Постанова

від 03.03.2021 по справі 640/6775/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6775/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Пилипенко О.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий Торговий Дім до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зерновий Торговий Дім (далі - ТОВ Зерновий Торговий Дім ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 1, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 1419910/41452529 від 27.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 11.12.2019, № 1419909/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, № 1419908/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих ТОВ Зерновий Торговий Дім (код ЄДРПОУ 41452529) податкової накладної № 5 від 11.12.2019 на загальну суму 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень), днем її надходження, розрахунок коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, розрахунок коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної 1 від 13.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не вказав, які саме документи не надано платником податків для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, стверджує, що наданий обсяг поданих контролюючому органу документів надавав усі підстави для висновку про реальність та підтвердженість вчинених господарських операцій.

Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 1419910/41452529 від 27.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 11.12.2019, № 1419909/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, №1419908/41452529 від 27.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019; зобов`язано Державну податкову службу України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданих ТОВ Зерновий Торговий Дім податкової накладної № 5 від 11.12.2019 на загальну суму 20 000,00 грн. днем її надходження, розрахунок коригування № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019, розрахунок коригування № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником відповідача 1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , у пункті 14 якого наведено вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Зазначено також, що ТОВ Зерновий Торговий Дім не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів та послуг.

Апелянт зазначає, що відсутність вказаних документів не давала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ Зерновий Тоговий Дім , у зв`язку з чим винесено оскаржувані рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року, відкрито апеляційне провадження у справі №640/6775/20, встановлено строк до 03 лютого 2021 року для подання відзиву на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою від 12 січня 2021 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 03 лютого 2021 року.

Від ТОВ Зерновий Торговий Дім надійшов відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до чинного законодавства, з повним та всебічним розглядом наявних у справі матеріалів та доказів, підтримано позицію, викладену в адміністпративному позові.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ Зерновий Торговий Дім та ТОВ Одеська Торгова Компанія укладено договір поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019, відповідно до п. 1.1 якого постачальник (ТОВ Зерновий Торговий Дім ) зобов`язується поставити, а покупець (ТОВ Одеська Торгова Компанія ) прийняти та оплатити: олію соняшникову з насіння соняшника врожаю 2019 року, а також шрот соняшниковий гранульований в кількості і на умовах, передбачених цим договором та специфікаціями, що є його невід`ємною частиною.

Як вбачається із специфікації № 6 від 30.11.2019 до договору поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019, сторони дійшли згоди про постачання постачальником покупцеві партії товару, а саме соняшникової олії з насіння соняшника врожаю 2019 року у кількості 162 тони загальною вартістю 3 324 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 554 040,00 грн.

ТОВ Зерновий Торговий Дім 30.11.2019 виписало ТОВ Одеська Торгова Компанія видаткову накладну № 11 та рахунок на оплату № 8 на загальну суму 3 324 240,00 грн. та перераховано кошти за товар, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1118 від 11.12.2019 на суму 3 049 240,00 грн., № 2022 від 06.12.2019 на суму 250 000,00 грн., № 1117 від 10.12.2019 на суму 25 000,00 грн.

ТОВ Зерновий Торговий Дім 30.11.2019 направлено для реєстрації у ЄРПН податкову накладну № 8 на загальну суму 3 324 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 554 040,00 грн., 01.12.2019 направлено для реєстрації у ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019. Причиною коригування вказано код 104 зміна номенклатури .

Отже розрахунком коригування № 4 від 01.12.2019 скориговано рядок 1 податкової накладної № 8 від 30.11.2019 в частині зміни коду УКТ ЗЕД 2306300000 на 1512.

Як вбачається із квитанції від 19.12.2019, розрахунок коригування доставлено до ДПС України, прийнято його, проте реєстрація зупинена, оскільки РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; у РК передбачається зміна номенклатури товару/послуги 1512, що відповідає вимогам пп. 2.4 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТ ЗЕД/ДКПП 2306, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також на підставі платіжного доручення № 1118 від 11.12.2019 сплачено ТОВ Одеська Торгова Компанія на користь ТОВ Зерновий Торговий Дім 3 049 240,00 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за 01.12.2019-11.12.2019, складеного між ТОВ Зерновий Торговий Дім та ТОВ Одеська Торгова Компанія , у ТОВ Одеська Торгова Компанія утворилась переплата за товар у розмірі 20 000,00 грн., враховуючи яку ТОВ Зерновий Торговий Дім виписало на користь ТОВ Одеська Торгова Компанія податкову накладну № 5 від 11.12.2019 на суму 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн., та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з квитанції від 20.12.2019, податкову накладну доставлено до ДПС України, прийнято її, проте реєстрація зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до специфікації № 7 від 13.12.2019 до договору поставки № 20/09/2019-ОШ від 20.09.2019, сторони дійшли згоди про постачання постачальником покупцеві партії товару, а саме соняшникової олії з насіння соняшника врожаю 2019 року у кількості 323,744 тони загальною вартістю 6 313 008 грн., в т.ч. ПДВ 1 052 168,00 грн.

ТОВ Зерновий Торговий Дім 13.12.2019 виписало ТОВ Одеська Торгова Компанія видаткову накладну № 12 на суму 6 333 008,00 грн.

ТОВ Одеська Торгова Компанія на користь ТОВ Зерновий Торговий Дім перераховано кошти за товар, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1228 від 17.12.2019 на суму 920 000,00 грн., № 1230 від 18.12.2019 на суму 330 000,00 грн., № 1231 від 18.12.2019 на суму 1 100 000,00 грн., № 1232 від 18.12.2019 на суму 1 198 000,00 грн., № 1233 від 18.12.2019 на суму 1 200 000,00 грн., № 1241 від 21.12.2019 на суму 1 565 008,00 грн.

ТОВ Зерновий Торговий Дім 13.12.2019 направлено для реєстрації у ЄРПН податкову накладну № 1 на загальну суму 6 313 008,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 052 168,00 грн., 13.12.2019 ТОВ Зерновий Торговий Дім направлено для реєстрації у ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019. Причиною коригування вказано код 102 зміна кількості .

Отже розрахунком коригування № 2 від 13.12.2019 скориговано рядок 1 податкової накладної № 1 від 13.12.2019 в частині кількості поставленого товару, замінивши 323,744 тони на 322,7183588 тон.

Як вбачається з квитанції від 18.12.2019, розрахунок коригування доставлено до ДПС України, прийнято його, проте реєстрація зупинена, оскільки РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТ ЗЕД/ДКПП 2306, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надалі позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями щодо зазначених господарських операцій та надав первинні документи, що підтверджують факт проведення господарських операцій, по яких зупинено реєстрацію ПН/РК.

Проте контролюючим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК № 1419909/41452529 від 27.12.2019, № 1419908/41452529 від 27.12.2019, № 1419910/41452529 від 27.12.2019. Підставою відмови у вказаних рішеннях зазначено: ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Позивач оскаржив рішення про відмову в реєстрації ПН та РК в адміністративному порядку. За результатами розгляду прийнято рішення про залишення скарг без задоволення: № 671/41452529/2 від 11.01.2020, № 664/41452529/2 від 11.01.2020, № 681/41452529/2 від 11.01.2020.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, за результатами якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 26 жовтня 2020 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 26 жовтня 2020 року та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200. 1.3 і 200. 1.9 статті 200. 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Колегія суддів в цій частині зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 затверджено та з 01.02.2020 року набрала законної чинності постанова №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №117. Водночас, на час спірних правовідносин, що виникли між сторонами, Постанова №117 була чинною та застосовувалася відповідачами.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про не відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку.

Колегія суддів звертає увагу, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому суд зауважує, що зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Комісія ГУ ДФС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій, не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Позивачем надані необхідні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, згідно яких виписана податкова накладна №5 від 11.12.2019 та розрахунки коригувань № 2 від 13.12.2019 до податкової накладної № 1 від 13.12.2019 та № 4 від 01.12.2019 до податкової накладної № 8 від 30.11.2019. Проте, в порушення вимог податкового законодавства контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

У всіх оскаржуваних рішеннях чітко не вказано документів, яких не надан ТОВ Зерновий Торговий Дім для підтвердження фактичності та реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких виписано ПН № 5 від 11.12.2019, РК № 2 від 13.12.2019 до ПН № 1 від 13.12.2019 та РК № 4 від 01.12.2019 до ПН № 8 від 30.11.2019.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачем 1, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим прийняв правомірне та обґрунтоване рішення про скасування оскаржуваних рішень.

Судова колегія звертає увагу також на те, що в апеляційнійц скарзі ГУ ДПС у м. Києві посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу на отримання передплати від ПАТ НВП Радій , проте позивачем стверджується, що ТОВ Зерновий Торговий Дім не мало жодних господарських операцій із вищезазначеним товариством за весь час своєї господарської діяльності.

Також, колегія суддів зазначає, що в частині доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянтом жодних аргументів не наведено, не зазначено які саме матеріали, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено судом першої інстанції, не наведено інших доводів на підтвердження іншої, ніж було представлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, позиції.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року у справі №640/6775/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

О.Є.Пилипенко