Постанова

від 28.10.2020 по справі 160/4044/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4044/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алатон на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року (суддя Неклеса О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алатон до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Алатон звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2018 року № 0030261420 та від 01.11.2018 року №0030271420.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не було враховано наявність первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ Фабенс та ТОВ Ремонтний центр Перос ( попередня назва ТОВ Єврохоумс за спірний період. Також зазначено що вироки Оболонського районного суду мю Києва від 17.10.2016 та Святошинського районного суду мю Києва від 09.02.2017 не стосуються ТОВ Алатон та його посадових осіб.

Повістка-повідомлення для ТОВ Алатон повернулась з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою , що відповідно до ст. 126 КАС України вважається врученням судової повістки.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, в період з 21.09.2018 року по 27.09.2018 року, на підставі наказу №4832-п від 27.08.2018 та повідомлення від 27.08.2018 №1953, виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ Алатон з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Фабенс за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та по взаємовідносинам з ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 04.10.2018 року №59039/04-36-14-19/24996984, згідно висновків якого контролюючим органом встановлено порушення:

- пп. 134.1.1 ст. 134, п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на суму 18 866 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 8 640 грн., за 2016 на суму 10 226 грн.;

- п. 44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у сумі 20 962грн., в т.ч.: у січні 2015 року на суму 9 600 грн., у серпні 2016 року на суму 11 362грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0030261420 від 01.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 23 979 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 18866 грн., за штрафними санкціями 5113 грн.;

- №0030271420 від 01.11.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 14202,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 11362 грн., за штрафними санкціями 2840,50 грн.

Податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Як було встановлено судом першої інстанції, 02 грудня 2014 року між ТОВ Алатон та ТОВ Фабенс було укладено договір купівлі-продажу № 02/12-14.

Матеріали справи містять наступні документи: видаткова накладна №13008 від 30.01.2015 та товарно-транспортна накладна № 30012015 від 30.01.2015, платіжні доручення № 50 від 18.02.2015, №51 від 19.02.2015.

На підтвердження подальшого використання отриманого товару позивачем у власній господарській діяльності до суду було надано: договір поставки №5 від 14.01.2015 укладений між позивачем та ТОВ С Фортуна , специфікацію №4 від 29.01.2015 до наведеного договору, видаткову накладну №РН-0000020 від 06.02.2015 , довіреність №23 від 05.02.2015, договір поставки №18 від 07.07.2016 укладений між позивачем та СП ТОВ НВП Скарб , видаткову накладну №РН-0000192 від 15.08.2016 року.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Ремонтний центр Перос .

Судом першої інстанції було встановлено, що Між позивачем та ТОВ Райдек (ТОВ Ремонтний центр Перос ) було укладено договір купівлі-продажу №61 від 14 серпня 2016 року.

На підтвердження реальності виконання умов договору №61 від 14 серпня 2016 року позивачем до суду були надані: специфікація №1 від 14.08.2016 про поставку на адресу позивача чушки із бронзи БрА9Ж3л - 300 кг, чушки із бронзи БрО5Ц5С5 - 200 кг, рахунок-фактуру №24 від 30.08.2016, накладну №20 від 30.08.2016, товарно-транспортну накладну №3008 від 30.08.2016 та платіжні доручення №504 від 13.09.2016 у, №505 від 14.09.2016, №507 від 16.09.2016.

На підтвердження подальшого використання отриманого товару позивачем у власній господарській діяльності до суду було надано: договір переробки давальницької сировини №29/04-16 від 29 квітня 2016, акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000022, акти здачі-прийняття продукції (робіт) від 05.09.2016, акт приймання-передачі готової продукції №05/09 від 05.09.2016, акт приймання-передачі сировини в переробку від 02.09.2016, акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000023, акт приймання-передачі готової продукції №07/09 від 07.09.2016, акти здачі-прийняття продукції (робіт) від 07.09.2016, акт приймання-передачі сировини в переробку від 05.09.2016, договір поставки №1 від 06.01.2016 укладений між позивачем та ТОВ Кольорметпрокат , видаткову накладену №РН-0000222 від 07.09.2016, довіреність №272 від 07.09.2016, видаткову накладену №РН-0000221 від 07.09.2016, рахунок фактура №СФ-0000251 від 22.08.2016, довіреність №270 від 02.09.2016, договір поставки №11 від 24.02.2016 укладений між позивачем та ТОВ Самара-2 , специфікації №1 від 24.02.2016 та №2 від 06.09.2016 до зазначеного договору, рахунок-фактуру №СФ-0000271 від 06.09.2016, видаткову накладну №РН-0000232 від 14.09.2016, довіреність №92 від 09.09.2016, договір поставки №5 від 13.01.2016 укладений між позивачем та ТОВ ВТП Промресурси , специфікації №84 від 29.08.2016, №87 від 02.09.2019, №89від 06.09.2016, №90 від 06.09.2016 до зазначеного договору, довіреність №266 від 12.09.2016, довіреність №273 від 19.09.2016, довіреність №255 від 05.09.2016, довіреність №261 від 07.09.2016, рахунок-фактуру №СФ-0000256 від 29.08.2016, видаткову накладну №РН-0000218 від 05.09.2016, рахунок-фактуру №СФ-0000266 від 02.09.2016, видаткову накладну №РН-0000220 від 07.09.2016, рахунок-фактуру №СФ-0000269 від 06.09.2016, видаткову накладну №РН-0000223 від 08.09.2016, рахунок-фактуру №СФ-0000267 від 06.09.2016, видаткову накладну №РН-0000227 від 13.09.2016, рахунок-фактуру №СФ-0000223 від 03.08.2016, видаткову накладну №РН-0000237 від 21.09.2016.

Також судом першої інстанції було встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.10.2016 у справі № 756/8888/16-к було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.2 ст. 205 КК України.

Судом першої інстанції також було встановлено, що викроком Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 759/1750/17 було визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.2 ст. 205 КК України.

Саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були підписані відповідні угоди та інші документи з боку ТОВ Фабенс та ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс ).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов`язань, витрат і доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарський операцій.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, вірними є висновки суду першої інстанції, що наданими позивачем документами, навіть за наявності правильного їх оформлення за зовнішніми ознаками, не підтверджується реальність виконання спірних господарських операцій.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, накладні, акти приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій.

Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алатон залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алатон до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 28 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий