Постанова

від 26.10.2020 по справі 826/7131/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7131/16 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Сорочка Є.О., Степанюка А.Г., секретаря Вінокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства розвитку громад та територій України на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Міністерством розвитку громад та територій України подано апеляційну скаргу, в якій воно просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2010 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, у справі №2а-4477/09/2670 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано Наказ №49 ос від 01 лютого 2007 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади начальника Контольно-ревізійного відділу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України; стягнуто з Ліквідаційної комісії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2007 року по 01.05.2010 року в сумі 118104,00 гривень; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року касаційну скаргу задоволено частково; Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 скасовано; Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди змінено; абзац третій резолютивної частини постанови суду викладено в наступній редакції: Стягнути з Ліквідаційної комісії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2007 по 01.05.2010, з відрахуванням отриманої ним допомоги по безробіттю, обов`язкових зборів та платежів. ; виключено з резолютивної частини постанови суду четвертий абзац щодо визнання звільненим ОСОБА_1 з роботи з 01.05.2010 на підставі пункту 3 статті 30 Закону України Про державну службу`у зв`язку із досягненням ним граничного віку проходження державної служби; доповнено резолютивну частину постанови суду абзацом наступного змісту: Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Контрольно-ревізійного відділу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, з 01.02.2007 ; в іншій частині постанову суду залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року Заяву про визначення суми до стягнення за судовими рішенням задоволено частково; встановлено спосіб виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року в частині стягнення з Ліквідаційної комісії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2007 року по 01 травня 2010 року, з відрахуванням отриманої ним допомоги по безробіттю, обов`язкових зборів та платежів, шляхом визначення суми, що підлягає стягненню, у сумі 149161,22 грн. (сто сорок дев`ять тисяч сто шістдесят одна гривня двадцять дві копійки); в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, у справі №826/1296/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про зобов`язання вчинити дії позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2010 року по 02.04.2015 року в сумі 209493,80 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року Заяву ОСОБА_1 задоволено; виправлено допущені судом арифметичні помилки в мотивувальній та резолютивній частинах постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2015 року у справі № 826/1296/15 шляхом викладення у наступних редакціях: абзацу 4 на сторінці 7 мотивувальної частини постанови: Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2010 року по 02.04.2015 року становить 262 981,59 грн. (середньоденна заробітна плата 217,43 грн. * середньомісячне число робочих днів за час вимушеного прогулу 1209,5) ; абзацу 2 на сторінці 7 резолютивної частини постанови: Стягнути з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2010 року по 02 квітня 2015 року в сумі 262981,59 грн. (двісті шістдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят дев`ять копійок) .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2016 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, у справі №826/17599/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позов задоволено частково; стягнуто з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період квітень-жовтень 2015 року (включно) в розмірі 48408,29 грн. (сорок вісім тисяч чотириста вісім грн. 29 коп.); у задоволенні решти позову відмовлено.

Позивач 18.03.2016 звернувся до Відповідача із Заявою про перерахунок страхових внесків з державного пенсійного страхування за час вимушеного прогулу з 01.02.2007 по 31.10.2015, в якій він просив сплатити страхові внески за час вимушеного прогулу, за результатом розгляду якої Листом від 01.04.2016 №7/7-3616 Позивачу у зазначеному відмовлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об`єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з частиною першою ст. 12 Закону №1058-IV, особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до абз. 2 п. 1 частини першої ст. 14 Закону №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Позивач у період з 01.02.2007 по 01.05.2010 був застрахованою особою, Відповідач, як страхувальник, зобов`язаний був сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства розвитку громад та територій України залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 28.10.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Степанюк А.Г.