Рішення

від 19.10.2020 по справі 132/999/20

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/999/20

Провадження № 2/132/345/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2020р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., за участі: представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ПУТІЛІНА Є.В., відповідача - приватного нотаріуса ВАРЛАМОВА О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 132/999/20 за позовом Калинівської міської ради Вінницької області до ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Варламова Олександра Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство Центр державного земельного кадастру в особі його Вінницької регіональної філії, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі його відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах та ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2020р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернулась Калинівська міська рада із цивільним позовом до ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу Варламова О.В., треті особи - Вінницька регіональна філія ДП Центр державного земельного кадастру та Відділ у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просить: 1) поновити строк на оскарження рішення 19-ої сесії Калинівської міської ради 5-го скликання № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 з 17.10.2019р. та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117, зареєстрованого 05.02.2009р. за № 010910100049 з 21.10.2019р. (дати отримання Калинівською міською радою відповіді з відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, та архівного сектору Калинівської райдержадміністрації); 2) скасувати рішення 19-ої сесії Калинівської міської ради 5-го скликання № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 , в частині площі земельної ділянки 0.0582га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 ; 3) визнати недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, а саме земельну ділянку загальною площею 0,0582га., державний акт серії ЯЗ № 259117, зареєстрований 05.02.2009р. за № 010910100049, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521610100:01:055:0040, розташованої по АДРЕСА_1 ; 4) скасувати внесення відомостей про проведену державну реєстрацію в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0582га., кадастровий номер 0521610100:01:055:0040, розташованої по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 ; 5) стягнути з відповідачів сплачений при зверненні до суду судовий збір. В обґрунтування вказаних вимог зазначило, що виконавчим комітетом Калинівської міської ради було прийнято рішення № 591 від 29.09.1994р. про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 , яким передали безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 1026кв.м., для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлового будинку та госпбудівель, посіву городніх культур в АДРЕСА_1 . Відділ земельних ресурсів у Калинівському районі Вінницької області надав довідку про правовий статус земельної ділянки ОСОБА_4 та присвоїв кадастрові номери на земельні ділянки, а саме: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,1000га. (кадастровий номер 0521610100:01:055:0039), та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0026га. (кадастровий номер земельної ділянки 0521610100:01:055:0040). В подальшому розмір земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0026га., кадастровий номер земельної ділянки 0521610100:01:055:0040, було неправомірно збільшено з початкових 0,0026га. на 0,0582га., та отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117, зареєстрований 05.02.2009р. за № 010910100049 на підставі рішення 19-ої сесії Калинівської міської ради 4-го скликання. Після звернення Калинівської міської ради від 16.10.2019р. до відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, було надано відповідь, що у власності ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться: земельна ділянка загальною площею 0,1000га., державний акт серія ЯЗ № 259116, зареєстрований 05.02.2009р. за № 010910100048, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 0521610100:01:055:0039, та земельна ділянка загальною площею 0,0582га., державний акт серія ЯЗ № 259117, зареєстрований 05.02.2009р. за № 010910100049, цільовим призначенням земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521610100:01:055:0040. Згідно довідки, виданої архівним сектором Калинівської райдержадміністрації на запит Калинівської міськради - в 2008 році 4-го скликання сесії Калинівської міськради не було, тому було надано архівний витяг з рішення № 371 - 19-ої сесії Калинівської міськради 5-го скликання від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому народних депутатів Калинівської міськради № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 , в якому першим пунктом затверджувалась технічна документація, а другим пунктом вносились часткові зміни до рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. в частині площі та призначення земельної ділянки, а саме 0,1582га., із них: 0,10га. для обслуговування житлового будинку та госпбудівель, і 0,0582га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 . Отже, враховуючи наведені обставини, зміни в рішення виконкому народних депутатів Калинівської міськради № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 вносились на підставі неіснуючого рішення 19-ої сесії Калинівської міської ради 4-го скликання. Як наслідок вказані вище зміни не відповідають чинному законодавству України та внесені з порушенням процедури прийняття, визначеної ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . З тексту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що підставою виникнення у ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0521610100:01:055:0040, за адресою: АДРЕСА_1 , є договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2013р. (відомості внесено до реєстру речових прав на нерухоме майно 14.01.2014р. приватним нотаріусом Варламовим О.В.), цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Враховуючи рішення виконавчого комітету Калинівської міськради № 178 від 06.06.2019р. Про виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт дорожнього покриття проїздів до ДНЗ № 6 по вул. Маяковського, 9-А, в м. Калинівка, з тротуаром до Калинівського технологічного технікуму, було проведено відповідні роботи по капітальному ремонту дорожнього покриття проїздів до ДНЗ № 6 по вул. Маяковського, 9-А. Після проведення вищевказаного ремонту дорожнього покриття, ОСОБА_2 почав встановлювати нові межові знаки земельних ділянок. Як свідчить лист від 16.10.2019р. за № 3645/9/02-32-53-06 Козятинського управління ГУ ДПС у Вінницькій області, ОСОБА_2 впродовж 2014-2019 років не здійснював жодного платежу щодо сплати земельного податку чи орендної плати за користування земельною ділянкою. При формуванні на місцевості земельної ділянки по АДРЕСА_1 , змінена межа земельних ділянок. Так, як до проведення робіт по капітальному ремонту дорожнього покриття проїздів до ДНЗ № 6 по вул. Маяковського, 9-А, з тротуаром до Калинівського технологічного технікуму в 2019 році існували інші межі земельної ділянки і тільки після проведення ремонту дорожнього покриття були переміщені та встановлені межові знаки, що порушують вимоги Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками, що затверджений наказом Держкомзему від 18.05.2020р. № 376. Отже, під час виготовлення Державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 були порушені межові знаки та протиправно збільшено розмір земельної ділянки, тому Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, підлягає визнанню недійсним. Крім того, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117, виданий на ОСОБА_4 виданий на підставі неіснуючого рішення Калинівської міськради від 18.09.2008р. - 19-ої сесії 4-го скликання, що є грубим порушенням правових норм Земельного кодексу України. Враховуючи обставини, які слугували підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, випливає закономірний висновок про необхідність скасування рішення 19-ої сесії Калинівської міськради 5-го скликання № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 , в частині площі земельної ділянки 0,0582га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , скасування Державного акту на земельну ділянку, оскільки порушений порядок формування земельних ділянок за первинною правовстановлюючою документацією на право власності, а отже й підстава проведення державної реєстрації прав на вказану земельну ділянку, як наслідок скасування внесених відомостей про проведену державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0582га., кадастровий номер 0521610100:01:055:0040, розташованої по АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2020р., вказаний позов переданий на розгляд судді Сєліну Є.В., який своєю ухвалою від 04.05.2020р., відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Предмет та підстава позову не змінювались, позовні вимоги не збільшувались.

Відповідач ОСОБА_2 у поданому письмовому відзиві на позов, який зареєстрований в канцелярії суду 20.05.2020р. за вх.№ 4415/20, заперечує проти задоволення позовних вимог та просить у їх задоволенні позивачу відмовити, з обставин, викладених в цьому процесуальному документі.

Відповідач - приватний нотаріус Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Варламов О.В. у поданому письмовому відзиві на позов, який зареєстрований в канцелярії суду 20.05.2020р. за вх.№ 4413/20, заперечує проти задоволення позовних вимог та просить у їх задоволенні позивачу відмовити, з обставин, викладених в цьому процесуальному документі.

На підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 26.05.2020р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 .

Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 01.07.2020р., закрите підготовче провадження у справі, та призначено її до судового розгляду.

Уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області за довіреністю від 18.09.2020р. № 02-1-1360, ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ПУТІЛІН Є.В., та приватний нотаріус Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області ВАРЛАМОВ О.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили у їх задоволенні позивачу відмовити, з підстав зазначених у відзивах на позовну заяву.

Уповноважені представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, а саме Державного підприємства Центр державного земельного кадастру в особі його Вінницької регіональної філії, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі його відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах, а також третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в передбаченому законом порядку, відзиву на позов суду не надали.

Вислухавши пояснення представника позивача, позицію відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову позивачу необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

На час прийняття Калинівською міською Радою народних депутатів рішення № 591 від 29.09.1994р. про передачу ОСОБА_4 безоплатно у приватну власність оспорюваної земельної ділянки був чинним Земельний кодекс України (далі - ЗК України) № 561-XII від 18 грудня 1990 року, який втратив чинність з 01 січня 2002 року.

Згідно ч.2 ст.3 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на момент передачі земельної ділянки у власність) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.6 ЗК України 1990 року, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції, зокрема безплатно для ведення садівництва.

За положеннями статей 4, 7 ЗК України 1990 року, землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватись в колективну або приватну власність і надаватись у користування.

Статтями 17, 18 ЗК України 1990 року визначався певний порядок та підстави надання громадянам у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної влади в межах їх повноважень.

Згідно ч.1 ст.17 ЗК України 1990 року, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

За статтею 22 ЗК України 1990 року, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 23 ЗК України 1990 року передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується Державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми Державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Таким чином, у ЗК України 1990 року законодавець визначив, що право власності на земельну ділянку виникає лише після обов`язкового настання двох умов: 1) встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі і 2) одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 23 ЗК України 1990 року (Державними актами). Проте дію статті 23 зупинено щодо власників земельних ділянок, визначених Декретом від 26 грудня 1992 року N 15-92.

Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст.1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, п.3 Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200-XII Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі , Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 і Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1993 року за № 7, земельні ділянки, надані громадянам для ведення особистого підсобного господарства, будівництва й обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, індивідуального гаражного та дачного будівництва, безоплатно передаються їм у приватну власність у передбачених ст. ст. 56, 57, 67 ЗК України розмірах відповідними радами за місцем розташування цих ділянок.

Встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, у натурі (на місцевості) виконують землевпорядні організації на замовлення рад, після чого громадяни одержують державний акт на право власності на землю.

Якщо при встановленні меж земельних ділянок будуть виявлені розбіжності даних про розміри ділянок, переданих у власність, із фактичними розмірами, то остаточний розмір такої ділянки визначається місцевою радою.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст.55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.п.4.1-4.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Таким чином, рішення міської ради про передачу у власність земельної ділянки саме по собі не є правовстановлюючим документом, а лише створює правову підставу для оформлення речового права на землю у встановленому законодавством порядку.

ЗК України від 18 грудня 1990 року втратив чинність з 01 січня 2002 року та набрав чинності ЗК України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, відповідно у пункті 7 Перехідних положень (Розділ X) якого за громадянами та юридичними особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше чинним законодавством, зберігалися права на ці ділянки.

Положення про посвідчення Державними актами права власності та користування земельними ділянками містяться також у ЗК України від 25 жовтня 2001 року.

Статті 140, 142, 143 ЗК України містять вичерпний перелік підстав припинення прав на земельну ділянку. Але зазначені норми Закону застосовуються у випадку, коли право набуто в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно положень ч.5 ст.116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

На підставі ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Калинівської міської Ради народних депутатів Вінницької області від 29.09.1994р. № 591 Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , згідно поданої ним заяви, безоплатно передано в приватну власність земельну ділянку площею 1026кв.м. для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлового будинку та госпбудівель, посіву городніх культур, розташовану в АДРЕСА_1 .

Згідно другого пункту цього ж рішення, остаточні розміри площ земельних ділянок будуть уточнені при проведенні геодезичних вимірювальних робіт для виготовлення державних актів на право власності.

Як вбачається із технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_4 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , наданої відповідно до листа Відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах від 03.06.2020р. № 0-2-0.181-406/124-20, на виконання ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 26.05.2020р., ОСОБА_4 звернувся до землевпорядної організації із заявою про виготовлення технічної документації зі складання державного на право власності на земельну ділянку, площею 0,1026га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та була передана йому безоплатно у приватну власність на підставі рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради народних депутатів Вінницької області від 29.09.1994р. № 591 Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 .

28.02.2008р. згідно затвердженого в.о.начальника Відділу земельних ресурсів Поліщук М.М. технічного завдання № 750-ТЗ-02, передбачені роботи на проведення інвентаризації вказаної земельної ділянки, за результатами яких визначено надати технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, акт готовності робіт.

Виконавцем цих робіт визначено Вінницьку регіональну філію Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , яким при виконанні цих робіт потрібно використати: планово-картографічні матеріали, рішення міської ради, протокол встановлення та погодження зовнішніх меж, висновок Відділу земельних ресурсів, висновок відділу містобудування і архітектури комунального господарства, висновок державної землевпорядної експертизи (при наявності).

З пояснювальної записки виконавця, а саме уповноваженої особи Вінницької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру Старик А.М., встановлено, що підставою для розробки технічної документації виготовлення державного акту на право власності на землю являється рішення виконкому Калинівської міської ради № 591 від 29.09.1994р. про передачу ОСОБА_4 безкоштовно у власність земельної ділянки загальною площею 0,1026га., його заява та договір на виконання робіт від 09.04.2008р. № 3324, 3325, 3326/08. До початку робіт проведено аналіз отриманих документів, земельно-кадастрової документації та висновків районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів і районного (міського) відділу (управління) містобудування та архітектури. Межі земельної (них) ділянки (нок) в натурі (на підставі) встановлювались та узгоджувались в присутності представників згаданої ради, суміжних землевласників та землекористувачів і закріплені межовими знаками встановленого зразку, про що складено відповідний протокол погодження меж, який до справи додається. Після цього проведена горизонтальна зйомка земельної ділянки теодолітом Sonnia № 020326 полярним способом з незалежним контролем визначення геодезичних даних. Кутові та лінійні неув`язки, при обробці даних на комп`ютері IBM PC/AT, в межах допусків. За результатами зйомки складено план земельної (них) ділянки (нок) в масштабі 1:500, загальна площа визначена по координатах аналітичним способом на комп`ютері. За даними вирахувань складено зведену експлікацію земель. Визначена в натурі (на місцевості) загальна площа земельної ділянки розходиться з площею, зазначеною у вищевказаному рішенні та земельно-облікових документах, тому це питання додатково розглянуте на 19-ій сесії 4-го скликання Калинівської міської ради від 18.09.2008р., де прийняте рішення про внесення часткових змін до вищевказаних документів, відповідно до фактичних розмірів земельної ділянки та її цільового призначення. Виписка з цього рішення до справи додається. В результаті проведених робіт виготовлено державний акт на право власності на землю в 2-х примірниках: 1-й - для замовника; 2-й - для зберігання в документах Калинівського районного відділу земельних ресурсів. Технічна документація виготовлена в 2-х екземплярах: 1-й - Калинівському районному відділу земельних ресурсів; 2-й - ДП Вінницький регіональний центр ДЗК .

На підтвердження даних обставин, матеріали технічної документації містять:

пояснювальну записку виконавця ОСОБА_6 ;

рішення виконавчого комітету Калинівської міської Ради народних депутатів Вінницької області від 29.09.1994р. № 591 Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 ;

рішення 17-ої сесії 5-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 203 від 23.04.2008р. Про внесення змін до рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , згідно якого прізвище ОСОБА_7 замінене на ОСОБА_8 ;

заява-замовлення ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку;

технічне завдання від 28.02.2008р. № 750-ТЗ-02;

висновок відділу земельних ресурсів у Калинівському районі Вінницької області від 28.02.2008р. № 710, згідно якого Відділ земельних ресурсів не виявив спеціальних та агротехнічних обмежень на використання земельних ділянок, які на підставі рішення Калинівської міської ради № 591 від 29.09.1994р. були передані у власність ОСОБА_4 , що розташовані в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1026га., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель 0,1000га., для ведення особистого селянського господарства 0,0026га.;

висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 26.02.2008р. № 308-304, згідно якого відсутні обмеження і сервітути на використання земельної ділянки, переданої ОСОБА_4 у приватну власність за рішенням Калинівської міської ради № 591 від 29.09.1994р., в АДРЕСА_1 , площею 0,1026га.;

протокол про погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки від 21.04.2008р., згідно якого представником Калинівської міської ради Пасічник Ю.М. погоджено межі земельної ділянки ОСОБА_4 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Суміжні землевласники (землекористувачі) ніяких претензій при встановленні меж не заявлено. Спірні питання відсутні. Абрис зовнішніх меж земельної ділянки знаходиться на зворотній стороні протоколу. Опис меж з межами, встановленими в натурі, засвідчено підписом голови Калинівської міської ради Кучинським В. та завірено гербовою печаткою виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області;

довідка відділу земельних ресурсів у Калинівському районі Вінницької області про правовий статус земельної ділянки № 1009 від 28.02.2008р., згідно якої, земельній ділянці площею 0,1000га., яка передається у власність ОСОБА_4 на підставі рішення Калинівської міської ради за № 591 від 29.09.1994р., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, присвоєно кадастровий номер 0521610100:01:055:0039;

довідка відділу земельних ресурсів у Калинівському районі Вінницької області про правовий статус земельної ділянки № 1010 від 28.02.2008р., згідно якої, земельній ділянці площею 0,0026га., яка передається у власність ОСОБА_4 на підставі рішення Калинівської міської ради за № 591 від 29.09.1994р., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, присвоєно кадастровий номер 0521610100:01:055:0040;

а також журнал польових вимірювань з абрисом; схема теодолітного ходу; відомості обробки теодолітного ходу; вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; кадастровий план земельної ділянки; експлікація земель згідно з формою 6-зем.; карточка закладки геодезичного пункту; лист коректури та перевірки робіт; рішення міської ради про видачу державного акту на право приватної власності на землю; копія паспорта, ідентифікаційного номера.

Рішенням 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , затверджено технічну документацію по виготовленню Державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Внесено часткову зміну до рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. в частині площі та призначення земельної ділянки, а саме: 0,1582га., із них: 0,10га. для обслуговування житлового будинку та госпбудівель і 0,0582га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 . Надано дозвіл на виготовлення державного акту на земельну ділянку гр. ОСОБА_4

05.02.2009р. за підписами голови Калинівської міської ради Вінницької області Кучинського В.Л. та начальника відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області Манило А.Д., на підставі рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 18.09.2008р. видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №259117, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010910100049, згідно якого ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,582га. у межах згідно з планом, що розташована по АДРЕСА_1 , цільовим призначенням якої є для ведення особистого селянського господарства , кадастровий номер 0521610100:01:055:0040.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВМА № 718188, посвідченого 24.06.2009р. приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Панкеєвою Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 457, ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0582га., в межах згідно з планом, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням якої є для ведення особистого селянського господарства , яка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117, виданого Калинівською міською радою Вінницької області 05.02.2009р., на підставі рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 18.09.2008р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010910100049.

Приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Панкеєвою Л.М. на зворотній стороні Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117 від 05.02.2009р., зроблено засвідчуваний напис наступного змісту Мною, Панкеєвою Л.М. приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу 24 червня 2009 року за реєстровим № 457 посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до ОСОБА_3 .

На підставі вказаного правовстановлюючого документу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.12.2013р. державним реєстратором Реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції Вінницької області Дмуховською Г.В. за індексним номером 9435309 внесено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0582га., у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521610100:01:055:0040, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 15275814 від 24.12.2013р.

14.01.2014р. ОСОБА_3 згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Варламовим О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 24, передав ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0582га. з кадастровим номером 0521610100:01:055:0040, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.11.2015р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Калинівка Вінницької області.

За змістом ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Право власності на землю гарантується, набувається та реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.41 Конституції України визначають, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Вказане також відображено в ст.321 ЦК України, згідно якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною третьою цієї статті визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України, громадянин, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, ст.15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст.16 ЦК України, визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України а абз.2 п.2 постанови від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК, глав 27, 33, 34 ЦК, ст.15 ЦК , судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

У разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

З огляду на положення ст.11 ЦК України, ст.78, 116, 122 ЗК України, у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 ЦК України, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час видачі оскаржуваного державного акту).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43, в редакції, чинній на час видачі оскаржуваного державного акту, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на земельну ділянку - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеним у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-103цс12, від 23 жовтня 2013 року у справі № 6-93цс13, від 04 червня 2014 року у справі № 6-46цс14.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Відповідно до положень статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність встановлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання субєктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленного строку.

Згідно зі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ч.ч.2, 4 ст.267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові. За частиною п`ятою цієї статті якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття позовна має на увазі форму захисту шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінність в розумінні категорії право на позов у матеріальному сенсі (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше регулятивне, друге охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права.

Норма ч.1 ст.261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

За змістом указаної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду з`ясовується як з об`єктивним моментом наявністю порушення прав особи, так і з суб`єктивним, коли особа, яка звернулася до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні факти (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Як вбачаються із поданої позовної заяви позивачем безпосередньо рішення виконавчого комітету Калинівської міської Ради народних депутатів Вінницької області від 29.09.1994р. № 591 Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , за яким ОСОБА_4 , згідно поданої ним заяви, було безоплатно передано в приватну власність земельну ділянку площею 1026кв.м. для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлового будинку та госпбудівель, посіву городніх культур, розташовану в АДРЕСА_1 , яке є основоположним, не оскаржується.

Фактично, як встановлено в судовому засіданні під час розгляду цієї справи, оскаржується рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , за яким було затверджено технічну документацію по виготовленню Державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Внесено часткову зміну до рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. в частині площі та призначення земельної ділянки, а саме: 0,1582га., із них: 0,10га. для обслуговування житлового будинку та госпбудівель і 0,0582га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 . Надано дозвіл на виготовлення державного акту на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 .

В поданій позовній заяві, Калинівська міська рада Вінницької області просить поновити їй строк на оскарження вказаного рішення, посилаючись на лист архівного сектору Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 17.10.2019р. № 01-02-437, який міська рада отримала в жовтні 2020 року, зі змісту якого стало відомо, що 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області в 2008 році не було, а тому оскаржуване рішення № 371 від 18.09.2008р. винесене 19-ою сесією 5-го скликання.

Відповідачі - ОСОБА_2 та приватний нотаріус Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Варламов О.В. в поданих відзивах на позовну заяву просять застосувати до позовних вимог Калинівської міської ради Вінницької області позовну давність.

Як встановлено з цивільної справи, предметом позову в даній справі, зокрема є оскарження рішення 19-ої сесії 5-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117 від 05.02.2009р., який виданий на підставі рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 18.09.2008р., та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010910100049.

Підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом став лист Архівного сектору Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 17.10.2019р. № 01-2-437, згідно якого, 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області в 2008 році не було, а тому оскаржуване рішення № 371 від 18.09.2008р. винесене 19-ою сесією 5-го скликання, на підтвердження чого надано архівний витяг з рішення № 371 - 19-ої сесії 5-го скликання від 18.09.2008р. Калинівської міської ради народних депутатів Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 .

Виходячи з цієї обставини, позивач прийшов до висновку, що зміни в рішення виконкому народних депутатів Калинівської міської ради № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 вносилось на підставі неіснуючого рішення 19-ої сесії Калинівської міської ради 4-го скликання, як наслідок вказані зміни не відповідають чинному законодавству України та внесені з порушенням процедури прийняття, визначеної ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Виходячи з цього, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117, виданий на ім`я ОСОБА_4 , виданий на підставі неіснуючого рішення Калинівської міської ради від 18.09.2008р. 19-ої сесії 4-го скликання, що є грубим порушенням правових норм ЗК України.

Суд критично відноситься до Архівного витягу з рішення № 371 - 19-ої сесії 5-го скликання від 18.09.2008р. Калинівської міської ради народних депутатів Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 , наданого згідно листа Архівного сектору Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 17.10.2019р. № 01-2-437, оскільки наведена в ньому інформація спростовується наступними доказами.

Так, на адвокатський запит адвоката Путіліна Є.В., архівний сектор Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області листом від 18.05.2020р. за № 01-12-395, надав архівну копію рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , згідно якого затверджено технічну документацію по виготовленню Державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Внесено часткову зміну до рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. в частині площі та призначення земельної ділянки, а саме: 0,1582га., із них: 0,10га. для обслуговування житлового будинку та госпбудівель і 0,0582га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 . Надано дозвіл на виготовлення державного акту на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 .

Ідентична копія рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 наявна в матеріалах Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд і ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_4 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що виготовлена Вінницькою регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах № 2008МФ19ВНКЛ000523.

Отже, судом в ході судового розгляду з наданих та наявних в матеріалах справи документів достовірно встановлено, що рішення № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 приймала саме 19-та сесія 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області.

І саме на підставі цього рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 18.09.2008р., видавався Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117 від 05.02.2009р., який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010910100049.

Оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування за № 371 Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 прийняте Калинівською міською радою Вінницької області - 18.09.2008р., а Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117 від 05.02.2009р., який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010910100049, виданий за підписом голови Калинівської міської ради Вінницької області Кучинським В.Л. - 05.02.2009р., натомість з позовом про визнання їх недійсними та скасування Калинівська міська рада Вінницької області звернулась до суду лише 25.03.2020р., тобто за межами строку позовної давності.

Сам факт прийняття Калинівською міською радою Вінницької області оскаржуваного рішення № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , та видання на його підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117 від 05.02.2009р., є достеменним доказом обізнаності позивача з ними саме з моменту їх прийняття (видання).

Слід зауважити, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Вказані правові приписи Конституційного суду України знайшли своє відображення у Постанові Верховного Суду України від 4 червня 2013 року (справа №21-64а13), в якій також зазначається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.10 ст.59 Закону (№280/97-ВР), акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Тому, оскільки рішення Калинівської міської ради Вінницької області № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, він не може бути в подальшому скасованим даним органом місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, оскільки як встановлено судом, рішення № 371 Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 прийняте Калинівською міською радою Вінницької області - 18.09.2008р., та на його підставі виданий 05.02.2009р. за підписом голови Калинівської міської ради Вінницької області Кучинським В.Л. - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117 від 05.02.2009р., який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010910100049, беручи до уваги, що позивач про визнання їх недійсними та скасування звернувся до суду лише 25.03.2020р., тобто за межами строку позовної давності, виходячи з відсутності підстав для його поновлення, суд з урахуванням того, що відповідачами заявлено про застосування позовної давності в цій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про поновлення процесуального строку на оскарження рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 371 від 18.09.2008р. Про часткову зміну рішення виконкому № 591 від 29.09.1994р. Про приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 259117 від 05.02.2009р., який виданий на підставі рішення 19-ої сесії 4-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 18.09.2008р., та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010910100049, а тому як наслідок позовні вимоги в частині визнання їх недійсними та скасування задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , виникають з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (пункт 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст.3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч.1-4 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч.1 ст.89 ЦПК України).

Позивачем не оспорюється в судовому порядку Договір купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 14.01.2014р. приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Варламовим О.В., та зареєстрований в реєстрі за № 24. Суду не надано належних та допустимих доказів того, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки відповідно до вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2014р. проведена із порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд не вбачає.

Згідно зі статтею 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно вимог пункту г частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Враховуючи підстави для звернення до суду із вказаним позовом (встановлення нових межових знаків без наявності для того відповідних правових підстав), належним способом захисту прав та інтересів позивача, у разі їх порушення зі сторони відповідача, є звернення до суду із позовом щодо усунення перешкод у користуванні суміжною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Також, ухвалюючи рішення, суд відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, зобов`язаний вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених сторонами у справі. У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 80, 81, 82, 200, 206, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Калинівській міській раді Вінницької області до ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Варламова Олександра Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство Центр державного земельного кадастру в особі його Вінницької регіональної філії, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі його відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах та ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації на право власності на земельну ділянку - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя