Ухвала

від 03.10.2020 по справі 280/3789/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3789/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019

у справі № 280/3789/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпром-Технологія» до відповідача Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпром-Технологія» задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 23.12.2019 (згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року продовжено Головному управління ДФС у Запорізькій області строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року по справі №280/3789/19 - на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року по справі №280/3789/19 - повернуто заявнику з огляду на невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору в розмірі 14407,50 грн.

11.08.2020 року, згідно поштового штемпеля, відповідачем - Головним управлінням ДФС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу.

Розмір судового збору за подачу апеляційної скарги у даній справі становить 14407,50 грн. (1921*5*150%).

Колегія суддів апеляційної інстанції враховано, що матеріали справи містять платіжне доручення № 450 від 27.12.2019 на суму 5 763,00 грн. (а.с.14 матеріалів повернення апеляційної скарги).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 280/3789/19, наведені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, наведені в поданому клопотанні. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 280/3789/19 - залишено без руху.

Надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду: клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є; належним чином оформленого документу про сплату судового збору в розмірі 8644,50 грн.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особою, яка подає апеляційну скаргу отримано 15.09.2020.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження (вх. № 48417/20 від 28.09.2020). В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення у даній справі, відповідач посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано в установлений процесуальним законом строк, однак повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Також доводи клопотання зводяться до того, що КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення. Посилається на норми КАС України щодо продовження процесуальних строків на строк дії карантину у відповідності до ч. 3 Прикінцевих Положень КАС України. Вказує на сумлінне ставлення відповідача до процесуальних обов`язків і вчасне звернення з повторною апеляційною скаргою. При цьому відповідач звернувся з клопотанням про здійснення процесуального правонаступництва, а також з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного висновку.

Щодо поданого заявником апеляційної скарги клопотання про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби визначено, що визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до наказу №10 від 29.08.2019 року ГУ ДПС у Запорізькій області розпочало виконання функцій та повноважень ГУ ДФС у Запорізькій області, що припиняється.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.

Така позиція щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Також особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що відповідно до наказу №10 від 29.08.2019 року ГУ ДПС у Запорізькій області розпочало виконання функцій та повноважень ГУ ДФС у Запорізькій області, що припиняється, а відтак фактично відбулося передання адміністративної компетенції ГУ ДФС у Запорізькій області до ГУ ДПС у Запорізькій області, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про заміну відповідача правонаступником у справі.

Щодо поданого відповідачем клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у даній справі, яке, зокрема, обґрунтоване здійсненням безспірного списання та зупиненням операцій на рахунках відповідача до моменту повного погашення заборгованості, слід зазначити наступне.

За приписами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період.

Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання.

При цьому неспроможність суб`єкта владних повноважень належним чином організувати подачу апеляційної скарги у відповідності до встановлених законом правил, є виключно суб`єктивною обставиною та не може бути визнана поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а також складати тимчасові індивідуальні кошториси, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наведені обставини не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/8930/15.

З огляду на наведене, в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, слід відмовити.

Щодо поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 280/3789/19, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом шостим частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності» .

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що копію рішення суду від 13.11.2019 року скаржником отримано 03.12.2019 року (а.с. 128). Тобто, тридцятиденний строк, визначений статтею 295 КАС України, сплинув 03.01.2020 року.

Правом на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі відповідач скористався шляхом подачі апеляційної скарги 23.12.2019 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції).

При цьому первинно подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 30.01.2020, яка отримана Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 03.02.2020 (а.с.132). Зазначена ухвала набрала статусу остаточної (не оскаржувалась). При цьому з повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся 11.08.2020 (відповідно до поштового штемпеля), тобто після спливу більш ніж 6 місяців з моменту отримання копії ухвали суду про повернення первинної апеляційної скарги.

Слід також зазначити, що відповідно до Академічного тлумачного словника присл. ВІДРАЗУ означає - у той же час, зараз же, негайно.

З огляду на вказане, звернення з апеляційною скаргою після спливу 6 місяців не може вважатись зверненням без зайвих зволікань (відразу) та добросовісним використанням належних відповідачу процесуальних прав.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Крім того, відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 822/2174/18.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на пункт 3 розділу VI КАС України, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину, слід зазначити наступне.

Перебіг строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду 24.10.2019 у даній справі розпочався у відповідача з 29.01.2020 (дата отримання копії оскаржуваного судового рішення) та, відповідно до ст. 295 КАС України, сплинув 28 лютого 2020 року, тобто до введення в дію карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 року.

При цьому на законодавчому рівні змінено підхід щодо процесуальних строків.

Так, згідно п. 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 258, 261, 295, 298, 304, 309, 329, 332, 338, 342, 363, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Слід також звернути увагу, що органи державної влади, зокрема органи Державної фіскальної служби, на період дії карантину не припиняли свою діяльність.

При цьому доказів неможливості вчинення процесуальної дії через впровадження карантину заявником апеляційної скарги не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду виключно з підстав наявності права на повторне подання апеляційної скарги. Інших доводів поважності причин пропуску строку відповідачем не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 визнано неповажним причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у даній справі, а також те, що зазначені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про заміну відповідача у справі № 280/3789/19 в порядку процесуального правонаступництва - задовольнити та замінити Головне управління ДФС у Запорізькій області на правонаступника - Головного управління ДПС у Запорізькій області.

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 280/3789/19 - відмовити.

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 280/3789/19 - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 280/3789/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпром-Технологія» до відповідача Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова