Постанова

від 28.10.2020 по справі 400/3273/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3273/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, прийняте у складі суду судді Брагар В.С. в місті Миколаїв по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2019 р. № 00000190508, №00000200508,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2019 року №00000190508, №00000200508.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Також, зазначив, що не зважаючи на звинувачення контрагентів позивача у фіктивному підприємництві, позивач не може нести відповідальність за дії таких контрагентів. Таким чином, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Миколаївській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Миколаївській області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2019 р. № 00000190508, №00000200508 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.09.2019 р. № 00000190508. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.09.2019 р. №00000200508.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що суд першої інстанції не врахував обставини справи, не надав належної оцінки доводам відповідача, чим порушив норми матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач не мав права на податковий кредит за операціями з придбання товарів (робіт, послуг), які не мали реального характеру, оскільки господарська діяльність контрагентів-постачальників ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М має низку ознак нереальності здійснення господарських операцій. Апелянт вказує, що за основу виявлених в ході перевірки порушень було покладено вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2018 року по справі №490/8551/17, яким було визнано винним ОСОБА_1 , засновника контрагентів позивача ТОВ СМУ-67 (код 39718374) та ТОВ Південь Буд-М (код 41055758) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.1 ст. 205 Кримінального Кодексу України.

Апелянт зазначає, що в рамках кримінального провадження були проведені почеркознавчі експертизи первинних документів, вилучених у ТОВ Фірма Металбудсервіс , за висновками яких підписи на наданих до проведення експертизи документах виконані не ОСОБА_1 , а невстановленою особою. Апелянт також звертає увагу суду, що рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду по справам №400/726/19, №400/727/19 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи з моменту реєстрації юридичної особи та припинено юридичні особи ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М . Посилаючись на висновки Верховного Суду, апелянт вказує, що документи підписані від імені ОСОБА_1 не мають юридичної сили, та не можуть підтверджувати реальність здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ТОВ Фірма Металбудсервіс до витрат та податкового кредиту підприємства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Металбудсервіс зареєстровано в Миколаївському міському управлінні юстиції 28.03.2014 №15221020000029810. Основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, підготовчі роботи на будівельному майданчику та інші роботи із завершення будівництва.

У період з 02.08.2019р. по 08.08.2019р. контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.102015 р. по 31.07.2017 р. щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податків, зборів та обов`язкових платежів при проведенні фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М .

Вказана перевірка була проведена контролюючим органом відповідно до п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. від 03.07.2019 по справі №490/7580/17 про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ Фірма Металбудсервіс за період з 01.102015 р. по 31.07.2017 р. щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податків, зборів та обов`язкових платежів при проведенні фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М , організацію проведення якої доручити співробітникам Головного управління ДФС у Миколаївській області.

В ході проведення перевірки керівнику позивача вручено запит від 05.08.2019 р. щодо надання до перевірки документів, відсутніх в матеріаліах кримінального провадження №32017150000000051 від 01.08.2017 р. Листом від 05.08.2019 підприємством повідомлено про вилучення докумнетів 06.09.2017 р. СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області.

15.08.2019 р. за результатами перевірки складено акт №1148/14-29-14-07/39154207, за висновками якого було встановлено порушення позивачем:

1) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 996843,00 грн., в тому числі: за 2016 рік у сумі 1260478,00 грн.; за 2017 рік у сумі 735366 грн.

2) п.198.1, 198.3 ст.198, п. 200.1 п.200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1322335,00 грн, в тому числі: за липень 2016 р. на суму ПДВ 95946,00 грн.; за серпень 2016 р. на суму ПДВ 73524,00 грн.; за вересень 2016 р. на суму ПДВ 75239,00 грн.; за жовтень 2016 р. на суму ПДВ 37420,00 грн.; за листопад 2016 р. на суму ПДВ 27602,00 грн.; за грудень 2016 р. на суму ПДВ 195531,00 грн; за січень 2017 р. на суму ПДВ 88462,00 грн.; за лютий 2017 р. на суму ПДВ 195531,00 грн.; за березень 2017 р. на суму ПДВ 65667,00 грн.; за квітень 2017 р. на суму ПДВ 150284,00 грн.; за травень 2017 р. на суму ПДВ 165992,00 грн.; за червень 2017 р. на суму ПДВ 68857,00 грн.; за липень 2017 р. на суму ПДВ 132138,00 грн.

Такий висновок податкового органу зокрема обґрунтований тим, що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №32017150000000051 від 01.08.2017 р. за фактом створення невстановленою особою ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, та за фактом умисного ухилення від сплати податків та зборів у особливо великих розмірах службовими особами ТОВ Фірми Металбудсервіс за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Як зазначається в Акті перевірки, в ході досудового слідства допитано директора ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М ОСОБА_1 , який повідомив, що зареєстрував вказані підприємства за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодного відношення до діяльності ТОВ Південь Буд-М та ТОВ СМУ-67 ОСОБА_1 не має. Окрім того, в ході допиту ОСОБА_1 повідомив, що підприємство ТОВ фірма Металбудсервіс йому не відоме, жодних документів із вказаним підприємством не підписував, постачання товарів, робіт та послуг не здійснював.

Судом також встановлено, що вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2018 року по справі №490/8551/17, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по адміністративній справі №400/726/19, яке набрало законної сили, визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ СМУ-67 з моменту реєстрації юридичної особи та припинено юридичну особу ТОВ СМУ-67 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року по адміністративній справі №400/727/19, яке набрало законної сили, визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ Південь Буд-М з моменту реєстрації юридичної особи та припинено юридичну особу ТОВ Південь БУД-М .

На підставі Акта перевірки №1148/14-29-14-07/39154207 від 15.08.2019 року, були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 09.09.2019 року № 00000190508 яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 1995844,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 498961,00 грн.;

- від 09.09.2019 року №00000200508 яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1226389,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 306597,00 грн.

Не погоджуючись із правомірністю податкових повідомлень-рішень від 09.09.2019 р. № 00000190508, №00000200508, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції, з посиланнями на постанову Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №826/17880/15 дійшов висновку , що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій. Суд дійшов висновку, що з вироку Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/8551/17 вбачається відсутність жодних обставин, які б свідчили про здійснення/відсутність господарських операцій саме з позивачем ТОВ Фірма "Металбудсервіс". Суд першої інстанції також дійшов висновку, що враховуючи відомості стосовно ТОВ Південь Буд-М та ТОВ СМУ-67 , належну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, отримання позивачем належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, фактичне отримання ТМЦ та робіт по спірним господарським операціям та фактичну оплату його вартості, у позивача були відсутні підстави щодо сумніву у правосуб`єктності своїх контрагентів. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ "Металбудсервіс" є свідченням спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, що відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений ст.ст. 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 ПК України.

Відповідно до п.п. 44.1, п.п. 2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України;вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Системний аналіз змісту норм ПК України дає підстави для висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2020 року (справа №804/1053/17).

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи, підставою для донарахування контролюючим органом позивачу податкових зобов`язань стало оформлення від імені контрагентів-постачальників ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М первинних документів за відсутності фактичного здійснення господарських операцій та повного заперечення керівником таких контрагентів оформлення реальних господарських операцій, що підтверджено вироком, який набрав законної сили.

Так, вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2018 року по справі №490/8551/17, який набрав законної сили, встановлено, що наприкінці березня 2015 року ОСОБА_1 на прохання невстановленої в ході досудового слідства особи на ім`я " ОСОБА_2 " погодився за грошову винагороду в сумі 1000 грн. придбати на своє ім`я ряд підприємств, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку. На виконання досягнутої домовленості він сприяв у створенні Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-67", Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Буд-М", що надало можливість використовувати вказані підприємства для прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки. Вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України.

Згідно положень ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Дійсно, згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №826/17880/15, сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ СМУ-67 були укладені договори на виконання підрядних (субпідрядних) робіт на різних об`єктах (від 01.10.2015р. №104, №147, від 19.11.2015р. №111, від 01.07.2015р. №4, від 19.11.2015р. №112, від 28.12.2015р. №28/12/15, від 12.01.2016р. №58-СП, від 05.03.2016р. №0503/16, від 06.03.2016р. №0603/16, від 09.03.2016 р. №17-СП, від 01.03.2016р. №14-СП, №54-СП, №01/03-СП, від 28.01.2016 р. №25/01, від 01.04.2016 р. №01/04/16-СП, №36-СП, від 27.04.2016р. №35-СП, від 25.05.2016р. №12/1-СП, від 01.06.2016р. №54-СП, від 25.01.2017р. №25/01-П, від 07.02.2017р. №07/02/17-Г, від 01.12.2016р. №17/06-ц, №01/12/16, від 05.12.2016 р. №155-П, від 15.02.2017 р. №15/02-Г, від 10.03.2017р. №8-П, від 05.04.2017 р. №1454/2-ОС, 22.06.2017Р. №48-С, від 07.11.2016 р. №29-Г, від 21.11.2016р. №16-264-С, від 01.11.2016р. №109-Г, №331-СП, від 20.10.2016р. №148-Г, від 20.10.2016р. №14/40-Ц, №16/10-Ц, від 17.10.2016 №220-Ц. На підтвердження виконання умов договорів оформлювалися видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3, договірні ціни, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, за наслідками чого підприємство виписало позивачу податкові накладні на загальну суму - 13709581,95 грн., у тому числі ПДВ 2284930,35 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Південь Буд-М , судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Південь Буд-М були укладені договори на виконання підрядних (субпідрядних) робіт на різних об`єктах (від 20.03.2017р. №20/03-Г, від 10.03.2017р. №8-П, від 01.04.2017р. №8/04-П, від 05.04.2017р. №1454/1-ОС, від 24.03.2017р. №24-Г, від 28.04.2017 р. №27/04-П, від 04.04.2017р. №04/04-пумб, від 10.05.2017 р. №10/05-П, від 22.06.2017р. №49-С, №49-С, від 21.07.2017 р. №18. На підтвердження виконання умов договорів оформлювалися видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3, договірні ціни, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, за наслідками чого підприємство виписало позивачу податкові накладні на загальну суму вартості виконаних робіт та отриманих ТМЦ - 1991 999,61 грн., втому числі ПДВ 331999,95 грн.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищевказані документи не можуть підтверджувати реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М з огляду на наступне.

Відповідно до висновків судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №3201715000000051 (т.1 а.с. 209-249; т.2 а.с. 1-32), підписи у вищевказаних первинних документах виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у деяких первинних документах, наданих до суду, взагалі жодних підписів не міститься (зокрема, але не виключно, т.2 а.с. 75-80, а.с. 87-89, а.с. 102-105, а.с. 124-127, а.с. 176-177).

Згідно протоколу допиту ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року (т.1 а.с. 208), таке підприємство, як ТОВ Металбудсервіс йому невідоме, жодних документів із вказаним підприємством він не підписував, жодних робіт не виконував, директора підприємства ніколи не бачив.

Слід зазначити, що спірні операції проводились позивачем у період з жовтня 2015 року до липня 2017 року, тобто у період, що охоплюється вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2018 року по справі №490/8551/17.

Як вбачається з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 26 березня 2018 року (справа № 826/19939/16 ) щодо наявності вироку суду, яким засуджено посадову особу контрагента за фіктивне підприємництво, у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи встановлені у межах справи №490/8551/17 обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку договори та первинні документи, за підписом ОСОБА_1 виписані від імені ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М невстановленими особами, тобто особами, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значимих дій, не мають значення звітних податкових та розрахункових документів, з яким Податковий кодекс України пов`язує право платника ПДВ на включення сум податку до податкового кредиту.

При цьому колегія суддів також враховує, що на момент здійснення податкової перевірки, рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду по справам №400/726/19, №400/727/19, які набрали законної сили, було визнано недійсними установчі та реєстраційні документи з моменту реєстрації юридичної особи та припинено юридичні особи ТОВ СМУ-67 та ТОВ Південь Буд-М .

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм матеріального права, які регулюють подібні спірні правовідносини, зокрема у постановах від 16.01.2018 у справі № 2а-7075/12/2670, від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 06.05.2020 у справі №640/4687/19 тощо, а саме що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

У постановах Верховного Суду також зазначено, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у контексті встановлених обставин справи, висновки суду першої інстанції, що рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ "Металбудсервіс" є свідченням спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, що відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку, є неспроможними, оскільки ґрунтуються на неповному дослідженні матеріалів справи, та не відповідають встановленим обставинам справи.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, обставини встановлені судом, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ Фірма "Металбудсервіс" не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 249, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2019 р. № 00000190508, №00000200508 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Металбудсервіс" відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О. О. Кравець