Постанова

від 20.10.2020 по справі 456/2751/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/2751/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/811/731/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів:Приколоти Т.І., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.

за участі в судовому засіданні представниці позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі судді Саса С.С. від 16 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Гірненська сільська рада Стрийського району Львівської області про визнання права на виготовлення технічної документації із землеустрою без підпису суміжного землекористувача в акті погодження меж та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільним земельним проїздом та власною земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2019 року первинний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_3 в актах погодження меж земельних ділянок для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 . Відмовлено в зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільним земельним проїздом та власною земельною ділянкою.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у вимогах ОСОБА_1 та задовольнити її вимоги до ОСОБА_1 в повному об`ємі. Вважає рішення суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що рішення суду в частині задоволення вимог позивачки ОСОБА_1 суперечить порядку передачі земельних ділянок у власність, оскільки виготовлення технічної документації є можливим без згоди суміжного землекористувача та це питання повинно було бути предметом розгляду на комісії по земельних питаннях сільської ради. Вказує на те, що ухвалюючи таке рішення, суд усуває сільську раду від вирішення спірного земельного питання, що суперечить вимогам Закону про місцеве самоврядування, де вказано, що лише орган місцевого самоврядування є виключно інстанцією, яка виділяє земельні ділянки у власність на території відповідної ради. Вказує, що суд не вказав, які саме цивільні права та інтереси позивача порушені, що саме підлягає захисту. Звертає увагу суду на те, що вона не просила перенести огорожу, а просила звузити фундамент під огорожею, який на 15 см заходить на її земельну ділянку. Зазначає, що безпідставним є висновок суду про те, що вона сама встановивши газовий лічильник на стіні свого будинку з боку проїзду створила перешкоди заїзду, оскільки такий лічильник встановлювався працівниками газового господарства там, де вони вважали за необхідне. вертає увагу, що суд в рішенні посилається на акт встановлення межових ліній суміжних ділянок землекористувачів за адресою - АДРЕСА_2 та 405 від 10.08.2015 року, з якого вбачається що комісією Гірненської сільської ради в складі голови постійно діючої комісії із земельних питань, члена цієї комісії та інженера-землевпорядника в присутності її та позивачки /відповідачки/ була проведена звірка наявної земельної межі суміжних ділянок відповідності Державним актам землекористувачів. Про це був складений акт, в якому дослівно вказано: Межова лінія зазначених ділянок від вулиці Шевченка до новозбудованого будинку гр. ОСОБА_1 потребує приведення у відповідність до Державних актів шляхом переносу її на 15 см в сторону ділянки ОСОБА_1 . До акта була додана схема виконання робіт по встановленню межової лінії земельних ділянок на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Але, посилаючись на цей документ, суд фактично його до уваги не приймає і належну оцінку йому не надав.

В судове засіданні окрім представниці позивачки ОСОБА_1 решта учасників справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці позивачки в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви осіб, що беруть участь у справі в межах доводів позовної заяви ОСОБА_1 , зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , заперечення на зустрічну позовну заяву, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 81, ч. 1 ст. 76, ЦПК України, п.27 Постанови №2 від 12.06.2009 року Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , п.г ч.1 ст. 91, ч.1,2 ст. 103 ЗК України, Постанову Верховного Суду України від 28.03.2018 року № 681/1039/15-ц, та задовольняючи первинний позов ОСОБА_1 і відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_3 , виходив з того, що з свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 виданого Гірненською сільською радою 24.11.2005 року вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Із державного акту на право приватної власності на землю Серії ЛВ №001121 виданого Гірненською сільською радою народних депутатів 18.03.1997 року ОСОБА_7 жителю АДРЕСА_1 вбачається, що на підставі рішення ХVІІ сесії Гірненської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 року йому передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,6013 га, яка розташовано на території с.Гірне, Гірненської сільської ради для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Чернилевською М.М. 24.12.1997 року ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку розміром 0,613 га в с.Гірне, Стрийського району після смерті чоловіка ОСОБА_7 . Із заяви від 13.02.1988 року ОСОБА_8 , жителя с.Гірне, посвідченої виконавчим комітетом Гірненської сільської ради народних депутатів вбачається, що ОСОБА_8 дає згоду на будівництво жилого будинку ОСОБА_1 біля його хати на відстані 40 см від межі і 3 метри від його будинку. З технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 за адресою земельних ділянок АДРЕСА_1 вбачається, що акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку від 03.08.2015 року та акти встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 03.08.2015 року не підписані суміжним землекористувачем ОСОБА_3 . Листом ПП ЗемСвіт було повідомлено голову Гірненської сільської ради ОСОБА_9 щодо сприяння вирішення межового конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та було проведено на місці обміри земельної ділянки ОСОБА_3 і зроблено висновки з аналізом проведених обмірів даної земельної ділянки для приватизації в 2007 р., на яку попередньо вже був Державний акт і встановлено, що межа земельної ділянки проходить по середині існуючої огорожі, а проїзд частково звузився на 0,17 см за рахунок реконструкції житлового будинку. З договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М.М. 05.02.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купила житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_2 , та земельну ділянку розміром 0,0594 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в АДРЕСА_2 . З договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М.М. 05.02.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку розміром 0,2774 га в межах згідно з планом, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Гірне, Стрийського району, Львівської області, кадастровий номер 4625380400:01:002:0202. З акта встановлення межових ліній суміжних ділянок землекористування розташованих на землях житлової забудови АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 10.08.2015 вбачається, що комісією Гірненської сільської ради в складі голови постійно діючої комісії (ПДК) із земельних питань ОСОБА_5 , члена ПДК із земельних питань ОСОБА_10, інженера-землевпорядника Гірненської сільської ради ОСОБА_6 в присутності власників земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проведено звірку наявної земельної межі суміжних ділянок вказаних землекористувачів відповідності Державним актам землекористування та встановлено, що площі земельних ділянок, їх конфігурації орієнтовно відповідають зазначеним в Державних актах; межева лінія зазначених ділянок від АДРЕСА_2 до новозбудованого будинку ОСОБА_1 потребує приведення у відповідність до Державних актів шляхом переносу її на 15 см в сторону ділянки ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є сусідкою її бабусі ОСОБА_12 . Відповідач ОСОБА_3 купила будинок по АДРЕСА_2 , коли там вже була встановлена межа і огорожа та були вже встановлені бетонні стовпчики. Попередні власники жодних претензій до позивача ОСОБА_1 не мали і ніколи ніяких сварок не було. Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що раніше на подвір`я ОСОБА_3 могла заїхати вантажна машина, а зараз не може заїхати. Паркан зі сторони сусідки ОСОБА_1 стоїть вже близько 15 років. На підставі зібраних доказів судом встановлено, що права відповідача ОСОБА_3 як землекористувача суміжної земельної ділянки, ніяким чином не порушуються. Однак, відповідач ОСОБА_3 відмовляється підписати акти погодження меж земельних ділянок, а тому позивач ОСОБА_1 не може закінчити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та отримати витяг з Державного земельного кадастру України, чим порушуються її права, а тому суд вважає необхідним визнати за позивачем ОСОБА_1 право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_3 в актах погодження меж земельних ділянок для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, судом встановлено, що 05.02.2008 року ОСОБА_3 було придбано житловий будинок та земельну ділянку розміром 0,0594 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4625380400:01:002:0026. Для присвоєння даній земельній ділянці кадастрового номеру, отримання Держаного акту на право власності на земельну ділянку, попереднім власником ОСОБА_4 було проведено встановлення та узгодження меж земельної ділянки. Межа суміжного землекористувача ОСОБА_1 проходить від А до Б по сітчастій та залізобетонній огорожі. Тобто на той час паркан з бетонними стовпчиками вже існував, ОСОБА_3 придбала земельну ділянку вже із встановленими межами і ОСОБА_1 жодним чином не порушила межі земельної ділянки позивача. З кадастрового плану земельної ділянки №4625380400:01:002:0026, придбаної позивачем видно, що починаючи від вул. Шевченка дана земельна ділянка звужується з 12,20 м до 11,00 м. Розміри земельної ділянки ОСОБА_1 однакові, як в державному акті ЛB № 001121 від 18.03.1997 року, так і в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі. Тому вимога ОСОБА_3 щодо розширення своєї земельної ділянки на 15 см за рахунок земель ОСОБА_1 є безпідставною. Крім того, при проведенні обмірів земельної ділянки ОСОБА_3 зроблено висновок з аналізом проведених обмірів даної земельної ділянки для приватизації в 2007 році, що проїзд частково звузився на 0,17 см за рахунок реконструкції житлового будинку позивача ОСОБА_3 , а також вона встановила газовий лічильник на стіні з боку проїзду. Таким чином, ОСОБА_3 сама своїми діями створила перешкоди для заїзду. Будь-яких інших доказів про те, що ОСОБА_1 чинить перешкоди ОСОБА_3 в користуванні спільним земельним проїздом та належною їй земельною ділянкою позивач-відповідач ОСОБА_3 суду не представила. Позивач-відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила, що не наполягає на своїх вимогах про зобов`язання позивача-відповідача ОСОБА_1 зняти громовідвід, зняти водовідведення, та щодо виносу даху будинку. Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні зустрічного позову за безпідставністю позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону відповідають лише частково; частина обставини, які суд вважав встановленими - не доведені, а тому рішення суду підлягає частковому скасуванню.

9.09.2016р. ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_14 подала суду позовну заяву до ОСОБА_3 , третя особа Гірненська сільська рада Стрийського району Львівської області, у якій просила визнати за нею право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_3 в актах погодження меж земельних ділянок для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці, належній позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.1997 року після смерті її чоловіка. Даний будинок позивач з чоловіком почали будувати давно, попередньо отримавши дозвіл від сусіда ОСОБА_8 , на той час власника будинку АДРЕСА_2 , на будівництво жилого будинку на відстані 40 см від межі між їхніми земельними ділянками. На межі встановили бетонні стовпчики, які повністю знаходяться на території їхньої земельної ділянки та поставили огорожу. Земельна ділянка площею 0,6013 га була передана у приватну власність чоловіку позивача ОСОБА_7 на підставі рішення Гірненської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 року з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. 18.03.1997 року виданий державний акт про право приватної власності на землю серії ЛB №001121. На підставі договору №89 від 03.08.2015 року позивач замовила землевпорядній організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам. Комісією в складі голови Гірненської сільської ради ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 було складено акти встановлення та узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами. Дані акти підписали всі суміжні землекористувачі, крім відповідача ОСОБА_3 . Через те, що відповідач ОСОБА_3 відмовляється підписати акти погодження меж земельних ділянок, позивач не може закінчити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та отримати витяг з Державного земельного кадастру України. При цьому права відповідача, як землекористувача суміжної земельної ділянки, ніяким чином не порушуються. Позивач зверталася із заявою до Гірненської сільської ради щодо погодження меж земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача, але спір не було вирішено, а тому позивач звернулася з даним позовом до суду.

11.10.2016р. відповідач ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просила:

?зобов`язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні спільним проїздом шляхом переносу бетонної огорожі, яку вона встановила, на 15 см в сторону своєї земельної ділянки;

?зобов`язати ОСОБА_1 зняти з земельної ділянки громовідвід;

?зобов`язати ОСОБА_1 водовідведення з свого будинку зняти, винос даху з свого будинку провести згідно з нормами ДБК.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2 з господарськими спорудами та земельної ділянки розміром 0,0594 га на АДРЕСА_2 . Відповідач поставила на межі своєї ділянки та спільного проїзду бетонний паркан та захопила частину земельного проїзду, що позбавляє позивача можливості користуватись транспортом для побутових потреб на своєму господарстві. Тобто, на подвір`я позивача неможливо проїхати транспортом та не зачепившись об паркан відповідача, а це єдиний проїзд, яким можливо попасти на подвір`я. З цього приводу позивач зверталася до голови сільської ради, просила створити компетентну комісію для перевірки меж земельних ділянок, якими володіють сторони. 27.08.2015 року позивач отримала лист від голови виконавчого комітету с. Гірне за № 110, з якого вбачається, що межова лінія безпосередньо біля будинку відповідача ОСОБА_1 має відхилення від розмірів, зазначених в Державних актах, на 15 см. Відповідачу рекомендовано виконати будівництво огорожі строго по лінії розмежувань земельних ділянок. 10.08.2015 року комісією Гірненської сільської ради в складі голови постійно діючої комісії (ПДК) із земельних питань, члена цієї комісії та інженера-землевпорядника в присутності сторін була проведена звірка наявної земельної межі суміжних ділянок відповідності Державним актам землекористувачів. Про це був складений акт, в якому дослівно вказано: межова лінія зазначених ділянок від вулиці Шевченка до новозбудованого будинку відповідача ОСОБА_1 потребує приведення у відповідність до Державних актів шляхом переносу її на 15 см в сторону ділянки відповідача. До акта була додана схема виконання робіт по встановленню межової лінії земельних ділянок на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Не дивлячись на висновок комісії, яка діяла в присутності відповідача, при чому остання переконалась, що дійсно захопила 15 см від загального проїзду при встановленні бетонної огорожі, відповідач не збирається переносити свою огорожу. Крім того, на позивача власній земельній ділянці відповідач поставила громовідвід, що перешкоджає заїзду транспорту до сараю. Також, водовідведення атмосферних опадів відповідач зробила з свого будинку в сторону присадибної ділянки позивача. Окрім цього, відповідач винос своєї покрівлі зробила з порушенням будівельних норм так, що покрівля виходить на позивача земельну ділянку. Дані порушення спонукали позивача звернутись до суду з даним позовом.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 виданого Гірненською сільською радою 24.11.2005 року).

Із державного акту на право приватної власності на землю Серії ЛВ №001121 виданого Гірненською сільською радою народних депутатів 18.03.1997 року ОСОБА_7 жителю АДРЕСА_1 вбачається, що на підставі рішення ХVІІ сесії Гірненської сільської ради народних депутатів від 05.04.1994 року йому передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,6013 га, яка розташовано на території с.Гірне, Гірненської сільської ради для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Чернилевською М.М. 24.12.1997 року ОСОБА_1 успадкувала згадану земельну ділянку розміром 0,613 га в с.Гірне, Стрийського району після смерті чоловіка ОСОБА_7 .

Із заяви від 13.02.1988 року ОСОБА_8 , жителя с.Гірне, посвідченої виконавчим комітетом Гірненської сільської ради народних депутатів вбачається, що ОСОБА_8 дає згоду на будівництво жилого будинку ОСОБА_1 біля його хати на відстані 40 см від межі і 3 метри від його будинку (а.с.10).

Як, також, вбачається з державного акту на право приватної власності на землю Серії ЛВ №001121 виданого Гірненською сільською радою народних депутатів 18.03.1997 року ОСОБА_7 (а.с. 8) та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_7 (а.с. 11-22), земельна ділянка площею 0,4106 га, яка була передана ОСОБА_7 та успадкована позивачкою (з якою на даний час межує земельна ділянка відповідачки) не відповідає земельним ділянкам (конфігурація, межі, розміри), на які має намір оформити правовстановлюючі документи позивачка. Тобто успадкована ділянка позивачкою та ті ділянки, на які зараз має намір оформити технічну документацію позивачка без підпису відповідачки є різними та не співпадають між собою.

Так, як вбачається із вказаного Державного акту, довжина двох відрізків між точками Г та Е становить 50,95 м. та 11 м. Такі ж довжини встановлені і в Кадастровому плані сусідньої (суміжної) земельної ділянки за 2006р., якою зараз володіє відповідачка (а.с. 69).

Однак, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_7 (а.с.15) довжина відрізків між точками Г та Е, що мали б співпадати із згаданими вище відрізками становить 50,53м. та 11,2 м.

Крім цього, відрізок 11,2 м. не є прямою лінією, як на попередніх планах, а складається з двох відрізків (8,40м. та 2,79м.).

Також, відрізок між точками Е та Є в державному акті становить 24,20 м., а в технічній документації - 25,67м.

Відрізки між точками Є та А згідно акту становить 10,62 м. та 261,8м., а згідно технічної документації - 10,15м. та 255,94м.

Крім наведеного, відрізок між точками Б та В згідно акту становить 336,25м., а згідно технічної документації - 335,59м.

Не відповідність земельних ділянок (успадкованої позивачкою та тої на яку має намір затвердити технічну документацію позивачка) підтверджується також:

-листом Гірненської сільської ради №110 від 27.05.152р., згідно якого вбачається, що межова лінія безпосередньо біля будинку ОСОБА_1 має відхилення від розмірів, зазначених в Державних актах, на 15см. Власнику сусідньої земельної ділянки ОСОБА_1 рекомендовано виконати будівництво огорожі строго по лінії розмежувань земельних ділянок (а.с. 50);

-Актом встановлення межових ліній суміжних ділянок землекористування розташованих на землях житлової забудови АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 і належних громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , складеним 10.08.2015р. комісією Гірненстької сільської ради, згідно якого: площі земельних ділянок, їх конфігурації орієнтовно відповідають зазначеним в Державних актах та межова лінія зазначених ділянок від вул. Шевченка до новозбудованого будинку гр. ОСОБА_1 потребує приведення у відповідність до Державних актів шляхом переносу її на 15см. В сторону ділянки ОСОБА_1 (а.с.51).

-Схемою виконаних робіт по встановленню межової лінії земельних ділянок на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (а.с.52).

Зважаючи на вказане, а саме невідповідність земельних ділянок на які виготовлена технічна документація земельним ділянкам, які успадкувала позивачка - підстав для задоволення первісного позову у суду першої інстанції не було.

Що стосується вимог зустрічного позову, то такі слід вважати не підлягали до задоволення, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Так, встановлення громовідводу нею особисто на ділянці позивачки відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 заперечує та вказує, що такий встановлено обома землевласниками. Протилежного позивачкою за зустрічним позовом - не доведено.

Щодо вимоги зустрічного позову про перенесення огорожі, то судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні такої, зважаючи на те, що позивачкою за зустрічним позовом не надано жодних доказів, які б підтверджували конкретні порушення і спосіб відновлення її прав в частині цієї вимоги. А саме відсутні будь-які точні плани, схеми, висновки спеціалістів, експертів, які б вказували на конкретні порушення (тобто накладання огорожі на ділянку позивачки) та можливість їх відновлення (місця на які слід перенести огорожу). Згадані вище докази які вказують на накладання ділянки ОСОБА_1 на ділянку позивачки за зустрічним позовом не містять точних даних про місце розташування огорожі відповідачки на ділянці позивачки, а свідчать лише про сам факт накладання.

Що ж стосується вимоги зустрічного позову про зобов`язання ОСОБА_1 зняти з свого будинку водовідведення та винос даху з свого будинку провести згідно з нормами ДБК, то слід вказати, що жодних доказів того, що водовідведення встановлено з порушенням норм ДБН не надано. Лист Стрийської РДА від 06.04.20016 року №143/14-21 вказаного не підтверджує.

Зважаючи на вказане рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Гірненська сільська рада Стрийського району Львівської області про визнання права на виготовлення технічної документації із землеустрою без підпису суміжного землекористувача в акті погодження меж слід відмовити. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Вказаним доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та таку слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2019 року в частині задоволення первісного позову - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Гірненська сільська рада Стрийського району Львівської області про визнання права на виготовлення технічної документації із землеустрою без підпису суміжного землекористувача в акті погодження меж - відмовити.

В решті рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2020 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Т.І. Приколота

М.М. Шандра