Постанова

від 28.10.2020 по справі 120/3648/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3648/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

28 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Смілянця Е. С. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-монтажний комбінат Торгтехніка до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Ремонтно-монтажний комбінат Торгтехніка (ТОВ РМК Торгтехніка ) звернлось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2019 року №0008581402.

13 січня 2020 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи встановлено, що 16.05.2018 року між ТОВ РМК Торгтехніка (Покупець) та нерезидентом SACMI PACKAGING SPA Unipersonale (Італія) (Продавець) укладено контракт №103071, предметом якого було придбання устаткування - модель TF 12 ESA, для автоматичного формування лотків з кутовою вставкою. Умови поставки EXW - SACMI PACKAGING SPA, Італія.

12 червня 2018 року ТОВ РМК Торгтехніка на виконання умов вказаного котракту перераховано на користь нерезидента у вигляді авансового платежу валютні кошти в сумі 22500,00 Євро, однак товар у визначені контрактом строки поставлений не був.

На підставі направлення від 18.07.2019 року №2357, виданого ГУ ДФС у Вінницькій області, пп.191 1.4 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 та п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 18.07.2019 року №3897, а також повідомлень уповноважених банків - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» щодо порушень законодавчо встановлених строків розрахунків, посадовими особами контролюючого органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка TOB РМК «Торгтехніка» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контракту №103071 від 16.05.2018 року із нерезидентом фірмою SACMI PACKAGING SPA Unipersonale (Італія), за період з 16.05.2018 року по 30.06.2019 року, за результатами якої складено акт №2693/1402/02132409 від 31.07.2019 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення ст. 2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження імпортного товару по контракту №103071 від 16.05.2018 року, укладеному із нерезидентом SACMI PACKAGING SPA, Італія; ст. 1 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» ; п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року в частині порушення вимог щодо строків декларування валютних цінностей станом на 01.01.2019 року.

На підставі акту перевірки, 19 серпня 2019 року ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0008581402, яким за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» ТОВ РМК Торгтехніка нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньо - економічної діяльності в розмірі 433 532,71 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (ПК України) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із п.п. 14.1.265. п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно із п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, 07 лютого 2019 року введено в дію Закон України Про валюту і валютні операції , який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції , порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

При цьому, згідно п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (набрала чинності 07 лютого 2019 року), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Тобто, після 07.02.2019 нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки на підставі ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є неправомірним.

При цьому, нарахування пені на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції можливо у разі порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно саме із цією статтею. Ці строки встановлюються Національним банком України відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції та за загальним правилом п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 №5, складають 365 календарних днів з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Так, в матеріалах справи міститься розрахунок нарахування пені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням із якого встановлено, що дата перерахування коштів у валюті - 12.06.2018; граничний строк надходження імпортного товару - 09.12.2018; термін нарахування пені з 10.12.2018 по 30.06.2019; кількість прострочки - 203.

Таким чином, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ч. 5 ст. 13 Закону України Про валюту та валютні операції , проте пеню нараховано за порушення 180 денного терміну розрахунків, а не 365 днів. Тобто, застосування різних норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення є формальним, оскільки податковим органом нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків, які передбачені лише Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» .

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Смілянець Е. С. Шидловський В.Б.