № 113 від 30.11.2019, платіжним дорученням № 369 від 03.12.2019, платіжним дорученням № 385 від 10.12.2019; в подальшому між ТОВ Зерновий Торговий Дім та ТОВ Одеська Торгова Компанія був заключений договір поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019, за яким постачальник (ТОВ Зерновий Торговий Дім ) зобов`язується поставити у власність покупця соняшникову олію з насіння соняшника врожаю 2019 року та шрот соняшниковий гранульований з насіння соняшника врожаю 2019 року, а покупець (ТОВ Одеська Торгова Компанія ) зобов`язується прийняти та оплатити товар в кількості і на умовах, що передбачені договором і специфікаціями; оплата товару підтверджується видатковою накладною № 11 від 30.11.2019, видатковою накладною № 12 від 13.12.2019, рахунком на оплату № 8 від 30.11.2019 та платіжним дорученням № 1118 від 11.12.2019, № 2022 від 06.12.2019, № 1117 від 10.12.2019, № 1228 від 17.12.019, № 1230 від 18.12.2019, № 1231 від 18.12.2019, № 1232 від 18.12.2019, № 1233 від 18.12.2019, № 1241 від 21.12.2019; для забезпечення взятих на себе зобов`язань за договором про виконання робіт з виготовлення готової продукції № 01/11/2018-1 від 01.11.2018 ТОВ Зерновий Торговий Дім (замовник) уклало з ТОВ Одеська Торгова Компанія (виконавець) договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 19/09/2019-П від 19.09.2019; отриману готову продукцію ТОВ Зерновий Торговий Дім реалізувало ТОВ Одеська Торгова Компанія , про що свідчить договір поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019; факт передачі готової продукції продукції згідно вказаного договору поставки підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, і платіжним дорученням № 1118 від 11.12.2019 та видатковою накладною № 11 від 30.11.2019; на підставі платіжного доручення № 1118 від 11.12.2019 та видаткової накладної № 11 від 30.11.2019 позивач сформував податкову накладну № 5 від 11.12.2019; формування податкової накладної зумовлено переплатою за поставлений товар в розмірі 20 000,00 грн.; також було сформовано розрахунок коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019 та вказано правильну кількість товару, який постачається на користь ТОВ Одеська Торгова Компанія в листопаді 2019 року, а саме 323,744 тони; також було сформовано розрахунок коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019 та вказано правильний код товару з УКТ ЗЕД, який постачався на користь ТОВ Одеська Торгова Компанія в листопаді 2019 року, а саме 1512, а не 2306300000; в подальшому реєстрацію податкової накладної № 5 від 11.12.2019 було зупинено, оскільки ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; також було зупинено і реєстрацію РК № 2 від 13.12.2019 та РК № 4 від 01.12.2019 з посиланням на пп. 1.6 п. 1, п.п. 2.4 п. 2, п.п. 2.5 п. 2 Критеріїв; ТОВ Зерновий Торговий Дім подало ДПС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснених операцій; проте всупереч наданим документам ДПС України було прийнято рішення № 1419910/41452529 від 27.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 11.12.2019, № 1319909/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, № 1429908/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019; 03.01.2020 ТОВ Зерновий Торговий Дім подано до ДПС України скарги на вказані рішення, однак у відповідь отримано рішення про залишення скарг без задоволення; проте такі рішення є незаконними, оскільки позивач надсилав всі документи, які підтверджують фактичність господарської операції; натомість у квитанціях про зупинення реєстрації ПН/РК була відсутня інформація про те, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
27.03.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/6775/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
24.04.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-1 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначає, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України; відповідно до п. 6 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється; відповідно до п. 7 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється; відповідно до п. 11.1 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна; ТТН суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
14.05.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що ТОВ Зерновий Торговий Дім не надано інформацію та документальне підтвердження, а саме: звіт про збір врожаю, неможливо встановити постачальника, відсутня інформація щодо приймання товару на елеваторі зерна, неможливо встановити до якого класу відноситься продукція, не надано сертифікат якості та ТТН, що підтверджують факт транспортування товару від контрагентів-постачальників та до контрагента-покупця; відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ Зерновий Торговий Дім , згідно яких виписано податкові накладні; до того ж, на момент прийняття спірних рішень ТОВ Зерновий Торговий Дім віднесено до переліку ризикових платників податків.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Зерновий Торговий Дім та Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська Торгова Компанія було укладено договір поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019, відповідно до п. 1.1 якого постачальник (ТОВ Зерновий Торговий Дім ) зобов`язується поставити, а покупець (ТОВ Одеська Торгова Компанія ) прийняти та оплатити: олію соняшникову з насіння соняшника врожаю 2019 року, а також шрот соняшниковий гранульований в кількості і на умовах, передбачених цим договором та специфікаціями, що є його невід`ємною частиною.
Як вбачається із специфікації № 6 від 30.11.2019 до договору поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019, сторони дійшли згоди про постачання постачальником покупцеві партії товару, а саме соняшникової олії з насіння соняшника врожаю 2019 року у кількості 162 тони загальною вартістю 3 324 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 554 040,00 грн.
30.11.2019 ТОВ Зерновий Торговий Дім виписало ТОВ Одеська Торгова Компанія видаткову накладну № 11 та рахунок на оплату № 8 на загальну суму 3 324 240,00 грн.
ТОВ Одеська Торгова Компанія на користь ТОВ Зерновий Торговий Дім було перераховано кошти за товар, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1118 від 11.12.2019 на суму 3 049 240,00 грн., № 2022 від 06.12.2019 на суму 250 000,00 грн., № 1117 від 10.12.2019 на суму 25 000,00 грн.
30.11.2019 ТОВ Зерновий Торговий Дім було направлено для реєстрації у ЄРПН податкову накладну № 8 на загальну суму 3 324 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 554 040,00 грн.
01.12.2019 ТОВ Зерновий Торговий Дім направлено для реєстрації у ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019. Причиною коригування вказано код 104 зміна номенклатури .
Отже розрахунком коригування № 4 від 01.12.2019 було скориговано рядок 1 податкової накладної № 8 від 30.11.2019 в частині зміни коду УКТ ЗЕД 2306300000 на 1512.
Як вбачається із квитанції від 19.12.2019, розрахунок коригування доставлено до ДПС України, прийнято його, проте реєстрація зупинена, оскільки РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; у РК передбачається зміна номенклатури товару/послуги 1512, що відповідає вимогам пп. 2.4 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТ ЗЕД/ДКПП 2306, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також на підставі платіжного доручення № 1118 від 11.12.2019 було сплачено ТОВ Одеська Торгова Компанія на користь ТОВ Зерновий Торговий Дім 3 049 240,00 грн.
Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за 01.12.2019-11.12.2019, що був складений між ТОВ Зерновий Торговий Дім та ТОВ Одеська Торгова Компанія , у ТОВ Одеська Торгова Компанія утворилась переплата за товар у розмірі 20 000,00 грн.
Враховуючи наявність такої переплати, ТОВ Зерновий Торговий Дім виписало на користь ТОВ Одеська Торгова Компанія податкову накладну № 5 від 11.12.2019 на суму 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн., яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з квитанції від 20.12.2019, податкову накладну доставлено до ДПС України, прийнято її, проте реєстрація зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до специфікації № 7 від 13.12.2019 до договору поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019, сторони дійшли згоди про постачання постачальником покупцеві партії товару, а саме соняшникової олії з насіння соняшника врожаю 2019 року у кількості 323,744 тони загальною вартістю 6 313 008 грн., в т.ч. ПДВ 1 052 168,00 грн.
13.12.2019 ТОВ Зерновий Торговий Дім виписало ТОВ Одеська Торгова Компанія видаткову накладну № 12 на суму 6 333 008,00 грн.
ТОВ Одеська Торгова Компанія на користь ТОВ Зерновий Торговий Дім було перераховано кошти за товар, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1228 від 17.12.2019 на суму 920 000,00 грн., № 1230 від 18.12.2019 на суму 330 000,00 грн., № 1231 від 18.12.2019 на суму 1 100 000,00 грн., № 1232 від 18.12.2019 на суму 1 198 000,00 грн., № 1233 від 18.12.2019 на суму 1 200 000,00 грн., № 1241 від 21.12.2019 на суму 1 565 008,00 грн.
13.12.2019 ТОВ Зерновий Торговий Дім направлено для реєстрації у ЄРПН податкову накладну № 1 на загальну суму 6 313 008,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 052 168,00 грн.
13.12.2019 ТОВ Зерновий Торговий Дім направлено для реєстрації у ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019. Причиною коригування вказано код 102 зміна кількості .
Отже розрахунком коригування № 2 від 13.12.2019 було скориговано рядок 1 податкової накладної № 1 від 13.12.2019 в частині кількості поставленого товару, замінивши 323,744 тони на 322,7183588 тон.
Як вбачається із квитанції від 18.12.2019, розрахунок коригування доставлено до ДПС України, прийнято його, проте реєстрація зупинена, оскільки РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТ ЗЕД/ДКПП 2306, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В подальшому позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями щодо зазначених господарських операцій та надав первинні документи, що підтверджують факт проведення господарських операцій, по яким було зупинено реєстрацію ПН/РК.
Проте контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК № 1419909/41452529 від 27.12.2019, № 1419908/41452529 від 27.12.2019, № 1419910/41452529 від 27.12.2019.
Підставою відмови у вказаних рішеннях зазначено: ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Позивач оскаржив рішення про відмову в реєстрації ПН та РК в адміністративному порядку. За результатами розгляду прийнято рішення про залишення скарг без задоволення: № 671/41452529/2 від 11.01.2020, № 664/41452529/2 від 11.01.2020, № 681/41452529/2 від 11.01.2020.
Позивач не погоджуючись з вказаними рішеннями та вважаючи їх протиправними, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на момент виникнення спірних правовідносин було визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.
Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
В силу приписів п. п. 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу змісту вказаних норм убачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Положення п. п. 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
У свою чергу, реєстрація податкової накладної № 5 від 11.12.2019 зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.
Реєстрація розрахунку коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019 зупинена через те, що РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та пп. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Реєстрація розрахунку коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019 зупинена через те, що РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, пп. 2.4 та пп. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд принагідно зазначає, що відповідачем застосовано пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку до розрахунків коригувань, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом неправомірно зупинено реєстрацію РК саме з підстав відповідності РК пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Щодо відповідності РК № 2 від 13.12.2019 до ПН № 1 від 13.12.2019 та РК № 4 від 01.12.2019 до ПН № 8 від 30.11.2019 пп. пп. 2.4, 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та відповідності усіх спірних ПН і РК пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Проте, контролюючий орган у своїх квитанціях про зупинення реєстрації ПН і РК взагалі не вказав на які Критерії ризиковості здійснення операцій та Критерії ризиковості платника податку він посилається.
Суд акцентує увагу на тому, що Критерії ризиковості здійснення операцій та Критерії ризиковості платника податку визначені листом від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, вони існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.
ДФС України не доведено, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку та Критеріїв ризиковості здійснення операцій ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , відповідно до якої регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.
Суд зауважує, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували затвердження Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Критеріїв ризиковості платника податку у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Отже, незважаючи на вимоги п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС України листом без дотримання регуляторних процедур затверджено Критерії ризиковості здійснення операцій та Критерії ризиковості платника податку.
Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.
Суд зауважує, що зазначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.
Також варто відмітити і те, що посилання контролюючого органу на відповідність РК № 4 від 01.12.2019 до ПН № 8 від 30.11.2019 та РК № 2 від 13.12.2019 до ПН № 1 від 13.12.2019 пп. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій взагалі є незрозумілим, оскільки Критерії ризиковості здійснення операцій, які описані у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, мають всього 4 підпункти, а саме: пп. 2.1, пп. 2.2, пп. 2.3 та пп. 2.4. Натомість пп. 2.5 п. 2 у Критеріях ризиковості здійснення операцій відсутній.
Крім того, Верховним Судом 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 було прийнято рішення щодо необґрунтованості блокування податкових накладних платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.
Так, у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) Верховний Суд сформував висновок, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, відповідно до п. п. 14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до п. п. 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена додатком № 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Позивачем були надані необхідні документи, що підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, згідно яких була виписана податкова накладна № 5 від 11.12.2019 та розрахунки коригувань № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019 та № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019. Проте, в порушення вимог податкового законодавства контролюючим органом прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Щодо можливості прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то суд бажає зазначити і те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (вказана постанова набрала законної сили 10.12.2019), визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.
Постановою Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 826/12108/18 (адміністративне провадження № К/9901/2179/20, № К/9901/34566/19) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 826/12108/18 залишено без змін.
Натомість, рішення, які оскаржуються, були прийняті 27.12.2019, тобто в той час, коли п. 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який передбачав можливість комісії прийняти рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, був нечинним.
Надаючи правову оцінку прийнятому комісією рішенню, суди також повинні з`ясувати, чи містить воно конкретну інформацію щодо причин та підстав для його прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справах № 620/3556/18 (адміністративне провадження № К/9901/9365/19).
Суд акцентує увагу на тому, що самою формою рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, передбачено обов`язок контролюючого органу підкреслити документи, які не надано платником податків.
Проте, у всіх спірних рішеннях не підкреслено і чітко не вказано жодного документа, який не був наданий ТОВ Зерновий Торговий Дім задля підтвердження фактичності та реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких виписано ПН № 5 від 11.12.2019, РК № 2 від 13.12.2019 до ПН № 1 від 13.12.2019 та РК № 4 від 01.12.2019 до ПН № 8 від 30.11.2019.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, оскаржувані рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, є протиправними та підлягають скасуванню, натомість спірні ПН та РК підлягають реєстрації у ЄРПН датами їх подання.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.
Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації спірних ПН і РК ТОВ Зерновий Торговий Дім .
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий Торговий Дім підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати у формі судового збору у розмірі 4 204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № № 493, 494 від 19.02.2020.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то наявні правові підстави для стягнення судових витрат з Державної податкової служби України на користь позивача у розмірі 4 204,00 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий Торговий Дім - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 1419910/41452529 від 27.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 11.12.2019, № 1419909/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, № 1419908/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019.
3. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих ТОВ Зерновий Торговий Дім (адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2-А, ідентифікаційний код 41452529) податкової накладної № 5 від 11.12.2019 на загальну суму 20 000,00 грн. днем її надходження, розрахунок коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, розрахунок коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь ТОВ Зерновий Торговий Дім (адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2-А, ідентифікаційний код 41452529) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2020 |
Оприлюднено | 29.10.2020 |
Номер документу | 92480593 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Пащенко К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні