Постанова

від 11.02.2021 по справі 640/3823/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3823/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року (прийняте за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Пащенко К.С) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Текстер" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстер" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації, № 1322694/38473313 від 05.11.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.09.2019, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Текстер".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року позов задоволено повністю; визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.11.2019 № 1322694/38473313 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 17.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.09.2019, подану товариством з обмеженою відповідальністю Текстер .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2020 та прийняти рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у м. Києві вказує, що за результатами розгляду документів позивача комісією ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та наводить практику окружних адміністративних судів.

Від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції від відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2019 між ТОВ Виробничо-комерційна фірма Верона (постачальник) та ТОВ Текстер (покупець) було укладено договір поставки б/н, відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар (взуття в асортименті), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором; ціна, загальна кількість, асортимент та номенклатура товару, що поставляється по даному договору, вказується у видаткових накладних постачальника та рахунках на оплату; рахунок на оплату може містити умови про поставку; факт поставки товару по цінам, у кількості, асортименті та номенклатурі, вказаним у видаткових накладних постачальника, або факт оплати покупцем виставленого в його адрес рахунку на оплату, означає взаємну згоду постачальника та покупця з умовами поставки та з умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку на оплату постачальника), ціною, кількістю, асортиментом та номенклатурою товару, вказаною у відповідному рахунку на оплату та/або видатковій накладній, а також являється підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника відповідного рахунку на оплату для оплати товару, який постачальник поставляє.

Пунктом 3 розділу 2 договору поставки б/н від 23.08.2019 встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі або в рахунках на оплату; датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В рамках співробітництва за вказаним договором ТОВ Виробничо-комерційна фірма Верона поставило, ТОВ Текстер прийняло чоботи чоловічі в кількості 6 пар на загальну суму 1 440,00 грн., в т.ч. ПДВ 240,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 270 від 06.09.2019.

Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується платіжним дорученням № 34 від 06.09.2019.

27.08.2019 між ТОВ Віталія (постачальник) та ТОВ Текстер (покупець) було укладено договір поставки № 27/08/2019, згідно із п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 3.2., 3.3., 3.4. якого постачальник за заявкою покупця передає йому в власність, а покупець оплачує та приймає взуття в номенклатурі та за цінами згідно із рахунком-фактурою; поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника), або на інших, погоджених сторонами умовах, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 в діючий на дату поставки редакції, які застосовуються із врахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного договору; загальна сума договору визначається сумою всіх накладних за цим договором; поставка товару здійснюється за адресою складу постачальника: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, 96; поставка здійснюється на умовах 30% передоплати і відстрочення платежу суми, що залишилася (70%) терміном 20 робочих днів; датою поставки товару вважається дата його передачі постачальником уповноваженому представнику покупця у місці поставки; про поставку товару свідчить підпис та прізвище, ініціали уповноваженої особи покупця у видатковій накладній; у випадку, коли поставка товару здійснюється через послуги автоперевізників, то датою поставки вважається дата оформлення товаротранспортної декларації на перевезення товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Віталія поставило, ТОВ Текстер прийняло товар (взуття) на загальну суму 40 655,40 грн., в т.ч. ПДВ 6 775,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1574 від 17.09.2019

Позивач оплатив придбаний товар, про свідчить платіжне доручення №44 від 28.08.2019 на суму 12 200,00 грн. та платіжне доручення №49 від 16.10.2019 на суму 28 455,40 грн.

Крім того, позивач придбавав взуття у ТОВ Консафеті , що підтверджується видатковою накладною № 5515 від 17.09.2019 на загальну суму 13 687,80 грн., в т.ч. ПДВ 2 281,30 грн.

16.10.019 позивач оплатив придбаний у ТОВ Консафеті товар, доказом чого є наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 50 від 16.10.2019.

В подальшому придбане взуття позивач реалізовував ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом .

Так, 20.08.2019 між державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (покупець) та ТОВ Текстер (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-19-05689, відповідно до п.п. 1.1., 1.3., 2.1., 2.2., 3.1., 3.3. якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання оплатити товар - код 18830000-6 по ДК 021:2015 захисне взуття (взуття в асортименті), у кількості, асортименті і цінами, зазначеними у специфікації № 1, що є невід`ємною частиною договору; рік виготовлення товару - не раніше 2018 року; місцем виконання цього договору є м. Южноукраїнськ; загальна вартість товару є твердою і складає 963 744,00 грн., в т.ч. ПДВ 160 624,00 грн.; за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно із специфікацією № 1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2., 5.1. договору; пеня за несвоєчасну оплату не нараховується; постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZoro, але не пізніше 30.10.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство або ВП ЮУ АЕС відповідно до правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника; датою постачання товару є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Також сторонами було підписано специфікацію до договору № 53-123-01-19-05689 від 20.08.2019, згідно із якою загальна вартість товару становить 963 744,00 грн., в т.ч. ПДВ 160 624,00 грн.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а Відокремлений підрозділ Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом прийняла товар за загальну суму 132 144,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 024,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 8 від 17.09.2019.

Факт транспортування товару з м. Києва до м. Южноукраїнська підтверджується товарно-транспортною накладною № ТН-0004 від 17.09.2019, оформленою автомобільним перевізником ТОВ Еверест-Профі на підставі укладеного із позивачем договору про надання та організацію транспортно-експедиційних послуг № ЕР/34 від 03.06.2019.

По фату поставки товару ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом позивачем було складено податкову накладну № 3 від 17.09.2019, яку надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкову накладну прийнято ДПС, реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надав контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів на підтвердження спірної господарської операції.

Втім, 05.11.2019 Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1322694/38473313. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: ненадання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством .

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної, податковий орган не навів переліку документів, які необхідно надати позивачу, при цьому не зазначив, що надані документи, складені з порушенням законодавства, а тому і оскаржуване рішення не відповідає вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючим органом не обґрунтовано підстав для його винесення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час складення податкової накладної) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - в редакції, чинній на час подання позивачем податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання вказаних вимог податкового законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку N 117 Податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень;

одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пунктів 6-7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі змісту Квитанції №1 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №3 від 17.09.2019 вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

З даного приводу колегія суддів зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції №1 конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних.

Такий висновок базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність спірної податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначеному пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас, контролюючим органом взагалі не вказано у Квитанції на які саме критерії ризиковості він посилався: визначені листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 чи листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, які використовував на момент виникнення спірних правовідносин.

При цьому, п. 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Крім того, Верховним Судом 02.04.2019 у справі №822/1878/18 було прийнято рішення щодо необґрунтованості блокування податкових накладних платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Також, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Разом з тим, контролюючим органом також не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків щодо яких виявлено ознаки ризиковості.

В даному випадку податковим органом порушено законодавство при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, що є передумовою прийняття безпідставного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому, в Квитанції відсутній конкретний перелік документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Натомість, позивачем були подані до контролюючого органу пояснення і документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме:

- копію договору на постачання товару № 53-123-01-19-05689 від 20.08.2019, укладеного із Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом ;

- копію видаткової накладної № 8 від 17.09.2019, оформленої сторонами в рамках співробітництва за договором на постачання товару № 53-123-01-19-05689 від 20.08.2019;

- копію видаткової накладної № 1574 від 17.09.2019, оформленої сторонами в рамках співробітництва за договором поставки № 27/08/2019 від 27.08.2019, укладеного із ТОВ Віталія ;

- копію видаткової накладної № 5515 від 17.09.2019, оформленої сторонами по факту поставки товару ТОВ Консафеті ;

- копію договору про надання та організацію транспортно-експедиційних послуг № ЕР/34 від 03.06.2019, укладеного із ТОВ Еверест-Профі ;

- копію товарно-транспортної накладної № ТН-00004 від 17.09.2019;

- копію акту виконаних робіт № ОУ0000639 від 18.09.2019, підписаного із ТОВ Еверест-Профі .

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем направлено ГУ ДПС у м. Києві пояснення та копії документів до господарських операцій та податкової накладної, складеної за їх результатом.

Разом з тим, при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин.

Суд, також, вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами ГУ ДПС у м. Києві не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Водночас, з детального аналізу прийнятого комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішення № 1322694/38473313 від 05.11.2019 вбачається, що останнє не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальні фрази про те, що причиною його прийняття є: ненадання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити) (при цьому жодного із переліку документів не підкреслено ); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) (при цьому жодного із переліку документів не підкреслено ).

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні рядок Додаткова інформація містить лише прочерк, не визначаючи, які саме документи мав надати платник податків.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами в даній справі, колегія суддів не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Колегією суддів встановлено, що у порядку, визначеному пунктом 16 Порядку №117, позивачем були надані контролюючому органу пояснення та копії первинних документів щодо реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких складено податкову накладну №3 від 17.09.2019, що не спростовано відповідачами та підтверджується матеріалами справи.

В той же час, варто зазначити, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС м. Києві у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальним актом.

Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, колегія суддів вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення, у даному випадку, не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволення позовних вимог та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 17.09.2019, подану товариством з обмеженою відповідальністю Текстер , є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Колегія суддів при цьому зазначає, що в апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві не вказує, в чому ж саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, неповне дослідження обставин справи чи невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга містять у собі лише цитування положень Порядку №117 та Порядку №1246, та практику окружних адміністративних судів, апелянт не наводить жодних доводів, які би могли спростувати висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов