Ухвала

від 28.10.2020 по справі 400/3721/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 400/3721/19

адміністративне провадження № К/9901/27701/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №400/3721/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" у листопаді 2019 року звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області №1267683/41938393 від 04.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.07.2019; зобов`язання зареєструвати податкову накладну №3 від 31.07.2019 за датою її подання.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 21.12.2019 позовні вимоги задовольнив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.10.2020 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 залишив без змін.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Висновки судів ґрунтуються на тому, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Посилання податкового органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки та необхідність надання пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головне управління ДПС у Миколаївській області 22.10.2020 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №400/3721/19 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області №1267683/41938393 від 04.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.07.2019; зобов`язання зареєструвати податкову накладну №3 від 31.07.2019 за датою її подання.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності.

Відтак, відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Миколаївський окружного адміністративного суду від 21.12.2019 у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Миколаївській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №400/3721/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Пром" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.С.Пасічник Л.І.Бившева В.В.Хохуляк