Постанова

від 22.10.2020 по справі 300/561/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 рокуСправа № 300/561/20 пров. № А/857/9667/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 липня 2020 року (суддя Боршовський Т.І., м.Івано-Франківськ) у справі за позовом Державного підприємства Вигодське лісове господарство до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Державне підприємство Вигодське лісове господарство (далі - ДП) звернулося до суду з позовом до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Львівське управління, Офіс, ДПС відповідно) в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2019 №0001565204 (далі - ППР).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 липня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи та норми матеріального права вказує, що позивачем вчинено реєстраційні дії та внесено зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 01.10.2019, тобто уже після настання граничного строку реєстрації податкових накладних. При цьому, вчинення тих чи інших дій, в тому числі, реєстраційних дій, є внутрішня справа підприємства, а тому вказані обставини не звільняють позивача від обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних. Також зазначає, що відомості про зміну керівника юридичної особи контролюючий орган бере від державного реєстратора, або коли платник податку самостійно надав таку інформацію в орган Державної фіскальної служби. Проте, позивач не надав доказів про зміну керівника ДП.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку потрібно вказати, що хоча реєстрація спірних податкових накладних відбулася з порушенням встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) строку, проте такий факт мав місце з поважних причин, оскільки на підприємстві відбувалась зміна керівника, в зв`язку з чим виникла необхідність в поданні з 01.10.2019 заяв про приєднання до договору про визнання електронних документів, та виникла реальна можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Разом з тим, позивач діяв добросовісно, оскільки вживав заходів в спірний податковий період щодо отримання головним лісничим чи іншою посадовою особою статусу в.о.керівника ДП з правом підпису та подавав до реєстрації податкові накладні, які не приймалися за відсутності права підпису. Тому допущена в даному випадку несвоєчасна реєстрація податкових накладних не мала ознак протиправності з боку позивача та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком не забезпечення умов для виконання позивачем свого податкового обов`язку з боку Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Державне агентство), до сфери управління якого належить ДП.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ДП з 30.06.1995 зареєстровано як юридична особа, основний вид діяльності 02.40 - надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, засновником є Державне агентство (а.с.29).

Окрім цього, відповідно до статті 1 статуту ДП, позивач засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях , належить до сфери управління Державного агентства і координується Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (далі - Обласне управління) (а.с.14-26).

Головним управлінням 31.10.2019 на підставі даних ЄРПН проведено камеральну перевірку дотримання ДП строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН за період вересень 2019 року, за результатами якої складено акт від 31.10.2019 №164/28-10-52-04/22186175 (далі - Акт; а.с.9-10).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК.

Головним управлінням 19.11.2019 на підставі Акта прийнято ППР, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 282616,46 грн застосовано штраф у розмірі 28261,65 грн (а.с.11).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК; в редакцїі, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 29.12.2010 №1246, (в редакції постанови КМУ від 26.04.2017 №341; далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктом 4 Порядку №1246 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , затвердженого в установленому порядку, реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:

електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

Пунктом 11 Порядку №1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №557 автор електронного документа - це юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ. При цьому, договір про визнання електронних документів - це договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору); електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;

перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

З огляду на зміст вищевказаних положень пункту 12 Порядку №1246 та пунктом 10 розділу ІІ Порядку №557 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; наявності Заяви про приєднання до Договору; дії Договору.

В розглядуваному випадку, після отримання 27.08.2019 головним лісничим ДП ОСОБА_1 нового електронного цифрового підпису, ДП направило податкові накладні від 16.08.2019 №18 та 21.08.2019 №19 (далі - ПН №№18, 19 відповідно) до Державної податкової служби України (далі - ДПС) за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку, однак такі документи не були прийняті з підстав: Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів . Вищевказані обставини підтверджуються квитанціями від 02.09.2019 №1 та від 12.09.2019 (а.с.45-47).

29.08.2019 ОСОБА_1 направив за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку заяву про приєднання від 29.08.2019 №1 до договору про визнання електронних документів від 29.11.2017 №2800001, однак згідно квитанції від 03.09.2019 №1 така заява не була прийнята з підстав: Порушено вимоги пункту 4 розділу ІІІ порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, а саме: податковий документ в електронному вигляді має невірну послідовність підписів ЕЦП, на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП керівника, після нього за наявності електронна печатка (а.с.52-53).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом. Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №557 автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №557).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №557 підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку №557 заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №557).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №557 підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є:

відсутність автора на обліку у контролюючому органі;

невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр);

наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю;

наявність діючого Договору.

В даному випадку, після звільнення 21.08.2019 директора ДП Матусевича О.Б., Державне агентство 23.08.2019 прийняло наказ №481 Про надання права підпису , відповідно до якого надано право підпису документів, пов`язаних зі здійсненням діяльності ДП, головному лісничому цього ж підприємства ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного наказу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) були внесені відомості про ОСОБА_1 , як особу, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

При цьому, наказом від 23.08.2019 №481 на ОСОБА_1 не було покладено виконання обов`язків директора, а тому ОСОБА_1 не набув статусу керівника ДП, що підтверджується випискою з Реєстру від 27.08.2019, в якій керівником зазначено попереднього директора - ОСОБА_2 (а.с.29).

В свою чергу, пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №557 визначено, що підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Реєстру є керівником.

За вказаних обставин, позивачу було відмовлено в прийнятті заяви про приєднання від 29.08.2019 №1 до договору про визнання електронних документів від 29.11.2017 №2800001, оскільки така заява була підписана особою, яка не мала статусу керівника ДП.

26.09.2019 Державне агентство прийняло наказ №598-к Про тимчасове покладання обов`язків директора державного підприємства Вигодське лісове господарство (далі - Наказ №598-к) на ОСОБА_1 з 01.10.2019 на період до призначення керівника в установленому законодавством порядку (а.с.36).

На підставі зазначеного наказу № 598-к державним реєстратором було проведено реєстраційну дію, за результатом якої до Реєстру були внесені відомості про ОСОБА_1 як тимчасово виконуючого обов`язки директора, що підтверджується випискою від 01.10.2019 (а.с.37).

Представник позивача ОСОБА_1 направив до ДПС за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку заяви про приєднання від 01.10.2019 №1 до договору про визнання електронних документів від 01.10.2019 №2810001 від 02.10.2019 №1 до договору про визнання електронних документів від 02.10.2019 №2810001, від 03.10.2019 №1 до договору про визнання електронних документів від 03.10.2019 №2810001, однак такі документи не були прийняті через відсутність в ОСОБА_1 права підпису як керівника підприємства (директора), що підтверджуються квитанціями від 01.10.2019 №1, від 02.10.2019 та від 03.10.2019. Відповідно до квитанції від 03.10.2019 №2 заява про приєднання до договору про визнання електронних документів була прийнята лише 03.10.2019 (а.с.38-44).

Таким чином, до внесення 01.10.2019 змін до Реєстру про те, що ОСОБА_1 є в.о. керівника ДП, останній був позбавлений можливості приєднатися до договору про визнання електронних документів від 29.11.2017 №2800001, і як наслідок подати в електронній формі звітність контролюючим органам, в тому числі спірні у цій справі податкові накладні для їх реєстрації в ЄРПН в установлений законом строк: до 30.09.2019 включно. Фактичною причиною таких обставин була бездіяльність до 01.10.2019 органу управління - Державного агенства щодо призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП. При цьому, позивач до 01.10.2019 вживав можливих заходів щодо недопущення прострочення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, позивач діяв добросовісно, оскільки вживав заходів в спірний податковий період щодо отримання головним лісничим ОСОБА_1 чи іншою посадовою особою статусу в.о.керівника ДП з правом підпису та подавав до реєстрації податкові накладні, які не приймалися за відсутності права підпису.

Отже, допущена в даному випадку несвоєчасна реєстрація податкових накладних не мала ознак протиправності з боку позивача та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком не забезпечення умов для виконання позивачем свого податкового обов`язку з боку Державного агентства, до сфери управління якого належить ДП

Відповідно до статті 116 ПК у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Відтак, враховуючи положення пункту 109.1 статті 109 ПК, оскільки відсутній факт вини позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, то й нема складу податкового правопорушення. Як наслідок відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120 ПК.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про безпідставність прийняття оскаржуваного ППР.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 8 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 29 жовтня 2020 року.