Рішення

від 26.10.2020 по справі 640/3823/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/3823/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Видавничо-поліграфічне підприємство Текстер доДержавної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Текстер (надалі - позивач) звернулося із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації, № 1322694/38473313 від 05.11.2019;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.09.2019.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 24.02.2019 позовну заяву ТОВ Текстер було залишено без руху; надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

17.03.2019 позивач подав до суду уточнену позовну заяву до Державної податкової служби України (відповідач-1), Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач-2), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації, № 1322694/38473313 від 05.11.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.08.2019 між позивачем (постачальник) та ВП ЮУАС ДП НАЕК Енергоатом (покупець) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-19-05689; на виконання умов вказаного договору 17.09.2019 позивач поставив товар ВП ЮУАС ДП НАЕК Енергоатом ; за вказаною господарською операцією позивачем було складено податкову накладну № 3 від 17.09.2019, яку було подано на реєстрацію; реєстрація податкової накладної була зупинена із посиланням на п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків; позивач надав всі необхідні первинні документи, які підтверджують вчинення господарської операції; проте, контролюючий орган протиправно відмовив у реєстрації податкової накладної; такі дії податкового органу є неправомірними, оскільки останнім чітко не зазначено конкретного підпункту Критеріїв ризиковості платника податків; дії відповідача-2 протирічать положенням ст. 201 ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010 та Порядку зупинення реєстрації податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018.

26.03.2020 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3823/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

23.04.2020 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач-2 зазначив, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної (далі - Порядок) затверджено постановою КМУ № 117 від 21.02.2018; відповідно до п. 7 Порядку в разі, коли за результатами моніторингу податкова накладна відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, реєстрація такої податкової накладної зупиняється; в п. 14 Порядку наведено вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні містити обов`язкові реквізити: назву документа, дату складання, назву підприємства, від якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції; за результатами розгляду поданих позивачем документів було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

18.05.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що аналіз п. 14 Порядку № 117 свідчить, що можливість надання платником податків вичерпного перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ризиковості платника податків; форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної через ненадання платником податків копій документів, документи, які не надано, повинні бути конкретно визначені; проте рішення № 1322694/38473313 від 05.11.2019 містить лише загальне твердження про ненадання позивачем документів, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість такого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

23.08.2019 між ТОВ Виробничо-комерційна фірма Верона (постачальник) та ТОВ Текстер (покупець) було укладено договір поставки б/н, відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар (взуття в асортименті), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором; ціна, загальна кількість, асортимент та номенклатура товару, що поставляється по даному договору, вказується у видаткових накладних постачальника та рахунках на оплату; рахунок на оплату може містити умови про поставку; факт поставки товару по цінам, у кількості, асортименті та номенклатурі, вказаним у видаткових накладних постачальника, або факт оплати покупцем виставленого в його адрес рахунку на оплату, означає взаємну згоду постачальника та покупця з умовами поставки та з умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку на оплату постачальника), ціною, кількістю, асортиментом та номенклатурою товару, вказаною у відповідному рахунку на оплату та/або видатковій накладній, а також являється підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника відповідного рахунку на оплату для оплати товару, який постачальник поставляє.

Пунктом 3 розділу 2 договору поставки б/н від 23.08.2019 встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі або в рахунках на оплату; датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В рамках співробітництва за вказаним договором ТОВ Виробничо-комерційна фірма Верона поставило, ТОВ Текстер прийняло чоботи чоловічі в кількості 6 пар на загальну суму 1 440,00 грн., в т.ч. ПДВ 240,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 270 від 06.09.2019.

Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується платіжним дорученням № 34 від 06.09.2019.

27.08.2019 між ТОВ Віталія (постачальник) та ТОВ Текстер (покупець) було укладено договір поставки № 27/08/2019, згідно із п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 3.2., 3.3., 3.4. якого постачальник за заявкою покупця передає йому в власність, а покупець оплачує та приймає взуття в номенклатурі та за цінами згідно із рахунком-фактурою; поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника), або на інших, погоджених сторонами умовах, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 в діючий на дату поставки редакції, які застосовуються із врахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного договору; загальна сума договору визначається сумою всіх накладних за цим договором; поставка товару здійснюється за адресою складу постачальника: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, 96; поставка здійснюється на умовах 30% передоплати і відстрочення платежу суми, що залишилася (70%) терміном 20 робочих днів; датою поставки товару вважається дата його передачі постачальником уповноваженому представнику покупця у місці поставки; про поставку товару свідчить підпис та прізвище, ініціали уповноваженої особи покупця у видатковій накладній; у випадку, коли поставка товару здійснюється через послуги автоперевізників, то датою поставки вважається дата оформлення товаротранспортної декларації на перевезення товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Віталія поставило, ТОВ Текстер прийняло товар (взуття) на загальну суму 40 655,40 грн., в т.ч. ПДВ 6 775,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1574 від 17.09.2019

Позивач оплатив придбаний товар, про свідчить платіжне доручення № 44 від 28.08.2019 на суму 12 200,00 грн. та платіжне дорученняе № 49 від 16.10.2019 на суму 28 455,40 грн.

Крім того, позивач придбавав взуття у ТОВ Консафеті , що підтверджується видатковою накладною № 5515 від 17.09.2019 на загальну суму 13 687,80 грн., в т.ч. ПДВ 2 281,30 грн.

16.10.019 позивач оплатив придбаний у ТОВ Консафеті товар, доказом чого є наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 50 від 16.10.2019.

В подальшому придбане взуття позивач реалізовував ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом . Так, 20.08.2019 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (покупець) та ТОВ Текстер (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-19-05689, відповідно до п.п. 1.1., 1.3., 2.1., 2.2., 3.1., 3.3. якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання оплатити товар - код 18830000-6 по ДК 021:2015 захисне взуття (взуття в асортименті), у кількості, асортименті і цінами, зазначеними у специфікації № 1, що є невід`ємною частиною договору; рік виготовлення товару - не раніше 2018 року; місцем виконання цього договору є м. Южноукраїнськ; загальна вартість товару є твердою і складає 963 744,00 грн., в т.ч. ПДВ 160 624,00 грн.; за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно із специфікацією № 1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2., 5.1. договору; пеня за несвоєчасну оплату не нараховується; постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZoro, але не пізніше 30.10.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство або ВП ЮУ АЕС відповідно до правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника; датою постачання товару є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Також сторонами було підписано специфікацію до договору № 53-123-01-19-05689 від 20.08.2019, згідно із якою загальна вартість товару становить 963 744,00 грн., в т.ч. ПДВ 160 624,00 грн.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а Відокремлений підрозділ Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом прийняла товар за загальну суму 132 144,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 024,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 8 від 17.09.2019.

Факт транспортування товару з м. Києва до м. Южноукраїнська підтверджується товарно-транспортною накладною № ТН-0004 від 17.09.2019, оформленою автомобільним перевізником ТОВ Еверест-Профі на підставі укладеного із позивачем договору про надання та організацію транспортно-експедиційних послуг № ЕР/34 від 03.06.2019.

По фату поставки товару ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом позивачем було складено податкову накладну № 3 від 17.09.2019, яку надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкову накладну прийнято ДПС, реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надав контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів на підтвердження спірної господарської операції.

Втім, 05.11.2019 відповідачем-2 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1322694/38473313. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: ненадання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством .

Не погоджуючись із таким рішенням відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 117), згідно із п. 5 якого податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку № 117).

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної, наданої позивачем, була зупинена у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків .

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

У той же час, згідно із п.14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 17.09.2019 не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що таке рішення фіскального органу не містить в собі визначення конкретного критерію ризиковості платника податку, а містить лише посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, який є доволі змістовним. До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Натомість, позивачем були подані до контролюючого органу пояснення і документи для підтвердження реальності вчинення господарської операції, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме:

- копію договору на постачання товару № 53-123-01-19-05689 від 20.08.2019, укладеного із Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом ;

- копію видаткової накладної № 8 від 17.09.2019, оформленої сторонами в рамках співробітництва за договором на постачання товару № 53-123-01-19-05689 від 20.08.2019;

- копію видаткової накладної № 1574 від 17.09.2019, оформленої сторонами в рамках співробітництва за договором поставки № 27/08/2019 від 27.08.2019, укладеного із ТОВ Віталія ;

- копію видаткової накладної № 5515 від 17.09.2019, оформленої сторонами по факту поставки товару ТОВ Консафеті ;

- копію договору про надання та організацію транспортно-експедиційних послуг № ЕР/34 від 03.06.2019, укладеного із ТОВ Еверест-Профі ;

- копію товарно-транспортної накладної № ТН-00004 від 17.09.2019;

- копію акту виконаних робіт № ОУ0000639 від 18.09.2019, підписаного із ТОВ Еверест-Профі .

Пунктом 21 Порядку № 117 встановлено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, незважаючи на подання позивачем копій первинних документів на підтвердження факту господарської операції, відповідачем-2 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. При цьому, причиною відмови відповідач-2 зазначив: ненадання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством .

За таких обставин є можливим дійти висновку, що в даному випадку відповідач-2 жодним чином не здійснював аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не конкретизував, які саме документи не надані платником податків.

Суд зазначає, що рішення відповідача-2 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем було виконано покладений на нього обов`язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкової накладної та надання копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; зворотного відповідачами в процесі розгляду даної адміністративної справи не доведено.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі покладений на них приписами ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконали та не надали суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 3 від 17.09.2019.

До того ж суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилається відповідач-2 в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної, встановлені листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Втім, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України.

Наведеної позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18 (адміністративне провадження №К/9901/4668/19).

Отже, оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними, внаслідок чого позовні вимоги про скасування такого рішення підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкової накладної № 3 від 17.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Аналогічні за змістом норми містяться і в пункті 28 Порядку №117, відповідно до якого податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі Суомінен проти Фінляндії , відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкової накладної № 3 від 17.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими, а відтак - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Текстер задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.11.2019 № 1322694/38473313 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 17.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.09.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Текстер (ідентифікаційний код 38473313, адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21).

4. Стягнути з Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Текстер (ідентифікаційний код 38473313, адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко