ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 815/6378/17
адміністративне провадження № К/9901/59701/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до дошкільного навчального закладу Роднічок загального розвитку для дітей віком від 2 до 6 років Камянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Камянська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою дошкільного навчального закладу Роднічок загального розвитку для дітей віком від 2 до 6 років Камянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року (суду у складі головуючого судді - Самойлюк Г.П.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року (суд у складі: головуючого судді-Потапчук В.О., суддів: Шеметенко Л.П.,Федусик А.Г.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У грудні 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - позивач, ГУ ДСНС України в Одеській області) звернулося до суду з позовом до дошкільного навчального закладу Роднічок загального розвитку для дітей віком від 2 до 6 років Камянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - відповідач, ДНЗ Роднічок , дошкільний заклад), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Камянська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ДНЗ Роднічок , шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті №215 від 17 листопада 2017 року.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведення позапланової перевірки об`єкта відповідача встановлено порушення, які є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливість їх ефективної ліквідації та рятування людей.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. У період з 13 по 17 листопада 2017 року посадовими особами Ізмаїльського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку дошкільного навчального закладу "Роднічок" загального розвитку для дітей віком від 2 до 6 років Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівель, приміщень та споруд тощо, згідно з наказом ГУ ДСНС України в Одеській області № 387 від 28 вересня 2017 року, посвідчення на проведення перевірки №247 від 10 листопада 2017 року.
3. За результатами проведеної перевірки складено акт №215 від 17 листопада 2017 року, яким зафіксовано наступні порушення:
- приміщення дошкільного закладу не обладнані системами протипожежного захисту (системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей);
- приміщення дошкільного закладу котельної не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);
- електрощити, групові електрощитки в приміщеннях дошкільного закладу не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
- територія дошкільного закладу не забезпечена необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів);
- пожежний щит, розташований на території дошкільного закладу не забезпечений первинними засобами пожежогасіння та протипожежним інвентарем з розрахунку згідно норм належності (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу, розміром 2х2м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.) на кожний щит;
- не проведено обслуговування наявного ручного пожежного інструменту розміщеного у комплектації пожежного щита (очищення від корозії, фарбування згідно умов стандартів, тощо);
- дерев`яні конструкції горищних приміщень дошкільного закладу не оброблені вогнезахисним розчином;
- будівлі школи не захищені блискавкозахистом;
- з`єднання, відгалужування та окінцювання жил проводів в приміщеннях дошкільного закладу не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо);
- електророзподільні коробки (дози) в приміщеннях дошкільного закладу, харчоблоці не закриті кришками з негорючих матеріалів;
- коридори, та інші шляхи евакуації з приміщень дошкільного закладу не обладнані евакуаційним освітленням.
- посадові особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки;
- не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки;
- приміщення та територія дошкільного закладу не обладнані відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, кількість, а також місця їх встановлення не відповідають ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";
- наявні вогнегасники не направлено на технічне обслуговування;
- приміщення та територія, не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (в наявності 3 вогнегасники);
- наявні вогнегасники розміщені на висоті більше ніж 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;
- працівники не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту, захисту органів дихання;
- відсутній пункт видачі засобів радіаційного та хімічного захисту;
- в приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (в групах на першому та другому поверсі);
- в приміщеннях (в групі на першому поверсі) допускається прокладання електропроводки над горючими покрівлями;
- не оновлені плани евакуації на випадок виникнення пожежі;
- не доопрацьовані документи (накази, інструкції тощо), де повинен бути встановлений протипожежний режим;
- не забезпечено приміщення, споруди центру бочками з водою з урахуванням одна бочка на 250-300 м.кв.;
- в приміщенні (топічних на першому поверсі) допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровід;
- килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплені до підлоги;
- біля розташування пожежної водойми не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із нанесенням світловідбивних покриттів) з нанесенням на ньому: літерного індексу ПВ, цифрового значення запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватись на майданчику біля водойми;
- не визначений порядок і способи оповіщення людей при виникненні надзвичайних ситуацій;
- не проводяться тренування щодо безпечної та швидкої евакуації працівників та підопічних з приміщень дошкільного закладу;
- наявна пожежна водойма не утримується в справному стані, забір води з водойми пожежними автомобілями неможливий;
- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання періодичністю 1 раз на 2 роки.
4. Акт перевірки №215 від 17 листопада 2017 року вручено посадовій особі дошкільного навчального закладу.
5. 17 листопада 2017 року позивачем винесено припис №213 із вимогою усунути порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту у визначені строки.
6. У грудні 2017 року ГУ ДСНС України в Одеській області, враховуючи характер виявлених при перевірці порушень, звернулась до суду із позовом про застосування заходів реагування до дошкільного закладу.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, позовні вимоги задоволено.
7.1. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ДНЗ "Роднічок" у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки №215 від 17 листопада 2017 року.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування, оскільки виявлені під час позапланового заходу порушення, зазначені у пунктах 1, 4, 7, 8, 9, 18 акту №215 від 17 листопада 2017 року, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована, а навпаки під час розгляду справи не надано доказів усунення виявлених порушень у повному обсязі. При цьому, судами зазначено, що метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
9. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. В касаційній скарзі вказано, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги те, що позаплановій перевірці з 13-17 листопада 2017 року передувала планова перевірка 23 червня 2017 року, за результатами якої було складено припис №72 від 23 червня 2017 року. У вказаному приписі встановлено строк для усунення недоліків до 01 листопада 2017 року, окрім облаштування системи протипожежного захисту, строк виконання якого визначено до 01 грудня 2017 року. Проте, до закінчення встановлених у вказаному приписі строків, Управлінням проведена позапланова перевірка, за результатами якої було складено новий припис №215 від 17 листопада 2017 року.
11. Відповідач у касаційній скарзі наголосив на наявності очевидних невідповідностей у висновках обох перевірок, зазначених в актах №72 та №215, які залишились поза увагою судів попередніх інстанцій. Також судами першої та апеляційної інстанції не було вивчено та досліджено обставини наявності навмисно виявлених недоліків та порушень, які не відповідали дійсності, суперечили висновкам раніше проведених перевірок, що свідчить про перевищення контролюючим органом своїх повноважень.
12. Вказано, що позовна заява у справі, що розглядається, була подана Управлінням до суду до настання термінів усунення недоліків, які зазначені у приписі №213 від 17 листопада 2017 року.
13. На думку представника відповідача, у зв`язку із необ`єктивністю судових органів під час встановлення об`єктивних обставин справи, ігнорування очевидних порушень проведення перевірок, відповідачу доводиться звертати увагу суду касаційної інстанції на перелік виявлених недоліків у сфері безпеки, які не відповідають дійсності. Зокрема, про це свідчить не лише різниця в кількості їх виявлення між першою та другою перевірками, але й значна робота, яка була проведена дошкільним закладом з часу першої перевірки.
14. Відповідач вказує на порушення принципу співмірності та доцільності застосування заходів державного контролю у формі закриття закладу, не сприймаючи відсутність доведеності з боку позивача нібито виявлених порушень та не спростовуючи доводів відповідача у справі відносно наявності очевидних порушень порядку проведення перевірок та суперечливості висновків перевірок, прийняв рішення про закриття дошкільного навчального закладу.
15. Відповідач зазначив щодо необґрунтованої відмови суду першої інстанції у задоволенні заяви про примирення сторін.
16. Також у касаційній скарзі відповідач ставить до відома суд касаційної інстанції про те, що відповідачем на момент подання цієї скарги усунуті усі недоліки, які відповідають дійсності, окрім встановлення відводу блискавки. Наразі розроблений робочий проект, кошторис на встановлення захисту від блискавки. Незважаючи на значний обсяг коштів для сільського бюджету на облаштування відводу блискавки, який не впливає на безпосереднє виникнення небезпечної ситуації, питання встановлення вказаного оснащення також буде вирішено найближчим часом.
17. Відзив на касаційну скаргу Управлінням не подано.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
18. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
19. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).
20. Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
21. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення № 1052) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
22. Відповідно до пункту 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
23. Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
24. Статтею 66 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
25. Абзацом 1 частини першої статті 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
26. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
27. За нормами частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
28. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
29. За приписами частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
30. Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
31. Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон N 460-IX).
33. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
34. Відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у серпні 2020 року.
35. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діяв до набрання чинності Законом N 460-IX.
36. Частинами першою-третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
37. Предметом спору у справі, що розглядається є застосування заходів реагування до дошкільного закладу, шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення виявлених порушень. Підставою звернення суб`єкта владних повноважень до суду слугувало встановлення під час позапланової перевірки дошкільного закладу(проводилась з 13 по 17 листопада 2017 року) порушень щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (враховуючи відсутність системи протипожежного захисту (системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей), не обладнання коридорів та інших шляхів евакуації з приміщення евакуаційним освітленням, не забезпечення території дошкільного закладу необхідною кількістю води для пожежогасіння, не здійснення за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщенні).
38. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування, оскільки виявлені під час позапланової перевірки порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
39. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
40. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
41. Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
42. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18.
43. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланового заходу є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
44. Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
45. Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
46. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (провадження №К/9901/30861/18), від 05 грудня 2019 року у справі № № 805/1493/17-а (провадження №К/9901/45872/18), від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19 (провадження №К/9901/1451/20).
47. Також, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі дошкільного закладу, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
48. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
49. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
50. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
51. Виявлені порушення, зазначені в акті№215 від 17 листопада 2017 року, зокрема, відсутність системи протипожежного захисту, не оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, незабезпечення приміщення вогнегасниками в необхідній кількості не можуть призвести до пожежі, проте, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю, враховуючи обставину, що у приміщенні, яке перевірялось, перебувають діти.
52. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
53. На момент розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій порушення, виявлені позивачем під час позапланової перевірки і зафіксовані в акті від 17 листопада 2017 року №215, в повному обсязі усунуті не були, що виключає наявність підстав для скасування заходів реагування.
54. Є необґрунтованими доводи відповідача щодо усунення майже всіх порушень на час звернення зі скаргою до суду касаційної інстанції, що, на думку скаржника, підтверджується поданим до Верховного Суду актом позивача від 13 вересня 2018 року №118, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений права приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, також не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій.
55. Щодо доводів представника дошкільного закладу з приводу наявності декількох приписів та звернення Управління до настання термінів усунення недоліків, які зазначені у приписі, то вони також є необґрунтованими. Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірок, складеними позивачем, підтверджується факт експлуатації ДНЗ Роднічок приміщення за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вул. Мира, 7 з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Предметом судового розгляду в цій справі є питання щодо наявності достатніх правових підстав для зупинення експлуатації приміщень, а не щодо дій позивача при проведенні перевірок таких приміщень та/або результатів перевірок.
56. Водночас, скаржником не зазначено жодних відомостей щодо оскарження ним відповідно до частини третьої статті 68 КЦЗ України у судовому порядку зазначених дій позивача та/або результатів проведених ним перевірок.
57. Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 2340/2816/18.
58. Доводи скаржника про те, що звернення до суду позивача з цим позовом є передчасним, оскільки строк виконання вимог припису не минув, є безпідставними, оскільки, відповідно до приписів статті 68 КЦЗ України орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
59. Позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
60. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи дошкільного закладу, безпеки дітей, вихователів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.
61. Також Верховний Суд наголошує на безпідставності доводів відповідача, викладених в касаційній скарзі, щодо необґрунтованої відмови суду першої інстанції у задоволенні заяви про примирення сторін. Згідно з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у затвердженні умов примирення сторін у справі №815/6378/17 було відмовлено внаслідок не усунення відповідачем порушень, які несуть загрозу життя та здоров`я людей, зокрема, порушення, зазначені у пунктах 1, 4, 7, 8, 9, 18 акту від 17 листопада 2017 року №215, а це: відсутність системи протипожежного захисту в приміщенні дошкільного закладу; не забезпечення території дошкільного закладу необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння; необроблення вогнегасним розчином дерев`яних конструкцій горищних приміщень дошкільного закладу; відсутність блискавко-захисту будівлі; не здійснення з`єднання, відгалужування та окінцювання жил проводів в приміщенні за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; не забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту, захисту органів дихання.
62. З огляду на вищезазначене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для застосування до ДНЗ Роднічок заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень.
63. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
64. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дошкільного навчального закладу Роднічок загального розвитку для дітей віком від 2 до 6 років Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2020 |
Оприлюднено | 30.10.2020 |
Номер документу | 92509603 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Калашнікова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні