Постанова

від 28.10.2020 по справі 526/2469/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/2469/19 Номер провадження 22-ц/814/2033/20Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники справи:

представник позивача - адвокат Гнида Ф.А.

представники третьої особи - адвокат Богуш І.А., Ромашин В.М.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Україна 2001

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 червня 2020 року, ухвалене суддею Киричком С.А., повний текст рішення складено - 11 червня 2020 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акурейра до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт , треті особи: ТОВ Україна 2001 , Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання права власності на транспортні засоби, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Акурейра звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт , в якому просило визнати за ТОВ Акурейра права власності на транспортні засоби у кількості 41 одиниця (згідно переліку) та стягнути з відповідачів на його користь суму сплаченого судового збору.

Позовна заява мотивована тим, що 13.12.2018 року у порядку ст.ст. 27-29 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та керуючись договором застави, позивач набув право власності на рухоме майно, яке належало Товариству з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт та було предметом застави. ТОВ Акурейра 12.03.2019 року звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт із вимогою про фактичну передачу майна та реєстраційних документів до нього, яке було предметом договору застави, та право власності на яке ТОВ Акурейра набуло. У відповідь на дану вимогу 30.04.2019 року надійшов лист про те, що вимогу виконати не можуть, оскільки транспортні засоби, зазначені у вимозі, були забрані ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості згідно раніше усно досягнутої домовленості. Відповідно до п.13 договору застави відчужувати предмет застави, передавати його в користування чи володіння іншій особі, передавати предмет застави в наступну заставу або іншим способом розпоряджатися ним заставодавець може тільки за письмовою згодою заставодержателя. Проте, за згодою на передачу вищевказаних транспортних засобів ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт до позивача не зверталися, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт передало ОСОБА_1 рухоме заставне майно, право власності на яке набув позивач, який має вищий пріоритет на задоволення своїх вимог за рахунок цього майна. Отже, вищевказані транспортні засоби знаходяться у незаконному володінні ОСОБА_1 13 травня 2019 року ТОВ Акурейра звернулося на адресу ОСОБА_1 із письмовою вимогою передати їм вищевказані транспортні засоби та реєстраційні документи на них, обґрунтовуючи свою вимогу тим, що власником транспортних засобів є саме ТОВ Акурейра , а не ТОВ Білогір`я молокопродукт , і, відповідно, заборгованість останнього не може бути погашена за рахунок спірних транспортних засобів. Проте, станом на момент звернення із позовом до суду вимога позивача залишена ТОВ Білогір`я молокопродукт без реагування.

29.11.2019 р. ТОВ Україна 2001 подало заяву про вступ у справу в якості третьої особи, посилаючись на те, що є стягувачем у виконавчому провадженні № 51783146 і рішення у даній справі може вплинути на його права, оскільки у разі вибуття з власності ТОВ Білогір`я молокопродукт майна, воно буде позбавлене можливості погашення боргу від ТОВ Білогір`я молокопродукт в межах відкритого виконавчого провадження (т.2 а.с. 1-2).

06.12.2019 року позивачТОВ Акурейра подав суду першої інстанції заяву про зміну предмета позову, в якій просив визнати за ним право власності на майно (транспортні засоби у кількості 41 одиниця), витребувати майно із чужого незаконного володіння, стягнути з відповідачів на його користь суму сплаченого судового збору (т.2 а.с. 27-28).

08.01.2020 р. ТОВ Україна 2001 подало повторно заяву про вступ у справу в якості третьої особи (т.2 а.с. 38-39).

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 10.01.2020 р. закрите підготовче засідання у справі, задоволена заява ТОВ Україна 2001 , залучено ТОВ Україна 2-001 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.2 а.с. 44-45).

13.03.2020 р. до суду першої інстанції від позивача ТОВ Акурейра надійшли додаткові пояснення та уточнення позовних вимог, в яких просив суд визнати за ним право власності на майно (транспортні засоби у кількості 41 одиниця), витребувати майно із чужого незаконного володіння від відповідача ОСОБА_1 (т.2 а.с. 165-171).

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.03.2020 р. Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (т.2 а.с. 190-191).

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 червня 2020 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Акурейра до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт , треті особи: ТОВ Україна 2001 , Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), про визнання права власності на транспортні засоби, витребування майна із чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії - задоволена.

Визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Акурейра (юридична адреса: вул. Шовковична, 46/48, м.Київ, 01004, Україна, код за ЄДРПОУ 42576495) право власності на майно :

№Марка, модель, тип№ шасі (кузов, рама)колірРік випускуРеєстраційний №Свідоцтво про реєстрацію 1Грузовий автомобіль ГАЗ 5312 Цистерна харчова-С 1191980синій 1988НОМЕР_1 № НОМЕР_2 від 08.09.2005 2Грузовий автомобіль ГАЗ 6601 Бортовий-СНОМЕР_3 зелений 1982НОМЕР_4 № НОМЕР_5 від 08.09.2005 3Грузовий автомобіль ГАЗ 53 Цистерна харчова-С 1015705синій 1987НОМЕР_6 № НОМЕР_7 від 08.09.2005 4Грузовий автомобіль АЦ ГАЗ 5312 Цистерна-С 1415001зелений 1992НОМЕР_8 № НОМЕР_9 від 08.09.2005 5Грузовий автомобіль ГАЗ 5312 Цистерна харчова-С ХТН531200К1265040синій 1989НОМЕР_10 НОМЕР_11 № НОМЕР_12 від 08.09.2005 6Грузовий автомобіль ГАЗ 53 Цистерна харчова-С 0171379синій 1976НОМЕР_13 № НОМЕР_14 від 08.09.2005 7Грузовий автомобіль ГАЗ 53 Цистерна харчова-С 1382292синій 1990НОМЕР_15 № НОМЕР_16 від 08.09.2005 8Грузовий автомобіль ГАЗ 53 Цистерна харчова-С 1208412синій 1989НОМЕР_17 № НОМЕР_18 від 08.09.2005 9Грузовий автомобіль ГАЗ 5201 ПАЛИВОЦИСТЕРНА 0902372синій 1986НОМЕР_19 № НОМЕР_20 від 08.09.2005 10Грузовий автомобіль ГАЗ 3307 Цистерна харчова-С 1604442синій 1994НОМЕР_21 № НОМЕР_22 від 08.09.2005 11Грузовий автомобіль ГАЗ 3307 Цистерна харчова-С 434898синій 1992НОМЕР_23 від 08.09.2005 12Грузовий автомобіль ГАЗ 3307 Цистерна харчова-С ХТК330700М1443254синій 1993НОМЕР_24 № НОМЕР_25 від 08.09.2005 13Грузовий автомобіль ГАЗ 3307 Цистерна харчова-С 1474058синій 1993НОМЕР_26 № НОМЕР_27 від 08.09.2005 14Н/ПРИЧІП НОМЕР_28 жовтий 1981НОМЕР_29 від 27.03.2007 15Грузовий автомобіль HAZ 53 Цистерна ХАРЧОВАХТН531200J1223845синій 1988ВХ3441АKНОМЕР_30 від 27.03.2007 16Грузовий автомобіль HAZ 53 Цистерна ХАРЧОВАХТН531200L1215034зелений 1990ВХ3442АKНОМЕР_31 від 27.03.2007 17Грузовий автомобіль HAZ 5312 Цистерна ХАРЧОВАХТН531200L1357338синій 1990ВХ3443АKНОМЕР_32 від 27.03.2007 18Грузовий автомобіль HAZ 3307 Цистерна ХАРЧОВАХТН330700N1410456синій 1992ВХ3438АKНОМЕР_33 від 27.03.2007 19Трактор колісний ЮМЗ-6АК 797983червоний 1993 13200 ЕРНОМЕР_34 № НОМЕР_35 від 09.10.2009 20Трактор МТЗ 80 397264синій 1993НОМЕР_36 від 29.11.2005 21Грузовий автомобіль ЗИЛ 5301 ФУРГОН-сНОМЕР_37 сірий 2000НОМЕР_38 НОМЕР_11 № НОМЕР_39 від 08.09.2005 22Грузовий автомобіль УАЗ 3303 БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖНИЙ-В 17803сірий 1994НОМЕР_40 НОМЕР_11 № НОМЕР_41 від 08.09.2005 23Грузовий автомобіль ЗИЛ 4314 БОРТОВИЙ -С 573505синій 1990НОМЕР_42 № НОМЕР_43 від 08.09.2005 24Причіп легковий PV 01 В 001090сірий 2008НОМЕР_44 від 17.09.2008 25Грузовий автомобіль ZYL 441510 СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ 2814408синій 1988НОМЕР_45 від 19.10.2010 26НАПІВПРИЧІП ODAZ 9557 Н/ПРИЧІП БОРТОВИЙ 0016687зелений 1989НОМЕР_46 від 01.10.2008 27Автобус KAVZ 685 ZNH АВТОБУС 0641621червоний 1983НОМЕР_47 від 26.01.2010 28Грузовий автомобіль MAZ 543203 СІДЛОВИЙ ТЯГАЧНОМЕР_48 білий 2006НОМЕР_49 САК №589330 від 11.04.2012 29НАПІВПРИЧІП ODAZ 97725 NPTS-1412 Н/ПРИЧІП ЦИСТЕРНА ХАРЧОВА 2238жовтий 1990НОМЕР_50 № НОМЕР_51 від 11.04.2012 30НАПІВПРИЧІП ODAZ 9370 Н/ПРИЧІП ЦИСТЕРНА ХАРЧОВА 252813жовтий 1991НОМЕР_52 № НОМЕР_53 від 11.04.2012 31ПРИЧІП ПР КНОТТ 94А-3621 ПРИЧІП-ПЛАТФОРМА-Е Y8994A000BAB75106сірий 2011НОМЕР_54 -38ХРСАК № НОМЕР_55 від 23.12.2011 32Автонавантажувач ДВ 1792.33.20НОМЕР_56 жовтий 1992 00294 Т НОМЕР_57 від 12.11.2012 33Трактор колісний Т-150Кб/нзелений 1990НОМЕР_58 № НОМЕР_59 від 01.04.2013 34Автонавантажувач ДВ 1792.33.20НОМЕР_60 жовтий 1992 00295 Т НОМЕР_61 від 12.11.2012 35Автонавантажувач ДВ1792.33.20 488304076жовтий 1988 00296 Т НОМЕР_62 від 12.11.2012 36Легковий автомобіль УАЗ 3151 ЛЕГКОВИЙ ФАЕТОН-В 042043зелений 1986НОМЕР_63 № НОМЕР_64 від 08.09.2005 37Легковий автомобіль VAZ 210994-20 ЛЕГКОВИЙ СЕДАННОМЕР_65 сірий 2007НОМЕР_66 від 02.10.2007 38Легковий автомобіль ЗАЗ НОМЕР_67 ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-ВНОМЕР_68 зелений 2011НОМЕР_69 САК №401927 від 23.12.2011 39Легковий автомобіль ЗАЗ НОМЕР_67 ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-ВНОМЕР_70 синій 2011НОМЕР_71 № НОМЕР_72 від 23.12.2011 40Легковий автомобіль ЗАЗ Lanos СЕДАН-ВНОМЕР_73 сірий 2013НОМЕР_74 САР № НОМЕР_75 від 07.06.2013 41Легковий автомобіль ЗАЗ Lanos СЕДАН-ВНОМЕР_76 сірийНОМЕР_77 від 07.06.2013

Витребувано майно із чужого незаконного володіння від ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Акурейра витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 714,32 грн. в рівних частинах, а саме по 3 857,16 грн. з кожного з відповідачів.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ Акурейра набуло право власності на рухоме заставне майно, до складу якого входять також спірні транспортні засоби, дотримуючись процедури, передбаченої ст.ст. 27-29 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та договором застави. Крім того, факт набуття права власності на рухоме заставне майно ТОВ Акурейра підтверджується також актом зарахування майна до активів ТОВ Акурейра від 13.12.2018 року, а відтак, право власності виникло у позивача на підставі правочину. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у даному випадку положення Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень пов`язують момент набуття ТОВ Акурейра права власності на спірні транспортні засоби із моментом реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження новим обтяжувачем, а не з моментом перереєстрації транспортних засобів за новим власником в сервісних центрах МВС України. Тому, посилання представника ТОВ Україна 2001 на постанову Верховного Суду Касаційного цивільного суду у справі №683/2694/16-ц від 30.10.2019 року не приймаються судом, як підстава для відмови у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ТОВ Україна 2001 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ Акурейра зверталося до ГТУЮ у Полтавській області та ТОВ Білогір`я молокопродукт з позовом про зняття арешту рухомого майна, в якому визнало, що на все рухоме майно, яке належить ТОВ Білогір`я молокопродукт , 28.07.2016 р. та 25.11.2016 р. накладено арешти в рамках декількох виконавчих проваджень, які перебувають у складі зведеного виконавчого провадження №51806578 в ГТУЮ у Полтавській області. ТОВ Україна 2001 є одним із стягувачів у цьому виконавчому провадженні на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 року у господарській справі №924/1876/15, яким задоволено позов ТОВ Україна 2001 до ТОВ Білогір`я молокопродукт про стягнення заборгованості за поставлене молоко, пені, 3% річних на загальну суму 4 357 282,76 грн. ТОВ Акурейра не є заявником (учасником) у зведеному виконавчого провадження №51806578. Отже, спочатку у 2016 році було накладено арешт на рухоме майно ТОВ Білогір`я молокопродукт та встановлено заборону на його відчуження, а вже значно пізніше, а саме 05-06.11.2018 року на підставі договорів права вимоги за кредитним договором та відступлення права за договором застави (іпотеки) ТОВ Акурейра набуло відповідних прав вимоги та заявило про своє набуття права власності на таке майно. Фактично одночасно у двох різних судових провадженнях, які розглядаються за правилами господарського та правилами цивільного судочинства, ТОВ Акурейра стверджує дві взаємовиключні обставини щодо свого статусу власника майна: у господарській справі ТОВ Акурейра з 13.12.2018 року - вже є власником рухомого майна, а у цивільній справі - просить суд визнати за ним право власності на транспортні засоби. Також, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що 24 грудня 2019 року ухвалою господарського суду Полтавської області відкрито провадження у справі № 917/1732/19 про банкрутство ТОВ Білогір`я молокопродукт , згідно якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто, незалежно від наявності права на майно банкрута заставодержатель не має права звернути стягнення на таке майно поза межами справи про банкрутство. Вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не досліджено обставини та реальність факту передачі спірних автотранспортних засобів від ТОВ Білогір`я молокопродукт до ОСОБА_1 та порушено норми п.4 ч.1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження . Крім того зазначає, що у зобов`язаннях, що виникли між АТ ОТП Банк та ТОВ Білогір`я молокопродукт , відбулася заміна кредитора, але при цьому саме зобов`язання зберігається в цілому, лише змінився його суб`єктивний склад у частині кредитора. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ Акурейра , яке не наділене правом надавати фінансові послуги, суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме: кредитор - банк або інша фінансова установа. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 року (справа №909/968/16) та у постанові від 31.10.2018 р. (справа №465/646/11), тому заявляти про набуття права власності на автотранспортні засоби може ТОВ Фінансова компанія Кредо-Аверс , яке є фінансовою установою і отримало від АТ ОТП Банк права вимоги за кредитним договором та договором застави відповідно до договору про відступлення права вимоги та зміну кредитора б/н від 02.11.2018 року та договору відступлення прав за договором іпотеки (застави) від 02.11.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1883. Зі змісту постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.10.2019 р. у справі №683/2694/16-ц випливає, що власником спірних транспортних засобів є саме ТОВ Білогір`я молокопродукт , тобто особа, за якою здійснена державна реєстрація прав власності на спірні транспортні засоби. Суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував вищевказану постанову Верховного Суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Акурейра просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частковому, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 13.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк (правонаступником якого є Акціонерне товариство ОТП Банк ) та ТОВ Білогір`я молокопродукт укладено договір про надання банківських послуг №CR 11-248/29-1, за умовами якого банк надав боржнику кредит строком до 31.08.2018 року (т.1 а.с. 13-52).

У забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору боржник передав в заставу банку рухоме та нерухоме майно, про що 13.09.2011 року укладено договір застави (іпотеки) №PL 11-464/29-1, з доповненнями та змінами (т.1 а.с. 53-101).

Кінцевий перелік заставного майна визначено у договорі про зміну №4 від 18.08.2017 року до договору застави (іпотеки ) №PL 11-464/29-1 (т.1 а.с. 102-167).

02.11.2018 року АТ ОТП Банк відступило ТОВ Фінансова компанія Кредо-Аверс права вимоги за кредитним договором та договором застави відповідно до договору про відступлення права вимоги та зміну кредитора б/н від 02.11.2018 року та договору відступлення прав за договором іпотеки (застави) від 02.11.2018 року.

05.11.2018 року ТОВ Фінансова компанія Кредо-Аверс (Первинний Іпотекодержатель) відступило ТОВ Акурейра (Новий Іпотекодержатель) право вимоги за кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги, а 06.11.2018 року - право вимоги за договором застави згідно з договором відступлення прав за договором застави (іпотеки) (т.1 а.с. 168-171).

Відповідно до п.1 договору відступлення прав за договором застави (іпотеки) від 06.11.2018 у зв`язку з укладенням між сторонами договору відступлення права вимоги від 05.11.2018 року, за договором про надання банківських послуг № CR 11-248/29-1 та договором про надання банківських послуг № CR 13-296/28-1, що були укладені 13 вересня 2011 року та 26 липня 2013 року відповідно, між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство ОТП Банк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт (Іпотекодавець), Первинний Іпотекодержатель відступає, а Новий Іпотекодержатель набуває всі права Первинного Іпотекодержателя, як сторони, що іменується - Заставодержатель та/або Іпотекодержатель , які належать Первинному Іпотекодержателю за договором застави (іпотеки) № PL 11-464/29-1 від 13.09.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №4041, що укладений між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство ОТП Банк ) та іпотекодавцем, в обсязі та на умовах, що існують на момент вступу в силу Договору (включаючи право звернення стягнення на предмети застави та іпотеки). Права за Договором іпотеки були набуті Первинним кредитором у Акціонерного товариства ОТП Банк на підставі договору відступлення прав за договором іпотеки (застави), укладеного 02.11.2018 року між Акціонерним товариством ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредо-Аверс та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1883.

Згідно п.3 договору застави в силу застави (іпотеки), що виникла відповідно до умов договору застави, банк має право у разі невиконання клієнтом боргових зобов`язань, одержати задоволення своїх вимог за рахунок комплексу переважно перед іншими кредиторами заставодавця згідно чинного законодавства України (т.1 а.с. 56).

Тобто, по кредитному договору та договору застави відбулося відступлення права вимоги іншому заставодержателю, яке було передано у заставу ТОВ Білогір`я молокопродукт , ТОВ Акурейра набуло право вимоги за кредитним договором, строк виконання за яким настав, та став новим заставодержателем майна за договором застави.

06 листопада 2018 року ТОВ Акурейра , керуючись п.15 договору застави та чинним законодавством про заставу, на адресу ТОВ Білогір`я молокопродукт направило повідомлення про усунення порушення з вимогою в тридцяти денний строк з дня отримання повідомлення сплатити заборгованість, а також передав дане повідомлення і через нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кабаєву А.А. (т.1 а.с. 174-178).

07.11.2018 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстровано звернення стягнення за заявою від 06.11.2018 р. ТОВ Акурейра , що підтверджується витягом з вказаного реєстра (т.1 а.с. 173).

Оскільки, у строк, встановлений у повідомленні про усунення порушення, боржник порушень не усунув, то ТОВ Акурейра 13.12.2018 року направило на адресу ТОВ Білогір`я молокопродукт повідомлення про набуття майна за №13/12/18-1 та за №13/12/18-2, а 19.11.2018 року та 13.12.2018 року на вказані повідомлення надійшли повідомлення-відповідь та заява від ТОВ Білогір`я молокопродукт , в яких останній визнав свою неспроможність виконати вимоги ТОВ Акурейра щодо погашення заборгованості за кредитним договором у встановлений строк, а також факт переходу права власності на заставне майно до нього (т.1 а.с. 181-85), таким чином, позивач набув право власності на рухоме заставне майно.

Крім того, факт набуття права власності на рухоме заставне майно підтверджується, також актом зарахування майна до активів ТОВ Акурейра від 13.12.2018 року та визнається відповідачем ТОВ Білогір`я молокопродукт (т.1 а.с. 186-237).

12 березня 2019 року позивач звернувся до ТОВ Білогір`я молокопродукт з вимогою про передачу майна та реєстраційних документів до них згідно переліку, на яку 16.04.2019 року було направлено відповідачем лист з повідомленням, що транспортні засоби, зазначені у вимозі, були забрані ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ТОВ Білогір`я молокопродукт згідно раніше усно досягнутої домовленості, у зв`язку з чим, вони не можуть виконати вимогу (т.1 а.с. 238-240).

Аналогічну вимогу 13.05.2019 року позивач направив ОСОБА_1 (т.1 а.с. 241-244).

21.12.2018 р. територіальним сервісним центром №5345 РСЦ МВС в Полтавській області відмовлено ТОВ Акурейра у перереєстрації транспортних засобів (т.1 а.с. 245-246).

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності на рухоме майно, а саме транспортні засоби у кількості 41 одиниця (згідно переліку у позовній заяві) та витребування майна із чужого незаконного володіння від відповідача ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, у відповідності до вимог ЦПК України право на обрання способу захисту порушеного права належить позивачеві, а суд зобов`язаний розглянути справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

По справі вбачається, що спірні транспортні засоби були предметом договору застави №PL 11-464/29-1 від 13.09.2011 року, з доповненнями та змінами, укладеного між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк (правонаступником якого є Акціонерне товариство ОТП Банк ) та ТОВ Білогір`я молокопродукт з метою виконання останнім боргових зобов`язань за договором про надання банківських послуг №CR 11-248/29-1, за умовами якого банк надав позичальнику кредит строком до 31.08.2018 року (т.1 а.с. 53-101).

У результаті укладених договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договором застави, ТОВ Акурейра набуло право вимоги за кредитним договором, строк виконання за яким настав, та став новим заставодержателем майна, у т.ч. рухомого майна у вигляді транспортних засобів у кількості 41 одиниця.

Згідно повідомлення-відповіді ТОВ Білогір`я молокопродукт за вих.№51 від 19.11.2018 р. на адресу ТОВ Акурейра відносно його повідомлення за вих.№13 від 06.11.2018 р. , повідомлення за вих. №17 від 06.11.2018 р., ТОВ Білогір`я молокопродукт вказує, що отримало ці повідомлення, але зазначає, що не має фінансових можливостей усунути порушення за договором про надання банківських послуг №CR 11-248/29-1 від 13.09.20111 р., а саме сплатити у запропонований строк заборгованість, загальний розмір якої становить 42 846 753,15 грн., та не заперечує проти задоволення ТОВ Акурейра своїх вимог шляхом набуття в позасудовому порядку на підставі договору застави (іпотеки) №PL 11-464/29-1 від 13.09.2011 року права власності на майно, що є забезпеченням за договором про надання банківських послуг №CR 11-248/29-1 від 13.09.2011 р. (т.1 а.с. 185).

У подальшому 12.03.2019 р. за вих. №12-03 ТОВ Акурейра направило на адресу ТОВ Білогір`я молокопродукт вимогу про передачу майна та реєстраційних документів на нього, в якому просило останнього невідкладно здійснити фактичну передачу вищевказаного рухомого майна (транспортних засобів у кількості 41 одиниця) та реєстраційних документів на нього (т.1 а.с. 238-239).

Листом від 16.04.2019 р. за вих. №1604 ТОВ Білогір`я молокопродукт за результатом розгляду вимоги №12-03 від 12.03.2019 р. повідомило ТОВ Акурейра , що транспортні засоби, зазначені у вимозі, були забрані ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ТОВ Білогір`я молокопродукт згідно раніше усно досягнутої домовленості, у зв`язку з чим ТОВ Білогір`я молокопродукт не може виконати вимогу (т.1 а.с. 240).

Таким чином вбачається, що вимога про визнання за позивачем права власності на рухоме майно, а саме транспортні засоби у кількості 41 одиниця (згідно переліку у позовній заяві) пред`явлена саме до юридичної особи ТОВ Білогір`я молокопродукт , що вказує на існування спору саме між юридичними особами, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позовна вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння від відповідача ОСОБА_1 пред`явлена позивачем до фізичної особи та може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вбачається, що обрані позивачем способи захисту порушеного права у вигляді пред`явлення позову до юридичної особи про визнання права власності на майно та пред`явлення позову до фізичної особи про витребування майна із чужого незаконного володіння є самостійними способами захисту порушеного права, які позивач обрав на свій розсуд, заявлені вимоги до конкретних відповідач не є взаємопов`язаними, випливають із різних правовідносин, оскільки, як вказав сам позивач, вимога до відповідача ТОВ Білогір`я молокопродукт випливає із укладених ним 5-6 листопада 2018 року договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договором застави, а вимога до відповідача ОСОБА_1 випливає із правовідносин, які склалися у подальшому у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 забрав спірні транспортні засоби, тому апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що вони не підлягають розгляду в одному провадженні, на що не звернув увагу суд першої інстанції, не розмежував пред`явлені позовні вимоги та прийшов до помилкових висновків, вирішуючи спір по суті.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1,2,4 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Виходячи з того, що спір між юридичними особами ТОВ Акурейра та ТОВ Білогір`я молокопродукт про визнання права власності на рухоме майно у вигляді транспортних засобів у кількості 41 одиниця, не підсудний суду цивільної юрисдикції, то рішення суду першої інстанції в частині вирішення вказаної позовної вимоги підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги про витребування у відповідача ОСОБА_1 цього рухомого майна у вигляді транспортних засобів у кількості 41 одиниця, оскільки за твердженням ТОВ Білогір`я молокопродукт воно забране ОСОБА_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позовна вимога, пред`явлена до відповідача ОСОБА_1 , як витребування майна із його незаконного володіння, не є належним способом захисту порушеного права.

Вимога про витребування рухомого майна з незаконного володіння ОСОБА_1 є віндикаційним позовом та може бути пред`явлена власником майна на захист порушеного права.

До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння, позови про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, і позови про визнання права власності.

Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння. По суті, це вимога власника, який не володіє майном, повернути майно в натурі.

До умов пред`явлення віндикаційного позову належать такі: 1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним.

Згідно п.п. 141,142,144,146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі №183/1617/16 власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387ЦК України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означає введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.092019 року у справі №917/551/19 за позовом ТОВ Акурейра до ТОВ Білогір`я молокопродукт , третя особа: ТОВ Україна 2001 , Селянське (Фермерське) господарство Зоря , про зняття арешту з майна, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020року, яким відмовлено у задоволенні позову про зняття арешту з майна, у т.ч. зі спірних транспортних засобів у кількості 41 одиниця, які є предметом даного позову, встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Отже, реєстрація відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та письмове повідомлення боржника є необхідними діями для належного набуття права власності на майно. Вищевказані норми є імперативними. Позивачем додано до позовної заяви копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 57443242 від 06.11.2018, згідно якого 06.11.2018 до Реєстру внесено запис про заміну обтяжувача ТОВ "Фінансова компанія "Кредо Аверс" на ТОВ "Акурейра". Також позивачем надано копії повідомлень, адресованих боржнику. Проте, докази внесення до Реєстру відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження новим обтяжувачем ТОВ "Акурейра" (відповідний витяг) в матеріалах справи відсутній. Таким чином, в матеріалах справи не міститься достатніх доказів на підтвердження набуття позивачем права власності на спірне майно. Наявність в матеріалах справи лише Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 06.11.18 не є достатнім доказом набуття позивачем права власності на заставне майно.Оскільки позивачем належними та достатніми доказами не доведено його право власності на спірне майно, то підстави для зняття арештів з майна на підставі договору застави (іпотеки) № PL 11-464/29-1 від 13.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 4041, накладених постановою від 26.07.2016 державним виконавцем Білогірського РВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області в рамках виконавчого провадження ВП № 51783146 та постановою від 23.11.2016 державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області в рамках виконавчого провадження № 52809361 у суду відсутні (т. 3 а.с. 140-156).

Отже, позивач ТОВ Акурейра у справі, яка є предметом даного апеляційного розгляду, не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження права власності на спірні транспортні засоби у кількості 41 одиниця, у даній справі ним заявлена вимога про визнання за ним право власності на них, тому у нього відсутні правові підстави для пред`явлення позову до відповідача ОСОБА_1 про витребування цих транспортних засобів із чужого незаконного володіння.

Крім цього, колегія суддів зазначає наступне, що набуття права власності на автомобіль встановлений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілей, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , затвердженим постановою КМ України від 07.09.1998 р. № 1388 (у редакції від 11.12.2019 р.), яким встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку вищевказаних транспортних засобів, оформлення та видача реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок … є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" ( , ), на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг. Центри надання адміністративних послуг підключаються до електронних баз даних (реєстрів), необхідних для проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів, з метою прийняття, перевірки та передачі документів, видачі оформлених результатів. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС.

Згідно п. 8 вказаного Порядку … документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Згідно п. 15 Порядку … у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. У разі наявності відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників перереєстрація, зняття з обліку транспортного засобу не проводиться.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2016 р. (ВП №51783146) головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управлвння ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області накладено арешт на все рухоме та все нерухоме майно, що належить боржнику ТОВ Білогір`я молокопродукт , на підставі наказу №924/1876/15, виданого 01.02.2016 р. Господарським судом Хмельницької області про стягнення з ТОВ Білогір`я молокопродукт на користь ТОВ "Україна 2001" 3 228 112,18 грн. заборгованості за проставлений товар, 1 006 786,61 грн. пені, 56 267,14 грн. 3% річних, 64 367,49 грн. судового збору (т.3 а.с. 137).

Постановою про передачу матеріалів виконавчого провадження від 11.08.2016 р. матеріали виконачого провадження №51783146 з примусового виконання наказу№924/1876/15, виданого 01.02.2016 р. Господарським судом Хмельницької області про стягнення з ТОВ Білогір`я молокопродукт на користь ТОВ "Україна 2001" 3 228 112,18 грн. заборгованості за проставлений товар, 1 006 786,61 грн. пені, 56 267,14 грн. 3% річних, 64 367,49 грн. судового збору, на підставі постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д.В. від 11.08.2016 р. передані на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управлінння юстиції у Полтавській області (т.3 а.с. 138).

Згідно листа Головного територіального управлінння юстиції у Полтавській області від 14.02.2017 р. на ім"я ТОВ "УКраїна 2001" державним виконавцем вказане виконавчне провадження 22.08.2016 р. прийнято до виконання та 23.08.2016 р. приєднано до зведеного виконавчого провадження №51806578 (т.3 а.с. 139).

Листом Територіального сервісного центра №5345 РСЦ МВС в Полтавській області від 21.12.2018 р. за №3474 (т.1 а.с. 245-246) на адресу ТОВ Акурейра повідомлено, що Територіальним сервісним центром перевірена інформація щодо наявності арештів та обмежень щодо відчуження на транспортні засоби згідно з переліком та встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявна інформація щодо обмеження відчуження майна ТОВ Білогір`я молокопродукт , а також внесена інформація до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про заборону відчуження транспортних засобів, наданих у переліку. Крім того, ТОВ Білогір`я молокопродукт знаходиться у Єдиному реєстрі боржників, тому Територіальний сервісний центр відмовив ТОВ Акурейра у проведенні перереєстрації транспортних засобів згідно з наданим переліком (т.1 а.с. 245-246).

У мотивувальній частині судового рішення суд першої інстанції послався на цей лист, але не зазначив дійсні підстави відмови Територіальним сервісним центром у перереєстрації транспортних засобів за зверненням ТОВ Акурейра , якими є наявність арешту та обтяжень відносно цих транспортних засобів та перебування ТОВ Білогір`я молокопродукт у Єдиному реєстрі боржників, які до цього часу є чинними, не скасовані.

Зазначене вказує на те, що дійсним власником спірних транспортних засобів є ТОВ Білогір`я молокопродукт , а не позивач ТОВ Акурейра , який не має права витребування транспортних засобів від чужового незаконного володіння від ОСОБА_1 .

Ухвалюючи рішення у справі в частині задоволення вимог до відповідача ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув увагу на вище вказане та прийшов до помилкового висновку про задоволення позову до вказаного відповідача.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що рішення суду в частині задоволення вимог про витребування із чужого незаконного володіння від ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

По справі вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ Україна 2001 сплатила 11 571,50 грн. судового збору при подачі апеляційної скарги ( т.3 а.с. 21), ця сума підлягає стягненню з позивача користь ТОВ Україна 2001 .

Згідно п. 2,4 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п. 2,4, 376 ч.1 п. 4, 255 ч. 1 п.1, 377 ч.1,2,4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Україна 2001 - задовольнити частково.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 червня 2020 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акурейра до Товариства з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт про визнання права власності на транспортні засоби - закрити.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Акурейра до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Акурейра на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Україна 2001 сплачений судовий збір у розмірі 11 571,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2020 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов