Рішення

від 26.10.2020 по справі 344/8134/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8134/18

Провадження № 2/344/348/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Пастернак І.А.,

секретаря Кріцак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу №13-К від 10.05.2018 року про скорочення посади заступника директора, поновлення на зазначеній посаді; стягнення 5 000,00 грн. моральної шкоди та 1 762,00 грн. витрат по оплаті судового збору, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу №13-К від 10.05.2018 року про скорочення посади заступника директора, поновлення на зазначеній посаді; стягнення 5 000,00 грн. моральної шкоди та 1 762,00 грн. витрат по оплаті судового збору. В обгрунтування позову зазначив, що з 30.09.2009 року він є заступником директора ТОВ "Дімекс". 31 травня 2018 року був ознайомлений з наказом директора ТОВ "Дімекс" ОСОБА_3 № 13-К від 10 травня 2018 року про скорочення посади заступника директора у зв`язку зі зміною в організації підприємства, вважає, що єдиною підставою для видання наказу №13-К від 10.05.18р про скорочення посади заступника директора у зв`язку із зміною організації підприємства стали персональні, сформовані на підгрунті психологічної несумісності з позивачем, емоційні рішення директора ТОВ Дімекс ОСОБА_3 Така зміна організації ТОВ Дімекс між співвласниками не обговорювалась та категорично суперечить думці іншого співвласника ОСОБА_4 , що робить наказ нелегітимним та незаконним.

Крім того, позивач покликалася на те, що внаслідок видання директором незаконного, на його думку наказу, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, що проявилась у порушенні його права на приватне життя.

06.07.2018 року відповідач подав до суду відзив на позов в якому просив у задоволенні позову відмовити (а.с.41).

13.09.2018 року позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог. У даному клопотанні позивач просить суд постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ директора ТОВ Дімекс №13-К від 10.05.2018 року (із змінами згідно наказу № 13-К від 06.07.2018 року Про скорочення посади заступника директора, стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. та судові витрати (а.с.50).

13.09.2018 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав та просив задоволити (а.с.54-61).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19.09.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 (а.с.93).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.10.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу директора ТОВ Дімекс №13-К від 10.05.2018 року, стягнення 5 000, 00 грн. моральної шкоди та 1762, 00 грн. витрат по оплаті судового збору, в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 13-К від 10.05.2018 року про скорочення посади заступника директора - закрито (а.с.158).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та уточненні до позовних вимог.

Представник відповідача ТОВ Дімекс в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав їх необґрунтованості та безпідставності, надали відзив на позов.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просила задоволити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до Витягу з Єдиного деожавного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань керівником та підписантом у ТОВ ДІМЕКС є ОСОБА_3 (а.с.134).

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір, ст. 139 КЗпП України.

Наказом від 10.05.2018 року № 13-к ТОВ Дімекс Про скорочення посади заступника директора, проведено скорочення посади заступника директора у зв`язку із зміною в організації підприємства. Попереджено працівника про вивільнення посади не пізніше, ніж за два місяці (а.с.10).

Вищевказаний наказ директора ТОВ Дімекс позивач вважає незаконним, таким, що прийнято з перевищенням наданих директором повноважень, а тому просить стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., яку йому було завдано внаслідок прийняття даного наказу.

Проте, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.10.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу директора ТОВ Дімекс №13-К від 10.05.2018 року, стягнення 5 000, 00 грн. моральної шкоди та 1762, 00 грн. витрат по оплаті судового збору, в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 13-К від 10.05.2018 року про скорочення посади заступника директора - закрито.

За таких обставин, суд продовжує розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення 5 000, 00 грн. моральної шкоди та 1762, 00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3постанови № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди`під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач, звертаючись до суду із вимогами до відповідача про відшкодування 5 000,00 грн. моральної шкоди, стверджує, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок видання директором незаконного, на його думку наказу, а саме: нервовий стрес, погіршення стану здоров`я, внаслідок чого він змушений був проходити амбулаторне і стаціонарне лікування, перебування під моральним тиском незаконного наказу про скорочення з посади та інше.

Як вбачається з виписки №1782/18 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарі з 21.05.2018 року по 31.05.2018 року (а.с.23).

31.05.2018 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом директора ТОВ Дімекс Зінюка Є.С. від 10.05.2018 року № 13-к Про скорочення посади заступника директора, про що розписався в наказі (а.с.10).

Наказом ТОВ Дімекс від 31.05.2018 року №18-К про надання відпустки без збереження заробітної плати, ОСОБА_1 , заступнику директора надано відпустку без збереження заробітної плати з 01.06.2018 року по 06.06.2018 року (а.с.33).

Як вбачається із заяви наданої ОСОБА_1 31.05.2018 року на ім`я директора ТОВ Дімекс , підставою для надання короткотермінової відпустки за власний рахунок у період з 01.06.2018 року по 06.06.2018 року є необхідність у проведенні додаткових обстежень та консультацій спеціалістів, рекомендованих за результатами його амбулаторного та стаціонарного лікування на базі Лисецької ЦРЛ (а.с.32).

Відповідно до заяви поданої ОСОБА_1 директору ТОВ Дімекс про надання йому чергової відпустки у період з 11.06.2018 року на 24 доби, підставою зазначено необхідність завершення процесу оздоровлення(а.с.34).

Наказом ТОВ Дімекс від 06.07.2018 року №13-К/З внесено зміни до п.2 наказу №13-К від 10.05.2018 року за підписом директора ТОВ Дімекс Зінюка Є.Я. та викладено п.2 наказу №13-К від 10.05.2018 року в наступній редакції: Попередити заступника директора ТОВ Дімекс ОСОБА_1 про звільнення 01.10.2018 року із займаної посади заступника директора ТОВ Дімекс ; доповнено наказ №13-К від 10.05.2018 року за підписом директора ТОВ Дімекс ОСОБА_3 пунктом 4 та викладено пункт 4 в наступній редакції: Запропонувати ОСОБА_1 вакантну посаду в ТОВ Дімекс менеджера-консультанта торгового залу з продажу будівельних матеріалів (а.с.47).

Наказом ТОВ Дімекс від 01.10.2018 року №39 скасовано наказ №13-К від 10.05.2018 року за підписом директора ТОВ Дімекс Зінюка Є.Я. (а.с.133).

Відповідно до службової записки середня заробітна плата заступника директора ТОВ Дімекс ОСОБА_1 за період 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року склала 3 614 грн.57 коп. в т.ч. лікарняні 1000 грн.24 коп. за період з 11.05.2018 року по 19.05.2018 року згідно листка непрацездатності серія АДЛ №587754 та 1375 грн. 33 коп. за період з 21 травня 2018 року по 31 травня 2018 року згідно листка непрацездатності серія АДЛ №587691 (а.с.164).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, наміру, з яким діяв відповідач.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Відповідно до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

Беручи до уваги вище наведене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки, позивачем не доведено заподіяння йому будь якої шкоди діями відповідача, а докази на які посилається ОСОБА_1 : листки непрацездатності, заяви про надання відпустки за власний рахунок та чергової відпустки не містять жодних посилань щодо завдання позивачу рішенням керівника товариства ОСОБА_3 фізичного болю чи душевних страждань, а відповідно до службової записки наданої представником відповідача за період перебування позивача на лікарняному та у відпустках кошти ОСОБА_1 - виплачені повністю, про що не заперечив сам позивач.

Що стосується позовної вимоги про стягнення судового збору у розмірі 1762,00 грн., то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

У задовленні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення 5 000,00 грн. моральної шкоди та 1762,00 грн. судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 26.10.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.