Справа № 454/406/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Мандрик І.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Матвійчук Г.М.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Бурко О.Й.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася в суд та просить визнати за нею права та обов`язки забудовника земельної ділянки площею 0,12га, розташованої по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер
Свої вимоги мотивує наступним.
Рішенням суду від 01.02.2019р. батька позивачка - ОСОБА_3 оголошено померлим.
Після смерті останнього відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 та права забудовника земельної ділянки площею 0,12га по АДРЕСА_1 .
Батько заповіту не укладав.
Спадкоємцями є позивачка, її мати ОСОБА_1 , а також мати покійного - ОСОБА_2 .
Мати позивачки відмовилася від прийняття спадщини на її користь.
ОСОБА_2 в шестимісячний строк не висловила своєї волі щодо спадкового майна.
Під час оформлення документів у нотаріуса їй стало відомо, що земельна ділянка для будівництва будинку не приватизована батьком, а тому нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо даної земельної ділянки.
В той же час, батько набув прав забудовника, так як йому надано дозвіл на будівництво житлового будинку та видачу будівельного паспорта, видано проект забудови земельної ділянки.
Крім того, батько розпочав будівництво та заклав фундамент будинку.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.
Відповідач та її представник позову не визнали та подали відзив у якому вказали, що про рішення суду, яким ОСОБА_3 оголошено померлим відповідачці стало відомо лише з даної позовної заяви.
Поряд з позивачкою та її матір`ю вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та їй належить 1/3 частина спадкового майна.
Вона вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця (оголошення його померлим) була зареєстрована та проживала разом з ним за однією адресою.
Оскільки їй не було відомо про оголошення останнього померлим, вона не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
В свою чергу, нотаріусом не повідомлено її про відкриття спадщини.
Представник позивача подала відповідь на відзив та вказала, що ОСОБА_2 не може вважатися такою, що прийняла спадщину, оскільки рішенням суду від 10.08.2012р. встановлено відсутність спадкодавця за місцем реєстрації місця проживання, а вже надалі 01.02.2018р. судом оголошено останнього померлим.
Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З свідоцтв про народження встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 , а відповідачка ОСОБА_2 - матір`ю останнього.
ОСОБА_3 належало право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що стверджується розпорядженням органу приватизації та свідоцтвом про право власності від 24.11.2000р.
Також ОСОБА_3 належало право на забудову земельної ділянки площею 0,12га по АДРЕСА_1 , що стверджується рішенням Виконавчого комітету Поторицької сільської ради Сокальського району №5 від 23.01.1992р., Розпорядженням Сокальської районної ради від 30.04.1992р., актом виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель від 03.01.1993р. та проектом забудови, погодженого районним архітектором.
Рішенням Сокальського районного суду від 10.08.2012р. ОСОБА_3 визнано безвісно відсутнім.
Рішенням Сокальського районного суду від 01.02.2018р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено померлим.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть.
З матеріалів спадкової справи, зокрема: заяви ОСОБА_1 , витягу від 18.05.2018р. відповіді нотаріуса від 26.09.2018р. та постанови від 21.12.2018р. встановлено, що після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу. ОСОБА_1 відмовилася від належної їй частки в спадковому майні на користь своєї дочки - позивачки ОСОБА_1 та останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,12га по АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на це майно за спадкодавцем. Також, в матеріалах справи наявна довідка сільської ради, з якої встановлено, що нотаріусу було відомо про те, що на час відкриття спадщини зі спадкодавцем постійно проживала його мати - відповідач ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги після смерті останнього.
З довідки №183 від 01.03.2019р. встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 проживала та була зареєстрована його мати ОСОБА_2 , яка проживає там і надалі.
Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст.1223 ЦК України, Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.2 ст.1268 ЦК України, Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, як позивачка ОСОБА_1 , так і її мати ОСОБА_1 , а також відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та їм належить право на спадкування належного останньому майна в рівних частках.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом з ним та не заявила про відмову від спадщини, а тому, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті сина.
За таких підстав, усунення від спадкування ОСОБА_2 та одноосібне спадкування позивачкою всього майна ОСОБА_3 є не припустимим, так як відповідач своїм проживанням прийняла спадщину та не відмовилася від неї як у визначений статтею 1270 ЦК України строк, так і в суді.
Таким чином, в задоволенні позову слід відмоивти.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Поторицька сільська рада Сокальського району, ЄДРПОУ:04370780, місцезнаходження: вул.Зелена,112, с.Поториця, Сокальський район, Львівська область.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 29.10.2020р.
Головуючий: М. Я. Адамович
Суд | Сокальський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2020 |
Оприлюднено | 30.10.2020 |
Номер документу | 92517242 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сокальський районний суд Львівської області
Адамович М. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні