Постанова

від 21.10.2020 по справі 640/11148/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11148/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Круковської Л.M. від 29 серпня 2018 року № 2418 "Про проведення планової перевірки характеристик продукції, що розповсюджується ФОП ОСОБА_1 "; визнання протиправними дій Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо проведення планової (виїзної поєднаної з невиїзною) перевірки характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі наказу від 29 серпня 2018 року № 2418; визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 13 грудня 2018 року № № 302, 303, 304 та 305 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року без змін.

У травні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року та прийняття судового рішення, яким адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 640/11148/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови України відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Наголосив, що нових обставин, які існували але не були відомі суду при прийнятті рішення та які могли мати вплив на правильність та обґрунтованість судового рішення встановлено не було, що вказує на відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та задовольнити подану останнім заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що наведені в заяві обставини з об`єктивних причин не могли бути відомі позивачу на час розгляду даної адміністративної справи № 640/11148/19, оскільки на той час у позивача не було жодних договірних відносин з ДП "Рітейл Вест", ТОВ "ФІШКИ.ЮА" та ФОП ОСОБА_2 . Підкреслює, що про факт передачі в період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2018 року нежилого приміщення, що розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4,71 кв. м, в користування ФОП ОСОБА_2 позивачу стало відомо лише в травні 2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби у Одеській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує посиланням на викладені у постановах правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 361 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписи п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Наведений висновок щодо застосування положень п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 204/153/16-а.

При цьому, колегією суддів враховується, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Російської Федерації процедура відміни остаточного судового рішення передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, що бажає відміни судового рішення, повинна довести, що вона не мала можливості надати докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості нововиявлених обставин ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що позивач не здійснював господарську діяльність в період 06 вересня 2018 року по 07 вересня 2018 року, коли відповідачем проводилась планова (виїзна, поєднана з невиїзною) перевірка характеристик продукції у позивача, останній нібито на відповідній правовій підставі (Договір суборенди № 105-Од/С/1 від 01 грудня 2016) користувався нежилим приміщенням, що розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4,71 кв.м.

Також представник заявника зазначає, що 01 грудня 2016 між ФОП ОСОБА_1 (Суборендар) та Дочірнім підприємством "Рітейл Вест" (Орендар) укладено договір суборенди № 105-Од/С/1 від 01 грудня 2016, відповідно до якого, Суборендар орендує частину нежитлового приміщення загальною площею 4,71 кв.м., яке розташоване на першому поверсі у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, представник заявника стверджує, що 20 квітня 2020 ФОП ОСОБА_1 від працівників ДП "Рітейл Вест" стало відомо, що з 01 квітня 2018 року приміщення, що орендувалось до 31 березня 2018 року ФОП ОСОБА_1 , передано в користування ТОВ "ФІШКИ.ЮА".

Посилання представника заявника на те, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 травня 2019 року № 165642246, власником нежилих приміщень 1-го поверху торгового корпусу літ.Х, загальною площею 4 419, 6кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ "Господарник", отже Договір суборенди № 126-Од/с/1 від 01 квітня 2018 року укладений між ДП "Рітейл Інвест" та ТОВ "ФІШКИ.ЮА", а також Договір Суборенди № 01/06/2018 року від 01 червня 2018 року укладений між ТОВ "ФІШКИ.ЮА" та ФОП ОСОБА_2 жодним чином не підтверджує, що предметом оренди була саме одна і та ж частина нежитлового приміщення, площею 4,71 кв. м., яку орендував ФОП ОСОБА_1 .

На думку заявника, наведені вище обставини з об`єктивних причин не могли бути відомі позивачу на час розгляду даної адміністративної справи № 640/11148/19, оскільки на той час у позивача не було жодних договірних відносин з ДП "Рітейл Вест", ТОВ "ФІШКИ.ЮА" та ФОП ОСОБА_2 . Про факт передачі в період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2018 року нежилого приміщення, що розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4,71 кв. м, в користування ФОП ОСОБА_2 позивачу стало відомо лише в травні 2020 року.

Проте, зазначені обставини, на які посилається заявник та, як вірно зазначив суд першої інстанції, не є нововиявленими у розумінні вимог статті 361 КАС України з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року, в день складання акту перевірки відповідачем складено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07 вересня 2018 року № 1058, № 1059, № 1060, № 1061, якими до ФОП ОСОБА_1 вжито обмежувальний (корегувальний) захід по позиціям № 1, № 2, № 3, № 4 акту перевірки - обмежено надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності.

Вказані рішення надсилались на адресу позивача ( АДРЕСА_2 ) та отримано ним особисто 01 жовтня 2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.167, т.1).

Таким чином, позивачу було відомо про проведення планового заходу, разом з тим він не скористався правом взяти участь у проведенні перевірки та спростувати твердження і виявлені відповідачем порушення, у тому числі спростувати твердження відповідача щодо належного проведення перевірки за відповідною адресою, за якою, як стверджує позивач, господарської діяльності він не веде.

Також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року в даній справі, встановлено, що посадові особи пред`являли посвідчення перед проведенням перевірки, направлення на перевірку було надано продавцю магазину, останній допустив перевіряючих до перевірки.

У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2018 року по справі № 398/567/17.

Нововиявленими вважаються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

При цьому нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року по справі № 2а/1270/6038/12 (812/1/13-н).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у п. 40 рішення у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви з огляду на відсутність обставин, які в силу ст. 361 КАС України вважалися б нововиявленими.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено "26" жовтня 2020 року.