Рішення

від 29.10.2020 по справі 460/2145/19

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№460/2145/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Сподарик Н.І., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа Порічанська сільська рада Яворівського району Львівської області про визнання незаконними дій державного виконавця, визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

03.05.2019 до Яворівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції з вимогами:

визнати дії державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Восуха С.В. з прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 54743939, виданої 14.03.2019 на виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області у справі № 1329/1261/12 незаконними;

постанову про закінчення виконавчого провадження № 54743939, видану 14.03.2019 державним виконавцем Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Восухом С.В. визнати протиправною та скасувати;

виконавчий лист у справі № 2а/1329/1261/12 від 17.09.2014 повернути до Яворівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області для продовження виконання.

15.04.2019 постановою Яворівського районного суду Львівської області позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №54743939, винесену 14.03.2019 державним виконавцем Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Восух С.В. В решті позовних вимог відмовити.

02.09.2020 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволено частково.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи з наведених правових норм, ця справа предметно не віднесена до юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних, а віднесена до підсудності окружних адміністративних судів, отже, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення порушив норми процесуального права, що регулюють питання підсудності адміністративних справ, що призвело до неправильного вирішення справи.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2020 року в адміністративній справі № 460/2145/19 скасовано, а справу направлено для розгляду за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу, адміністративну справу №460/2145/19 було передано на розгляд судді Сподарик Н.І.

Ухвалою судді від 16.09.2020 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 24.09.2020.

24.09.2020 представники сторін в засідання суду не з`явилися. Розгляд справи відкладено на 08.10.2020.

7.10.2020 за вх.№ 8913ел надійшов відзив на адміністративний позов Яворівського районного відділу ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів).

8.10.2020 за вх. №8928 ел надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі сторони.

8.10.2020 судом постановлено Ухвалу про витребування доказів від відповідача, а саме матеріали виконавчого провадження. Розгляд справи відкладено на 22.10.2020р.

22.10.2020 позивач в засідання суду з`явився, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Наголосила, що державний виконавець не вжив усіх можливих заходів до виконання виконавчого листа Яворівського районного суду, рішення суду не виконано. Не було заяв про зміну способу виконання рішення, не залучалася вона до проведення виконавчих дій чи прийняття рішень боржником. Стверджує, що прийняття постанов про накладення штрафу, це лиш процесуальна дія, яка не є шляхом до виконання рішення суду. Зазначає, що з моменту наявності в неї рішення суду відбулася видача квартир особам постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Просить позов задоволити, бо в даному випадку закінчення виконавчого провадження позбавляє її права на судовий захист з приводу виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Окрім того, наголошує, що відсутній супровідний лист про повернення до Яворівського районного суду виконавчого листа цього ж суду, а п.11ст.39 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що у випадку закінчення з таких підстав виконавчого провадження, виконавчий документ скеровується до суду, який його видав. Позивач підтримує заявлені позовні вимоги щодо визнання дій державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Восух С.В. з прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 54743939, виданої 14.03.2019 на виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області у справі № 1329/1261/12 незаконними і просить постанову про закінчення виконавчого провадження № 54743939, видану 14.03.2019 державним виконавцем Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Восух С.В. визнати протиправною та скасувати.

Просила здійснювати розгляд справи за її відсутності з огляду на поважний вік і карантинні заходи. Окрім того, наголосила, що у неї наявний спір щодо виділення земельної ділянки і за захистом свого права звернулася до Європейського суду з прав людини.

Відповідач явки представника в засідання не забезпечив, скерував клопотання за вх. № 9412 ел від 22.10.2020 просить відкласти розгляд справи у зв`язку із карантинними заходами. Також проінформував суд, що заходи щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі №1329/1261/12 не вживалися, оскільки заяв від стягувача не поступало. Скерував поштовим відправленням засвідченні копії матеріалів виконавчого провадження.

Суд ухвали відкласти розгляд справи для отримання матеріалів виконавчого провадження на 29.10.2020.

За вх.№55606 від.27.10.2020р надійшли матеріали виконавчого провадження.

29.10.2020 позивач та уповноважені представники сторін в судове засідання, не з`явилися, відтак суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Підстав для відкладення розгляду справи суд не бачить, оскільки заяви по суті справи та докази, що є у матеріалах справи, дають можливість розглянути справу на підставі тих заяв та доказів, що містяться у справі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 08.07.2014 зобов`язано Порічанську сільську раду Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 житлове приміщення, яке побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перебуває або надійде у розпорядження сільської ради та буде відповідати вимогам житлового законодавства України. 26.09.2014 державним виконавцем Романом Н.О. відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження. 26.11.2014 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ст.49 Закону України Про виконавче провадження , яка згодом скасована. 04.12.2017 державним виконавцем Яворівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області Макало Г.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка скасована рішенням суду. Виконавче провадження №54743939 було відновлено за рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 15.03.2018. 20.06.2018 старшим державним виконавцем Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курман Б.Г. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, яка теж скасована. З 08.08.2018 по 14.03.2019 рішення суду перебувало на виконанні у державного виконавця Яворівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області Восух С.В. 14.03.2019 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження як таке, що виконане. Державним виконавцем Восух С.В. встановлено, що Порічанською сільською радою прийнято рішення №695 від 12.10.2018 про надання житлового приміщення ОСОБА_1 для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати ордер на заселення після надходження до Порічанської сільської ради житлового приміщення, побудованого чи купленого для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проте, на балансі сільської ради станом на сьогоднішній день відсутнє житлове приміщення, побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач стверджує, що оскільки не отримала ордер на заселення у приміщення придатне для житла, державний виконавець передчасно закінчив виконавче провадження. Зазначає, що дії державного виконавця є незаконними та такими, що суперечать Закону України Про виконавче провадження , а також п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в її інтерпретації Європейського суду з прав людини. Вважає, що державний виконавець при прийнятті рішень мав діяти в межах закону та прийняти постанову про повернення виконавчого документу, тоді у позивача була б можливість повторно пред`явити виконавчий лист до виконання; закінчене виконавче провадження унеможливлює повторне звернення з виконавчим листом та фактичне виконання рішення суду. Зважаючи на викладене просить позов задовольнити.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву від 18.07.2019 та 07.10.2020, позовні вимоги заперечує в повному обсязі, вважає, що прийнята постанова відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначає, що під час виконання постанови Яворівського районного суду Львівської області від 08.07.2014 було вжито усіх заходів відповідно до Конституції України та Закону України Про виконавче провадження . Постанови про накладення штрафів на боржника, рішенням суду скасовано, у зв`язку з тим що після відновлення у 2018 році виконавчого провадження сільська рада діє добросовісно та вживає заходів для виконання рішення суду, однак з незалежних від боржника обставин, не може бути виконане. 27.09.2018 державним виконавцем скеровано подання у Яворівський ВП ГУНП у Львівській області про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 382 КК України. Яворівський ВП ГУНП у Львівській області повідомив, що в діях боржника відсутній склад злочину. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови є рішення Порічанської сільської ради №695 від 12.10.2018 про надання житлового приміщення ОСОБА_1 , яким боржник вирішив надати житлове приміщення, яке побудоване чи куплене Управлінням соціального захисту населення районної державної адміністрації для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати ордер на заселення гр. ОСОБА_1 . Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань економіки, бюджету та балансів та комісію з питань освіти, молоді та спорту, національно-культурного відродження та туризму депутатської етики, регламенту та дотримання законності. Просить в позові відмовити повному обсязі. Вважає, що при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження дотримано процесуальних дій визначених законом.

Третя особа жодного разу в засідання суду не з`явилася, письмових пояснень на позовну заяву не надала.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 08.07.2014 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними, визнання права на позачергове забезпечення житловим приміщенням, зобов`язання надати житлове приміщення та стягнення моральної шкоди було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправними дії Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області та Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 житловим приміщенням у встановлені законом терміни; зобов`язано Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації придбати житло, що буде відповідати вимогам житлового законодавства України для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та передати його в подальшому у розпорядження Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області для розподілу, згідно черги осіб, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов; зобов`язано Порічанську сільську раду Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 житлове приміщення, яке побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перебуває або надійде у розпорядження сільської ради та буде відповідати вимогам житлового законодавства України; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі даної постанови виписано виконавчий лист №2-а/1329/1261/12 від 17.09.2014.

26.09.2014 державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Роман Н.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

26.11.2014 державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Роман Н.О. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ст.49 Закону України Про виконавче провадження .

22.09.2017 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Макало Г.С. відкрито виконавче провадження з виконання судового рішення від 08.07.2014.

04.12.2017 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Макало Г.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки відповідно до ч.3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

15.03.2018 Яворівський районний суд Львівської області ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, яким визнав протиправною та скасував постанову про закінчення виконавчого провадження № 54743939.

Постановою державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 08.08.2018 виконавче провадження № 54743939 відновлено.

Порічанська сільська рада листом від 27.08.2018 скерувала на адресу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області державному виконавцю Восух С.В. рішення Порічанської сільської ради №102 від 27.08.2019. Даним рішенням №102 від 27.08.2018 Про добровільне виконання виконавчого листа Яворівського районного суду Львівської області від 21.08.2018 №2а/1329/1261/12 виконавчий комітет Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області вирішив звернутись до Львівської обласної державної адміністрації з вимогою профінансувати з державного бюджету закупівлю або будівництво житлового приміщення ОСОБА_1 . Після надходження до Порічанської сільської ради житлового приміщення побудованого чи закупленого для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи видати ордер на заселення ОСОБА_1 .

27.08.2018 Порічанська сільська рада Яворівського району Львівської області скерувала відповідного листа Голові Львівської обласної державної адміністрації.

06.09.2018 державним виконавцем складено акт, яким встановлено що боржником рішення суду про надання ОСОБА_1 житлового приміщення не виконано.

06.09.2018 у ВП №54743939 державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу на Порічанську сільську раду у розмірі 5100 грн.

20.09.2018 державним виконавцем складено повторно акт, яким встановлено що боржником рішення суду про надання ОСОБА_1 житлового приміщення не виконано.

20.09.2018 державним виконавцем Восух С.В. Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 10200 грн.

27.09.2018 внесено подання Яворівському ВП ГУНП у Львівській області про притягнення боржника - Порічанську сільську раду до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України з проханням повідомити у відповідності до вимог ст.ст.60, 214 КПК України відділ ДВС Яворівського РУЮ про реєстрацію подання в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

08.10.2018 Яворівський ВП ГУНП у Львівській області повідомив, що за результатами скерування подання, працівниками Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області проведено перевірку і у ході проведення перевірки встановлено, що в діяннях Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.

Супровідним листом від 17.10.2018 на адресу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області боржником скеровано рішення Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області №695 від 12.10.2018 Про надання житлового приміщення гр. ОСОБА_1 Відповідно до рішення Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області № 695 від 12.10.2018 на виконання постанови Яворівського районного суду Львівської області від 08.07.2014 вирішено надати житлове приміщення, яке побудоване чи куплене Управлінням соціального захисту населення районної державної адміністрації для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати ордер на заселення ОСОБА_1 .

27.02.2019 Порічанська сільська рада скерувала листа на адресу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області лист, яким доводить до відома виконавця, що органи місцевого самоврядування не наділені обов`язками будувати чи купляти житло для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Такий обов`язок законом покладений на Кабінет Міністрів України та обласні державні адміністрації, які на даний час не виконали його. На балансі Порічанської сільської ради відсутнє житлове приміщення побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. І боржником вживалися всі можливі заходи для виконання рішення суду.

14.03.2019 державним виконавцем Яворівського РВ ДВС ГУТУЮ у Львівській області Восух С.В. винесено постанову про закриття виконавчого провадження №54743939 на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження . В постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначив, що Порічанською сільською радою прийнято рішення №695 від 12.10.2018 про надання житлового приміщення ОСОБА_1 для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати ордер на заселення. Проте, на балансі сільської ради станом на сьогоднішній день відсутнє житлове приміщення побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Порічанською сільською радою прийнято рішення та скеровано лист у Львівську обласну державну адміністрацію щодо вирішення питання, фінансування з державного бюджету закупівлі та будівництва житлового приміщення ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду особам, віднесеним до І категорії та саме держава гарантує надання їм компенсації та пільг, відповідно до цього ж Закону. Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям з цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України. Після надходження до Порічанської сільської ради житлового приміщення побудованого чи закупленого для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 буде виданий ордер на заселення.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями Закону України "Про виконавче провадження" встановлено послідовність дій державного виконавця, зокрема, до таких дій відносяться: 1) накладення на боржника штрафу та перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин); 2) накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин); 3) звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно вимог ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частинами першою, другою статті 75 цього ж Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено строків накладення штрафів за невиконання рішення, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Частиною третьою ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

На переконання державного виконавця, вжиття вищезазначених вичерпних заходів примусового виконання рішення суду правомірно зумовило прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження, згідно п. 11 ст. 39 та ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд виходить з положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", якими визначено виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням засад верховенства права та обов`язковості виконання рішень (стаття 2 Закону України Про виконавче провадження ).

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на значний проміжок часу, який минув після ухвалення на користь позивача судового рішення у справі, та пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання цього рішення, таке й досі залишається невиконаним у повному обсязі, що очевидно не відповідає практиці Європейського суду з прав людини та меті національного законодавства, адже виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Аналізуючи правомірність спірної постанови, згідно вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України, п. 1 ст. 6, ст. 32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), ч. 1 ст. 255, ч. 2 та ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд констатує наявність підстав для її скасування, зважаючи на необхідність забезпечення захисту порушених прав позивач на отримання свого активу за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Європейський суд з прав людини у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи Войтенко проти України , Горнсбі проти Греції ).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс ( Піалопулос та інші проти Греції , Юрій Миколайович Іванов проти України , Горнсбі проти Греції ).

Варто також зауважити, що у справах Шмалько проти України , Іммобільяре Саффі проти Італії ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа Сук проти України ).

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції зумовлені правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.03.2019 у справі №750/9782/16-а.

При цьому, констатація факту невиконання судового рішення, без з`ясування обставин стосовно того, що зумовило його невиконання, не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність.

Суд зауважує, що за змістом Закону України "Про виконавче провадження", зокрема ч. 3 ст. 63, виконавець перед закриттям виконавчого провадження зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Особливостями виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, передбаченими ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", передбачено виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Зокрема, у разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок розгляду заяви виконавця про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регламентовано ст. 378 КАС України, частина 3 якої в якості підстави для задоволення такої заяви виконавця визначає обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

На підставі аналізу вказаних норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин справи, суд зазначає, що незважаючи на значний проміжок часу, який минув після видачі Яворівським районним судом Львівської області виконавчого листа № 2-а/1329/1261/12 від 17.09.2014, рішення суду залишається і досі невиконаним.

Суд прийшов до переконання, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження була винесена останнім передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його сторони щодо належного виконання суду. При цьому державний виконавець не надав доказів неможливості виконання судового рішення без участі відповідача.

Також слід звернути увагу на помилковість висновку відповідача про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу та надіслання подання про вчинення злочину) є належними та достатніми заходами виконання судового рішення.

Суд зазначає, що накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа. Отже, суд вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки державним виконавцем у ВП № №54743939 не було вчинено усіх необхідних заходів передбачених статтею 18 Закону України Про виконавче провадження до примусового виконання рішення.

Водночас Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2019 року у справі №821/362/17 зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року в справі №826/14580/16 висловив правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності визначено наслідком повторного невиконання боржником без поважних причин рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії. Однак звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою для закінчення виконавчого провадження

В ході судового розгляду встановлено, що ні державний виконавець, ні Порічанська сільська рада Яворівського району Львівської області не звертались до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Яворівського районного суду. Крім того, суду не надано таких доказів, як звернення Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області до Центральної виконавчої влади для сприяння фінансовими ресурсами для виконання рішення суду, тому суд вважає доводи відповідача про вжиття виконавцем всіх дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та правомірність закінчення виконавчого провадження є безпідставними.

Крім того, у випадку закінчення виконавчого провадження на підставі п.11.ст.39 Закону України Про виконавче провадження , а саме надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, то в матеріалах судової справи і в матеріалах виконавчого провадження, долучених відповідачем до матеріалів справи відсутній супровідний лист чи інше підтвердження повернення такого виконавчого докумету до суду, що і свідчить про протиправність дій виконавця.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа Порічанська сільська рада Яворівського району Львівської області про визнання незаконними дій державного виконавця, визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Восух С.В. з прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 54743939, виданої 14.03.2019 на виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області у справі № 1329/1261/12.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 54743939, видану 14.03.2019 державним виконавцем Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Восух С.В.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.